Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хацор (фінік. 
| Хацор | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 33°01′06″ пн. ш. 35°34′09″ сх. д. / 33.018333333360772031° пн. ш. 35.56916666669477678° сх. д.Координати: 33°01′06″ пн. ш. 35°34′09″ сх. д. / 33.018333333360772031° пн. ш. 35.56916666669477678° сх. д. | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Адмінодиниця | Північний округ | |||
| Площа | 76,9 га і 204,6 га | |||
| Часовий пояс | (Північний округ) | |||
| GeoNames | 293365 | |||
| OSM | ↑1375620 ·R (Північний округ) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Хацор у Вікісховищі | ||||
Згадки
Заселення місцевості навколо майбутнього Хацору розпочалося щонайменше на початку бронзової доби. З приходом ханаанеїв невеличке поселення перетворюється на місто - центр самостійної держави. Осередком місцевої влади був акрополь, що знаходився на пагорбі і за часів розквіту Хацору займав площу близько 10 гектарів.
Найдавніші письмові згадки про Хацор знайдені в документах з Ебли. В давньоєгипетських «Текстах проклять» XIX століття до нашої ери він називається як важливий політичний центр ханаанеїв. Разом з згадується в документах Марі XVIII століття до нашої ери як великі торговельні центри, що вели караванну торгівлю з Вавилоном. В одному з листів згадуються вивилонські посланці, які були в Хацорі якийсь час. В іншому, що в це місто була відправлена партія олова. В документах єгипетського Нового царства неодноразово згадується завоювання міст Тутмосом ІІІ, Аменхотепом II та Сеті I. В папірусі Анастазі ХІІІ століття до нашої ери Хацор згадується у зв'язку з Рамземос ІІ. В амарнських листах XIV століття до нашої ери розповідається про змову проти хацорського царя Аблі-Тірші, який розширив свої володіння на схід від Йордану. Значно зросла й територія самого міста - щонайменше до 74 гектарів за підрахунками сучасних істориків.
За правління царя Явіна Хацор захопили і зруйнували євреї на чолі з Ісусом Навіном. З часом на місці акрополя була збудована ізраїльська фортеця, перебудована й оновлена за часів Соломона.
У III-II ст. до н.е. на місці Хацора існувало еліністичне поселення.
Археологія
Вперше Хацор віднайшов Г. Л. Портер в 1875 році, але його відкриття забули. В 1920-ті роки його знаву було знайдено — цього разу Дж. Гарстангом, начальником упарвління археології уряду бритнаського мандату. Доказом став знайдений на телі документ аккадською в якому згадується цар Хацора. В 1928 році Гарстанг провадив розкопки на телі та прилеглих територіях. В 1955—1958 і 1968—1969 роках були проведені розкопки археологічною експедицією Єврейського університету в Єрусалимі на чолі з Іґелем Ядіном які знайшли шари від бронзової доби до еліністичних часів.
В 1990 році відбулася спільна експедиція Єврейського університету в Єрусалимі та Мадридського університету. Її результатом стало уточнення стратиграфії. Були знайдені сходи які вели з Верхнього міста в Нижнє. Відкриті залишки будівель Х-ІХ століть до нашої ери, двох ханаанських палаців бронзової доби. Була знайдена бронзова статуя божества заввишки 1,2 метра — це найбільша така знахідка. Характер знахідок бронзової доби свідчить про культурний зв'язок Хацора тих часів з державами на північний-схід від Ханаану.
Посилання
Хацор у bibelwissenschaft.de [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hacor finik ivr ח צו ר starodavnye misto na teritoriyi suchasnogo Izrayilyu ruyini yakogo roztashovani za 6 km na pivnich vid Rosh Pinni u davninu samostijne misto derzhava Hacor Osnovni dani33 01 06 pn sh 35 34 09 sh d 33 018333333360772031 pn sh 35 56916666669477678 sh d 33 018333333360772031 35 56916666669477678 Koordinati 33 01 06 pn sh 35 34 09 sh d 33 018333333360772031 pn sh 35 56916666669477678 sh d 33 018333333360772031 35 56916666669477678 Krayina IzrayilAdminodinicya Pivnichnij okrugPlosha 76 9 ga i 204 6 gaChasovij poyas UTC 2 Pivnichnij okrug GeoNames 293365OSM 1375620 R Pivnichnij okrug Miska vlada Mapa Hacor u Vikishovishi Suchasnij viglyad ruyin hacorskogo akropolya z visoti ptashinogo letuZgadkiRuyini starodavnogo mista Zaselennya miscevosti navkolo majbutnogo Hacoru rozpochalosya shonajmenshe na pochatku bronzovoyi dobi Z prihodom hanaaneyiv nevelichke poselennya peretvoryuyetsya na misto centr samostijnoyi derzhavi Oseredkom miscevoyi vladi buv akropol sho znahodivsya na pagorbi i za chasiv rozkvitu Hacoru zajmav ploshu blizko 10 gektariv Najdavnishi pismovi zgadki pro Hacor znajdeni v dokumentah z Ebli V davnoyegipetskih Tekstah proklyat XIX stolittya do nashoyi eri vin nazivayetsya yak vazhlivij politichnij centr hanaaneyiv Razom z zgaduyetsya v dokumentah Mari XVIII stolittya do nashoyi eri yak veliki torgovelni centri sho veli karavannu torgivlyu z Vavilonom V odnomu z listiv zgaduyutsya vivilonski poslanci yaki buli v Hacori yakijs chas V inshomu sho v ce misto bula vidpravlena partiya olova V dokumentah yegipetskogo Novogo carstva neodnorazovo zgaduyetsya zavoyuvannya mist Tutmosom III Amenhotepom II ta Seti I V papirusi Anastazi HIII stolittya do nashoyi eri Hacor zgaduyetsya u zv yazku z Ramzemos II V amarnskih listah XIV stolittya do nashoyi eri rozpovidayetsya pro zmovu proti hacorskogo carya Abli Tirshi yakij rozshiriv svoyi volodinnya na shid vid Jordanu Znachno zrosla j teritoriya samogo mista shonajmenshe do 74 gektariv za pidrahunkami suchasnih istorikiv Za pravlinnya carya Yavina Hacor zahopili i zrujnuvali yevreyi na choli z Isusom Navinom Z chasom na misci akropolya bula zbudovana izrayilska fortecya perebudovana j onovlena za chasiv Solomona U III II st do n e na misci Hacora isnuvalo elinistichne poselennya ArheologiyaStarodavnij olijnij pres Vpershe Hacor vidnajshov G L Porter v 1875 roci ale jogo vidkrittya zabuli V 1920 ti roki jogo znavu bulo znajdeno cogo razu Dzh Garstangom nachalnikom uparvlinnya arheologiyi uryadu britnaskogo mandatu Dokazom stav znajdenij na teli dokument akkadskoyu v yakomu zgaduyetsya car Hacora V 1928 roci Garstang provadiv rozkopki na teli ta prileglih teritoriyah V 1955 1958 i 1968 1969 rokah buli provedeni rozkopki arheologichnoyu ekspediciyeyu Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi na choli z Igelem Yadinom yaki znajshli shari vid bronzovoyi dobi do elinistichnih chasiv V 1990 roci vidbulasya spilna ekspediciya Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi ta Madridskogo universitetu Yiyi rezultatom stalo utochnennya stratigrafiyi Buli znajdeni shodi yaki veli z Verhnogo mista v Nizhnye Vidkriti zalishki budivel H IH stolit do nashoyi eri dvoh hanaanskih palaciv bronzovoyi dobi Bula znajdena bronzova statuya bozhestva zavvishki 1 2 metra ce najbilsha taka znahidka Harakter znahidok bronzovoyi dobi svidchit pro kulturnij zv yazok Hacora tih chasiv z derzhavami na pivnichnij shid vid Hanaanu PosilannyaHacor u bibelwissenschaft de 21 bereznya 2016 u Wayback Machine nim