Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Криворі́зький міськи́й теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії ім. Т. Г. Шевче́нка — театр у місті Кривий Ріг, на Поштовому проспекті. Ставить вистави українською мовою.
| Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 47°54′17″ пн. ш. 33°20′30″ сх. д. / 47.90472222224977372° пн. ш. 33.34166666669477763° сх. д.Координати: 47°54′17″ пн. ш. 33°20′30″ сх. д. / 47.90472222224977372° пн. ш. 33.34166666669477763° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | ||||
| Адреса | ||||
| Назва на честь (епонім) | Шевченко Тарас Григорович | |||
| Архітектор | Володимир Зуєв | |||
| Архітектурний стиль | сталінська архітектура[d] | |||
| Місткість | 764 місця | |||
| Тип | театр | |||
| Статус спадщини | (пам'ятка архітектури місцевого значення) | |||
| Відкрито | 1931 рік | |||
| Керівництво | Чирка Назар Юрійович | |||
| teatr.net.ua | ||||
| Нагороди |  | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка у Вікісховищі | ||||
Давні театральні традиції вже існували в Кривому Розі від початку XX сторіччя. У 1909 році на Криворіжжі працював театр «Колізей». 28 серпня 1930 року був створений Державний міжрайонний театр соціалістичного сектору, що обслуговував Кременчуцький та Криворізький округи з постійним перебуванням у місті Кременчук. У зв'язку з адміністративною реформою відбулася реорганізація театру. На початку 1931 року театр переведений в Кривий Ріг, де він отримує назву — «Кривбас». Урочисте відкриття театру відбулося 5 листопада 1931 року прем'єрою спектаклю «Справа честі» за п'єсою І. Микитенка. У 1949 році Криворізький театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка.
За 70 років творчої праці театр зіграв більш ніж 20 тис. спектаклів, на гастролях було дано більше 700 спектаклів, з них 150 для дітей.
Історія
Сценічне мистецтво на Криворіжжі має давні традиції, коріння якого сягають кінця позаминулого століття. Тоді у Кривому Розі починають виникати перші народні непрофесійні театри. У 1895 р. зусиллями службовців Гданцівського чавуноливарного заводу було організовано аматорський постійнодіючий театр «Гігант». На його сцені демонструвались вистави за творами А. Міцкевича, Г. Запольського, В. Берента, які користувались чималою популярністю серед польського населення міста. Джерела свідчать, що перехід на професійний рівень відбувся 1907 р. В цей час з'являється перша документальна згадка про існування у місті професійного театру під керівництвом Волгіна.
Проте, спеціального приміщення для театральних вистав поки що не існувало. Херсонське періодичне видання «Юг» за вересень 1899 р. повідомляє про наміри дирекції гастролюючого цирку Марії Ефруа викупити земельну ділянку у Кривому Розі з метою зведення у подальшому театрального приміщення. Роботи планувалось провести у десятирічний термін. Наведені факти говорять про те, що перший будинок міського театру, імовірно, було збудовано і відкрито у 1909 р. Нова капітальна будівля розміщувалась по вулиці Поштовій і стала найвищим громадським будинком Кривого Рогу. Він міг прийняти до 600 відвідувачів. Театр отримав назву «Колізей». Це була одна з найкращих архітектурних споруд міста.
З приходом радянської влади театр «Колізей» у 1919 році було перейменовано у «Перший радянський театр», проте через рік повернулись до попередньої назви, а 1922 р. на його фасаді з'явився напис «Палац праці».
Внаслідок пожежі, через несправність димаря, в ніч з 6 на 7 листопада 1922 року будівля «Колізею» згоріла. Однак, економічні труднощі стали на заваді відбудовчим роботам. Численні проекти відновлення театру так і залишились на папері. Капітальний ремонт театральної будівлі потребував 58 тис. карбованців — чималу суму за тогочасними мірками. Незважаючи на всі перепони, театр відродився. У 1931 р. відповідно до рішення Народного комісаріату освіти УСРР, театральне приміщення було обране місцем постійного перебування Державного міжрайонного театру соціалістичного сектору.
Державний міжрайонний театр соціалістичного сектору створено 28 серпня 1930 року для обслуговування населення Лівобережжя України. У жовтні 1931 р. театр реорганізовано в театр державної драми «Кривбас» з базою перебування у Кривому Розі. Вже 5 листопада поточного року криворізькі глядачі побачили першу прем'єру. Творчий колектив представив шанувальникам сценічного мистецтва п'єсу І. Микитенка «Справа честі». Саме ця подія й вважається початком біографії Криворізького театру.
Початок 30-х років ознаменувався посиленням ідеологічного тиску з боку держави на всі сфери суспільного життя. Не стала винятком й театральна галузь. Відтепер творчі колективи не мали права виступати без спеціального дозвільного листа контролюючого органу влади. Репертуар визначався наперед та значно обмежився. Ті, хто не вписувався в жорсткі рамки встановленої схеми, були змушені зійти зі сцени. В результаті такої політики у 1934 році Криворізький театр було ліквідовано, а його керівника Г. Лаврика репресовано. З цього часу до початку Другої світової війни у приміщенні театру виступали різні колективи зі столиць та обласних центрів Радянського Союзу.
В березні 1934 р. в м. Дніпропетровськ було створено 9 колгоспно-робітничих театрів, один з яких, розгорнув свою діяльність у Кривому Розі на базі театру «Кривбас». Це був пересувний театр, в який увійшли кваліфіковані майстри української сцени і талановита молодь з робітничого театру «Комсомольський перфоратор». Наприкінці 1935 року «Кривбас» об'єднався з IV державним пересувним театром Дніпропетровська та отримав назву «Жовтневої революції».
У роки Другої світової війни театр ім. Жовтневої революції перебував в евакуації на території Красноярського краю.
Протягом окупаційного періоду в Кривому Розі в приміщенні театру «Кривбас» діяв Український драматичний театр ім. І. Котляревського. Він відкрив свої двері для відвідувачів 1 жовтня 1941 р. В урочистій обстановці котляревці продемонстрували свою першу прем'єру — «Тарас Бульба». Очолив театральну трупу С. Шумаков. За весь період свого існування театр дав 16 прем'єр. Основу репертуару склали класичні українські і російські твори.
Після звільнення міста у лютому 1944 р. колектив українського музично-драматичного театру ім. Жовтневої революції повертається на Батьківщину. Зважаючи на те, що споруда театру «Кривбас» була зруйнована, актори тимчасово влаштувалися в клубі «Харчовик», де 14 липня дали першу повоєнну виставу. До 1949 року театр продовжував свою творчу діяльність, а згодом його трупа була переведена в місто Дніпропетровськ. Йому на зміну направили для постійної роботи в Кривому Розі колектив Дніпродзержинського театру російської драми.
В 1949 — травні 1951 року за проектом архітектора Дніпропетровської обласної архітектурно-проектної контори «Дніпропроект» Володимира Зуєва на місці зруйнованого в роки війни театру було зведено нову будівлю, яка збереглась до сьогодні. З цього року він стає російським драматичним театром ім. Т. Шевченка. У 1966 його перейменовано в російський музично-драматичним театр ім. Т. Шевченка, а 1981 заклад стає театром драми та музичної комедії ім. Т. Шевченка. Реорганізація відкрила нові горизонти перед криворізьким театром: репертуар наповнився музичними комедіями, з'явився балет, оркестр, хор. Глядачі мали змогу ознайомитись з творчістю й криворізьких драматургів, зокрема з роботами Шевадзуцького: «Криворізькі архімеди», «Прощальна вечеря», «Поки б'ється серце».
У 2006 році в приміщенні закладу відкрито театральний музей. Наказом Міністерства культури України від 11.04.2012 № 345 творчому колективу Криворізького міського театру драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка надано академічний статус.
За період з 1931 по 2017 рік (більше 80 років творчої праці) театр зіграв більше 20 тисяч спектаклів, на гастролях було дано більше 700 вистав, з них 150 для дітей.
Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської державної адміністрації від 12.04.1996 р. № 158-р Театр драми та комедії є пам'яткою архітектури місцевого значення міста Кривого Рогу з охоронним номером 136.
Споруда
Двоповерхова будівля виконана в стилі «сталінська неокласика», цегляна, тинькована, з портиком іонійського ордера, фасади пофарбовані у сталево-сірий колір. Споруда прикрашена 28 колонами круглого перерізу з капітелями іонічного ордеру: головний фасад — по 5 з кожного боку від центрального входу, зліва та справа — по 9, а також 6 колонами прямокутного перерізу з капітелями тосканського ордеру: головний фасад — по 3 з кожного боку від центрального входу. У приміщенні театру діє один великий зал для глядачів, який розрахований на 644 місця.
Примітки
- Рукавіцин І. А. Кривой Рогъ в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — С. 12
Література
- Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х т. / [упоряд. В. П. Бухтіяров]. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. Т. 2. — 2005. — С.568.
- Енциклопедія сучасної України / [науково-ред. підготовку 11 тому здійснив Інститут енциклопедичних досліджень НАН України]. — К., 2011. Т. 11 — 2011. –С. 38.
- Історична енциклопедія Криворіжжя / [упоряд. О. О. Мельник та ін.]. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007 Т. 1 — 2007. — С. 247, 343.
- Комунальне підприємство «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка». — Режим доступу: https://krogerc.info/ua/clubs/1.html#ox:10996&oy:25930&oz:1& [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- "КРИВБАС"Режим доступу:
- Мельник А. Память улиц / Александр Мельник // Саксагань. — 1999. — № 4. — С. 49
- Мельник Олександр. Криворізька міськрада в 1920—1941 роках / Олександр Мельник. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005. — С. 344—350.
- Чирка Н. Он молод и талантлив / Назар Чирка // Домашняя газета. — 2007. — № 13. — С. 6
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криворізький театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка |
- (рос.)
- Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії ім. Тараса Шевченка на сайті Криворізького ресурсного центру [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krivori zkij miski j tea tr dra mi ta muzi chnoyi kome diyi im T G Shevche nka teatr u misti Krivij Rig na Poshtovomu prospekti Stavit vistavi ukrayinskoyu movoyu Krivorizkij akademichnij miskij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni Tarasa Shevchenka 47 54 17 pn sh 33 20 30 sh d 47 90472222224977372 pn sh 33 34166666669477763 sh d 47 90472222224977372 33 34166666669477763 Koordinati 47 54 17 pn sh 33 20 30 sh d 47 90472222224977372 pn sh 33 34166666669477763 sh d 47 90472222224977372 33 34166666669477763 Krayina UkrayinaMisto Krivij RigAdresa Centralno Miskij rajon Poshtovij prospekt 23Nazva na chest eponim Shevchenko Taras GrigorovichArhitektor Volodimir Zuyev Arhitekturnij stil stalinska arhitektura d Mistkist 764 miscyaTip teatrStatus spadshini pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaVidkrito 1931 rikKerivnictvo Chirka Nazar Yurijovichteatr net uaNagorodiIdentifikatori i posilannya Krivorizkij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni Tarasa Shevchenka u Vikishovishi Davni teatralni tradiciyi vzhe isnuvali v Krivomu Rozi vid pochatku XX storichchya U 1909 roci na Krivorizhzhi pracyuvav teatr Kolizej 28 serpnya 1930 roku buv stvorenij Derzhavnij mizhrajonnij teatr socialistichnogo sektoru sho obslugovuvav Kremenchuckij ta Krivorizkij okrugi z postijnim perebuvannyam u misti Kremenchuk U zv yazku z administrativnoyu reformoyu vidbulasya reorganizaciya teatru Na pochatku 1931 roku teatr perevedenij v Krivij Rig de vin otrimuye nazvu Krivbas Urochiste vidkrittya teatru vidbulosya 5 listopada 1931 roku prem yeroyu spektaklyu Sprava chesti za p yesoyu I Mikitenka U 1949 roci Krivorizkij teatr otrimav im ya Tarasa Grigorovicha Shevchenka Za 70 rokiv tvorchoyi praci teatr zigrav bilsh nizh 20 tis spektakliv na gastrolyah bulo dano bilshe 700 spektakliv z nih 150 dlya ditej IstoriyaScenichne mistectvo na Krivorizhzhi maye davni tradiciyi korinnya yakogo syagayut kincya pozaminulogo stolittya Todi u Krivomu Rozi pochinayut vinikati pershi narodni neprofesijni teatri U 1895 r zusillyami sluzhbovciv Gdancivskogo chavunolivarnogo zavodu bulo organizovano amatorskij postijnodiyuchij teatr Gigant Na jogo sceni demonstruvalis vistavi za tvorami A Mickevicha G Zapolskogo V Berenta yaki koristuvalis chimaloyu populyarnistyu sered polskogo naselennya mista Dzherela svidchat sho perehid na profesijnij riven vidbuvsya 1907 r V cej chas z yavlyayetsya persha dokumentalna zgadka pro isnuvannya u misti profesijnogo teatru pid kerivnictvom Volgina Prote specialnogo primishennya dlya teatralnih vistav poki sho ne isnuvalo Hersonske periodichne vidannya Yug za veresen 1899 r povidomlyaye pro namiri direkciyi gastrolyuyuchogo cirku Mariyi Efrua vikupiti zemelnu dilyanku u Krivomu Rozi z metoyu zvedennya u podalshomu teatralnogo primishennya Roboti planuvalos provesti u desyatirichnij termin Navedeni fakti govoryat pro te sho pershij budinok miskogo teatru imovirno bulo zbudovano i vidkrito u 1909 r Nova kapitalna budivlya rozmishuvalas po vulici Poshtovij i stala najvishim gromadskim budinkom Krivogo Rogu Vin mig prijnyati do 600 vidviduvachiv Teatr otrimav nazvu Kolizej Ce bula odna z najkrashih arhitekturnih sporud mista Z prihodom radyanskoyi vladi teatr Kolizej u 1919 roci bulo perejmenovano u Pershij radyanskij teatr prote cherez rik povernulis do poperednoyi nazvi a 1922 r na jogo fasadi z yavivsya napis Palac praci Vnaslidok pozhezhi cherez nespravnist dimarya v nich z 6 na 7 listopada 1922 roku budivlya Kolizeyu zgorila Odnak ekonomichni trudnoshi stali na zavadi vidbudovchim robotam Chislenni proekti vidnovlennya teatru tak i zalishilis na paperi Kapitalnij remont teatralnoyi budivli potrebuvav 58 tis karbovanciv chimalu sumu za togochasnimi mirkami Nezvazhayuchi na vsi pereponi teatr vidrodivsya U 1931 r vidpovidno do rishennya Narodnogo komisariatu osviti USRR teatralne primishennya bulo obrane miscem postijnogo perebuvannya Derzhavnogo mizhrajonnogo teatru socialistichnogo sektoru Derzhavnij mizhrajonnij teatr socialistichnogo sektoru stvoreno 28 serpnya 1930 roku dlya obslugovuvannya naselennya Livoberezhzhya Ukrayini U zhovtni 1931 r teatr reorganizovano v teatr derzhavnoyi drami Krivbas z bazoyu perebuvannya u Krivomu Rozi Vzhe 5 listopada potochnogo roku krivorizki glyadachi pobachili pershu prem yeru Tvorchij kolektiv predstaviv shanuvalnikam scenichnogo mistectva p yesu I Mikitenka Sprava chesti Same cya podiya j vvazhayetsya pochatkom biografiyi Krivorizkogo teatru Pochatok 30 h rokiv oznamenuvavsya posilennyam ideologichnogo tisku z boku derzhavi na vsi sferi suspilnogo zhittya Ne stala vinyatkom j teatralna galuz Vidteper tvorchi kolektivi ne mali prava vistupati bez specialnogo dozvilnogo lista kontrolyuyuchogo organu vladi Repertuar viznachavsya napered ta znachno obmezhivsya Ti hto ne vpisuvavsya v zhorstki ramki vstanovlenoyi shemi buli zmusheni zijti zi sceni V rezultati takoyi politiki u 1934 roci Krivorizkij teatr bulo likvidovano a jogo kerivnika G Lavrika represovano Z cogo chasu do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u primishenni teatru vistupali rizni kolektivi zi stolic ta oblasnih centriv Radyanskogo Soyuzu V berezni 1934 r v m Dnipropetrovsk bulo stvoreno 9 kolgospno robitnichih teatriv odin z yakih rozgornuv svoyu diyalnist u Krivomu Rozi na bazi teatru Krivbas Ce buv peresuvnij teatr v yakij uvijshli kvalifikovani majstri ukrayinskoyi sceni i talanovita molod z robitnichogo teatru Komsomolskij perforator Naprikinci 1935 roku Krivbas ob yednavsya z IV derzhavnim peresuvnim teatrom Dnipropetrovska ta otrimav nazvu Zhovtnevoyi revolyuciyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni teatr im Zhovtnevoyi revolyuciyi perebuvav v evakuaciyi na teritoriyi Krasnoyarskogo krayu Protyagom okupacijnogo periodu v Krivomu Rozi v primishenni teatru Krivbas diyav Ukrayinskij dramatichnij teatr im I Kotlyarevskogo Vin vidkriv svoyi dveri dlya vidviduvachiv 1 zhovtnya 1941 r V urochistij obstanovci kotlyarevci prodemonstruvali svoyu pershu prem yeru Taras Bulba Ocholiv teatralnu trupu S Shumakov Za ves period svogo isnuvannya teatr dav 16 prem yer Osnovu repertuaru sklali klasichni ukrayinski i rosijski tvori Pislya zvilnennya mista u lyutomu 1944 r kolektiv ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru im Zhovtnevoyi revolyuciyi povertayetsya na Batkivshinu Zvazhayuchi na te sho sporuda teatru Krivbas bula zrujnovana aktori timchasovo vlashtuvalisya v klubi Harchovik de 14 lipnya dali pershu povoyennu vistavu Do 1949 roku teatr prodovzhuvav svoyu tvorchu diyalnist a zgodom jogo trupa bula perevedena v misto Dnipropetrovsk Jomu na zminu napravili dlya postijnoyi roboti v Krivomu Rozi kolektiv Dniprodzerzhinskogo teatru rosijskoyi drami Sporuda teatru i plosha pered neyu V 1949 travni 1951 roku za proektom arhitektora Dnipropetrovskoyi oblasnoyi arhitekturno proektnoyi kontori Dniproproekt Volodimira Zuyeva na misci zrujnovanogo v roki vijni teatru bulo zvedeno novu budivlyu yaka zbereglas do sogodni Z cogo roku vin staye rosijskim dramatichnim teatrom im T Shevchenka U 1966 jogo perejmenovano v rosijskij muzichno dramatichnim teatr im T Shevchenka a 1981 zaklad staye teatrom drami ta muzichnoyi komediyi im T Shevchenka Reorganizaciya vidkrila novi gorizonti pered krivorizkim teatrom repertuar napovnivsya muzichnimi komediyami z yavivsya balet orkestr hor Glyadachi mali zmogu oznajomitis z tvorchistyu j krivorizkih dramaturgiv zokrema z robotami Shevadzuckogo Krivorizki arhimedi Proshalna vecherya Poki b yetsya serce U 2006 roci v primishenni zakladu vidkrito teatralnij muzej Nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 11 04 2012 345 tvorchomu kolektivu Krivorizkogo miskogo teatru drami ta muzichnoyi komediyi imeni Tarasa Shevchenka nadano akademichnij status Za period z 1931 po 2017 rik bilshe 80 rokiv tvorchoyi praci teatr zigrav bilshe 20 tisyach spektakliv na gastrolyah bulo dano bilshe 700 vistav z nih 150 dlya ditej Art Majdan bilya teatru Vidpovidno do rozporyadzhennya golovi Dnipropetrovskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 12 04 1996 r 158 r Teatr drami ta komediyi ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya mista Krivogo Rogu z ohoronnim nomerom 136 SporudaDvopoverhova budivlya vikonana v stili stalinska neoklasika ceglyana tinkovana z portikom ionijskogo ordera fasadi pofarbovani u stalevo sirij kolir Sporuda prikrashena 28 kolonami kruglogo pererizu z kapitelyami ionichnogo orderu golovnij fasad po 5 z kozhnogo boku vid centralnogo vhodu zliva ta sprava po 9 a takozh 6 kolonami pryamokutnogo pererizu z kapitelyami toskanskogo orderu golovnij fasad po 3 z kozhnogo boku vid centralnogo vhodu U primishenni teatru diye odin velikij zal dlya glyadachiv yakij rozrahovanij na 644 miscya PrimitkiRukavicin I A Krivoj Rog v dokumentah otkrytkah fotografiyah K Kniga plyus 2012 S 12LiteraturaEnciklopediya Krivorizhzhya u 2 h t uporyad V P Buhtiyarov Krivij Rig YaVVA 2005 T 2 2005 S 568 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini naukovo red pidgotovku 11 tomu zdijsniv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini K 2011 T 11 2011 S 38 Istorichna enciklopediya Krivorizhzhya uporyad O O Melnik ta in Krivij Rig Vidavnichij dim 2007 T 1 2007 S 247 343 Komunalne pidpriyemstvo Krivorizkij akademichnij miskij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni Tarasa Shevchenka Rezhim dostupu https krogerc info ua clubs 1 html ox 10996 amp oy 25930 amp oz 1 amp 21 veresnya 2017 u Wayback Machine KRIVBAS Rezhim dostupu Melnik A Pamyat ulic Aleksandr Melnik Saksagan 1999 4 S 49 Melnik Oleksandr Krivorizka miskrada v 1920 1941 rokah Oleksandr Melnik Krivij Rig Vidavnichij dim 2005 S 344 350 Chirka N On molod i talantliv Nazar Chirka Domashnyaya gazeta 2007 13 S 6PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krivorizkij teatr drami ta muzichnoyi komediyi imeni Tarasa Shevchenka ros Krivorizkij akademichnij miskij teatr drami ta muzichnoyi komediyi im Tarasa Shevchenka na sajti Krivorizkogo resursnogo centru 25 lipnya 2014 u Wayback Machine