Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Берзіньш Не плутати з Андрісом Берзіньшем 8 м прем єр міністром Латвії

Андріс Берзіньш

Андріс Берзіньш
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Берзіньш.
Не плутати з Андрісом Берзіньшем — 8-м прем'єр-міністром Латвії.

Андріс Берзіньш (латис. Andris Bērziņš; нар. 10 грудня 1944) — латвійський підприємець і політик, восьмий Президент Латвії, обраний 2 червня 2011 року.

Андріс Берзіньш
латис. Andris Bērziņš
image
image 8-й Президент Латвії
8 липня 2011 — 8 липня 2015
Попередник Валдіс Затлерс
Наступник Раймондс Вейоніс
Народився 10 грудня 1944(1944-12-10)[1][2] (79 років)
d, d, Латвійська РСР, СРСР
Відомий як політик, банкір
Країна Латвія і СРСР
Alma mater Ризький технічний університет, Латвійський університет і d[3]
Політична партія Союз зелених і селян
У шлюбі з d
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image
image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

У 1993–2004 роках очолював банк «Unibanka».

Біографія

1958 року закінчив семирічку в Нітауре й десятирічку у Сігулді 1962. 1971 року закінчив Ризький політехнічний інститут за спеціальністю «радіоінженер», після чого працював на заводі «Електрон», де доріс до директора заводу.

1988 року був призначений на посаду заступника міністра побутових послуг Латвійської РСР. Того ж року закінчив економічний факультет Латвійського державного університету. Був членом КПРС.

1989 року був обраний до лав Валмієрської райради, яку він очолив, а потім став головою райвиконкому. 1990 року обраний до Верховної Ради (парламенту) Латвійської РСР, де вступив до фракції Народного фронту Латвії. Коли 4 травня 1990 парламент ухвалив Декларацію про відновлення Латвійської республіки, Берзіньш проголосував «за».

Після завершення 1993 року терміну депутатських повноважень Берзіньш очолив Фонд приватизації при Банку Латвії. Він також очолив спільне підприємство «Latvijas Unibanka». Берзіньш став успішним підприємцем, а його статки перевищили мільйон латів (на середину 2000-их). Він також володів близько 30-ма земельними ділянками. Берзіньш працював радником Президента SEB і був членом правлінь низки спільних підприємств, включно з «Valmiera stikla šķiedra» (Валмієрське Скловолокно) та «Lode».

Політична кар'єра

Андріс Берзіньш повернувся до політики 2005 року, коли безуспішно балотувався на посаду мера Риги як перший номер партійного списку Союзу зелених і селян. У 2006—2010 роках очолював Торгово-промислову палату Латвії, а також до 2009 очолював правління Latvenergo.

2010 року був обраний депутатом Сейму від Союзу зелених і селян. Від 4 листопада 2010 — член, а від 8 листопада — голова комітету з економічної, сільськогосподарської, екологічної та регіональної політики Сейму. Від 4 листопада 2010 — член Комісії з запитів Сейму. Від 17 березня до 25 травня 2011 — член парламентської комісії з розслідування у зв'язку з передбачуваною незаконною діяльністю з поглинання та реструктуризації АТ Parex Bank.

23 травня 2011 п'ятеро депутатів від Союзу зелених і селян висунули Берзіньша кандидатом на посаду Президента Латвії.

У першому раунді виборів Берзіньш виборов 50 голосів «за» і 48 «проти», натомість Валдіс Затлерс здобув 43 «за» і 55 «проти» (голосували 98 депутатів із 99), що означало, що нікого не обрано. У другому раунді, що відбувся того ж дня, Берзіньш виборов 53 голоси, що означало, що його обрано. Андріс Берзіньш посів президентську посаду 8 липня 2011 року.

7 липня 2015 року, після завершення терміну президентських повноважень, вийшов у відставку. На посаді голови держави його замінив Раймондс Вейоніс.

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1023441098 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. https://enciklopedija.lv/skirklis/137257-Andris-B%C4%93rzi%C5%86%C5%A1
  4. . Архів оригіналу за 20 червня 2007. Процитовано 18 липня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 18 липня 2011.
  6. . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 18 липня 2011.
  7. Указ Президента України № 139/2013 від 14 березня 2013 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [ 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  8. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  9. . Trend.Az (рос.). 18 жовтня 2013. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 7 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berzinsh Ne plutati z Andrisom Berzinshem 8 m prem yer ministrom Latviyi Andris Berzinsh latis Andris Berzins nar 10 grudnya 1944 latvijskij pidpriyemec i politik vosmij Prezident Latviyi obranij 2 chervnya 2011 roku Andris Berzinshlatis Andris Berzins8 j Prezident Latviyi8 lipnya 2011 8 lipnya 2015Poperednik Valdis ZatlersNastupnik Rajmonds VejonisNarodivsya 10 grudnya 1944 1944 12 10 1 2 79 rokiv d d Latvijska RSR SRSRVidomij yak politik bankirKrayina Latviya i SRSRAlma mater Rizkij tehnichnij universitet Latvijskij universitet i d 3 Politichna partiya Soyuz zelenih i selyanU shlyubi z dNagorodi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi U 1993 2004 rokah ocholyuvav bank Unibanka Biografiya1958 roku zakinchiv semirichku v Nitaure j desyatirichku u Siguldi 1962 1971 roku zakinchiv Rizkij politehnichnij institut za specialnistyu radioinzhener pislya chogo pracyuvav na zavodi Elektron de doris do direktora zavodu 1988 roku buv priznachenij na posadu zastupnika ministra pobutovih poslug Latvijskoyi RSR Togo zh roku zakinchiv ekonomichnij fakultet Latvijskogo derzhavnogo universitetu Buv chlenom KPRS 1989 roku buv obranij do lav Valmiyerskoyi rajradi yaku vin ocholiv a potim stav golovoyu rajvikonkomu 1990 roku obranij do Verhovnoyi Radi parlamentu Latvijskoyi RSR de vstupiv do frakciyi Narodnogo frontu Latviyi Koli 4 travnya 1990 parlament uhvaliv Deklaraciyu pro vidnovlennya Latvijskoyi respubliki Berzinsh progolosuvav za Pislya zavershennya 1993 roku terminu deputatskih povnovazhen Berzinsh ocholiv Fond privatizaciyi pri Banku Latviyi Vin takozh ocholiv spilne pidpriyemstvo Latvijas Unibanka Berzinsh stav uspishnim pidpriyemcem a jogo statki perevishili miljon lativ na seredinu 2000 ih Vin takozh volodiv blizko 30 ma zemelnimi dilyankami Berzinsh pracyuvav radnikom Prezidenta SEB i buv chlenom pravlin nizki spilnih pidpriyemstv vklyuchno z Valmiera stikla skiedra Valmiyerske Sklovolokno ta Lode Politichna kar yera Andris Berzinsh povernuvsya do politiki 2005 roku koli bezuspishno balotuvavsya na posadu mera Rigi yak pershij nomer partijnogo spisku Soyuzu zelenih i selyan U 2006 2010 rokah ocholyuvav Torgovo promislovu palatu Latviyi a takozh do 2009 ocholyuvav pravlinnya Latvenergo 2010 roku buv obranij deputatom Sejmu vid Soyuzu zelenih i selyan Vid 4 listopada 2010 chlen a vid 8 listopada golova komitetu z ekonomichnoyi silskogospodarskoyi ekologichnoyi ta regionalnoyi politiki Sejmu Vid 4 listopada 2010 chlen Komisiyi z zapitiv Sejmu Vid 17 bereznya do 25 travnya 2011 chlen parlamentskoyi komisiyi z rozsliduvannya u zv yazku z peredbachuvanoyu nezakonnoyu diyalnistyu z poglinannya ta restrukturizaciyi AT Parex Bank 23 travnya 2011 p yatero deputativ vid Soyuzu zelenih i selyan visunuli Berzinsha kandidatom na posadu Prezidenta Latviyi U pershomu raundi viboriv Berzinsh viborov 50 golosiv za i 48 proti natomist Valdis Zatlers zdobuv 43 za i 55 proti golosuvali 98 deputativ iz 99 sho oznachalo sho nikogo ne obrano U drugomu raundi sho vidbuvsya togo zh dnya Berzinsh viborov 53 golosi sho oznachalo sho jogo obrano Andris Berzinsh posiv prezidentsku posadu 8 lipnya 2011 roku 7 lipnya 2015 roku pislya zavershennya terminu prezidentskih povnovazhen vijshov u vidstavku Na posadi golovi derzhavi jogo zaminiv Rajmonds Vejonis NagorodiVidznaka Imenna vognepalna zbroya Ukrayina 14 bereznya 2013 orden knyazya Yaroslava Mudrogo III stupenya 2008 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok ukrayinsko latvijskogo spivrobitnictva orden Bilogo Orla Polsha 2012 Hrest viznannya kavaler ordena Troh zirok 1 go stupenya Velikij hrest ordena Svyatogo Olafa Norvegiya 2015 orden Za vidatni zaslugi Uzbekistan 2013 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1023441098 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https enciklopedija lv skirklis 137257 Andris B C4 93rzi C5 86 C5 A1 Arhiv originalu za 20 chervnya 2007 Procitovano 18 lipnya 2011 Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 18 lipnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini 139 2013 vid 14 bereznya 2013 r div Oruzhie ot prezidenta Polnyj spisok vladelcev imennyh pistoletov 10 grudnya 2016 u Wayback Machine Aleksandr Horolskij Denis Ivanesko InA Ukrayinski Novini 8 grudnya 2016 r ros zakon rada gov ua Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 6 kvitnya 2021 Trend Az ros 18 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 26 bereznya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ