Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпископ Юліа́н Вороно́вський (у світі Ю́рій Вороно́вський; 5 травня 1936, Гумниська — 28 лютого 2013, Львів) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 17 квітня 1994 року — єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Почесний громадянин Трускавця (2010), Почесний громадянин Буського району (2017).
| Юліан Вороновський Юрій Вороновський | |||
 | |||
| Владика Юліан Вороновський | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 17 квітня 1994 — 27 жовтня 2011 | |||
| Обрання: | 30 березня 1994 | ||
| Інтронізація: | 17 квітня 1994 | ||
| Церква: | Українська греко-католицька церква | ||
| Наступник: | Ярослав Приріз | ||
| |||
| 21 серпня 1990 — 28 лютого 2013 | |||
| Попередник: | |||
| |||
| 16 січня 1991 — 30 березня 1994 | |||
| |||
| 16 січня 1991 — 30 березня 1994 | |||
| Наступник: | єпископ Ігнатій Катанело | ||
| |||
| 1991 — 1994 | |||
| Попередник: | Филимон Курчаба | ||
| Наступник: | Степан Меньок | ||
| Освіта: | Український поліграфічний інститут | ||
| Народження: | 5 травня 1936 Гумниська | ||
| Смерть: | 28 лютого 2013 (76 років) Львів | ||
| Похоронений: | Унів | ||
| Батько: | Іван | ||
| Мати: | Ксенія Костишин | ||
| Прийняття священичого сану: | 27 жовтня 1968 | ||
| Прийняття монашества: | 1964 | ||
| Єпископська хіротонія: | 30 вересня 1986 | ||
| Нагороди: |
| ||
Життєпис
Юнацькі роки, навчання, праця
Юліан Вороновський народився 5 травня 1936 року у селі Гумниська Буського району Львівської області. Після закінчення середньої школи поступив в Український Поліграфічний Інститут у Львові, котрий закінчив у 1961 зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу у Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. У 1976, коли праця на займаних посадах стала для нього недоступною через його віровизнання, змушений був звільнитися і перейти на просту роботу в котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.
Монах та священик
У 1958 вступає до підпільного монастиря Монахів Студійського уставу і починає навчатися у підпільній греко-католицькій семінарії. У 1964 складає чернечу схиму, в часі якої через наречення отримує ім'я Юліян. 27 жовтня 1968 з рук єпископа Василя Величковського (підпільного Митрополита УГКЦ) приймає ієрейські свячення. Молодий ієромонах активно включається у діяльність підпільної Української греко-католицької церкви. Він відвідує домівки греко-католиків, у яких відправляє богослужіння, надаючи їм духовну опіку. Згодом о. Юліяна вибирають ігуменом підпільного монастиря. За це ієромонаха Юліяна неодноразово викликають до спецслужб, звинувачуючи його у антирадянській діяльності. Через недостатність доказів йому вдається уникнути покарань.
Єпископ
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Тіло Владики Юліяна прибуло до Дрогобича |
| | Прощання з Владикою Юліяном Вороновським (2.03.2013) Проповідь протосинкела Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ отця Григорія (Комара) |
| | Прощальне слово Владики Венедикта на парастасі (3.03.2013) |
| | Слово Владики Ярослава після парастасу (2.03.2013) |
| | Поминальна Архиєрейська Служба Божа-1 (4.03.2013) |
| | Поминальна Архиєрейська Служба Божа-2 (4.03.2013) |
| | Поминальна Архиєрейська Служба Божа-3 (4.03.2013) |
| | Дрогобич прощається з єпископом Юліяном |
| | Остання путь Владики Юліяна Вороновського (4.03.2013) |
| | Святослав (Шевчук): слово на похороні Владики Юліана |
30 вересня 1986 року тодішній Митрополит підпільної Церкви Володимир Стернюк на одній із львівських квартир хіротонізує ієромонаха Юліяна Вороновського, і призначає його єпископом-помічноком у Львові. У часі легалізації УГКЦ і відновленні української державності Владика Юліян бере активну участь у богослужіннях, маніфестаціях, віче тощо. Цей єпископ є членом екуменічної студійної групи, до якої належать єпископи та священики Греко-католицької та Православної церков. Владика Юліян прикладає багато зусиль до конфесійного порозуміння і є добрим авторитетом як для духовенства так і мирян не лише греко-католиків, але і вірних інших конфесій. Єпископ веде відкритий і відвертий діалог із представниками державної влади та ієрархами інших Церков.
У 1990 Мирославом Іваном (Любачівським), Главою УГКЦ, був призначений Архимандритом монастиря Студійського Уставу, а в 1991 — ректором Львівської Духовної Семінарії Святого Духа.
В 1993 йому було доручено адміністраторство новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, 17 квітня 1994 року Владику Юліяна введено на престіл новоутвореної Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, уряд Правлячого Архиєрея виконував і по день своєї смерті.
За час свого єпископського служіння Владика Юліян висвятив понад 200 священиків, освятив понад 100 храмів, ініціатором будівництв та фундатором багатьох з них був сам. За 12 років свого служіння повіреної Єпархії Владиці вдалося розбудувати структури єпархії, відкрити духовну семінарію, Катехитичний інститут, працювати над розробленням різних програм для навчання дітей та молоді, а також приділяти велику увагу соціальним проектам.
Указом Президента України від 4 листопада 1999 владику нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за багаторічну плідну церковну діяльність, вагомий особистий внесок в утвердження засад християнської моралі в суспільстві; 26 червня 2006 року — орденом «За заслуги» ІІ ступеня за вагомий особистий внесок у державне будівництво, утвердження конституційних прав і свобод громадян, соціально-економічний і духовний розвиток України.
7 травня 2011 у Катедральному соборі Пресвятої Трійці у Дрогобичі відбулось урочисте святкування 75-літнього ювілею владики Юліана. З цієї нагоди до Дрогобича прибув Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ. До ювілею єпископа було видано книгу «Нехай буде воля Твоя», над якою трудився колектив авторів. Основу книги становлять спогади владики Юліана про своє життя та служіння в часи підпілля УГКЦ.
9 липня 2011 року владика Юліан отримав звання «Doctor honoris causa» Українського католицького університету.
27 жовтня 2011 року повідомлено, що Блаженніший Святослав (Шевчук) за згодою Синоду єпископів УГКЦ прийняв зречення владики Юліана з уряду єпископа Самбірсько-Дрогобицького. З цього часу владика Юліан став вислуженим єпископом Самбірсько-Дрогобицьким.
28 лютого 2013 року у Львові на 77 році життя владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ єпископ Юліан (Вороновський), який 45 років виконував обов'язки священика УГКЦ, з них 27 — єпископом, помер.
1 березня тіло владики прибуло в Дрогобич і було поміщено до Катедрального храму Пресвятої Трійці. Три дні в соборі проходило прощання вірних УГКЦ з владикою, відправлялись Служби Божі за упокій душі архиєрея, читалося Євангеліє.
4 березня о 10 годині у Кафедральному соборі розпочалася соборова архиєрейська Божественна Літургія, у якій взяли участь приблизно 300 священиків і єпископів та тисячі мирян. Літургію очолив і виголосив проповідь архієпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин). Після літургії траурна процесія простягнулася від собору Пресвятої Трійці до храму Переображення Господнього, звідки після панахиди тіло новопереставленого Архиєрея відвезли згідно заповіту до Унева.
Похований 5 березня на монашому цвинтарі на Чернечій горі Свято-Успенської Унівської лаври.
Нагороди та звання
- 2006 — Орден «За заслуги» II ступеня
- 1999 — Орден «За заслуги» III ступеня
- 2010 — Почесний громадянин Трускавця.
- 2011 — «Doctor Honoris Causa»
Див. також
- Біографія на GCatholic.com [ 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія в біографічному словнику Давида Чейні [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- . Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
- Указ Президента України від 4 листопада 1999 року № 1440/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 5 липня 2011.
- Указ Президента України від 26 червня 2006 року № 578/2006 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»
- . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 5 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 5 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 15 липня 2011.
- [[https://web.archive.org/web/20120916100028/http://www.sde.org.ua/bishops/julian-voronovskyj.html Архівовано 16 вересня 2012 у Wayback Machine.] Юліан (Вороновський) на офіційному сайті Самбірсько-Дрогобицької Єпархії]
- . Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 10 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 09.03.2013. Процитовано 06.03.2013.
Джерела
- Хаварівський У. Герби Львівських владик в Унії з Римом (1667—2007). — Тернопіль, 2008. — 112 с.
- Юліан Вороновський: «Нехай буде воля Твоя». — Дрогобич, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepiskop Yulia n Vorono vskij u sviti Yu rij Vorono vskij 5 travnya 1936 Gumniska 28 lyutogo 2013 Lviv yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 17 kvitnya 1994 roku yepiskop Sambirsko Drogobickij Pochesnij gromadyanin Truskavcya 2010 Pochesnij gromadyanin Buskogo rajonu 2017 Yulian Voronovskij Yurij Voronovskij Vladika Yulian Voronovskij Yepiskop Sambirsko Drogobickij 17 kvitnya 1994 27 zhovtnya 2011 Obrannya 30 bereznya 1994 Intronizaciya 17 kvitnya 1994 Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Nastupnik Yaroslav Pririz Arhimandrit Univskoyi lavri 21 serpnya 1990 28 lyutogo 2013 Poperednik Yepiskop pomichnik Lvivskoyi arhiyeparhiyi 16 sichnya 1991 30 bereznya 1994 Titulyarnij yepiskop Deultumu 16 sichnya 1991 30 bereznya 1994 Nastupnik yepiskop Ignatij Katanelo Rektor Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi 1991 1994 Poperednik Filimon Kurchaba Nastupnik Stepan Menok Osvita Ukrayinskij poligrafichnij institut Narodzhennya 5 travnya 1936 1936 05 05 Gumniska Smert 28 lyutogo 2013 2013 02 28 76 rokiv Lviv Pohoronenij Univ Batko Ivan Mati Kseniya Kostishin Prijnyattya svyashenichogo sanu 27 zhovtnya 1968 Prijnyattya monashestva 1964 Yepiskopska hirotoniya 30 veresnya 1986 Nagorodi Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronovskij ZhittyepisYunacki roki navchannya pracya Yulian Voronovskij narodivsya 5 travnya 1936 roku u seli Gumniska Buskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Pislya zakinchennya serednoyi shkoli postupiv v Ukrayinskij Poligrafichnij Institut u Lvovi kotrij zakinchiv u 1961 zi specialnistyu inzhener tehnolog poligrafichnogo virobnictva Vprodovzh p yatnadcyati rokiv pracyuvav na riznih posadah vid inzhenera do nachalnika viddilu u Proektno Konstruktorskomu Instituti u m Lvovi U 1976 koli pracya na zajmanih posadah stala dlya nogo nedostupnoyu cherez jogo viroviznannya zmushenij buv zvilnitisya i perejti na prostu robotu v kotelnyu de pracyuvav do chasu vihodu UGKC iz pidpillya Monah ta svyashenik U 1958 vstupaye do pidpilnogo monastirya Monahiv Studijskogo ustavu i pochinaye navchatisya u pidpilnij greko katolickij seminariyi U 1964 skladaye chernechu shimu v chasi yakoyi cherez narechennya otrimuye im ya Yuliyan 27 zhovtnya 1968 z ruk yepiskopa Vasilya Velichkovskogo pidpilnogo Mitropolita UGKC prijmaye iyerejski svyachennya Molodij iyeromonah aktivno vklyuchayetsya u diyalnist pidpilnoyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Vin vidviduye domivki greko katolikiv u yakih vidpravlyaye bogosluzhinnya nadayuchi yim duhovnu opiku Zgodom o Yuliyana vibirayut igumenom pidpilnogo monastirya Za ce iyeromonaha Yuliyana neodnorazovo viklikayut do specsluzhb zvinuvachuyuchi jogo u antiradyanskij diyalnosti Cherez nedostatnist dokaziv jomu vdayetsya uniknuti pokaran Yepiskop Zovnishni videofajli Tilo Vladiki Yuliyana pribulo do Drogobicha Proshannya z Vladikoyu Yuliyanom Voronovskim 2 03 2013 Propovidprotosinkela Sambirsko Drogobickoyi Yeparhiyi UGKC otcya Grigoriya Komara Proshalne slovo VladikiVenedikta na parastasi 3 03 2013 Slovo VladikiYaroslava pislya parastasu 2 03 2013 Pominalna Arhiyerejska Sluzhba Bozha 1 4 03 2013 Pominalna Arhiyerejska Sluzhba Bozha 2 4 03 2013 Pominalna Arhiyerejska Sluzhba Bozha 3 4 03 2013 Drogobich proshayetsya z yepiskopom Yuliyanom Ostannya put Vladiki Yuliyana Voronovskogo 4 03 2013 Svyatoslav Shevchuk slovo na pohoroni Vladiki Yuliana 30 veresnya 1986 roku todishnij Mitropolit pidpilnoyi Cerkvi Volodimir Sternyuk na odnij iz lvivskih kvartir hirotonizuye iyeromonaha Yuliyana Voronovskogo i priznachaye jogo yepiskopom pomichnokom u Lvovi U chasi legalizaciyi UGKC i vidnovlenni ukrayinskoyi derzhavnosti Vladika Yuliyan bere aktivnu uchast u bogosluzhinnyah manifestaciyah viche tosho Cej yepiskop ye chlenom ekumenichnoyi studijnoyi grupi do yakoyi nalezhat yepiskopi ta svyasheniki Greko katolickoyi ta Pravoslavnoyi cerkov Vladika Yuliyan prikladaye bagato zusil do konfesijnogo porozuminnya i ye dobrim avtoritetom yak dlya duhovenstva tak i miryan ne lishe greko katolikiv ale i virnih inshih konfesij Yepiskop vede vidkritij i vidvertij dialog iz predstavnikami derzhavnoyi vladi ta iyerarhami inshih Cerkov U 1990 Miroslavom Ivanom Lyubachivskim Glavoyu UGKC buv priznachenij Arhimandritom monastirya Studijskogo Ustavu a v 1991 rektorom Lvivskoyi Duhovnoyi Seminariyi Svyatogo Duha V 1993 jomu bulo dorucheno administratorstvo novoutvorenoyi Sambirsko Drogobickoyi Yeparhiyi 17 kvitnya 1994 roku Vladiku Yuliyana vvedeno na prestil novoutvorenoyi Sambirsko Drogobickoyi Yeparhiyi uryad Pravlyachogo Arhiyereya vikonuvav i po den svoyeyi smerti Za chas svogo yepiskopskogo sluzhinnya Vladika Yuliyan visvyativ ponad 200 svyashenikiv osvyativ ponad 100 hramiv iniciatorom budivnictv ta fundatorom bagatoh z nih buv sam Za 12 rokiv svogo sluzhinnya povirenoyi Yeparhiyi Vladici vdalosya rozbuduvati strukturi yeparhiyi vidkriti duhovnu seminariyu Katehitichnij institut pracyuvati nad rozroblennyam riznih program dlya navchannya ditej ta molodi a takozh pridilyati veliku uvagu socialnim proektam Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 4 listopada 1999 vladiku nagorodzheno ordenom Za zaslugi III stupenya za bagatorichnu plidnu cerkovnu diyalnist vagomij osobistij vnesok v utverdzhennya zasad hristiyanskoyi morali v suspilstvi 26 chervnya 2006 roku ordenom Za zaslugi II stupenya za vagomij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo utverdzhennya konstitucijnih prav i svobod gromadyan socialno ekonomichnij i duhovnij rozvitok Ukrayini 7 travnya 2011 u Katedralnomu sobori Presvyatoyi Trijci u Drogobichi vidbulos urochiste svyatkuvannya 75 litnogo yuvileyu vladiki Yuliana Z ciyeyi nagodi do Drogobicha pribuv Blazhennishij Svyatoslav Shevchuk Glava UGKC Do yuvileyu yepiskopa bulo vidano knigu Nehaj bude volya Tvoya nad yakoyu trudivsya kolektiv avtoriv Osnovu knigi stanovlyat spogadi vladiki Yuliana pro svoye zhittya ta sluzhinnya v chasi pidpillya UGKC 9 lipnya 2011 roku vladika Yulian otrimav zvannya Doctor honoris causa Ukrayinskogo katolickogo universitetu 27 zhovtnya 2011 roku povidomleno sho Blazhennishij Svyatoslav Shevchuk za zgodoyu Sinodu yepiskopiv UGKC prijnyav zrechennya vladiki Yuliana z uryadu yepiskopa Sambirsko Drogobickogo Z cogo chasu vladika Yulian stav visluzhenim yepiskopom Sambirsko Drogobickim 28 lyutogo 2013 roku u Lvovi na 77 roci zhittya vladika Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC yepiskop Yulian Voronovskij yakij 45 rokiv vikonuvav obov yazki svyashenika UGKC z nih 27 yepiskopom pomer 1 bereznya tilo vladiki pribulo v Drogobich i bulo pomisheno do Katedralnogo hramu Presvyatoyi Trijci Tri dni v sobori prohodilo proshannya virnih UGKC z vladikoyu vidpravlyalis Sluzhbi Bozhi za upokij dushi arhiyereya chitalosya Yevangeliye 4 bereznya o 10 godini u Kafedralnomu sobori rozpochalasya soborova arhiyerejska Bozhestvenna Liturgiya u yakij vzyali uchast priblizno 300 svyashenikiv i yepiskopiv ta tisyachi miryan Liturgiyu ocholiv i vigolosiv propovid arhiyepiskop i mitropolit Ivano Frankivskij Volodimir Vijtishin Pislya liturgiyi traurna procesiya prostyagnulasya vid soboru Presvyatoyi Trijci do hramu Pereobrazhennya Gospodnogo zvidki pislya panahidi tilo novoperestavlenogo Arhiyereya vidvezli zgidno zapovitu do Uneva Pohovanij 5 bereznya na monashomu cvintari na Chernechij gori Svyato Uspenskoyi Univskoyi lavri Nagorodi ta zvannya2006 Orden Za zaslugi II stupenya 1999 Orden Za zaslugi III stupenya 2010 Pochesnij gromadyanin Truskavcya 2011 Doctor Honoris Causa Div takozhBiografiya na GCatholic com 16 bereznya 2013 u Wayback Machine Biografiya v biografichnomu slovniku Davida Chejni 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Posilannya Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 listopada 1999 roku 1440 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 5 lipnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 26 chervnya 2006 roku 578 2006 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 10 yi richnici Konstituciyi Ukrayini Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 5 lipnya 2011 Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 5 lipnya 2011 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 15 lipnya 2011 https web archive org web 20120916100028 http www sde org ua bishops julian voronovskyj html Arhivovano16 veresnya 2012 u Wayback Machine Yulian Voronovskij na oficijnomu sajti Sambirsko Drogobickoyi Yeparhiyi Arhiv originalu za 7 bereznya 2013 Procitovano 10 bereznya 2013 Arhiv originalu za 09 03 2013 Procitovano 06 03 2013 DzherelaHavarivskij U Gerbi Lvivskih vladik v Uniyi z Rimom 1667 2007 Ternopil 2008 112 s Yulian Voronovskij Nehaj bude volya Tvoya Drogobich 2011