Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 58°23′ пн. ш. 26°43′ сх. д. / 58.383° пн. ш. 26.717° сх. д.
Де́рптське єпи́скопство (нім. Bistum Dorpat) — духовно-феодальне князівство, що існувало у 1224–1558 роках у південно-східній частині сучасної Естонії на території повітів Тартумаа, Пилвамаа, Вирумаа, Йигевамаа та Валгамаа. Центр у місті Дерпті (Юр'єві). Межі єпископства не збігались із кордонами, закріпленими за єпископом католицької єпархії: остання, окрім самого єпископства, включала до свого складу землі на захід від нього, що належали Лівонському ордену.
| Дерптське єпископство | |||
|---|---|---|---|
| Ecclesia Tarbatensis | |||
| |||
 | |||
| Адм. центр | Дерпт | ||
| Найбільше місто | Оденпе | ||
| Країна | Лівонія | ||
| Офіційна мова | Німецька, латина | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1224 | ||
| Дата ліквідації | 1558 | ||
 | |||
| |||
За часів свого розквіту Лівонський орден, Ризьке архієпископство, Дерптське, Курляндське та Езель-Вікське єпископства утворювали так звану Лівонську конфедерацію п'яти феодальних держав середньовічної Прибалтики, що постійно конфліктувала як зі слов'янами (Новгородська республіка, Велике князівство Литовське, Королівство Польське), так і зі скандинавськими країнами (Швеція, Данія).
Формальним приводом для походів німецьких хрестоносців було завоювання та християнізація естів, а основною метою — колонізація земель. Першим єпископом дерптським був , брат ризького єпископа та керівника Лівонського хрестового походу Альберта Буксгевдена.
На чолі єпископства стояв католицький єпископ, якого обирали капітулом соборних каноніків, тобто колегією вищих місцевих кафедральних священиків. Єпископ був також найбільшим феодалом-землевласником князівства, хоч частина його земель була передана до рук військовиків, які стали васалами єпископа. Німецьке духовенство й лицарі-феодали наклали феодальні повинності на раніше вільне місцеве естське та слов'янське селянство.
Історія
1211 року єпископ ризький Альберт заснував єпархію на заході Естонії. У 1223–1224 роках ести в союзі зі слов'янським князем безуспішно обороняли місто Юріїв від німецьких лицарів-хрестоносців. Після взяття німці перейменували його на Дорпат (нім. Dorpat) чи Дерпт, а єпископ леальський Герман 1224 року обрав його як свою нову резиденцію, ставши єпископом дерптським. 6 листопада 1225 року римський король Генріх затвердив його на посаді дерптського князя.
1242 року естське військо єпископа Германа зазнало поразки від новгородського князя Олександра Невського у знаменитому Льодовому побоїщі.
Документально відомо, що 1268 року єпископ дерптський Фредрік називав себе ще і «єпископом карельським», але походження цього недовговічного титулу нез'ясоване.
Дерптське єпископство також вело активну торгівлю в межах Ганзейського союзу.
Наприкінці XIV століття єпископом дерптським став Дитріх Дамеров, запеклий ворог Лівонського ордену, що став до коаліції проти нього з Литвою, Мекленбургом та (відомими піратами Балтійського моря). Він навіть попрохав англійського короля Річарда II взяти Дерпт під його протекцію. Орден безуспішно атакував єпископство 1379 року та після укладення мирової угоди втратив право призову васалів єпископа до участі у військових кампаніях.
В останні роки існування єпископства у нього погіршились відносини з Росією, що стало у подальшому основним приводом до Лівонської війни. Цар Іван IV Грозний зажадав, щоб єпископство виплатило йому величезну данину у 40 000 талерів. Він наполягав, що Дерпт був стародавньою слов'янською фортецею Юріївим, маючи на увазі короткий період слов'янського впливу в землях естів, які підкорив князь Ярослав Мудрий у 1030–1061 роках. Керівництво єпископства намагалось зменшити суму данини для продовження перемир'я, проте цар відмовився від дипломатичних заходів та оголосив війну. 1558 року Дерпт був взятий російськими військами і Дерптське єпископство припинило своє існування.
Географія
Окрім Дерпта, в єпископстві було ще п'ять кам'яних замків:
- Оденпе — стародавній центр Уганді та перша кам'яна фортеця в єпископстві;
- Кіррумпе та розміщувались на важливій і стародавній дорозі Дерпт — Псков;
- Ольденторн і Варбеке (Кастер) розміщувались на річці Ембах, що зв'язувала Дерпт із Чудським озером.
Також відомий цистерціанський монастир — (Кяркна) поблизу Дерпта.
Зовнішня політика
Загальна площа Дерптського єпископства за часів найбільшої експансії німецьких хрестоносців склала близько 9600 км². Пізніше, волею Ордена, дерптський єпископ також почав завідувати церковними питаннями в орденських землях безпосередньо на захід від єпископства (до Ризької та Пярнуської заток Балтійського моря). З усіх сторін, окрім східної, єпископство оточували землі лицарів Лівонського ордена, на сході з ним первинно межувала Новгородська республіка, колишні васальні землі якої орден і єпископство, власне, і займали. Потім після об'єднання руських земель головним східним сусідством стало Царство Російське (Московська держава).
Єпископство мало положення на околиці, а тому проводило вкрай ворожу політику хрестових походів відносно сусідніх слов'янських земель за підтримки ордена й папи римського. Головну роль у стримуванні єпископства в кордонах початку XII століття відігравала стародавня фортеця Ізборськ, що отримала за героїзм своїх воїнів прізвисько «Залізне місто».
У XVI столітті Дерптське єпископство пережило гостру внутрішню кризу через феодальний розбрат, а також боротьбу католиків із протестантами під час процесу Реформації. Частково слов'янізовані у X–XIII століттях ести-сету при цьому зберігали прихильність до православ'я навіть за умов сильного релігійного тиску з боку німецького духовенства. Скориставшись релігійними конфліктами в єпископстві, 1558 року Іван IV Грозний покінчив з його існуванням, захопивши його столицю Дерпт. Після цього до православ'я навернулась і частина місцевих балтійських німців, втомившись від католицько-протестантських суперечностей.
Резиденція єпископа
Центром єпископства був (ест. Toomemägi). Його було пошкоджено під час Північної війни та у XVIII столітті було розібрано, пізніше (на початку XIX століття) на його місці була збудована обсерваторія. був пошкоджений під час протестантської реформації та перебуває у зруйнованому стані з XVII століття.
Дерптські єпископи
- 1224–1248
- Олександр 1263–1268
- Фрідріх Газельдорф 1268–1288
- Бернгард I 1289–1302
- Дитріх II Фюсгузен 1302–1312
- Микола 1312–1323
- Енгельберт Долен 1323–1341
- Весцелус 1342–1344
- Йоганн I Фіффгузен 1346–1373
- Генріх I Фельде 1373–1378
- Дитріх III Дамеров 1378–1400
- Генріх II Врангель 1400–1410
- Бернгард II Бюлов 1410–1413
- Дитріх IV Реслер 1413–1441
- Варфоломей Завієрве 1441–1459
- Гельміх Маллінкродт 1459–1468
- Андреас Пеплер 1468–1473
- Йоганн II Бертков 1473–1485
- Дитріх V Гаке 1485–1498
- Йоганн III Ропе 1499–1505
- Герард Шрофе 1505–1513
- Йоганн IV Дюсборг 1513–1514
- Кристіан Бомговер 1514–1518
- Йоганн V Бланкенфельд 1518–1527
- Йоганн VI Бей 1528–1543
- Йодокус Рекке 1544–1551
- 1552–1560
Примітки
- ВРЕ. Видання 3-тє[недоступне посилання з липня 2019]
- Excerpt from sources [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]. In Latin. Hosted by the National Archive of Finland [ 15 вересня 2010 у Wayback Machine.]. See [1] [ 8 червня 2007 у Wayback Machine.] and Diplomatarium Fennicum from the menu.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 58 23 pn sh 26 43 sh d 58 383 pn sh 26 717 sh d 58 383 26 717 De rptske yepi skopstvo nim Bistum Dorpat duhovno feodalne knyazivstvo sho isnuvalo u 1224 1558 rokah u pivdenno shidnij chastini suchasnoyi Estoniyi na teritoriyi povitiv Tartumaa Pilvamaa Virumaa Jigevamaa ta Valgamaa Centr u misti Derpti Yur yevi Mezhi yepiskopstva ne zbigalis iz kordonami zakriplenimi za yepiskopom katolickoyi yeparhiyi ostannya okrim samogo yepiskopstva vklyuchala do svogo skladu zemli na zahid vid nogo sho nalezhali Livonskomu ordenu Derptske yepiskopstvo Ecclesia Tarbatensis Bistum Dorpat Gerb Adm centr Derpt Najbilshe misto Odenpe Krayina Livoniya Oficijna mova Nimecka latina Naselennya povne Plosha povna Data zasnuvannya 1224 Data likvidaciyi 1558 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derptske yepiskopstvo Za chasiv svogo rozkvitu Livonskij orden Rizke arhiyepiskopstvo Derptske Kurlyandske ta Ezel Vikske yepiskopstva utvoryuvali tak zvanu Livonsku konfederaciyu p yati feodalnih derzhav serednovichnoyi Pribaltiki sho postijno konfliktuvala yak zi slov yanami Novgorodska respublika Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske tak i zi skandinavskimi krayinami Shveciya Daniya Formalnim privodom dlya pohodiv nimeckih hrestonosciv bulo zavoyuvannya ta hristiyanizaciya estiv a osnovnoyu metoyu kolonizaciya zemel Pershim yepiskopom derptskim buv brat rizkogo yepiskopa ta kerivnika Livonskogo hrestovogo pohodu Alberta Buksgevdena Na choli yepiskopstva stoyav katolickij yepiskop yakogo obirali kapitulom sobornih kanonikiv tobto kolegiyeyu vishih miscevih kafedralnih svyashenikiv Yepiskop buv takozh najbilshim feodalom zemlevlasnikom knyazivstva hoch chastina jogo zemel bula peredana do ruk vijskovikiv yaki stali vasalami yepiskopa Nimecke duhovenstvo j licari feodali naklali feodalni povinnosti na ranishe vilne misceve estske ta slov yanske selyanstvo Istoriya1211 roku yepiskop rizkij Albert zasnuvav yeparhiyu na zahodi Estoniyi U 1223 1224 rokah esti v soyuzi zi slov yanskim knyazem bezuspishno oboronyali misto Yuriyiv vid nimeckih licariv hrestonosciv Pislya vzyattya nimci perejmenuvali jogo na Dorpat nim Dorpat chi Derpt a yepiskop lealskij German 1224 roku obrav jogo yak svoyu novu rezidenciyu stavshi yepiskopom derptskim 6 listopada 1225 roku rimskij korol Genrih zatverdiv jogo na posadi derptskogo knyazya 1242 roku estske vijsko yepiskopa Germana zaznalo porazki vid novgorodskogo knyazya Oleksandra Nevskogo u znamenitomu Lodovomu poboyishi Dokumentalno vidomo sho 1268 roku yepiskop derptskij Fredrik nazivav sebe she i yepiskopom karelskim ale pohodzhennya cogo nedovgovichnogo titulu nez yasovane Derptske yepiskopstvo takozh velo aktivnu torgivlyu v mezhah Ganzejskogo soyuzu Naprikinci XIV stolittya yepiskopom derptskim stav Ditrih Damerov zapeklij vorog Livonskogo ordenu sho stav do koaliciyi proti nogo z Litvoyu Meklenburgom ta vidomimi piratami Baltijskogo morya Vin navit poprohav anglijskogo korolya Richarda II vzyati Derpt pid jogo protekciyu Orden bezuspishno atakuvav yepiskopstvo 1379 roku ta pislya ukladennya mirovoyi ugodi vtrativ pravo prizovu vasaliv yepiskopa do uchasti u vijskovih kampaniyah V ostanni roki isnuvannya yepiskopstva u nogo pogirshilis vidnosini z Rosiyeyu sho stalo u podalshomu osnovnim privodom do Livonskoyi vijni Car Ivan IV Groznij zazhadav shob yepiskopstvo viplatilo jomu velicheznu daninu u 40 000 taleriv Vin napolyagav sho Derpt buv starodavnoyu slov yanskoyu forteceyu Yuriyivim mayuchi na uvazi korotkij period slov yanskogo vplivu v zemlyah estiv yaki pidkoriv knyaz Yaroslav Mudrij u 1030 1061 rokah Kerivnictvo yepiskopstva namagalos zmenshiti sumu danini dlya prodovzhennya peremir ya prote car vidmovivsya vid diplomatichnih zahodiv ta ogolosiv vijnu 1558 roku Derpt buv vzyatij rosijskimi vijskami i Derptske yepiskopstvo pripinilo svoye isnuvannya Ruyini soboru v TartuGeografiyaOkrim Derpta v yepiskopstvi bulo she p yat kam yanih zamkiv Odenpe starodavnij centr Ugandi ta persha kam yana fortecya v yepiskopstvi Kirrumpe ta rozmishuvalis na vazhlivij i starodavnij dorozi Derpt Pskov Oldentorn i Varbeke Kaster rozmishuvalis na richci Embah sho zv yazuvala Derpt iz Chudskim ozerom Takozh vidomij cistercianskij monastir Kyarkna poblizu Derpta Zovnishnya politikaYeparhiya derptskogo yepiskopa obvedeno blakitnim kolorom i Derptske yepiskopstvo zafarbovano blakitnim Bilim kolorom poznacheno zemli Livonskogo ordena Zagalna plosha Derptskogo yepiskopstva za chasiv najbilshoyi ekspansiyi nimeckih hrestonosciv sklala blizko 9600 km Piznishe voleyu Ordena derptskij yepiskop takozh pochav zaviduvati cerkovnimi pitannyami v ordenskih zemlyah bezposeredno na zahid vid yepiskopstva do Rizkoyi ta Pyarnuskoyi zatok Baltijskogo morya Z usih storin okrim shidnoyi yepiskopstvo otochuvali zemli licariv Livonskogo ordena na shodi z nim pervinno mezhuvala Novgorodska respublika kolishni vasalni zemli yakoyi orden i yepiskopstvo vlasne i zajmali Potim pislya ob yednannya ruskih zemel golovnim shidnim susidstvom stalo Carstvo Rosijske Moskovska derzhava Yepiskopstvo malo polozhennya na okolici a tomu provodilo vkraj vorozhu politiku hrestovih pohodiv vidnosno susidnih slov yanskih zemel za pidtrimki ordena j papi rimskogo Golovnu rol u strimuvanni yepiskopstva v kordonah pochatku XII stolittya vidigravala starodavnya fortecya Izborsk sho otrimala za geroyizm svoyih voyiniv prizvisko Zalizne misto U XVI stolitti Derptske yepiskopstvo perezhilo gostru vnutrishnyu krizu cherez feodalnij rozbrat a takozh borotbu katolikiv iz protestantami pid chas procesu Reformaciyi Chastkovo slov yanizovani u X XIII stolittyah esti setu pri comu zberigali prihilnist do pravoslav ya navit za umov silnogo religijnogo tisku z boku nimeckogo duhovenstva Skoristavshis religijnimi konfliktami v yepiskopstvi 1558 roku Ivan IV Groznij pokinchiv z jogo isnuvannyam zahopivshi jogo stolicyu Derpt Pislya cogo do pravoslav ya navernulas i chastina miscevih baltijskih nimciv vtomivshis vid katolicko protestantskih superechnostej Rezidenciya yepiskopaCentrom yepiskopstva buv est Toomemagi Jogo bulo poshkodzheno pid chas Pivnichnoyi vijni ta u XVIII stolitti bulo rozibrano piznishe na pochatku XIX stolittya na jogo misci bula zbudovana observatoriya buv poshkodzhenij pid chas protestantskoyi reformaciyi ta perebuvaye u zrujnovanomu stani z XVII stolittya Derptski yepiskopi1224 1248 Oleksandr 1263 1268 Fridrih Gazeldorf 1268 1288 Berngard I 1289 1302 Ditrih II Fyusguzen 1302 1312 Mikola 1312 1323 Engelbert Dolen 1323 1341 Vescelus 1342 1344 Jogann I Fiffguzen 1346 1373 Genrih I Felde 1373 1378 Ditrih III Damerov 1378 1400 Genrih II Vrangel 1400 1410 Berngard II Byulov 1410 1413 Ditrih IV Resler 1413 1441 Varfolomej Zaviyerve 1441 1459 Gelmih Mallinkrodt 1459 1468 Andreas Pepler 1468 1473 Jogann II Bertkov 1473 1485 Ditrih V Gake 1485 1498 Jogann III Rope 1499 1505 Gerard Shrofe 1505 1513 Jogann IV Dyusborg 1513 1514 Kristian Bomgover 1514 1518 Jogann V Blankenfeld 1518 1527 Jogann VI Bej 1528 1543 Jodokus Rekke 1544 1551 1552 1560PrimitkiVRE Vidannya 3 tye nedostupne posilannya z lipnya 2019 Excerpt from sources 27 veresnya 2007 u Wayback Machine In Latin Hosted by the National Archive of Finland 15 veresnya 2010 u Wayback Machine See 1 8 chervnya 2007 u Wayback Machine and Diplomatarium Fennicum from the menu Posilannya