Білозерське князівство — руське князівство у сточищі річки Шексна і навколо озер Біле і Кубенське в 1238—1485 роках. Столиця — місто Білоозеро (нині Білозерськ). Крім Білоозера, у князівстві було ще одне місто — Устюжна, а також багато великих сіл: Борисово-Судське, Біле, Йорга, Ліпін Бор.
Білозерське князівство | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1238 |
---|---|
Офіційна мова | старослов’янська мова і російська |
Столиця | Бєлозерськ |
Форма правління | абсолютна монархія |
Час/дата припинення існування | 1485 |
Офіційна релігія | православ'я |
Координати: 60°00′ пн. ш. 37°49′ сх. д. / 60.000° пн. ш. 37.817° сх. д.
Історія
Час заснування Білоозера невідомо, але за літописами це було до покликання князів Рюриковичів, у якому брала участь і Весь (вепси), що населяла тоді Білозерський край. З покликаних братів-князів середній, Сінеус, сів на Білоозері, де першими насельниками була Весь. Після смерті Сінеуса Білозерське князівство переходить Рюрику, який передає його в управління «княжого мужа» або намісника. Значення Білоозера з'ясовується вже при першому приймачі Рюрика: в 907 році Олег, за мирним договором, вимагає з греків «укладів», поряд з іншими містами і на Білоозеро. По смерті Ярослава Володимировича в 1054 році Ростов разом з Суздалем і Білоозером дістався Всеволоду Ярославичу, в роду якого постійно і перебував. У 1207 Всеволод Юрійович (Велике Гніздо) віддав Ростовське князівство, до якою тоді відносилося Білоозеро, старшому синові Костянтину. Костянтин Всеволодович перед смертю в 1219 розділив Ростовську князівство між своїми синами наступним чином: старшому Василькові він віддав Ростовське князівство з Білоозером, Всеволоду — Ярославське князівство, Володимиру — Углицьке канязівство. По смерті Василька Білоозеро відокремилося від Ростова і склало самостійним Білозерським князівством, на яке сів молодший син Василька Гліб, між тим, як Ростов залишився за старшим, Борисом Васильковичаем.
Білозерське князівство виділилося в 1238 році зі складу Ростовського князівства після смерті Василька Костянтиновича. Першим Білозерським князем став його син Гліб Василькович (правил в 1251—1277). У 1279 році князівство було захоплене його племінником ростовським князем Дмитром Борисовичем. У 1302 році, ймовірно, за допомогою Золотої Орди відновлено.
Між 1328 і 1338 роками Білозерське князівство було куплено московським князем Іваном Калитою. Близько 1338 року Узбек-хан відібрав у Калити ярлик на Білозерське князівство і передав його представнику роду білозерських князів — Роману Михайловичу. Після смерті Романа Михайловича територія князівства була поділена на два спадки на користь його синів — Федора і Василя. У 1352 році князівство пережило велику епідемію чуми, після чого місто Білоозеро було перенесене на нове місце (де існує досі, перейменоване в 1777 році на Білозерськ).
Після загибелі князя Федора в Куликовській битві 1380 року Білозерське князівство було приєднано до Москви. У 1389 році Дмитро Донський, у своєму духовному заповіті, призначає Білозерський уділ («куплю Івана Калити») своєму синові Андрію, князю Можайському. По смерті Андрія Дмитровича молодший з двох його синів Михайло, отримав місто Верею і Білозерський уділ, яким володів до своєї кончини в 1485 році. Зі смертю Михайла Андрійовича обидва його спадки, за договором з великим московським князем Іваном III, стали власністю останнього і вже назавжди увійшли до складу Великого Московської князівства.
Білозерський уділ князя Василя, роздрібнився на володіння, залишався за його нащадками до другої половини XVI сторіччя.
Серед вотчинників-васалів місцевої династії відомі прізвища: Монастирьови, Ліхареві, Федорові, Плещеєви, Карачарови, Ілліни, Степанови, Внукови, Стогініни, Хромі.
Герби Білозерського князівства
Герб на печатці Івана IV Грозного 1577 / 1578 років.
На печатці зображена риба (прим: породи короп).
Герб Білозерського князівства «Царський Тітулярнік» 1672 рік.
В овалі, дві схрещені риби (прим: коропових порід) з півмісяцем і хрестом над ним. Вгорі напис — Білозерський.
Герб для Білозерських полків з гербовника Мініха 1729 / 1730 року.
Біле озеро, в ньому дві жовті стерляді, над рибами білий місяць, жовтий хрест, блакитне поле.
Гербовник Всеросійського дворянства В. А. Дурасова 1906 року.
Герби великих і удільних князівств Русі. Герб князівства Білозерського. В блакитному полі дві срібні риби (прим: породи осетрові), хрестоподібно розташовані, над якими срібний півмісяць, звернений рогами вгору. В правому куті щита золотий хрест. Зверху щита шапка Мономаха.
Опис герба
У лазуровому полі дві срібні перехрещені риби (осетрові) під срібним півмісяцем, у розділі зліва золотий хрест. Зверху герба шапка Мономаха.
Білозерські князі
- Гліб Василькович (1238–1278)
- Дем'ян Глібович (народився в 01.07.1263г.)
- Михайло Глібович (1278–1279)
- Дмитро Борисович (1279–1286)
- Михайло Глібович (1286–1293)
- Федір Михайлович (1293–1314)
- Роман Михайлович (1314–1339)
- Федір Романович (1339–1380)
- Юрій Васильович (1380–1389)
- Андрій Дмитрович (1389–1432)
- Михайло Андрійович (1432–1485)
- Див. тако: — князі Білозерського князівства та їхні нащадки
Примітки
- Сборник Русских Летописей.
- Карамзин.
- А. В. Экземплярский. «Владетельные князья Белоозерские». 1888г. стр. 3.
- «Царский титулярник». 1672г. лист 62.
- Прим: Если быть точным, это четырехконечный каплевидный крест.
- Там же.
Література
- Зкземплярский А. В. Владетельные князья Белозерские. — Ярославль, 1888.
- Рудаков В. Е. Белозерское княжество // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Виноградов А. Ростовские и Белозерские удельные князья // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Копанев А. И. История землевладения Белозерского края XV—XVI вв. / АН СССР. Ин-т истории. Ленингр. отд-ние. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — 256 с.
- Дёмин Л. М. Белозерское удельное княжество в системе феодальных отношений средневековой Руси и в свете объединительной политики Московского государства / Российский университет дружбы народов. — М.: Общество дружбы и развития сотрудничества с зарубежными странами, 2005. — 192 с. — 500 экз.
- Грязнов А. Л. Белозерские акты XIV—XVI вв.: исследование и перечень / Сев. отд-ние Археогр. комис. РАН. — Вологда: Древности Севера, 2019. — 604 с. — 300 экз. — ISBN 978-5-93061-137-3.
Посилання
- Белозерье: Краеведческий альманах. Вып. 2. [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.] — Вологда: Легия, 1998. — 416 с. —
- Белозерское княжество [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // // Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Т. 1. — С. 76-78.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilozerske knyazivstvo ruske knyazivstvo u stochishi richki Sheksna i navkolo ozer Bile i Kubenske v 1238 1485 rokah Stolicya misto Biloozero nini Bilozersk Krim Biloozera u knyazivstvi bulo she odne misto Ustyuzhna a takozh bagato velikih sil Borisovo Sudske Bile Jorga Lipin Bor Bilozerske knyazivstvo Gerb Data stvorennya zasnuvannya1238 Oficijna movastaroslov yanska mova i rosijska StolicyaByelozersk Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya Chas data pripinennya isnuvannya1485 Oficijna religiyapravoslav ya Koordinati 60 00 pn sh 37 49 sh d 60 000 pn sh 37 817 sh d 60 000 37 817Bilozerske knyazivstvo na mapi Velikogo knyazivstva Volodimirskogo XIII storichchya IstoriyaRozshirennya Moskovskogo knyazivstva u 1300 1462 rokah Chas zasnuvannya Biloozera nevidomo ale za litopisami ce bulo do poklikannya knyaziv Ryurikovichiv u yakomu brala uchast i Ves vepsi sho naselyala todi Bilozerskij kraj Z poklikanih brativ knyaziv serednij Sineus siv na Biloozeri de pershimi naselnikami bula Ves Pislya smerti Sineusa Bilozerske knyazivstvo perehodit Ryuriku yakij peredaye jogo v upravlinnya knyazhogo muzha abo namisnika Znachennya Biloozera z yasovuyetsya vzhe pri pershomu prijmachi Ryurika v 907 roci Oleg za mirnim dogovorom vimagaye z grekiv ukladiv poryad z inshimi mistami i na Biloozero Po smerti Yaroslava Volodimirovicha v 1054 roci Rostov razom z Suzdalem i Biloozerom distavsya Vsevolodu Yaroslavichu v rodu yakogo postijno i perebuvav U 1207 Vsevolod Yurijovich Velike Gnizdo viddav Rostovske knyazivstvo do yakoyu todi vidnosilosya Biloozero starshomu sinovi Kostyantinu Kostyantin Vsevolodovich pered smertyu v 1219 rozdiliv Rostovsku knyazivstvo mizh svoyimi sinami nastupnim chinom starshomu Vasilkovi vin viddav Rostovske knyazivstvo z Biloozerom Vsevolodu Yaroslavske knyazivstvo Volodimiru Uglicke kanyazivstvo Po smerti Vasilka Biloozero vidokremilosya vid Rostova i sklalo samostijnim Bilozerskim knyazivstvom na yake siv molodshij sin Vasilka Glib mizh tim yak Rostov zalishivsya za starshim Borisom Vasilkovichaem Bilozerske knyazivstvo vidililosya v 1238 roci zi skladu Rostovskogo knyazivstva pislya smerti Vasilka Kostyantinovicha Pershim Bilozerskim knyazem stav jogo sin Glib Vasilkovich pravil v 1251 1277 U 1279 roci knyazivstvo bulo zahoplene jogo pleminnikom rostovskim knyazem Dmitrom Borisovichem U 1302 roci jmovirno za dopomogoyu Zolotoyi Ordi vidnovleno Mizh 1328 i 1338 rokami Bilozerske knyazivstvo bulo kupleno moskovskim knyazem Ivanom Kalitoyu Blizko 1338 roku Uzbek han vidibrav u Kaliti yarlik na Bilozerske knyazivstvo i peredav jogo predstavniku rodu bilozerskih knyaziv Romanu Mihajlovichu Pislya smerti Romana Mihajlovicha teritoriya knyazivstva bula podilena na dva spadki na korist jogo siniv Fedora i Vasilya U 1352 roci knyazivstvo perezhilo veliku epidemiyu chumi pislya chogo misto Biloozero bulo perenesene na nove misce de isnuye dosi perejmenovane v 1777 roci na Bilozersk Pislya zagibeli knyazya Fedora v Kulikovskij bitvi 1380 roku Bilozerske knyazivstvo bulo priyednano do Moskvi U 1389 roci Dmitro Donskij u svoyemu duhovnomu zapoviti priznachaye Bilozerskij udil kuplyu Ivana Kaliti svoyemu sinovi Andriyu knyazyu Mozhajskomu Po smerti Andriya Dmitrovicha molodshij z dvoh jogo siniv Mihajlo otrimav misto Vereyu i Bilozerskij udil yakim volodiv do svoyeyi konchini v 1485 roci Zi smertyu Mihajla Andrijovicha obidva jogo spadki za dogovorom z velikim moskovskim knyazem Ivanom III stali vlasnistyu ostannogo i vzhe nazavzhdi uvijshli do skladu Velikogo Moskovskoyi knyazivstva Bilozerskij udil knyazya Vasilya rozdribnivsya na volodinnya zalishavsya za jogo nashadkami do drugoyi polovini XVI storichchya Sered votchinnikiv vasaliv miscevoyi dinastiyi vidomi prizvisha Monastirovi Liharevi Fedorovi Plesheyevi Karacharovi Illini Stepanovi Vnukovi Stoginini Hromi Gerbi Bilozerskogo knyazivstvaGerb na pechatci Ivana IV Groznogo 1577 1578 rokiv Na pechatci zobrazhena riba prim porodi korop Gerb Bilozerskogo knyazivstva Carskij Titulyarnik 1672 rik V ovali dvi shresheni ribi prim koropovih porid z pivmisyacem i hrestom nad nim Vgori napis Bilozerskij Gerb dlya Bilozerskih polkiv z gerbovnika Miniha 1729 1730 roku Bile ozero v nomu dvi zhovti sterlyadi nad ribami bilij misyac zhovtij hrest blakitne pole Gerbovnik Vserosijskogo dvoryanstva V A Durasova 1906 roku Gerbi velikih i udilnih knyazivstv Rusi Gerb knyazivstva Bilozerskogo V blakitnomu poli dvi sribni ribi prim porodi osetrovi hrestopodibno roztashovani nad yakimi sribnij pivmisyac zvernenij rogami vgoru V pravomu kuti shita zolotij hrest Zverhu shita shapka Monomaha Opis gerbaU lazurovomu poli dvi sribni perehresheni ribi osetrovi pid sribnim pivmisyacem u rozdili zliva zolotij hrest Zverhu gerba shapka Monomaha Bilozerski knyaziGlib Vasilkovich 1238 1278 Dem yan Glibovich narodivsya v 01 07 1263g Mihajlo Glibovich 1278 1279 Dmitro Borisovich 1279 1286 Mihajlo Glibovich 1286 1293 Fedir Mihajlovich 1293 1314 Roman Mihajlovich 1314 1339 Fedir Romanovich 1339 1380 Yurij Vasilovich 1380 1389 Andrij Dmitrovich 1389 1432 Mihajlo Andrijovich 1432 1485 Div tako knyazi Bilozerskogo knyazivstva ta yihni nashadkiPrimitkiSbornik Russkih Letopisej Karamzin A V Ekzemplyarskij Vladetelnye knyazya Beloozerskie 1888g str 3 Carskij titulyarnik 1672g list 62 Prim Esli byt tochnym eto chetyrehkonechnyj kaplevidnyj krest Tam zhe LiteraturaZkzemplyarskij A V Vladetelnye knyazya Belozerskie Yaroslavl 1888 Rudakov V E Belozerskoe knyazhestvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Vinogradov A Rostovskie i Belozerskie udelnye knyazya Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Kopanev A I Istoriya zemlevladeniya Belozerskogo kraya XV XVI vv AN SSSR In t istorii Leningr otd nie M L Izd vo AN SSSR 1951 256 s Dyomin L M Belozerskoe udelnoe knyazhestvo v sisteme feodalnyh otnoshenij srednevekovoj Rusi i v svete obedinitelnoj politiki Moskovskogo gosudarstva Rossijskij universitet druzhby narodov M Obshestvo druzhby i razvitiya sotrudnichestva s zarubezhnymi stranami 2005 192 s 500 ekz Gryaznov A L Belozerskie akty XIV XVI vv issledovanie i perechen Sev otd nie Arheogr komis RAN Vologda Drevnosti Severa 2019 604 s 300 ekz ISBN 978 5 93061 137 3 PosilannyaBelozere Kraevedcheskij almanah Vyp 2 3 sichnya 2010 u Wayback Machine Vologda Legiya 1998 416 s ISBN 5 89791 006 5 Belozerskoe knyazhestvo 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Slavyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya v 2 t Avtor sostavitel V V Boguslavskij T 1 S 76 78