Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стародавні тюрки кит 突厥 tūjué плем я гегемон Тюркського каганату на чолі з родом Ашина За фізичним типом стародавні тюрк

Стародавні тюрки

Стародавні тюрки

Стародавні тюрки (кит. 突厥 — tūjué) — плем'я-гегемон Тюркського каганату на чолі з родом Ашина. За фізичним типом стародавні тюрки (тюркюти) були як монголоїдами, так і європеоїдами.

image
Карта Туджа Ханства (клас Ашина Геткюркс) в часи його розквіту в 570 році

Про стародавніх тюрків

У китайському літописі Таншу про походження Ашина говориться наступне. Серед племен, переможених табгачами при підкоренні ними північного Китаю, перебували «п'ятсот сімейств» Ашина. Ці «п'ятсот сімейств» виникли «із змішання різних родів», що жили в західній частині Шеньсі, відвойованої у IV ст. у китайців хуннами і сяньбийцями. Ашина підпорядковувалися хунському князю Муганю, володів Хесі (область на захід від Ордоса, між закрутом Хуанхе і Наньшанем). Коли в 439 р. тобасці перемогли хунів і приєднали Хесі до імперії Вей, то князь «Ашина з п'ятьмастами сімействами втік до жужаньців і, оселившись в південній стороні Алтайських гір, добував залізо для жужаньців».

Текст оповідає про походження не усього народу давніх тюрків, а тільки їх правлячого клану.

Якого б походження не були ті «п'ятсот родин», які об'єдналися під ім'ям Ашина, між собою вони розмовляли по-монгольські до тих пір, поки перипетії військового успіху не викинули їх з Китаю на Алтай. Однак столітнє перебування в тюркомовному середовищі, зрозуміло, мало сприяти швидкій зміні розмовної мови, тим більше що «п'ятсот родин» монголів були краплею в тюркському морі. Треба зауважити, що до середини VI ст. і члени роду Ашина і їх супутники були абсолютно отюрченими і зберегли монгольські сліди лише в титулатурі, яку принесли з собою. Злиття 500 родин Ашина з місцевим населенням виявилося настільки повним, що через сто років, до 546 року, вони представляли ту цілісність, яку прийнято називати давньотюркською народністю Ашина. Тюркомовне середовище в той час вже встигло поширитися далеко на захід від Алтаю, в країни, де жили гузи, кангли, або печеніги, стародавні болгари і гуни.

Перший російський синолог Н.Бичурин, ґрунтуючись на стародавніх китайських хроніках, зауважив змішання понять щодо стародавніх тюрків і монгольських племен.

Походження

У середньовічній книжковій традиції

За китайськими джерелами тюркюти (кит. tūjué) походять від гунів. У візантійських джерелах тюркські племена називаються скіфами (Σκύθαι). У пехлевійских джерелах під турами розуміються тюркські племена.

Нащадки

У центрі Гірського Алтаю зберігся рід тілес, що існував самостійно до XVIII ст., після чого злився з теленгитами, що втекли в гори від маньчжурів і китайців, що винищували народ ойратів. Про своє походження вони забули, але етнонім пам'ятають.

Л. М. Гумільов, ґрунтуючись на етнографічних дослідженнях Б. X. Кармишевої, називає плем'я тюрків, що нині входять до складу узбеків, прямими нащадками тюркютов в Середній Азії.

Рід тюрк-кальтатай, протиставляючий себе узбекам і киргизам, виводить своїх предків з «Татарстану», звідки вони прийшли 1200 років тому.

Розглядаючи ці версії, треба пам'ятати, що телесці («високі вози») були відомі китайцям задовго до появи імені Тюрк наприкінці V століття. Тюрки Ашина ж вважаються китайцями «відгалуженням будинку хунн», які були розгромлені в 745 році огузами, уйгурами тощо, тобто народами, що зараховуються китайцями до «народів тілі».

Господарство

У середньовічній арабській літературі збереглися досить численні свідчення про те, що серед тюрків були як жителі степів, так і міст та фортець. Вони займалися хліборобством, рибальством, ремеслами, розводили городи, сади, виноградники. У словнику тюркської мови Махмуда аль-Кашгарі (XI ст.) міститься багато слів тюркського походження, що охоплюють практично всі основні поняття землеробського виробництва і види продукції.

Примітки

  1. Артамонов М. И. (1962). История хазар (PDF). Ленинград: Изд-во Гос. Эрмитажа. с. 155.
  2. Сорочан С. Б. Византийский Херсон: вторая половина VI-первая половина Х вв. : очерки истории и культуры, Часть 2 (рос.). с. 1248.
  3. Алексеев В. П., Гохман И. И. Антропология азиатской части СССР. — М., 1984, С. 94.
  4. Бичурин Н.Я. Собрание сведений о народах Средней Азии. — Москва-Ленинград:: Академия наук СССР, 1950. — С. 220.
  5. Д.Г. Савинов. Народы Южной Сибири в древнетюркскую эпоху.
  6. G. Moravcsik, Byzantinoturcica II, p. 236–39
  7. Византийские историки Дексипп, Эвнапий, Олимпиодор, Малх, Петр Патриций, Менандр, Кандид, Ноннос и Феофан Византиец.
  8. Авеста в русских переводах. — Санкт-Петербург, 1997. — С. 457. — .
  9. Л. Н. Гумилёв Древние тюрки. // М.: 1967. 504 с.
  10. E. H. Parker, A Thousand Years of the Tartars, 1895
  11. Иностранцев К. А. Хунну и Гунны, (разбор теорий о происхождении народа Хунну китайских летописей, о происхождении европейских Гуннов и о взаимных отношениях этих двух народов). — Л.: Издания Ленинградского ин-та живых восточных языков им. А. С. Енукидзе, 1926. — 152+4 с.
  12. Асадов Ф.М. Арабские источники о тюрках в раннее средневековье. — 1993. — ISBN 5—8066—0343-1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Starodavni tyurki kit 突厥 tujue plem ya gegemon Tyurkskogo kaganatu na choli z rodom Ashina Za fizichnim tipom starodavni tyurki tyurkyuti buli yak mongoloyidami tak i yevropeoyidami Karta Tudzha Hanstva klas Ashina Getkyurks v chasi jogo rozkvitu v 570 rociPro starodavnih tyurkivU kitajskomu litopisi Tanshu pro pohodzhennya Ashina govoritsya nastupne Sered plemen peremozhenih tabgachami pri pidkorenni nimi pivnichnogo Kitayu perebuvali p yatsot simejstv Ashina Ci p yatsot simejstv vinikli iz zmishannya riznih rodiv sho zhili v zahidnij chastini Shensi vidvojovanoyi u IV st u kitajciv hunnami i syanbijcyami Ashina pidporyadkovuvalisya hunskomu knyazyu Muganyu volodiv Hesi oblast na zahid vid Ordosa mizh zakrutom Huanhe i Nanshanem Koli v 439 r tobasci peremogli huniv i priyednali Hesi do imperiyi Vej to knyaz Ashina z p yatmastami simejstvami vtik do zhuzhanciv i oselivshis v pivdennij storoni Altajskih gir dobuvav zalizo dlya zhuzhanciv Tekst opovidaye pro pohodzhennya ne usogo narodu davnih tyurkiv a tilki yih pravlyachogo klanu Yakogo b pohodzhennya ne buli ti p yatsot rodin yaki ob yednalisya pid im yam Ashina mizh soboyu voni rozmovlyali po mongolski do tih pir poki peripetiyi vijskovogo uspihu ne vikinuli yih z Kitayu na Altaj Odnak stolitnye perebuvannya v tyurkomovnomu seredovishi zrozumilo malo spriyati shvidkij zmini rozmovnoyi movi tim bilshe sho p yatsot rodin mongoliv buli krapleyu v tyurkskomu mori Treba zauvazhiti sho do seredini VI st i chleni rodu Ashina i yih suputniki buli absolyutno otyurchenimi i zberegli mongolski slidi lishe v titulaturi yaku prinesli z soboyu Zlittya 500 rodin Ashina z miscevim naselennyam viyavilosya nastilki povnim sho cherez sto rokiv do 546 roku voni predstavlyali tu cilisnist yaku prijnyato nazivati davnotyurkskoyu narodnistyu Ashina Tyurkomovne seredovishe v toj chas vzhe vstiglo poshiritisya daleko na zahid vid Altayu v krayini de zhili guzi kangli abo pechenigi starodavni bolgari i guni Pershij rosijskij sinolog N Bichurin gruntuyuchis na starodavnih kitajskih hronikah zauvazhiv zmishannya ponyat shodo starodavnih tyurkiv i mongolskih plemen PohodzhennyaU serednovichnij knizhkovij tradiciyi Za kitajskimi dzherelami tyurkyuti kit tujue pohodyat vid guniv U vizantijskih dzherelah tyurkski plemena nazivayutsya skifami Sky8ai U pehlevijskih dzherelah pid turami rozumiyutsya tyurkski plemena NashadkiU centri Girskogo Altayu zberigsya rid tiles sho isnuvav samostijno do XVIII st pislya chogo zlivsya z telengitami sho vtekli v gori vid manchzhuriv i kitajciv sho vinishuvali narod ojrativ Pro svoye pohodzhennya voni zabuli ale etnonim pam yatayut L M Gumilov gruntuyuchis na etnografichnih doslidzhennyah B X Karmishevoyi nazivaye plem ya tyurkiv sho nini vhodyat do skladu uzbekiv pryamimi nashadkami tyurkyutov v Serednij Aziyi Rid tyurk kaltataj protistavlyayuchij sebe uzbekam i kirgizam vivodit svoyih predkiv z Tatarstanu zvidki voni prijshli 1200 rokiv tomu Rozglyadayuchi ci versiyi treba pam yatati sho telesci visoki vozi buli vidomi kitajcyam zadovgo do poyavi imeni Tyurk naprikinci V stolittya Tyurki Ashina zh vvazhayutsya kitajcyami vidgaluzhennyam budinku hunn yaki buli rozgromleni v 745 roci oguzami ujgurami tosho tobto narodami sho zarahovuyutsya kitajcyami do narodiv tili GospodarstvoU serednovichnij arabskij literaturi zbereglisya dosit chislenni svidchennya pro te sho sered tyurkiv buli yak zhiteli stepiv tak i mist ta fortec Voni zajmalisya hliborobstvom ribalstvom remeslami rozvodili gorodi sadi vinogradniki U slovniku tyurkskoyi movi Mahmuda al Kashgari XI st mistitsya bagato sliv tyurkskogo pohodzhennya sho ohoplyuyut praktichno vsi osnovni ponyattya zemlerobskogo virobnictva i vidi produkciyi PrimitkiArtamonov M I 1962 Istoriya hazar PDF Leningrad Izd vo Gos Ermitazha s 155 Sorochan S B Vizantijskij Herson vtoraya polovina VI pervaya polovina H vv ocherki istorii i kultury Chast 2 ros s 1248 Alekseev V P Gohman I I Antropologiya aziatskoj chasti SSSR M 1984 S 94 Bichurin N Ya Sobranie svedenij o narodah Srednej Azii Moskva Leningrad Akademiya nauk SSSR 1950 S 220 D G Savinov Narody Yuzhnoj Sibiri v drevnetyurkskuyu epohu G Moravcsik Byzantinoturcica II p 236 39 Vizantijskie istoriki Deksipp Evnapij Olimpiodor Malh Petr Patricij Menandr Kandid Nonnos i Feofan Vizantiec Avesta v russkih perevodah Sankt Peterburg 1997 S 457 ISBN 5 88812 039 1 L N Gumilyov Drevnie tyurki M 1967 504 s E H Parker A Thousand Years of the Tartars 1895 Inostrancev K A Hunnu i Gunny razbor teorij o proishozhdenii naroda Hunnu kitajskih letopisej o proishozhdenii evropejskih Gunnov i o vzaimnyh otnosheniyah etih dvuh narodov L Izdaniya Leningradskogo in ta zhivyh vostochnyh yazykov im A S Enukidze 1926 152 4 s Asadov F M Arabskie istochniki o tyurkah v rannee srednevekove 1993 ISBN 5 8066 0343 1

Дата публікації:
Топ