Калюський ідол

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ідол (значення).

Колюський ідол — кам'яна статуя (ідол) заввишки понад 2 метри, знайдена наприкінці XIX століття у с. Калюс в Середньому Подністров’ї, у древній землі тиверців, на території великого поселення черняхівської культури. Скульптура зображує чоловіка з добре модельованою головою, рогом тура (рогом достатку) в правій руці та коржем — у лівій. За особливостями обробки статуя схожа на «велеси» сколотського часу з прикордоння лісостепу й степу на Південному Бузі. Суттєвою відмінністю від них є повна відсутність скіфських рис — гривни на шиї і меча біля пояса. Нагадує Святовита-Рода, хоча обличчя й не має. Воно відбите, зосталась лише борода.

За матеріалом, з якого виготовлено статую, за технікою зображення в камені та за семантикою того, що зображується, цю скульптуру можна об’єднати у середньодністровську групу (ідоли в Іванківцях, Ставчанах, Пижівці, Мишкові), яка датується матеріалами черняхівської культури ІІІ-IV ст. н.е..

Знаходиться у внутрішньому дворику відділу старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника [1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}.

Література

• Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. М.: Наука, 1987.[2] [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.