Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Казанти́пський приро́дний запові́дник — природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим.
 Прибережна смуга мису Казантип | |
| 45°27′41″ пн. ш. 35°50′36″ сх. д. / 45.4616000000277722° пн. ш. 35.84340000002777771° сх. д.Координати: 45°27′41″ пн. ш. 35°50′36″ сх. д. / 45.4616000000277722° пн. ш. 35.84340000002777771° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Автономна Республіка Крим |
| Площа | 450,1 га |
| Засновано | 12 травня 1998 |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
  Казантипський природний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
 Казантипський природний заповідник у Вікісховищі | |
Історія
Заповідник створений Указом Президента України від 12 травня 1998 року № 458 на площі 450,1 гектари з метою збереження у природному стані типових та унікальних степових природних комплексів Азовського узбережжя Криму і прилеглої акваторії.
До анексії Криму перебував під управлінням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. У 2018 році російська влада наділила заповідник статусом державного природного заповідника і віднесли його у відання Мінприроди Росії
Розташування
Заповідник розташований в Автономній Республіці Крим, Ленінський район, на північно-західному узбережжі Керченського півострова на мисі Казантип. З усіх боків він омивається водами Азовського моря і лише на півдні з'єднується із сушею вузьким піщаним перешийком.
Природні умови
За схемою фізико-географічного районування територія заповідника входить до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням належить до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азійської степової області.
Клімат цього району помірно континентальний, посушливий, з жарким літом (максимальна температура для мису Казантип становить +35,7 °C), із посухами і суховіями та короткою, досить теплою зимою з періодичними нетривалими морозами та непостійним сніговим покривом (мінімальна температура −22,3 °C). Середньорічна температура повітря у цьому районі становить +10,8 °C. Безморозний період триває 200 днів. Кількість річних опадів становить 400 мм, їх найбільше випадає у літньо-осінній період. Панують північно-східні вітри, які часто досягають сили ураганів, характерними є тумани та підвищена вологість повітря.
Мис Казантип — одна з найцікавіших геологічних пам'яток Криму. Він складений моховатковими вапняками із Membranipora lapidosa. Зовнішня кільцева гряда Казантипу схожа на давній атол, а плоске дно котловини — на осушену лагуну. Проте насправді мис — це типова випукла брахіантикліналь з пологим нахилом пластів на її крилах. Він являє собою кільцеподібний риф, що утворився як острів при повільному піднятті морського дна ще в сарматський та меотичний періоди. Кільцева гряда з рифових вапняків вийшла на денну поверхню, створивши характерну для мису казаноподібну форму рельєфу, завдяки якій він і отримав свою назву — «Казантип», що в перекладі з тюркської означає «дно казана». Узбережжя мису надзвичайно розчленоване. Поверхня багатьох зовнішніх схилів є складним чергуванням цирків, карстових воронок, тріщин та хаотичним нагромадженням скель. Невеликі бухти узбережжя закінчуються вапняковими обривами, що переходять у степ.
Флора
Всього у флорі Казантипу налічується 541 вид судинних рослин, що становить дещо більше 40 % флори рівнинного Криму або близько 60 % флори Керченського півострова. З них відмічено 3 вузьколокальних, 17 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 2 кримсько-таманські та понад 50 причорноморських і приазовських ендемів. У флорі заповідника зареєстровано також 30 видів мохоподібних, 75 видів лишайників, 28 видів водоростей. Тут зростають також 14 видів справжніх грибів.
До Червоної книги України занесені 25 видів, що зростають у заповіднику: фіалка біла, , , волошка Талієва, офрис оводоносна, мачок жовтий, , півонія тонколиста, астрагал дніпровський, , асфоделіна жовта, тюльпан двоквітковий та Шренка, осінник пізньоцвітовий, , плодоріжка пірамідальна, , 5 видів ковили (дніпровська, Браунера, тирса, Лессінга та ), , ксантопармелія камчадальська та . Тут охороняються також 4 види рослин, занесені до : бурачок чашечкоплодий, , катран мітрідатський та чебрець Дзевановського.
Фауна
За попередніми даними тут зареєстровано 4 види ракоподібних, 19 — павукоподібних, 429 — комах. Хребетних тварин відмічено 188 видів, з них 80 видів риб, 1 вид земноводних, 4 — плазунів, 81 — птахів та 22 види ссавців. У заповіднику охороняються 6 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 35 видів, занесених до Червоної книги України, та близько 50 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Із «червонокнижних» безхребетних тут мешкають: мізида аномальна та мізида зубчаста, кріт морський, краб трав'яний; ембія реліктова; ліксус катрановий; зегрис Евфема, пістрянка весела, махаон, подалірій, аврора біла, шовкопряд Балліона; мегалодонт середній, арге Беккера тощо; із хордових: жовтопуз, полози жовточеревий і чотирисмугий, гадюка степова, ходулочник, кулик-сорока, огар, боривітер степовий, лунь польовий, підковоніс великий, тхір світлий тощо.
До території заповідника входить прибережно-аквальний комплекс біля м. Казантип (56 га) — типове для цього біогеографічного регіону водно-болотне угіддя. Воно належить до водно-болотних угідь міжнародного значення і є особливо цінним для підтримання біологічного різноманіття регіону, місцем зосередження галофітних біоценозів та морських макролітів, має велике значення для підтримання життєдіяльності водоплавних птахів: чаплі великої білої, чаплі малої білої та огаря, який тут гніздиться. Цей аквальний комплекс є важливим місцем нересту, нагулу та зимівлі аборигенних видів риб.
Території ПЗФ, що входять до складу НПП
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Казантипський» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення
Розширення заповідника
Площа заповідника є незначною, і для підвищення ефективності охорони унікальних природних комплексів є потреба у розширенні його території за рахунок котловини м. Казантип, територій заказників «Астанійські плавні», «Караларський спеп» тощо, а також у створенні охоронної зони на акваторії Азовського моря біля м. Казантип.
Ресурси Інтернету
- Інформація на сайті Україна Інкогніта [ 19 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Степи України [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- ПЗФ України [ 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazanti pskij priro dnij zapovi dnik prirodoohoronna teritoriya v Avtonomnij Respublici Krim Kazantipskij prirodnij zapovidnikPriberezhna smuga misu KazantipPriberezhna smuga misu Kazantip45 27 41 pn sh 35 50 36 sh d 45 4616000000277722 pn sh 35 84340000002777771 sh d 45 4616000000277722 35 84340000002777771 Koordinati 45 27 41 pn sh 35 50 36 sh d 45 4616000000277722 pn sh 35 84340000002777771 sh d 45 4616000000277722 35 84340000002777771Krayina UkrayinaRoztashuvannya Avtonomna Respublika KrimPlosha 450 1 gaZasnovano 12 travnya 1998Operator Ministerstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniKazantipskij prirodnij zapovidnik Avtonomna Respublika Krim Kazantipskij prirodnij zapovidnik u VikishovishiIstoriyaZapovidnik stvorenij Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 12 travnya 1998 roku 458 na ploshi 450 1 gektari z metoyu zberezhennya u prirodnomu stani tipovih ta unikalnih stepovih prirodnih kompleksiv Azovskogo uzberezhzhya Krimu i prilegloyi akvatoriyi Do aneksiyi Krimu perebuvav pid upravlinnyam Ministerstva ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini U 2018 roci rosijska vlada nadilila zapovidnik statusom derzhavnogo prirodnogo zapovidnika i vidnesli jogo u vidannya Minprirodi RosiyiRoztashuvannyaZapovidnik roztashovanij v Avtonomnij Respublici Krim Leninskij rajon na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Kerchenskogo pivostrova na misi Kazantip Z usih bokiv vin omivayetsya vodami Azovskogo morya i lishe na pivdni z yednuyetsya iz susheyu vuzkim pishanim pereshijkom Prirodni umoviZa shemoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya teritoriya zapovidnika vhodit do Krimskogo stepovogo krayu Pivdenno stepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni Roslinnist za geobotanichnim rajonuvannyam nalezhit do Kerchenskogo okrugu Priazovsko Chornomorskoyi pidprovinciyi Prichornomorskoyi Pontichnoyi stepovoyi provinciyi Yevropejsko Azijskoyi stepovoyi oblasti Klimat cogo rajonu pomirno kontinentalnij posushlivij z zharkim litom maksimalna temperatura dlya misu Kazantip stanovit 35 7 C iz posuhami i suhoviyami ta korotkoyu dosit teployu zimoyu z periodichnimi netrivalimi morozami ta nepostijnim snigovim pokrivom minimalna temperatura 22 3 C Serednorichna temperatura povitrya u comu rajoni stanovit 10 8 C Bezmoroznij period trivaye 200 dniv Kilkist richnih opadiv stanovit 400 mm yih najbilshe vipadaye u litno osinnij period Panuyut pivnichno shidni vitri yaki chasto dosyagayut sili uraganiv harakternimi ye tumani ta pidvishena vologist povitrya Mis Kazantip odna z najcikavishih geologichnih pam yatok Krimu Vin skladenij mohovatkovimi vapnyakami iz Membranipora lapidosa Zovnishnya kilceva gryada Kazantipu shozha na davnij atol a ploske dno kotlovini na osushenu lagunu Prote naspravdi mis ce tipova vipukla brahiantiklinal z pologim nahilom plastiv na yiyi krilah Vin yavlyaye soboyu kilcepodibnij rif sho utvorivsya yak ostriv pri povilnomu pidnyatti morskogo dna she v sarmatskij ta meotichnij periodi Kilceva gryada z rifovih vapnyakiv vijshla na dennu poverhnyu stvorivshi harakternu dlya misu kazanopodibnu formu relyefu zavdyaki yakij vin i otrimav svoyu nazvu Kazantip sho v perekladi z tyurkskoyi oznachaye dno kazana Uzberezhzhya misu nadzvichajno rozchlenovane Poverhnya bagatoh zovnishnih shiliv ye skladnim cherguvannyam cirkiv karstovih voronok trishin ta haotichnim nagromadzhennyam skel Neveliki buhti uzberezhzhya zakinchuyutsya vapnyakovimi obrivami sho perehodyat u step FloraNaftovidobuvannya v Kazantipskomu zapovidniku Vsogo u flori Kazantipu nalichuyetsya 541 vid sudinnih roslin sho stanovit desho bilshe 40 flori rivninnogo Krimu abo blizko 60 flori Kerchenskogo pivostrova Z nih vidmicheno 3 vuzkolokalnih 17 krimskih 28 krimsko novorosijskih 2 krimsko tamanski ta ponad 50 prichornomorskih i priazovskih endemiv U flori zapovidnika zareyestrovano takozh 30 vidiv mohopodibnih 75 vidiv lishajnikiv 28 vidiv vodorostej Tut zrostayut takozh 14 vidiv spravzhnih gribiv Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni 25 vidiv sho zrostayut u zapovidniku fialka bila voloshka Taliyeva ofris ovodonosna machok zhovtij pivoniya tonkolista astragal dniprovskij asfodelina zhovta tyulpan dvokvitkovij ta Shrenka osinnik piznocvitovij plodorizhka piramidalna 5 vidiv kovili dniprovska Braunera tirsa Lessinga ta ksantoparmeliya kamchadalska ta Tut ohoronyayutsya takozh 4 vidi roslin zaneseni do burachok chashechkoplodij katran mitridatskij ta chebrec Dzevanovskogo FaunaZa poperednimi danimi tut zareyestrovano 4 vidi rakopodibnih 19 pavukopodibnih 429 komah Hrebetnih tvarin vidmicheno 188 vidiv z nih 80 vidiv rib 1 vid zemnovodnih 4 plazuniv 81 ptahiv ta 22 vidi ssavciv U zapovidniku ohoronyayutsya 6 vidiv tvarin zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku 35 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ta blizko 50 vidiv sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu Iz chervonoknizhnih bezhrebetnih tut meshkayut mizida anomalna ta mizida zubchasta krit morskij krab trav yanij embiya reliktova liksus katranovij zegris Evfema pistryanka vesela mahaon podalirij avrora bila shovkopryad Balliona megalodont serednij arge Bekkera tosho iz hordovih zhovtopuz polozi zhovtocherevij i chotirismugij gadyuka stepova hodulochnik kulik soroka ogar boriviter stepovij lun polovij pidkovonis velikij thir svitlij tosho Do teritoriyi zapovidnika vhodit priberezhno akvalnij kompleks bilya m Kazantip 56 ga tipove dlya cogo biogeografichnogo regionu vodno bolotne ugiddya Vono nalezhit do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya i ye osoblivo cinnim dlya pidtrimannya biologichnogo riznomanittya regionu miscem zoseredzhennya galofitnih biocenoziv ta morskih makrolitiv maye velike znachennya dlya pidtrimannya zhittyediyalnosti vodoplavnih ptahiv chapli velikoyi biloyi chapli maloyi biloyi ta ogarya yakij tut gnizditsya Cej akvalnij kompleks ye vazhlivim miscem nerestu nagulu ta zimivli aborigennih vidiv rib Teritoriyi PZF sho vhodyat do skladu NPP Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Kazantipskij vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennyaRozshirennya zapovidnikaPlosha zapovidnika ye neznachnoyu i dlya pidvishennya efektivnosti ohoroni unikalnih prirodnih kompleksiv ye potreba u rozshirenni jogo teritoriyi za rahunok kotlovini m Kazantip teritorij zakaznikiv Astanijski plavni Karalarskij spep tosho a takozh u stvorenni ohoronnoyi zoni na akvatoriyi Azovskogo morya bilya m Kazantip Resursi InternetuInformaciya na sajti Ukrayina Inkognita 19 lyutogo 2010 u Wayback Machine Stepi Ukrayini 17 travnya 2014 u Wayback Machine PZF Ukrayini 29 veresnya 2015 u Wayback Machine Vinoski