Арешта́нтські ро́ти — військові арештантські роти інженерного відомства Російської імперії, засновані як вид кримінального покарання в 1823 році. 1830 року були створені арештантські цивільні роти Міністерства шляхів сполучення. А 1870 року у складі Міністерства внутрішніх справ з'явилися під назвою виправних арештантських відділень.
Історія
У зв'язку зі скаргою сибірського начальства про постійне збільшення кількості засуджених, у Російській імперії запровадили новий вид виправних покарань. 1823 року з'явилися арештантські роти інженерного відомства. Підрозділи формувалися із засуджених за незначні злочини на термін до 20 років, засуджених за тяжкі злочини осіб із привілейованих станів і безхатченків, засуджених на термін від 2 до 4 років.
В арештантських ротах панувала сувора армійська дисципліна.
1830 року створили арештантські роти цивільного відомства (цивільні роти).
За пропозицією міністра внутрішніх справ Дмітрія Блудова примусову працю арештантів використовували в губернських містах.
Київські арештантські роти
1834 року російський цар Микола І підписав «Положення про устрій міста Києва» і «Положення про Київську арештантську роту цивільного відомства». Документи надали новоствореному київському будівельному комітету право залучати до будівництва безкоштовну робочу силу — арештантські роти.
З 1834 до 1849 року казарми арештантських рот розміщувались на Подолі у Старому гостиному дворі на нинішньому провулку Хорива, 1. У першу чергу київські арештанти насипали потужні земляні укріплення навколо Нової Печерської фортеці, вирівнювали стародавні вали і пробивали вулиці у Верхньому місті.
У 1840-х роках у Києві проклали Бульварну вулицю. У 1845—1849 роках звели триповерховий комплекс київських арештантських рот, найпершої кам'яної споруди на цій вулиці. Під комплекс відвели ділянку землі площею 2 десятини. Будівельними роботами керував майор Андрій Тілло. Комплекс складався із казарм, розрахованих на дві арештантські роти, загальною кількістю до 600 осіб, і Борисоглібської церкви.[4]
З установленням у Києві радянської влади комплекс перетворили на 2-й БУПР (будинок суспільно-примусових робіт), філію Лук'янівської в'язниці.
1870 року арештантські роти перетворили на виправні арештантські відділення цивільного відомства. З того часу зовнішні роботи замінялися внутрішніми. Арештанти працювали на тюремній території з оплатою праці в розмірі 30 відсотків від заробленого. У Київському відділенні приміщення на першому поверсі пристосували під ткацьку, кравецьку, шевську, столярно-плиткову, слюсарну, бондарну і ковальську майстерні. Засуджені виконували замовлення як від казенних установ, так і від приватних осіб. Наприклад, 1895 на 50 ткацьких верстатах арештанти виготовили 182 тис. аршинів полотна всіх сортів для в'язниць Київської губернії і Сахаліну, і 10 тис. пар прядив'яних туфель для арештантів. Тут ткали рушники, які за своїми якостями не поступалися фабричним. У кравецькій майстерні виготовляли одяг для вихованців Володимирського кадетського корпусу в Києві, для нижніх чинів київської поліції та пожежної команди. Арештантів залучали до праці у тюремному господарстві (приготування їжі, прання білизни, лагодження одягу тощо). На березі річки Либідь, де було виділено 6,5 десятин землі, вирощували городні культури.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
- Кальницкий М. Маленький ГУЛАГ в центре Киева //Киевские ведомости, март 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Areshta ntski ro ti vijskovi areshtantski roti inzhenernogo vidomstva Rosijskoyi imperiyi zasnovani yak vid kriminalnogo pokarannya v 1823 roci 1830 roku buli stvoreni areshtantski civilni roti Ministerstva shlyahiv spoluchennya A 1870 roku u skladi Ministerstva vnutrishnih sprav z yavilisya pid nazvoyu vipravnih areshtantskih viddilen Budinok kiyivskih areshtantskih rotIstoriyaU zv yazku zi skargoyu sibirskogo nachalstva pro postijne zbilshennya kilkosti zasudzhenih u Rosijskij imperiyi zaprovadili novij vid vipravnih pokaran 1823 roku z yavilisya areshtantski roti inzhenernogo vidomstva Pidrozdili formuvalisya iz zasudzhenih za neznachni zlochini na termin do 20 rokiv zasudzhenih za tyazhki zlochini osib iz privilejovanih staniv i bezhatchenkiv zasudzhenih na termin vid 2 do 4 rokiv V areshtantskih rotah panuvala suvora armijska disciplina 1830 roku stvorili areshtantski roti civilnogo vidomstva civilni roti Za propoziciyeyu ministra vnutrishnih sprav Dmitriya Bludova primusovu pracyu areshtantiv vikoristovuvali v gubernskih mistah Kiyivski areshtantski roti1834 roku rosijskij car Mikola I pidpisav Polozhennya pro ustrij mista Kiyeva i Polozhennya pro Kiyivsku areshtantsku rotu civilnogo vidomstva Dokumenti nadali novostvorenomu kiyivskomu budivelnomu komitetu pravo zaluchati do budivnictva bezkoshtovnu robochu silu areshtantski roti Z 1834 do 1849 roku kazarmi areshtantskih rot rozmishuvalis na Podoli u Staromu gostinomu dvori na ninishnomu provulku Horiva 1 U pershu chergu kiyivski areshtanti nasipali potuzhni zemlyani ukriplennya navkolo Novoyi Pecherskoyi forteci virivnyuvali starodavni vali i probivali vulici u Verhnomu misti U 1840 h rokah u Kiyevi proklali Bulvarnu vulicyu U 1845 1849 rokah zveli tripoverhovij kompleks kiyivskih areshtantskih rot najpershoyi kam yanoyi sporudi na cij vulici Pid kompleks vidveli dilyanku zemli plosheyu 2 desyatini Budivelnimi robotami keruvav major Andrij Tillo Kompleks skladavsya iz kazarm rozrahovanih na dvi areshtantski roti zagalnoyu kilkistyu do 600 osib i Borisoglibskoyi cerkvi 4 Z ustanovlennyam u Kiyevi radyanskoyi vladi kompleks peretvorili na 2 j BUPR budinok suspilno primusovih robit filiyu Luk yanivskoyi v yaznici 1870 roku areshtantski roti peretvorili na vipravni areshtantski viddilennya civilnogo vidomstva Z togo chasu zovnishni roboti zaminyalisya vnutrishnimi Areshtanti pracyuvali na tyuremnij teritoriyi z oplatoyu praci v rozmiri 30 vidsotkiv vid zaroblenogo U Kiyivskomu viddilenni primishennya na pershomu poversi pristosuvali pid tkacku kravecku shevsku stolyarno plitkovu slyusarnu bondarnu i kovalsku majsterni Zasudzheni vikonuvali zamovlennya yak vid kazennih ustanov tak i vid privatnih osib Napriklad 1895 na 50 tkackih verstatah areshtanti vigotovili 182 tis arshiniv polotna vsih sortiv dlya v yaznic Kiyivskoyi guberniyi i Sahalinu i 10 tis par pryadiv yanih tufel dlya areshtantiv Tut tkali rushniki yaki za svoyimi yakostyami ne postupalisya fabrichnim U kraveckij majsterni vigotovlyali odyag dlya vihovanciv Volodimirskogo kadetskogo korpusu v Kiyevi dlya nizhnih chiniv kiyivskoyi policiyi ta pozhezhnoyi komandi Areshtantiv zaluchali do praci u tyuremnomu gospodarstvi prigotuvannya yizhi prannya bilizni lagodzhennya odyagu tosho Na berezi richki Libid de bulo vidileno 6 5 desyatin zemli viroshuvali gorodni kulturi Div takozhBudinok kiyivskih areshtantskih rot Shtrafni vijskovi pidrozdili Disciplinarnij bataljonPrimitki Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Kalnickij M Malenkij GULAG v centre Kieva Kievskie vedomosti mart 2000