Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грозненська область рос Грозненская область адміністративна одиниця у складі РРФСР з центром у місті Грозний що існувала

Грозненська область

Грозненська область

Грозненська область (рос. Грозненская область) — адміністративна одиниця у складі РРФСР з центром у місті Грозний, що існувала з 22 березня 1944 до 9 січня 1957.

Грозненська область
Дата створення / заснування 22 березня 1944
Країна image СРСР
Столиця Грозний
Адміністративна одиниця РРФСР
Час/дата припинення існування 9 січня 1957
Площа 38 000 км²
image

Координати: 44° пн. ш. 46° сх. д. / 44° пн. ш. 46° сх. д. / 44; 46

image
Грозненська область на мапі позначена світло-жовтим

Утворення

З 7 березня по 22 березня 1944, на території колишньої ЧІАРСР, у складі Ставропольського краю існував Грозненський округ. Грозненська область була утворена 22 березня 1944 Указом Президії Верховної Ради СРСР після депортації в лютому чеченців і інгушів (Операція «Чечевиця») і відповідно відбулося скасування 7 березня Чечено-Інгуської АРСР (цей же указ Президії ВР СРСР post factum наказував виселення чеченців та інгушів, насправді вже подія відбулась).

Територію області склала більша частина колишньої Чечено-Інгуської АРСР. При розформуванні ЧІАРСР до складу Дагестанської АРСР були передані , Ножай-Юртовський, , , Курчалоївський, Шаройський, східна частина Гудермеського району Указом Президії Верховної Ради СРСР. У складі Дагестанської АРСР вони були перейменовані: Ножай-Юртовський — на (с. Андалали), Саясановський — на (с. Ритляб), Курчалоївський — на (с. Шурагат). Одночасно були ліквідовані і Шаройський райони, з передачею їх територій до складу Ботліхського і Цумадинського районів Дагестанської АРСР.

Місто Малгобек, , Назрановський, , Пригородний райони колишньої ЧІАНСР були передані Північно-Осетинській АРСР. Ітум-Калінський район, який увійшов до складу Грузинської РСР, ліквідовано Указом Президії Верховної Ради СРСР, територія його включена до Ахалхевського району.

До складу області були також включені райони, що раніше входили до Ставропольського краю (поза його «округами») Наурського району з переважно російським (козачим) населенням та містом Кизляр, Кизлярський, , Караногайський, , Шелковський райони колишнього Кизлярського округу.

Географія і населення

В результаті такого перерозподілу гірські райони, з яких були виселені чеченці, територіально становили меншу частину Грозненської області (трохи більше чверті її площі). Велику частину її утворювали степи між Тереком і Каспійським морем (до якого область мала значний вихід). Великій кількості населених пунктів були дані російські назви замість чеченських.

Після депортації чеченців та інгушів відповідні райони області заселялися в основному російськими (спочатку за рознарядкою зі Ставропольського краю, потім з малоземельних і постраждалих у війну центральних областей, в тому числі і добровільно), а також осетинськими, грузинськими, дагестанськими, вірменськими, українськими переселенцями. Так як більшість вайнахів жило в сільській місцевості, основною проблемою після депортації був підйом сільського господарства області, тому особливо заохочувалося переселення колгоспників. Їм були передані «прийняті» у депортованих сільськогосподарські угіддя та худоба. Спочатку колгоспникам було дозволено безкоштовний проїзд залізницею на місце переселення. Незважаючи на це, план з виконання посівної кампанії навіть через кілька років не виконувався і було знижено. У Грозненській області була відновлена ​​постраждала під час війни нафтова промисловість.

На території області продовжували ховатися, нападати на мирних жителів і вести збройний опір проти армії і НКВС чеченці та інгуші, що уникнули депортації. У 1944—1947 органами НКВС-МДБ було ліквідовано кілька сотень таких загонів.

Адміністративно-територіальний поділ

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1944, с. Ойсунгур перейменовано в . За Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 23 лютого 1945 р в Грозненській області були перейменовані Атагинський район в Передгірний,  — в Первомайський , в Горячеісточненський, Урус-Мартановський — в Червоноармійський, Шатоївський — в Радянський, Шалінський — в Міжрічинський, Ачхой-Мартановський в Новосельський. 25 липня 1946 скасування ЧІАРСР і утворення Грозненської області, що було скоєне за два роки до того урядом СРСР, було затверджено владою РРФСР. У серпні 1946 в Грозненській області були утворені (за рахунок розукрупнення Надтеречного і Сунженського районів), (за рахунок розукрупнення Кізлярського району), (за рахунок розукрупнення Гудермеського району).

На 1 июля 1947 года
На 1 січня 1957 року

Відновлення Чечено-Інгуської АРСР і скасування області

У 1956 секретним указом з чеченців і інгушів були зняті обмеження по місцю спецпереселення. Хоча тим же указом було передбачено, що у них немає прав на повернення, фактично кілька десятків тисяч переселенців вже протягом 1956 повернулися на батьківщину. Постало питання про повну реабілітацію обох народів та відновленні республіки на історичній території. Перший секретар обкому КПРС Грозненської області А. І. Яковлєв, не заперечуючи проти реабілітації, був проти відновлення республіки на Кавказі, так як територія її була зайнята переселенцями. Він пропонував керівництву СРСР створити для чеченців і інгушів автономії в Казахстані за місцем компактного їх проживання.

У січні 1957 чеченці та інгуші були офіційно організовано повернуті із заслання, Грозненська область скасована, а Чечено-Інгуська АРСР відновлена ​​указом Президії Верховної ради РРФСР № 721/4 від 9 січня 1957 року. При цьому колишні райони Грозненської області, які не ввійшли до складу відновленої ЧІАРСР, увійшли в інші суб'єкти РРФСР. Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони та місто Кізляр були передані до складу Дагестанської АРСР (куди ця територія входила до 1937), Ачикулацький і Каясулинський райони — до складу Ставропольського краю. При цьому повернувшимся із заслання далеко не завжди були повернуті їхні будинки, а переселенцям що зайняли їх місце не було надано кошти на нове переселення в інші регіони, що провокувало міжнаціональні конфлікти. Замість втраченого Пригородного району до складу республіки були передані Наурський і Шелковський райони з переважно російським населенням.

Примітки

  1. (unspecified title)
    d:Track:Q19231023
  2. (unspecified title)
    d:Track:Q19232014

Ресурси Інтернету

  • (рос.)


image Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Groznenska oblast ros Groznenskaya oblast administrativna odinicya u skladi RRFSR z centrom u misti Groznij sho isnuvala z 22 bereznya 1944 do 9 sichnya 1957 Groznenska oblast Data stvorennya zasnuvannya22 bereznya 1944 Krayina SRSR StolicyaGroznij Administrativna odinicyaRRFSR Chas data pripinennya isnuvannya9 sichnya 1957 Plosha38 000 km Koordinati 44 pn sh 46 sh d 44 pn sh 46 sh d 44 46Groznenska oblast na mapi poznachena svitlo zhovtimUtvorennyaZ 7 bereznya po 22 bereznya 1944 na teritoriyi kolishnoyi ChIARSR u skladi Stavropolskogo krayu isnuvav Groznenskij okrug Groznenska oblast bula utvorena 22 bereznya 1944 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pislya deportaciyi v lyutomu chechenciv i ingushiv Operaciya Chechevicya i vidpovidno vidbulosya skasuvannya 7 bereznya Checheno Inguskoyi ARSR cej zhe ukaz Prezidiyi VR SRSR post factum nakazuvav viselennya chechenciv ta ingushiv naspravdi vzhe podiya vidbulas Teritoriyu oblasti sklala bilsha chastina kolishnoyi Checheno Inguskoyi ARSR Pri rozformuvanni ChIARSR do skladu Dagestanskoyi ARSR buli peredani Nozhaj Yurtovskij Kurchaloyivskij Sharojskij shidna chastina Gudermeskogo rajonu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U skladi Dagestanskoyi ARSR voni buli perejmenovani Nozhaj Yurtovskij na s Andalali Sayasanovskij na s Ritlyab Kurchaloyivskij na s Shuragat Odnochasno buli likvidovani i Sharojskij rajoni z peredacheyu yih teritorij do skladu Botlihskogo i Cumadinskogo rajoniv Dagestanskoyi ARSR Misto Malgobek Nazranovskij Prigorodnij rajoni kolishnoyi ChIANSR buli peredani Pivnichno Osetinskij ARSR Itum Kalinskij rajon yakij uvijshov do skladu Gruzinskoyi RSR likvidovano Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR teritoriya jogo vklyuchena do Ahalhevskogo rajonu Do skladu oblasti buli takozh vklyucheni rajoni sho ranishe vhodili do Stavropolskogo krayu poza jogo okrugami Naurskogo rajonu z perevazhno rosijskim kozachim naselennyam ta mistom Kizlyar Kizlyarskij Karanogajskij Shelkovskij rajoni kolishnogo Kizlyarskogo okrugu Geografiya i naselennyaV rezultati takogo pererozpodilu girski rajoni z yakih buli viseleni chechenci teritorialno stanovili menshu chastinu Groznenskoyi oblasti trohi bilshe chverti yiyi ploshi Veliku chastinu yiyi utvoryuvali stepi mizh Terekom i Kaspijskim morem do yakogo oblast mala znachnij vihid Velikij kilkosti naselenih punktiv buli dani rosijski nazvi zamist chechenskih Pislya deportaciyi chechenciv ta ingushiv vidpovidni rajoni oblasti zaselyalisya v osnovnomu rosijskimi spochatku za roznaryadkoyu zi Stavropolskogo krayu potim z malozemelnih i postrazhdalih u vijnu centralnih oblastej v tomu chisli i dobrovilno a takozh osetinskimi gruzinskimi dagestanskimi virmenskimi ukrayinskimi pereselencyami Tak yak bilshist vajnahiv zhilo v silskij miscevosti osnovnoyu problemoyu pislya deportaciyi buv pidjom silskogo gospodarstva oblasti tomu osoblivo zaohochuvalosya pereselennya kolgospnikiv Yim buli peredani prijnyati u deportovanih silskogospodarski ugiddya ta hudoba Spochatku kolgospnikam bulo dozvoleno bezkoshtovnij proyizd zalizniceyu na misce pereselennya Nezvazhayuchi na ce plan z vikonannya posivnoyi kampaniyi navit cherez kilka rokiv ne vikonuvavsya i bulo znizheno U Groznenskij oblasti bula vidnovlena postrazhdala pid chas vijni naftova promislovist Na teritoriyi oblasti prodovzhuvali hovatisya napadati na mirnih zhiteliv i vesti zbrojnij opir proti armiyi i NKVS chechenci ta ingushi sho uniknuli deportaciyi U 1944 1947 organami NKVS MDB bulo likvidovano kilka soten takih zagoniv Administrativno teritorialnij podilUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 30 serpnya 1944 s Ojsungur perejmenovano v Za Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 23 lyutogo 1945 r v Groznenskij oblasti buli perejmenovani Ataginskij rajon v Peredgirnij v Pervomajskij v Goryacheistochnenskij Urus Martanovskij v Chervonoarmijskij Shatoyivskij v Radyanskij Shalinskij v Mizhrichinskij Achhoj Martanovskij v Novoselskij 25 lipnya 1946 skasuvannya ChIARSR i utvorennya Groznenskoyi oblasti sho bulo skoyene za dva roki do togo uryadom SRSR bulo zatverdzheno vladoyu RRFSR U serpni 1946 v Groznenskij oblasti buli utvoreni za rahunok rozukrupnennya Nadterechnogo i Sunzhenskogo rajoniv za rahunok rozukrupnennya Kizlyarskogo rajonu za rahunok rozukrupnennya Gudermeskogo rajonu Na 1 iyulya 1947 goda misto Groznij misto Kizlyar Groznenskij Gudermeskij Karanogajskij Kizlyarskij Krasnoarmejskij kolishnij Urus Martanovskij Mizhrichenskij kolishnij Shalinskij Nadterechnij Novoselskij kolishnij Achhoj Martanovskij Naurskij Pervomajskij kolishnij Galashkinskij kolishnij Ataginskij Radyanskij kolishnij Shatoyivskij Sunzhenskij Shelkovskij Na 1 sichnya 1957 roku misto Groznij misto Kizlyar Groznenskij Gudermeskij Karanogajskij Kizlyarskij Krasnoarmejskij kolishnij Urus Martanovskij Mizhrichenskij kolishnij Shalinskij Nadterechnij Novoselskij kolishnij Achhoj Martanovskij Naurskij Radyanskij byvshij Shatoyivskij Sunzhenskij Tarumovskij ShelkovskijVidnovlennya Checheno Inguskoyi ARSR i skasuvannya oblastiU 1956 sekretnim ukazom z chechenciv i ingushiv buli znyati obmezhennya po miscyu specpereselennya Hocha tim zhe ukazom bulo peredbacheno sho u nih nemaye prav na povernennya faktichno kilka desyatkiv tisyach pereselenciv vzhe protyagom 1956 povernulisya na batkivshinu Postalo pitannya pro povnu reabilitaciyu oboh narodiv ta vidnovlenni respubliki na istorichnij teritoriyi Pershij sekretar obkomu KPRS Groznenskoyi oblasti A I Yakovlyev ne zaperechuyuchi proti reabilitaciyi buv proti vidnovlennya respubliki na Kavkazi tak yak teritoriya yiyi bula zajnyata pereselencyami Vin proponuvav kerivnictvu SRSR stvoriti dlya chechenciv i ingushiv avtonomiyi v Kazahstani za miscem kompaktnogo yih prozhivannya U sichni 1957 chechenci ta ingushi buli oficijno organizovano povernuti iz zaslannya Groznenska oblast skasovana a Checheno Inguska ARSR vidnovlena ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi RRFSR 721 4 vid 9 sichnya 1957 roku Pri comu kolishni rajoni Groznenskoyi oblasti yaki ne vvijshli do skladu vidnovlenoyi ChIARSR uvijshli v inshi sub yekti RRFSR Karanogajskij Kizlyarskij Krajnovskij Tarumovskij rajoni ta misto Kizlyar buli peredani do skladu Dagestanskoyi ARSR kudi cya teritoriya vhodila do 1937 Achikulackij i Kayasulinskij rajoni do skladu Stavropolskogo krayu Pri comu povernuvshimsya iz zaslannya daleko ne zavzhdi buli povernuti yihni budinki a pereselencyam sho zajnyali yih misce ne bulo nadano koshti na nove pereselennya v inshi regioni sho provokuvalo mizhnacionalni konflikti Zamist vtrachenogo Prigorodnogo rajonu do skladu respubliki buli peredani Naurskij i Shelkovskij rajoni z perevazhno rosijskim naselennyam Primitki unspecified title d Track Q19231023 unspecified title d Track Q19232014Resursi Internetu ros Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ