Грова́нтри або. «великий живіт», (фр. Gros Ventres), також відомі як атсіна,хітуньена, самоназва «A'ani або A'aninin» — америндський народ, котрий проживає у північно-центральній частині штату Монтана.
Гровантри | |
---|---|
Історична область розселення Гровантрів в XIX столітті | |
Кількість | 3 682 (в р. 2000) |
Ареал | Монтана |
Близькі до: | Арапахо |
Мова | англійська, гровантр |
Релігія | християнство, анімізм |
Назва
Назва «великий жигві» виникло через нерозуміння французами мови жестів даного племені. Також відомі під назвою атсіна — слово з мови , що означає «люди кишок». Нарешті, плем'я , називало їх ' Hitunena, «жебраки» Всі зазначені назви члени даного племені сприймають як невірні і принизливі. Самоназва племені гровантрів звучить як A'ani або A'aninin, що означає «люди білої глини».
Історія розселення
Арапахо і аанінін (гровантри) раніше являли собою одне велике плем'я, Червоної річки на півночі штату Міннесота і на півдні Канади і поділене на початку XVIII століття. Арапахо мігрували на південь, тоді як ааніін залишилися в Саскачеван тобто Мови обох племен схожі. На час першого контакту з європейцями в 1754 р. плем'я ааніін (гровантри) проживало в Канадських преріях поблизу річки Саскачеван.
В результаті тривалої ворожнечі з племенами крі і ассінібойнов вони були змушені мігрувати з Канади в першій половині XIX століття, оскільки до того часу крі стали купувати вогнепальну зброю у Компанії Гудзонової Затоки. В помсту гровантри близько в р. 1793 атакували і спалили факторію компанії в Саут-Бренч-Хаусі на річці Південний Саскачеван поблизу сучасного міста Сент-Луїс. Мігрувавши на південь, гровантри уклали союз з Чорноногі і засвоїли культуру Великих рівнин, включаючи їзду на конях, використання вогнепальної зброї, міграцію за стадами бізонів. Гровантри відмовилися отримати плату за договором разом зі своїми давніми ворогами Сіу, у зв'язку з чим уряд США заснувало Форт-Белнеп в 1878 р. поблизу сучасного міста Чинук в штаті Монтана. У 1888 р. чорноногі, ассінібойни і гровантри змушені були поступитися більшу частину своїх земель. Два останніх племені, незважаючи на їх історичну ворожнечу, поселили в резервацію агентства Форт-Белкнап (Fort Belknap) на півночі штату Монтана, де вони спільно проживають і сьогодні.
До 1904 р. налічувалося всього 535 членів племені. Нинішня чисельність становить 3,6 тис. осіб (разом з метисами).
Див. також
- [en]
Примітки
- Canadian Indian Tribe History. Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 19 березня 2013.
Джерела
- Pritzker, Barry M. A Native American Encyclopedia: History, Culture, and Peoples. Oxford: Oxford University Press, 2000. .
Посилання
- Atsina [ 25 травня 2007 у Wayback Machine.] from Lewis and Clark at National Geographic.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grova ntri abo velikij zhivit fr Gros Ventres takozh vidomi yak atsina hitunena samonazva A aniaboA aninin amerindskij narod kotrij prozhivaye u pivnichno centralnij chastini shtatu Montana GrovantriIstorichna oblast rozselennya Grovantriv v XIX stolittiKilkist 3 682 v r 2000 Areal MontanaBlizki do ArapahoMova anglijska grovantrReligiya hristiyanstvo animizm Indianec z rezervaciyi Fort Belknap nezrozumiloyi pleminnoyi prinalezhnosti assinibojn abo grovantr Fotograf NazvaNazva velikij zhigvi viniklo cherez nerozuminnya francuzami movi zhestiv danogo plemeni Takozh vidomi pid nazvoyu atsina slovo z movi sho oznachaye lyudi kishok Nareshti plem ya nazivalo yih Hitunena zhebraki Vsi zaznacheni nazvi chleni danogo plemeni sprijmayut yak nevirni i prinizlivi Samonazva plemeni grovantriv zvuchit yakA ani aboA aninin sho oznachaye lyudi biloyi glini Istoriya rozselennyaArapaho i aaninin grovantri ranishe yavlyali soboyu odne velike plem ya Chervonoyi richki na pivnochi shtatu Minnesota i na pivdni Kanadi i podilene na pochatku XVIII stolittya Arapaho migruvali na pivden todi yak aaniin zalishilisya v Saskachevan tobto Movi oboh plemen shozhi Na chas pershogo kontaktu z yevropejcyami v 1754 r plem ya aaniin grovantri prozhivalo v Kanadskih preriyah poblizu richki Saskachevan V rezultati trivaloyi vorozhnechi z plemenami kri i assinibojnov voni buli zmusheni migruvati z Kanadi v pershij polovini XIX stolittya oskilki do togo chasu kri stali kupuvati vognepalnu zbroyu u Kompaniyi Gudzonovoyi Zatoki V pomstu grovantri blizko v r 1793 atakuvali i spalili faktoriyu kompaniyi v Saut Brench Hausi na richci Pivdennij Saskachevan poblizu suchasnogo mista Sent Luyis Migruvavshi na pivden grovantri uklali soyuz z Chornonogi i zasvoyili kulturu Velikih rivnin vklyuchayuchi yizdu na konyah vikoristannya vognepalnoyi zbroyi migraciyu za stadami bizoniv Grovantri vidmovilisya otrimati platu za dogovorom razom zi svoyimi davnimi vorogami Siu u zv yazku z chim uryad SShA zasnuvalo Fort Belnep v 1878 r poblizu suchasnogo mista Chinuk v shtati Montana U 1888 r chornonogi assinibojni i grovantri zmusheni buli postupitisya bilshu chastinu svoyih zemel Dva ostannih plemeni nezvazhayuchi na yih istorichnu vorozhnechu poselili v rezervaciyu agentstva Fort Belknap Fort Belknap na pivnochi shtatu Montana de voni spilno prozhivayut i sogodni Do 1904 r nalichuvalosya vsogo 535 chleniv plemeni Ninishnya chiselnist stanovit 3 6 tis osib razom z metisami Div takozh en PrimitkiCanadian Indian Tribe History Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2009 Procitovano 19 bereznya 2013 DzherelaPritzker Barry M A Native American Encyclopedia History Culture and Peoples Oxford Oxford University Press 2000 ISBN 978 0 19 513877 1 PosilannyaAtsina 25 travnya 2007 u Wayback Machine from Lewis and Clark at National Geographic com