Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Нуре I (норв. Nore I) — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 100 км на північний захід від Осло. Знаходячись між малою ГЕС Pålsbu (6,2 МВт, вище по течії) та ГЕС Nore II, входить до складу каскаду на річці Нумедалслоген, яка у місті Ларвік впадає до затоки (протока Скагеррак).
| ГЕС Нуре I | |
|---|---|
 | |
| 60°16′ пн. ш. 8°57′ сх. д. / 60.267° пн. ш. 8.950° сх. д.Координати: 60°16′ пн. ш. 8°57′ сх. д. / 60.267° пн. ш. 8.950° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | d |
| Стан | діюча |
| Річка | Нумедалслоген, деривація зі сточища Eidfjordvatnet |
| Каскад | каскад на Нумедалслоген |
| Початок будівництва | 1915 (гребля Tunhovdfjorden) |
| В експлуатації з | 1928[2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1928—1955 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 206 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1137 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 361 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 Voith + 1 Myrens Værksted + 4 Kværner + 1 Neyrpic |
| Витрата через турбіни | 72 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 AEG + 4 NEBB |
| Потужність гідроагрегатів | 8х27 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна (Tunhovdfjorden, відсічна Pålsbufjorden), platedam (Pålsbufjorden), бетонна гравітаційна (Halnefjorden) |
| Висота греблі | 37 (Tunhovdfjorden), 20 (Pålsbufjorden), 10 (відсічна Pålsbufjorden) м |
| Довжина греблі | 275 (Tunhovdfjorden), 632 (Pålsbufjorden), 385 (відсічна Pålsbufjorden), 74 (Halnefjorden) м |
| ЛЕП | 132 |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | d |
  ГЕС Nore I | |
| Мапа | |
 ГЕС Nore I у Вікісховищі | |
Система збору ресурсу для станції розвивалась кілька десятків років, та наразі включає:
- розташоване на Нумедалслоген водосховище Tunhovdfjorden, яке з'явилось за кілька років до появи самої станції — у 1915—1920 рр. річку перекрили бетонною гравітаційною греблею, яку в 1966-му замінили на кам'яно-накидну споруду висотою 37 м та довжиною 275 м (при цьому стару греблю поглинула нова). Це забезпечує коливання рівня поверхні між позначками 716 та 734 метри НРМ, чому відповідає корисний об'єм у 352 млн м³. У 1969-му організували подачу до Tunhovdfjorden додаткового ресурсу із річок Смодель (Smådøl, ліва притока Увдалсельве (Uvdalselve), що своєю чергою впадає праворуч до Нумедалслоген), Екта (Økta) та Боргеой (Borgeåi; ліві притоки Нумедалслоген). Першу з них з'єднали зі сховищем тунелем довжиною біля 4 км, тоді як від Екти проклали короткий тунель до малої притоки Боргеой, а вже від останньої до Tunhovdfjorden прямує тунель довжиною біля 4,5 км. Водозабірні споруди дають змогу регулювати рівень води в діапазоні 2,6 (Smådøl), 2,5 (Økta) та 1,7 (Borgeåi) метра.
- створене на Нумедалслоген безпосередньо вище за Tunhovdfjorden водосховище Pålsbufjorden. В 1927-му тут завершили тунель довжиною 1,2 км з перетином 12 м2, який дозволяє здреновувати водойму нижче природного рівня на 11,5 метра. А у 1946-му стала до ладу гребля висотою 20 метрів та довжиною 632 метри, виконана як platedam — подальший розвиток контрфорсної греблі, в якій контрфорси накриті похилою залізобетонною плитою, а утворений таким чином внутрішній простір заповнений більш дешевим матеріалом (у випадку Pålsbu — камінням та гравієм). Це дало змогу підняти рівень води на 12,5 метра, завдяки чому загальне коливання поверхні відбувається між позначками 725 та 749 метрів НРМ, чому відповідає корисний об'єм у 290 млн м3. У 2007 році при греблі запустили в роботу зазначену вище малу ГЕС Pålsbu. А на початку 2010-х реалізували проект виділення північно-західної частини сховища, яка носить назву Rødtjennan. Ця затока виникла в долині лівої притоки Нумедалслоген річки Rambergai і при роботі сховища в звичайному режимі повністю осушується. З метою підтримки біосфери, яка розвинулась у Rødtjennan, звели відсічну греблю, виконану як кам'яно-накидна споруда висотою до 10 метрів, довжиною 385 метрів та шириною по гребеню 7 метрів. Вона потребувала 33 тис. м3 матеріалу та утримуватиме в Rødtjennan воду на рівні не нижче 745 метрів НРМ (лише на 4 метри менше за максимальний рівень у Pålsbufjorden).
— водосховище Halnefjorden, створене у сточищі Helnelvi, лівої притоки Нумедалслоген. Восени 1940-го (тобто вже під час німецької окупації, яка тривала до завершення Другої Світової війни) тут спорудили тимчасову греблю, котра підняла рівень води на 2 метри. Крім того, випускний тунель дозволяє здреновувати водойму на 2 метри нижче природного рівня. Разом це дає водосховище з припустимим коливанням поверхні між 1125 та 1129 метрів НРМ та корисним об'ємом 45 млн м3. В подальшому тимчасову греблю замінила бетонна гравітаційна споруда довжиною 74 метри.
Крім сховищ у сточищі Нумедалслоген, вирішили залучити ресурс з басейну фіорду Eidfjorden (затока, розташована у глибині Хардангер-фіорду). Тут створили деривацію зі сточища одразу двох річок — Bjoreio та Veig, які бік у бік впадають до озера Eidfjordvatnet, котре вже дренується короткою протокою в Eidfjorden. Враховуючи плаский характер водорозділу, перекидання ресурсу не потребувало спорудження тунелів, замість цього:
- прорили канал довжиною 1,5 км та шириною по дну 22 метри від озера Tinnhylen (у верхів'ї Bjoreio) на схід до озера Bakkatjern, яке знаходиться у верхів'ях Djupo, лівої притоки Нумедалслоген. На виході з самого Tinnhylen у 1942-му звели тимчасову дерев'яну греблю — bukkedam (поширена раніше в Норвегії споруда, котра має похилену в бік нижнього б'єфу площину, підтримувану поставленими під кутом численними розпорками). Первісно вона розраховувалась на 5 років, проте була замінена постійною лише у другій половині 1950-х;
- звели невелику (довжина трохи більше за десяток метрів) споруду в руслі Olavsdalselva, верхньої течії річки Veig. Це дало змогу створити певний підпір та організувати передачу ресурсу до верхів'я Нумендалслаген (озера Heisantjoma). Деривація з Viersla (Veig) запрацювала у 1952 році.
Від Tunhovdfjorden через правобережний гірський масив прямує головний дериваційний тунель довжиною 5,2 км з перетином 42 м2. Від початку його продовжували прокладені по схилу гори напірні водоводи довжиною біля 0,8 км, але у 1994-му їх замінили на пробиту в горі напірну шахту. В підсумку ресурс потрапляє до наземного машинного залу, розташованого на північному березі сховища Rødbergdammen (створене на згаданій вище правій притоці Нумедалслоген річці Uvdalselve).
У 1928-му станцію обладнали чотирма турбінами типу Пелтон, до яких потім додали по одній у 1939, 1942, 1943 та 1955 роках. Наразі ГЕС працює з вісьмома гідроагрегатами потужністю по 27 МВт (загальна потужність станції 206 МВт). При напорі у 361 метр вони забезпечують виробництво 1137 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє у водосховище греблі Rødbergdammen, звідки прямує далі на ГЕС Nore II.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 132 кВ.
Операція Sunshine
В кінці 1944 року з Великої Британії в район станції, яка на той час була найпотужнішим об'єктом електроенергетики в Норвегії, закинули групу спеціального призначення. Вона мала завдання організувати прийом зброї та сформувати підпілля для захисту ГЕС від можливого руйнування німцями при відступі. Всього вдалось мобілізувати з цією метою до 900 осіб з числа місцевого населення, проте їх участь, на щастя, не знадобилась.
Примітки
- NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- Nore I vannkraftverk — Statkraft.
- . www.nve.no. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- . www.nlbvassdrag.no. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2018.
- . www.statkraft.no (норв.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- Thorsnæs, Geir (18 січня 2017). . Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2017.
- . www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2018.
- Nore I.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Nure I norv Nore I gidroelektrostanciya u pivdennij chastini Norvegiyi za 100 km na pivnichnij zahid vid Oslo Znahodyachis mizh maloyu GES Palsbu 6 2 MVt vishe po techiyi ta GES Nore II vhodit do skladu kaskadu na richci Numedalslogen yaka u misti Larvik vpadaye do zatoki protoka Skagerrak GES Nure IBudivlya mashinnogo zalu ta vodovodi GES60 16 pn sh 8 57 sh d 60 267 pn sh 8 950 sh d 60 267 8 950 Koordinati 60 16 pn sh 8 57 sh d 60 267 pn sh 8 950 sh d 60 267 8 950Krayina NorvegiyaAdminodinicya dStan diyuchaRichka Numedalslogen derivaciya zi stochisha EidfjordvatnetKaskad kaskad na NumedalslogenPochatok budivnictva 1915 greblya Tunhovdfjorden V ekspluataciyi z 1928 2 Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1928 1955Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 206 MVtSerednye richne virobnictvo 1137 mln kVt godTip GES derivacijnaRozrahovanij napir 361 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin PeltonKilkist ta marka turbin 2 Voith 1 Myrens Vaerksted 4 Kvaerner 1 NeyrpicVitrata cherez turbini 72 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 4 AEG 4 NEBBPotuzhnist gidroagregativ 8h27 MVtOsnovni sporudiTip grebli kam yano nakidna Tunhovdfjorden vidsichna Palsbufjorden platedam Palsbufjorden betonna gravitacijna Halnefjorden Visota grebli 37 Tunhovdfjorden 20 Palsbufjorden 10 vidsichna Palsbufjorden mDovzhina grebli 275 Tunhovdfjorden 632 Palsbufjorden 385 vidsichna Palsbufjorden 74 Halnefjorden mLEP 132Vlasnik StatkraftOperator dGES Nore IMapa GES Nore I u Vikishovishi Golovne vodoshovishe Tunhovdfjorden Sistema zboru resursu dlya stanciyi rozvivalas kilka desyatkiv rokiv ta narazi vklyuchaye roztashovane na Numedalslogen vodoshovishe Tunhovdfjorden yake z yavilos za kilka rokiv do poyavi samoyi stanciyi u 1915 1920 rr richku perekrili betonnoyu gravitacijnoyu grebleyu yaku v 1966 mu zaminili na kam yano nakidnu sporudu visotoyu 37 m ta dovzhinoyu 275 m pri comu staru greblyu poglinula nova Ce zabezpechuye kolivannya rivnya poverhni mizh poznachkami 716 ta 734 metri NRM chomu vidpovidaye korisnij ob yem u 352 mln m U 1969 mu organizuvali podachu do Tunhovdfjorden dodatkovogo resursu iz richok Smodel Smadol liva pritoka Uvdalselve Uvdalselve sho svoyeyu chergoyu vpadaye pravoruch do Numedalslogen Ekta Okta ta Borgeoj Borgeai livi pritoki Numedalslogen Pershu z nih z yednali zi shovishem tunelem dovzhinoyu bilya 4 km todi yak vid Ekti proklali korotkij tunel do maloyi pritoki Borgeoj a vzhe vid ostannoyi do Tunhovdfjorden pryamuye tunel dovzhinoyu bilya 4 5 km Vodozabirni sporudi dayut zmogu regulyuvati riven vodi v diapazoni 2 6 Smadol 2 5 Okta ta 1 7 Borgeai metra Stanciya u 1927 mu za rik do zapusku stvorene na Numedalslogen bezposeredno vishe za Tunhovdfjorden vodoshovishe Palsbufjorden V 1927 mu tut zavershili tunel dovzhinoyu 1 2 km z peretinom 12 m2 yakij dozvolyaye zdrenovuvati vodojmu nizhche prirodnogo rivnya na 11 5 metra A u 1946 mu stala do ladu greblya visotoyu 20 metriv ta dovzhinoyu 632 metri vikonana yak platedam podalshij rozvitok kontrforsnoyi grebli v yakij kontrforsi nakriti pohiloyu zalizobetonnoyu plitoyu a utvorenij takim chinom vnutrishnij prostir zapovnenij bilsh deshevim materialom u vipadku Palsbu kaminnyam ta graviyem Ce dalo zmogu pidnyati riven vodi na 12 5 metra zavdyaki chomu zagalne kolivannya poverhni vidbuvayetsya mizh poznachkami 725 ta 749 metriv NRM chomu vidpovidaye korisnij ob yem u 290 mln m3 U 2007 roci pri grebli zapustili v robotu zaznachenu vishe malu GES Palsbu A na pochatku 2010 h realizuvali proekt vidilennya pivnichno zahidnoyi chastini shovisha yaka nosit nazvu Rodtjennan Cya zatoka vinikla v dolini livoyi pritoki Numedalslogen richki Rambergai i pri roboti shovisha v zvichajnomu rezhimi povnistyu osushuyetsya Z metoyu pidtrimki biosferi yaka rozvinulas u Rodtjennan zveli vidsichnu greblyu vikonanu yak kam yano nakidna sporuda visotoyu do 10 metriv dovzhinoyu 385 metriv ta shirinoyu po grebenyu 7 metriv Vona potrebuvala 33 tis m3 materialu ta utrimuvatime v Rodtjennan vodu na rivni ne nizhche 745 metriv NRM lishe na 4 metri menshe za maksimalnij riven u Palsbufjorden Vodoshovishe Halnefjorden vodoshovishe Halnefjorden stvorene u stochishi Helnelvi livoyi pritoki Numedalslogen Voseni 1940 go tobto vzhe pid chas nimeckoyi okupaciyi yaka trivala do zavershennya Drugoyi Svitovoyi vijni tut sporudili timchasovu greblyu kotra pidnyala riven vodi na 2 metri Krim togo vipusknij tunel dozvolyaye zdrenovuvati vodojmu na 2 metri nizhche prirodnogo rivnya Razom ce daye vodoshovishe z pripustimim kolivannyam poverhni mizh 1125 ta 1129 metriv NRM ta korisnim ob yemom 45 mln m3 V podalshomu timchasovu greblyu zaminila betonna gravitacijna sporuda dovzhinoyu 74 metri Krim shovish u stochishi Numedalslogen virishili zaluchiti resurs z basejnu fiordu Eidfjorden zatoka roztashovana u glibini Hardanger fiordu Tut stvorili derivaciyu zi stochisha odrazu dvoh richok Bjoreio ta Veig yaki bik u bik vpadayut do ozera Eidfjordvatnet kotre vzhe drenuyetsya korotkoyu protokoyu v Eidfjorden Vrahovuyuchi plaskij harakter vodorozdilu perekidannya resursu ne potrebuvalo sporudzhennya tuneliv zamist cogo prorili kanal dovzhinoyu 1 5 km ta shirinoyu po dnu 22 metri vid ozera Tinnhylen u verhiv yi Bjoreio na shid do ozera Bakkatjern yake znahoditsya u verhiv yah Djupo livoyi pritoki Numedalslogen Na vihodi z samogo Tinnhylen u 1942 mu zveli timchasovu derev yanu greblyu bukkedam poshirena ranishe v Norvegiyi sporuda kotra maye pohilenu v bik nizhnogo b yefu ploshinu pidtrimuvanu postavlenimi pid kutom chislennimi rozporkami Pervisno vona rozrahovuvalas na 5 rokiv prote bula zaminena postijnoyu lishe u drugij polovini 1950 h Mashinnij zal stanciyi zveli neveliku dovzhina trohi bilshe za desyatok metriv sporudu v rusli Olavsdalselva verhnoyi techiyi richki Veig Ce dalo zmogu stvoriti pevnij pidpir ta organizuvati peredachu resursu do verhiv ya Numendalslagen ozera Heisantjoma Derivaciya z Viersla Veig zapracyuvala u 1952 roci Vid Tunhovdfjorden cherez pravoberezhnij girskij masiv pryamuye golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu 5 2 km z peretinom 42 m2 Vid pochatku jogo prodovzhuvali prokladeni po shilu gori napirni vodovodi dovzhinoyu bilya 0 8 km ale u 1994 mu yih zaminili na probitu v gori napirnu shahtu V pidsumku resurs potraplyaye do nazemnogo mashinnogo zalu roztashovanogo na pivnichnomu berezi shovisha Rodbergdammen stvorene na zgadanij vishe pravij pritoci Numedalslogen richci Uvdalselve Transformatornij majdanchik stanciyi U 1928 mu stanciyu obladnali chotirma turbinami tipu Pelton do yakih potim dodali po odnij u 1939 1942 1943 ta 1955 rokah Narazi GES pracyuye z vismoma gidroagregatami potuzhnistyu po 27 MVt zagalna potuzhnist stanciyi 206 MVt Pri napori u 361 metr voni zabezpechuyut virobnictvo 1137 mln kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda potraplyaye u vodoshovishe grebli Rodbergdammen zvidki pryamuye dali na GES Nore II Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP rozrahovanij na robotu pid naprugoyu 132 kV Operaciya SunshineV kinci 1944 roku z Velikoyi Britaniyi v rajon stanciyi yaka na toj chas bula najpotuzhnishim ob yektom elektroenergetiki v Norvegiyi zakinuli grupu specialnogo priznachennya Vona mala zavdannya organizuvati prijom zbroyi ta sformuvati pidpillya dlya zahistu GES vid mozhlivogo rujnuvannya nimcyami pri vidstupi Vsogo vdalos mobilizuvati z ciyeyu metoyu do 900 osib z chisla miscevogo naselennya prote yih uchast na shastya ne znadobilas PrimitkiNVE s database of hydroelectric power plants Norwegian Water Resources and Energy Directorate d Track Q3357659d Track Q83864191 Nore I vannkraftverk Statkraft d Track Q1681145 www nve no Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 www nlbvassdrag no Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2018 www statkraft no norv Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 Thorsnaes Geir 18 sichnya 2017 Store norske leksikon norv Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2017 www statkraft com angl Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2018 Nore I a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya