Салама́нка (ісп. Salamanca) — стародавнє кельтське місто на північному заході Іспанії на річці Термес, в автономній області Кастилія-і-Леон, є адміністративним центором провінції Саламанка. Саламанка є другим за величиною містом (228,881) в Кастилії і Леоні, після Вальядоліду (414,000). Стара частина міста була внесена до Всвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1988 році. Торговий, промисловий, науковий і туристичний центр.
Саламанка ісп. Salamanca | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Головна площа міста | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
40°58′ пн. ш. 5°40′ зх. д. / 40.967° пн. ш. 5.667° зх. д. | ||||||||
Країна | Іспанія | |||||||
Регіон | Кастилія-і-Леон | |||||||
Адмінцентр | d | |||||||
Столиця для | Саламанка (провінція Іспанії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 5 століття до н. е. | |||||||
Площа | 29,8 км² | |||||||
Населення | 160 331 чоловік (2005) | |||||||
Висота НРМ | 798 м[1] | |||||||
Водойма | d | |||||||
Назва мешканців | ісп. salmantino, ісп. charro, ісп. charra, ісп. salamantina, англ. Salamancan, фр. Salmantin, фр. Salmantine, порт. salamanquense, кат. salamanquès, кат. salamanquesa, аст. salamanquín, аст. salamanquina, аст. salamanquino, аст. salamanquinos, аст. salamanquines, естр. salmanquinu, естр. salmanquina і італ. salmantino | |||||||
Міста-побратими | Коїмбра, Нім, Вюрцбург (1980), Брюгге, Буенос-Айрес, Лас-Пальмас | |||||||
Телефонний код | (+34) 923 | |||||||
Часовий пояс | , влітку | |||||||
Номери автомобілів | SA | |||||||
GeoNames | 6360513 | |||||||
OSM | r344342 ·R | |||||||
Поштові індекси | 37001–37009 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | d | |||||||
Вебсайт | aytosalamanca.es | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Саламанка у Вікісховищі |
Саламанка | |
---|---|
Old City of Salamanca | |
Світова спадщина | |
Саламанка | |
40°57′54″ пн. ш. 5°39′51″ зх. д. / 40.96500000002777853° пн. ш. 5.664166666694° зх. д. | |
Країна | Іспанія |
Тип | культ. |
(Критерії) | i, ii, iv |
Об'єкт № | 381 |
Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
| |
Саламанка у Вікісховищі |
Транспортний вузол. Харчова, текстильна, шкіряна промисловість. Два університети (державний і католицький), один з яких, Університет Саламанки, був заснований у XII — початку XIII століть. Місто відоме з V століття до н. е.. Численні архітектурні пам'ятники XII—XVIII століть, e тому числі Старий собор (XII століття), будівля старого університету (XVI століття) та інші.
Населення — 160 331 чоловік (2005), є залізничний вокзал і аеропорт.
Історія
Поселення засноване іберійцями, 217 року до н. е. здобув Ганнібал, пізніше римляни та вестготи.
У VIII ст. захоплене маврами, багато разів побувало у руках як мусульман, так і християн.
У XI ст. герцог Раймонд Бургундський оточив захисними стінами.
У 1218 король Альфонсо IX заснував університет у Саламанці, який до XVII століття конкурував з вишами в Болоньї, Оксфорді і Парижі. Був реорганізований в 1254 р.
Католицькі королі Фердинанд II Арагонський та Ізабелла заснували у Саламанці багато церков, монастирів і палаців.
12 липня 1812 об'єднані війська британські, іспанські та португальські перемогли тут (битва під Саламанкою) війська Наполеона.
Під час громадянської війни тут була тимчасова столиця франкістів.
Тепер Саламанка є квітучим містом, а університет змагається за першість з вишами в Мадриді і Барселоні.
Релігія
Освіта
Пам'ятки
- Головна площа, (ісп. Plaza Mayor) — , збудована в XVIII ст., відноситься до найгарніших в Іспанії. На ній знаходяться дві ратуші, на більшій з них розміщений годинник. Дзвіниця і фасад прикрашені медальйонами з зображеннями героїв Іспанії.
- Комплекс будівель Університету Саламанки (16 століття), Головний фасад вважається одним з найкращих в Іспанії. Фасад прикрашений медальйоном Католицьких Кролів, зображенням папи, скульптурами Геркулеса і Венери, а також великою кількістю геральдичних щитів і барельєфів.
- Старий собор (12 століття), (ісп. Catedral Vieja) у романському стилі, з дуже гарним куполом Torre del Gallo, прекрасним вівтарем, готичними гробницями в нішах з добре збереженими фресками.
- Новий собор, (ісп. Catedral Nueva) — останній готичний собор в Іспанії, будівництво якого тривало від приблизно 1500 до 1733 року. Гідний подиву є перш за все головний портал, всередині склепи, каплиці і стели, зовні фасади в стилі платереско (ісп. plateresco) з барельєфами, вежа висотою 110 м, купол якої зазнав впливу чуригереско (ісп. churrigueresco). З правої бічної нави можна перейти до Старого собору, фрагмент якого був відірваний під час нового будівництва.
- Домініканський монастир Святого Стефана, (ісп. San Esteban) — побудований у роках 1524—1610. Гарний передній фасад у стилі платереско, сформований у вигляді тричастинного вівтаря. Усередині монастиря бароковий вівтар з 1693 року — роботи J. Churriguery. У монастирі гробниця герцога Альби, іспанського намісника Нідерландів.
- Будинок з мушлями, (ісп. Casa de las Conchas) — резиденція з XV—XVI століття прикрашена висіченими з каміння мушлями, що символізують прощу до Сантьяго, яку здійснив власник дому.
- Міст Романо, (ісп. Puente Romano) — міст над річкою Тормес, п'ятнадцять арок якого походять ще з римських часів.
- інші цивільні будівлі в готичному стилі .
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 3.9 °С (39 °F).
Клімат Саламанки | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 19 | 25 | 27 | 30 | 34 | 38 | 40 | 40 | 36 | 30 | 23 | 18 | 40 |
Середній максимум, °C | 8 | 10 | 13 | 16 | 21 | 26 | 29 | 29 | 25 | 18 | 12 | 8 | 18 |
Середня температура, °C | 6 | 5 | 7 | 9 | 14 | 18 | 20 | 20 | 17 | 12 | 6 | 4 | 11 |
Середній мінімум, °C | −0,7 | 0,3 | 1,4 | 3,5 | 7 | 10,5 | 12,8 | 12,4 | 9,9 | 6,1 | 2,2 | 0,7 | 5,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −17 | −11 | −7 | −5 | −2 | 0 | 2 | 3 | −2 | −5 | −8 | −12 | −17 |
Норма опадів, мм | 20 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 10 | 10 | 30 | 40 | 50 | 30 | 390 |
Днів з опадами | 6 | 6 | 5 | 7 | 8 | 5 | 3 | 2 | 4 | 7 | 7 | 7 | 66 |
Днів з дощем | 3 | 5 | 4 | 4 | 4 | 4 | 1 | 1 | 4 | 5 | 5 | 4 | 49 |
Днів зі снігом | 2 | 2 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 9 |
Вологість повітря, % | 84 | 76 | 66 | 65 | 63 | 57 | 51 | 54 | 62 | 73 | 81 | 85 | 68 |
Джерело: Weatherbase |
Відомі люди
Серед відомих уродженців — політик Хосе Марія Хіль-Роблес, футболіст Альваро Арбелоа та інші.
- Дієго де Торрес-і-Вільярроель (1694—1770) — іспанський письменник.
Примітки
- https://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/salamanca-id37274
- Diccionariu de l'Academia de la Llingua Asturiana — 2000. —
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Клімат Саламанки
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саламанка |
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 407(рос.)
Посилання
- Саламанка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salama nka isp Salamanca starodavnye keltske misto na pivnichnomu zahodi Ispaniyi na richci Termes v avtonomnij oblasti Kastiliya i Leon ye administrativnim centorom provinciyi Salamanka Salamanka ye drugim za velichinoyu mistom 228 881 v Kastiliyi i Leoni pislya Valyadolidu 414 000 Stara chastina mista bula vnesena do Vsvitnoyi spadshini YuNESKO v 1988 roci Torgovij promislovij naukovij i turistichnij centr Salamanka isp Salamanca d praporGolovna plosha mistaGolovna plosha mistaOsnovni dani40 58 pn sh 5 40 zh d 40 967 pn sh 5 667 zh d 40 967 5 667 Krayina IspaniyaRegion Kastiliya i LeonAdmincentr dStolicya dlya Salamanka provinciya Ispaniyi Mezhuye z susidni nas punktiSanta Marta de Tormes Karbahosa de la Sagrada Arapiles Aldeatehada Karraskal de Barregas Donyinos de Salamanka Vilyamajor Vilyares de la Rejna Kabrerisos Podil Q5720447 Q25413937 d Q24939503 Q25413925 Q5398126 Zasnovano 5 stolittya do n e Plosha 29 8 km Naselennya 160 331 cholovik 2005 Visota NRM 798 m 1 Vodojma dNazva meshkanciv isp salmantino isp charro isp charra isp salamantina angl Salamancan fr Salmantin fr Salmantine port salamanquense kat salamanques kat salamanquesa ast salamanquin ast salamanquina ast salamanquino ast salamanquinos ast salamanquines estr salmanquinu estr salmanquina i ital salmantinoMista pobratimi Koyimbra Nim Vyurcburg 1980 Bryugge Buenos Ajres Las PalmasTelefonnij kod 34 923Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Nomeri avtomobiliv SAGeoNames 6360513OSM r344342 RPoshtovi indeksi 37001 37009 Miska vlada d dVebsajt aytosalamanca es Mapa Salamanka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Salamanka znachennya SalamankaOld City of Salamanca Svitova spadshinaSalamanka40 57 54 pn sh 5 39 51 zh d 40 96500000002777853 pn sh 5 664166666694 zh d 40 96500000002777853 5 664166666694Krayina IspaniyaTip kult Kriteriyi i ii ivOb yekt 381Zareyestrovano 1988 12 sesiya Salamanka u Vikishovishi Transportnij vuzol Harchova tekstilna shkiryana promislovist Dva universiteti derzhavnij i katolickij odin z yakih Universitet Salamanki buv zasnovanij u XII pochatku XIII stolit Misto vidome z V stolittya do n e Chislenni arhitekturni pam yatniki XII XVIII stolit e tomu chisli Starij sobor XII stolittya budivlya starogo universitetu XVI stolittya ta inshi Naselennya 160 331 cholovik 2005 ye zaliznichnij vokzal i aeroport IstoriyaPoselennya zasnovane iberijcyami 217 roku do n e zdobuv Gannibal piznishe rimlyani ta vestgoti U VIII st zahoplene mavrami bagato raziv pobuvalo u rukah yak musulman tak i hristiyan U XI st gercog Rajmond Burgundskij otochiv zahisnimi stinami U 1218 korol Alfonso IX zasnuvav universitet u Salamanci yakij do XVII stolittya konkuruvav z vishami v Bolonyi Oksfordi i Parizhi Buv reorganizovanij v 1254 r Katolicki koroli Ferdinand II Aragonskij ta Izabella zasnuvali u Salamanci bagato cerkov monastiriv i palaciv 12 lipnya 1812 ob yednani vijska britanski ispanski ta portugalski peremogli tut bitva pid Salamankoyu vijska Napoleona Pid chas gromadyanskoyi vijni tut bula timchasova stolicya frankistiv Teper Salamanka ye kvituchim mistom a universitet zmagayetsya za pershist z vishami v Madridi i Barseloni ReligiyaCentr Salamankskoyi dioceziyi Katolickoyi cerkvi OsvitaSalamankskij universitet Papskij Salamankskij universitetPam yatkiGolovna plosha isp Plaza Mayor zbudovana v XVIII st vidnositsya do najgarnishih v Ispaniyi Na nij znahodyatsya dvi ratushi na bilshij z nih rozmishenij godinnik Dzvinicya i fasad prikrasheni medaljonami z zobrazhennyami geroyiv Ispaniyi Kompleks budivel Universitetu Salamanki 16 stolittya Golovnij fasad vvazhayetsya odnim z najkrashih v Ispaniyi Fasad prikrashenij medaljonom Katolickih Kroliv zobrazhennyam papi skulpturami Gerkulesa i Veneri a takozh velikoyu kilkistyu geraldichnih shitiv i barelyefiv Starij sobor 12 stolittya isp Catedral Vieja u romanskomu stili z duzhe garnim kupolom Torre del Gallo prekrasnim vivtarem gotichnimi grobnicyami v nishah z dobre zberezhenimi freskami Novij sobor isp Catedral Nueva ostannij gotichnij sobor v Ispaniyi budivnictvo yakogo trivalo vid priblizno 1500 do 1733 roku Gidnij podivu ye persh za vse golovnij portal vseredini sklepi kaplici i steli zovni fasadi v stili plateresko isp plateresco z barelyefami vezha visotoyu 110 m kupol yakoyi zaznav vplivu churigeresko isp churrigueresco Z pravoyi bichnoyi navi mozhna perejti do Starogo soboru fragment yakogo buv vidirvanij pid chas novogo budivnictva Dominikanskij monastir Svyatogo Stefana isp San Esteban pobudovanij u rokah 1524 1610 Garnij perednij fasad u stili plateresko sformovanij u viglyadi trichastinnogo vivtarya Useredini monastirya barokovij vivtar z 1693 roku roboti J Churriguery U monastiri grobnicya gercoga Albi ispanskogo namisnika Niderlandiv Budinok z mushlyami isp Casa de las Conchas rezidenciya z XV XVI stolittya prikrashena visichenimi z kaminnya mushlyami sho simvolizuyut proshu do Santyago yaku zdijsniv vlasnik domu Mist Romano isp Puente Romano mist nad richkoyu Tormes p yatnadcyat arok yakogo pohodyat she z rimskih chasiv inshi civilni budivli v gotichnomu stili KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 21 1 C 70 F Najholodnishij misyac gruden iz serednoyu temperaturoyu 3 9 S 39 F Klimat Salamanki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 19 25 27 30 34 38 40 40 36 30 23 18 40 Serednij maksimum C 8 10 13 16 21 26 29 29 25 18 12 8 18 Serednya temperatura C 6 5 7 9 14 18 20 20 17 12 6 4 11 Serednij minimum C 0 7 0 3 1 4 3 5 7 10 5 12 8 12 4 9 9 6 1 2 2 0 7 5 5 Absolyutnij minimum C 17 11 7 5 2 0 2 3 2 5 8 12 17 Norma opadiv mm 20 30 30 30 30 30 10 10 30 40 50 30 390 Dniv z opadami 6 6 5 7 8 5 3 2 4 7 7 7 66 Dniv z doshem 3 5 4 4 4 4 1 1 4 5 5 4 49 Dniv zi snigom 2 2 2 1 0 0 0 0 0 0 1 1 9 Vologist povitrya 84 76 66 65 63 57 51 54 62 73 81 85 68 Dzherelo WeatherbaseVidomi lyudiSered vidomih urodzhenciv politik Hose Mariya Hil Robles futbolist Alvaro Arbeloa ta inshi Diyego de Torres i Vilyarroel 1694 1770 ispanskij pismennik Primitkihttps www aemet es es eltiempo prediccion municipios salamanca id37274 Diccionariu de l Academia de la Llingua Asturiana 2000 ISBN 978 84 8168 208 3 d Track Q5805549 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Klimat SalamankiLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salamanka Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 407 ros PosilannyaSalamanka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006