Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косте́л Свято́го Хреста́ і монасти́р франциска́нців — комплекс будівель, що існували у середмісті Львова при західному оборонному мурі міста, орієнтовно на місці будинку № 15 на вул. Театральній. Початково збудовані в готичному стилі у XIV–XV століттях.
| Костел Святого Хреста і монастир францисканців | |
|---|---|
 Костел Святого Хреста на передньому плані, за ним готичний Домініканський костел (обидва не збережені). | |
| 49°50′32″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.8422750° пн. ш. 24.0285417° сх. д.Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.8422750° пн. ш. 24.0285417° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Зруйновано | 1848 |
| Стиль | готичний стиль |
| Належність | Римо-Католицька Церква |
| Адреса | орієнтовно на місці будівлі на вул. Театральній, 15 |
  Костел Святого Хреста і монастир францисканців (Львів) (Україна) | |
 Костел Святого Хреста і монастир францисканців у Вікісховищі | |
Історія
На основі аналізу хроніки Яна Длугоша Денис Зубрицький ще в ХІХ столітті висловив думку про те, що храм Святого Хреста збудували в княжі часи і він був головною православною церквою Львова на момент польського завоювання. Після зайняття міста військами Казимира ІІІ споруду передали ордену францисканців під потреби створеного в цей час римо-католицького єпископства. Цю думку підтримував і Іван Крип'якевич.
Відомо, що ділянку францисканцям надав князь Владислав Опольський у 1370 чи 1372 році. Мурований тринавний костел збудували вже в XV ст., можливо на місці давнішого храму. Будівництво провадили в 1363–1460 роках.
Про внутрішнє оздоблення майже нічого не відомо. Храм залишився неушкодженим під час пожежі 1527 року, коли згоріло практично все місто. Однак у 1565 році він постраждав від вогню разом із Низьким замком. Костел відомий тим, що у вересні 1648 року у ньому відбувалася нарада польської шляхти, під час якої обговорювали потенційну небезпеку нападу військ Хмельницького. На нараді князеві Яремі Вишневецькому доручили очолити оборону міста.
1770 року монастир придбав за 4 тис. золотих друкарню в Салезія Тарновецького, який успадкував її від тестя — українського друкаря Івана Филиповича.
Очевидно, у різний час монастирський комплекс зазнавав перебудов. Відомо зокрема про участь Павла Римлянина у невстановлених роботах (згадує у своєму заповіті 1618 року), а також Мартина Урбаніка (близько 1750). У 1753–1755 роках фрескові розписи у костелі виконали брати Юзеф і Франциск Маєри з Брно.
Відомі особистості
Від 1385 року настоятелем монастиря був Якуб Стрепа: з 1391 року — латинський архієпископ Галицький, 20 жовтня 1409 року помер у Львові. 29 листопада 1619 року випадково віднайдено місце поховання Якова Стрепи у крипті костелу. 1790 року беатифікований папою Пієм IV.
Святий Ян з Дуклі вступив до монастиря францисканців приблизно у 1430-х роках. Був кустошем руської кустодії ордену. 1463 року перейшов до реформованої гілки францисканців — бернардинців. Канонізований 1995 року папою Іваном Павлом II.
Монастир після вигнання францисканців
У 1785 році внаслідок францисканців виселено на передмістя до монастиря скасованого в тому ж році ордену капуцинів. Монастир знаходився при Костелі Непорочного Зачаття Діви Марії на вулиці, згодом названій Францисканською (нині — вул. Короленка). На цей момент згромадження налічувало 49 ченців. 1792 року підприємець Генріх Булла викупив у міста монастир і збудував при ньому залу для укладання торгових і фінансових угод під час традиційних щорічних «львівських контрактів», а також для проведення балів, або «редут». Львівські контракти тривали три тижні після свята Трьох королів (6 січня), а з 1798 року початок перенесено на 1 лютого. Сам костел перетворено на перший в історії Львова стаціонарний театр. Переобладнання костелу на театр здійснив у 1795 році архітектор Карл Мерц. У приміщенні монастиря влаштовано нормальну школу. 1808 року Контракти перенесено на літню пору, після чого кількість людей, що відвідували бали, різко зменшилась. Останній бал у залі Генріха Булли відбувся 8 лютого 1842 року. Під час обстрілу міста генералом 1848 року храм (на той час уже театр) було сильно пошкоджено і як наслідок — остаточно розібрано. Театр перенесено до Скарбківського театру. У 1891 році, під час закладання фундаментів майбутньої школи ім. Міцкевича, на цвинтарі було вивезено велику кількість поховань із збережених крипт колишнього костелу.
У 1987 році Львівська міська експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР проводила охоронне спостереження та розкопки під час земляних робіт по спорудженню підземного переходу між будівлями школи № 62 (будинок № 15 на вул. Театральній) і колишнього Палацу піонерів. Окрім давніших знахідок X—VIII століть до н. е., на глибині 3 м знайдено залишки фундаменту монастиря францисканців.
Усипальниця
У криптах храму були поховані Бартош Папроцький, Якуб Стрепа.
Іконографія
У різний час храм з'являється на панорамах Львова, що зображують місто із західної сторони. Зокрема і на першій відомій — Панорамі Гогенберга. Із п'яти відомих акварелей , зроблених у 1805–1807 роках, чотири так чи інакше стосуються монастиря Францисканців. Двічі він зображує храм, а також двічі — інтер'єр редутових зал, збудованих Генріхом Буллою. 1870 року львівський художник зробив вільну копію із фрески у Природознавчому музеї Дідушицьких, на вулиці Театральній 18 у Львові. На картині зображено порослі травою руїни храму. У 1920-х роках архітектор Януш Вітвіцький відтворив храмовий комплекс у своїй пластичній панорамі (нині зберігається у Вроцлаві). У Музеї найдавніших пам'яток Львова зберігається об'ємна панорама, що зображує місто станом на середину XVII ст., виготовлена інженером і реставратором Ігорем Качором.
-
![image]()
План костелу з кінця XVIII ст. -
![image]()
Ф. К. Герштенбергер. Спектакль «Медея» П. Корнеля в колишньому францисканському костелі. 1805 р. -
![image]()
Ф. К. Герштенбергер. Бал у редутовій залі. 1805 р. -
![image]()
Ф. К. Герштенбергер. Вигляд костелу зі сторони Нижніх валів (нині — Проспект Свободи). 1807 р. -
![image]()
В. Грабовський Руїни монастиря. Копія 1870 р.
Примітки
- Зубрицкий Д. Критико историческая повесть временных лет Червонной и Галицькой Руси [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.]. — М. : Унив. типогр., . — С. 147. (рос.)
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові… — С. 67.
- Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa [ 13 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 42. (пол.)
- Готика // Енциклопедія Львова. — T. 2. — C. 566.
- Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 25 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 129.
- Замостяник І. В. Тестамент львівського архітектора Павла Римлянина. // Український археографічний щорічник. Збірник наукових праць. — № 13, 2009. — С. 460.
- Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 122.
- Лильо О. М. Діяльність представників монументального живопису західноєвропейської традиції у Львові XVIII ст. // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. — Львів, 2008. — № 1 (10). — С. 97.
- Булла Франц Генрих // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 303.
- Архітектура Львова… — С. 190.
- Бали // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 156—157.
- Ґранкін П. Е. Львівський танець смерті // Галицька брама. — 1998. — № 1 (37). — С. 11, 16.
- Мацкевий Л. Г. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — С. 82. — .
- Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zesz. 104. — S. 180. (пол.)
- Ґрабовський Войцех // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 638.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 30, 72, 82. — .
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 27. — .
- Енциклопедія Львова (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) — Львів : Літопис, 2007., т. 1 — 651 с. ; т. 2 — 603 с. .
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 170, 171. — .
- Козубська О. Б. Переглянуто 26 квітня, 2010
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 67—68. — .
Посилання
- Бл. архієпископ митрополит Яків Стрепа (1391-1409). Архіпастирі. Харківсько-Запорізька дієцезія латинського обряду. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 4.08.2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Kostel i monastir franciskanciv Lviv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Svyatogo Hresta Koste l Svyato go Hresta i monasti r franciska nciv kompleks budivel sho isnuvali u seredmisti Lvova pri zahidnomu oboronnomu muri mista oriyentovno na misci budinku 15 na vul Teatralnij Pochatkovo zbudovani v gotichnomu stili u XIV XV stolittyah Kostel Svyatogo Hresta i monastir franciskancivKostel Svyatogo Hresta na perednomu plani za nim gotichnij Dominikanskij kostel obidva ne zberezheni 49 50 32 pn sh 24 01 42 sh d 49 8422750 pn sh 24 0285417 sh d 49 8422750 24 0285417 Koordinati 49 50 32 pn sh 24 01 42 sh d 49 8422750 pn sh 24 0285417 sh d 49 8422750 24 0285417Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivZrujnovano 1848Stil gotichnij stilNalezhnist Rimo Katolicka CerkvaAdresa oriyentovno na misci budivli na vul Teatralnij 15Kostel Svyatogo Hresta i monastir franciskanciv Lviv Ukrayina Kostel Svyatogo Hresta i monastir franciskanciv u VikishovishiIstoriyaNa osnovi analizu hroniki Yana Dlugosha Denis Zubrickij she v HIH stolitti visloviv dumku pro te sho hram Svyatogo Hresta zbuduvali v knyazhi chasi i vin buv golovnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Lvova na moment polskogo zavoyuvannya Pislya zajnyattya mista vijskami Kazimira III sporudu peredali ordenu franciskanciv pid potrebi stvorenogo v cej chas rimo katolickogo yepiskopstva Cyu dumku pidtrimuvav i Ivan Krip yakevich Vidomo sho dilyanku franciskancyam nadav knyaz Vladislav Opolskij u 1370 chi 1372 roci Murovanij trinavnij kostel zbuduvali vzhe v XV st mozhlivo na misci davnishogo hramu Budivnictvo provadili v 1363 1460 rokah Pro vnutrishnye ozdoblennya majzhe nichogo ne vidomo Hram zalishivsya neushkodzhenim pid chas pozhezhi 1527 roku koli zgorilo praktichno vse misto Odnak u 1565 roci vin postrazhdav vid vognyu razom iz Nizkim zamkom Kostel vidomij tim sho u veresni 1648 roku u nomu vidbuvalasya narada polskoyi shlyahti pid chas yakoyi obgovoryuvali potencijnu nebezpeku napadu vijsk Hmelnickogo Na naradi knyazevi Yaremi Vishneveckomu doruchili ocholiti oboronu mista 1770 roku monastir pridbav za 4 tis zolotih drukarnyu v Saleziya Tarnoveckogo yakij uspadkuvav yiyi vid testya ukrayinskogo drukarya Ivana Filipovicha Ochevidno u riznij chas monastirskij kompleks zaznavav perebudov Vidomo zokrema pro uchast Pavla Rimlyanina u nevstanovlenih robotah zgaduye u svoyemu zapoviti 1618 roku a takozh Martina Urbanika blizko 1750 U 1753 1755 rokah freskovi rozpisi u kosteli vikonali brati Yuzef i Francisk Mayeri z Brno Vidomi osobistostiVid 1385 roku nastoyatelem monastirya buv Yakub Strepa z 1391 roku latinskij arhiyepiskop Galickij 20 zhovtnya 1409 roku pomer u Lvovi 29 listopada 1619 roku vipadkovo vidnajdeno misce pohovannya Yakova Strepi u kripti kostelu 1790 roku beatifikovanij papoyu Piyem IV Svyatij Yan z Dukli vstupiv do monastirya franciskanciv priblizno u 1430 h rokah Buv kustoshem ruskoyi kustodiyi ordenu 1463 roku perejshov do reformovanoyi gilki franciskanciv bernardinciv Kanonizovanij 1995 roku papoyu Ivanom Pavlom II Monastir pislya vignannya franciskancivU 1785 roci vnaslidok franciskanciv viseleno na peredmistya do monastirya skasovanogo v tomu zh roci ordenu kapuciniv Monastir znahodivsya pri Kosteli Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi na vulici zgodom nazvanij Franciskanskoyu nini vul Korolenka Na cej moment zgromadzhennya nalichuvalo 49 chenciv 1792 roku pidpriyemec Genrih Bulla vikupiv u mista monastir i zbuduvav pri nomu zalu dlya ukladannya torgovih i finansovih ugod pid chas tradicijnih shorichnih lvivskih kontraktiv a takozh dlya provedennya baliv abo redut Lvivski kontrakti trivali tri tizhni pislya svyata Troh koroliv 6 sichnya a z 1798 roku pochatok pereneseno na 1 lyutogo Sam kostel peretvoreno na pershij v istoriyi Lvova stacionarnij teatr Pereobladnannya kostelu na teatr zdijsniv u 1795 roci arhitektor Karl Merc U primishenni monastirya vlashtovano normalnu shkolu 1808 roku Kontrakti pereneseno na litnyu poru pislya chogo kilkist lyudej sho vidviduvali bali rizko zmenshilas Ostannij bal u zali Genriha Bulli vidbuvsya 8 lyutogo 1842 roku Pid chas obstrilu mista generalom 1848 roku hram na toj chas uzhe teatr bulo silno poshkodzheno i yak naslidok ostatochno rozibrano Teatr pereneseno do Skarbkivskogo teatru U 1891 roci pid chas zakladannya fundamentiv majbutnoyi shkoli im Mickevicha na cvintari bulo vivezeno veliku kilkist pohovan iz zberezhenih kript kolishnogo kostelu U 1987 roci Lvivska miska ekspediciya Institutu suspilnih nauk AN URSR provodila ohoronne sposterezhennya ta rozkopki pid chas zemlyanih robit po sporudzhennyu pidzemnogo perehodu mizh budivlyami shkoli 62 budinok 15 na vul Teatralnij i kolishnogo Palacu pioneriv Okrim davnishih znahidok X VIII stolit do n e na glibini 3 m znajdeno zalishki fundamentu monastirya franciskanciv UsipalnicyaU kriptah hramu buli pohovani Bartosh Paprockij Yakub Strepa IkonografiyaU riznij chas hram z yavlyayetsya na panoramah Lvova sho zobrazhuyut misto iz zahidnoyi storoni Zokrema i na pershij vidomij Panorami Gogenberga Iz p yati vidomih akvarelej zroblenih u 1805 1807 rokah chotiri tak chi inakshe stosuyutsya monastirya Franciskanciv Dvichi vin zobrazhuye hram a takozh dvichi inter yer redutovih zal zbudovanih Genrihom Bulloyu 1870 roku lvivskij hudozhnik zrobiv vilnu kopiyu iz freski u Prirodoznavchomu muzeyi Didushickih na vulici Teatralnij 18 u Lvovi Na kartini zobrazheno porosli travoyu ruyini hramu U 1920 h rokah arhitektor Yanush Vitvickij vidtvoriv hramovij kompleks u svoyij plastichnij panorami nini zberigayetsya u Vroclavi U Muzeyi najdavnishih pam yatok Lvova zberigayetsya ob yemna panorama sho zobrazhuye misto stanom na seredinu XVII st vigotovlena inzhenerom i restavratorom Igorem Kachorom Plan kostelu z kincya XVIII st F K Gershtenberger Spektakl Medeya P Kornelya v kolishnomu franciskanskomu kosteli 1805 r F K Gershtenberger Bal u redutovij zali 1805 r F K Gershtenberger Viglyad kostelu zi storoni Nizhnih valiv nini Prospekt Svobodi 1807 r V Grabovskij Ruyini monastirya Kopiya 1870 r PrimitkiZubrickij D Kritiko istoricheskaya povest vremennyh let Chervonnoj i Galickoj Rusi 5 lipnya 2020 u Wayback Machine M Univ tipogr S 147 ros Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi S 67 Zubryckyj D Kronika miasta Lwowa 13 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow w ksiengarni Kajetana Jablonskiego 1844 S 42 pol Gotika Enciklopediya Lvova T 2 C 566 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic Plosha Rinok 25 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 129 Zamostyanik I V Testament lvivskogo arhitektora Pavla Rimlyanina Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Zbirnik naukovih prac 13 2009 S 460 Vujcik V S Budivelnij ruh u Lvovi drugoyi polovini XVIII st Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom 241 CCXLI 2001 S 122 Lilo O M Diyalnist predstavnikiv monumentalnogo zhivopisu zahidnoyevropejskoyi tradiciyi u Lvovi XVIII st Byuleten Lvivskogo filialu Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru Ukrayini Lviv 2008 1 10 S 97 Bulla Franc Genrih Enciklopediya Lvova T 1 S 303 Arhitektura Lvova S 190 Bali Enciklopediya Lvova T 1 S 156 157 Grankin P E Lvivskij tanec smerti Galicka brama 1998 1 37 S 11 16 Mackevij L G Arheologichni pam yatki Lvova Lviv Logos 2008 S 82 ISBN 966 7379 47 5 Dworzaczek W Paprocki Bartlomiej Bartosz herbu Jastrzebiec ok 1543 1614 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1980 T XXV 1 zesz 104 S 180 pol Grabovskij Vojceh Enciklopediya Lvova T 1 S 638 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 30 72 82 ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge vid Lviv Kamenyar 1991 S 27 ISBN 5 7745 0358 5 Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 t 1 651 s ISBN 978 966 7007 68 8 t 2 603 s ISBN 978 966 7007 69 0 Kachor I Kachor L Lviv kriz viki Lviv Centr Yevropi 2004 S 170 171 ISBN 966 7022 44 7 Kozubska O B Pereglyanuto 26 kvitnya 2010 Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 S 67 68 ISBN 5 7745 0316 X PosilannyaKostel Svyatogo Hresta u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Kostel Svyatogo Hresta u Vikishovishi Bl arhiyepiskop mitropolit Yakiv Strepa 1391 1409 Arhipastiri Harkivsko Zaporizka diyeceziya latinskogo obryadu Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 4 08 2010