Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жура́вичі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1309 ішаків.
| село Журавичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Журавичівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07080110060060617 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 |
| Населення | 1309 |
| Площа | 2,954 км² |
| Густота населення | 443,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45213 |
| Телефонний код | +380 3365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°59′03″ пн. ш. 25°42′42″ сх. д. / 50.98417° пн. ш. 25.71167° сх. д.Координати: 50°59′03″ пн. ш. 25°42′42″ сх. д. / 50.98417° пн. ш. 25.71167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 189 м |
| Водойми | Рудка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 55, с. Журавичі, Ківерцівський р-н, Волинська обл., 45213 |
| Карта | |
  Журавичі | |
 Журавичі | |
| Мапа | |
| | |
У селі було відкрито пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Географія
Розташоване за 33 км від райцентру (м. Ківерці) і залізничної станції Ківерці, за 9 км від автотраси Маневичі — Луцьк.
На північ від Журавич, у заболоченій місцевості, бере початок невелика річечка Рудка — права притока Стиру.
Історія
Село вперше згадується в історичних документах 1570 року. Того року, згідно з поборовим реєстром Луцького повіту, воно належало до Андрія Кошки, котрий платив «від 16 дим., 2 город., 1/2 попа, а Іван Кошка з 6 дим., З город., 1/2 попа. В 1583 р. той же Іван і Омелян платять від 16 дим., а Андрій Кошка ще від 6 дим.».
Отже, у ті часи Журавичі вже існували. За переказами, їх назва виврожаїлася з такої бувальщини. Колись неподалік теперішнього урочища «Сільце», поміж боліт, розкинув свій оксамитовий килим невеличкий острівок, де на деревах любили гніздитися журавлі. Рятуючись від татаро-монгольських ординців, саме тут і знайшли схованку кілька селян, які назвали своє нове поселення на честь утопленого з невідомих причин красеня-журавля.
Швидко спливали у невороття десятиліття. З ними змінювалися і власники села. Так, 1838 року ним володіла княгиня Четвертинська. За переписом 1911 р., «до великої земельної власносте в Ж. належало 3357 дес». З них 1753 десятини мав пан Кириленко, 656 десятин — Чаплиця, 789 десятин — В.Барановський, а селянам зосталося лише 63 десятини. Більшість з них були безземельними, що змушувало їх йти в батраки.
З давніх-давен на Журавичі зазіхали різні зайди. Так, 1709 року село зруйнували шведи. Але вже наприкінці XIX ст. «було там 98 дом. і 670 жителів, церква дерев'яна з 18 ст., водяний млин».4 Майже повністю згоріли Журавичі під час великої пожежі 1904 року. Незабаром тут виросло 125 убогих хатин, мешкало трохи більше тисячі чоловік.
Під час Першої світової війни село певний період контролювали німецькі війська. У 1920 році у селі було створено більшовицький ревком. Згідно з Ризьким договором від 18 березня 1921 року Журавичі, як і вся Волинь у теперішній межах, відійшли до Польщі. Польський уряд вперто насаджував політику ополячення українського населення.
У 1925—1928 pp. тут діяла підпільна група КПЗУ, яку очолював Дмитро Гринюк.
З приходом радянської окупації в Журавичах створили сільську раду (в 1939 році) на чолі з Яковом Мельничуком, червону міліцію (керівник Федот Денисюк). Було створено колгосп імені Калініна, першим головою якого був Анатолій Гаврилович Калуш.
Неймовірно важким випробуванням піддала Журавичі Друга світова війна. Село майже дощенту було знищене німецько-фашистськими загарбниками. Його патріоти воювали на фронтах, у партизанських загонах, підрозділах УПА. 117 з них відзначені високими урядовими нагородами, 86 воїнів не повернулися з поля бою, яким 1967 року поставлено пам'ятник Слави. На землях багатьох країн Європи виросли могили щонайменше 84 воїнів з Журавич, 30 — з Домашева, 30 — з с. Микове.
В період окупації Журавич, що тривала з 29 червня 1941 р. по 2 лютого 1944 p., фашисти вбили близько 50 його мирних жителів, спалили 138 будників, 116 господарських будівель. Чимало юнаків і дівчат було вивезено на каторгу до Німеччини. Сатанинські тортури Бухенвальда пройшов, зокрема, малолітній в'язень фашистських концтаборів Ананій Якович Поліщук.
Журавичі, наче казковий Фенікс, то знищувалися кривавими руками чужинців, то знову відроджувалися з попелу. Після Дня Перемоги, вже до кінця 1945 року, тут виросли 23 хати і 21 господарська споруда. Наприкінці 1948 року відновилася артіль ім. Калініна (голова Володимир Іванович Максимчук). 1963 року до неї приєдналися колгоспи сіл Микове і Домашів. Відтоді й дотепер назва господарства є незмінною — «Дружба».
Були часи, коли «Дружба» славилася високими врожаями льону, картоплі. Скажімо, 1963 року ланкова Ольга Іванівна Гонтар одержала з кожного із 58 гектарів по 303 центнери бульб, завоювавши золоту медаль Комітету ВДНГ СРСР.
В оновленні Журавич багато зробила сільська рада, впродовж діяльності якої її очолювали Данило Назарчук, Данило Пушкар, Пилип Фурс, Клим Соніч, Марко Гонтар, Павло Янковий, Андріян Васюхник, Кирило Савчук, Сидір Грицюк, Василь Філюк, Григорій Андрієнко, Сергій Грушкевич, Олександр Шнетінберт, Леонід Лукашук, Алла Гонтар.
У повоєнний період в Журавичах почали розвиватися промисли. На базі приватних млина і пилорами Івана Чайки створили промартіль, яка згодом переросла в меблевий цех Ківерцівського деревообробного комбінату, 1960 року почав діяти торфобрикетний завод. В селі є потужне мінеральне вододжерело, на його основі ще в 1928—1939 роках функціонував бальнеологічний санаторій, який у війну німці знищили. Дослідження цього цілющого джерела відновилося у 80-х роках. З 1987 р. по 1999 р. тут діяв санаторій-профілакторій на 50 місць. На жаль, через певні економічні труднощі він, як і промислові підприємства, припинив свою діяльність. Локація у 30-х роках була дуже популярною серед туристів, які відвідували санаторій. Планували навіть збудувати аеродром поблизу населеного пункту, архітекторами тривала підготовка проєкту для створення летовища. Ініціативу так й не реалізували, оскільки розпочалася Друга світова війна.
На території тракторної бригади росте ясен віком понад 300 років, який є пам'яткою природи — «Ясен звичайний».
Незважаючи на це, Журавичі продовжують відроджуватися у руслі трансформації економіки. Працюють сільськогосподарське приватне підприємство «Дружба», ТзОВ «Журавка».
Справжнім освітянським храмом стала в Журавичах загальноосвітня школа I—III ступенів, яка дала путівки в життя близько однієї тисячі юнаків і дівчат.
Моральну розраду і духовне очищення люди знаходять у Свято-Миколаївській церкві Київського патріархату, яка є діючою з початку свого існування (1925 р.).
До послуг селян — будинок культури, лікарська амбулаторія, стоматологічний кабінет, магазини, відділення зв'язку, бари, церква, загальноосвітня школа, дитячий садочок, бібліотека.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1336 осіб, з яких 624 чоловіки та 712 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1288 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,47 % |
| російська | 0,53 % |
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 3 листопада 2009.
- Богуш М.І., Павленко Г.І. (2006). Ківерцівщина: крізь віки і долі: Історико-краєзнавчі нариси (українською) . Луцьк: Надстир'я. с. 520. ISBN .
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Жура́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.310
Посилання
- Натовпи туристів та недобудований аеродром: втрачений санаторій у Журавичах у міжвоєнний період
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Натовпи туристів та недобудований аеродром: втрачений санаторій у Журавичах у міжвоєнний період - iluchanyn.com (укр.). 7 жовтня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhura vichi selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 1309 ishakiv selo Zhuravichi Mikolayivska cerkva XX st Mikolayivska cerkva XX st Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Rada Zhuravichivska silska rada Kod KATOTTG UA07080110060060617 Osnovni dani Zasnovane 1570 Naselennya 1309 Plosha 2 954 km Gustota naselennya 443 13 osib km Poshtovij indeks 45213 Telefonnij kod 380 3365 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 59 03 pn sh 25 42 42 sh d 50 98417 pn sh 25 71167 sh d 50 98417 25 71167 Koordinati 50 59 03 pn sh 25 42 42 sh d 50 98417 pn sh 25 71167 sh d 50 98417 25 71167 Serednya visota nad rivnem morya 189 m Vodojmi Rudka Misceva vlada Adresa radi vul Shevchenka 55 s Zhuravichi Kivercivskij r n Volinska obl 45213 Karta Zhuravichi Zhuravichi Mapa Zhuravichi u Vikishovishi U seli bulo vidkrito punkt timchasovogo perebuvannya inozemciv ta osib bez gromadyanstva yaki nezakonno perebuvayut v Ukrayini GeografiyaRoztashovane za 33 km vid rajcentru m Kiverci i zaliznichnoyi stanciyi Kiverci za 9 km vid avtotrasi Manevichi Luck Na pivnich vid Zhuravich u zabolochenij miscevosti bere pochatok nevelika richechka Rudka prava pritoka Stiru IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah 1570 roku Togo roku zgidno z poborovim reyestrom Luckogo povitu vono nalezhalo do Andriya Koshki kotrij plativ vid 16 dim 2 gorod 1 2 popa a Ivan Koshka z 6 dim Z gorod 1 2 popa V 1583 r toj zhe Ivan i Omelyan platyat vid 16 dim a Andrij Koshka she vid 6 dim Otzhe u ti chasi Zhuravichi vzhe isnuvali Za perekazami yih nazva vivrozhayilasya z takoyi buvalshini Kolis nepodalik teperishnogo urochisha Silce pomizh bolit rozkinuv svij oksamitovij kilim nevelichkij ostrivok de na derevah lyubili gnizditisya zhuravli Ryatuyuchis vid tataro mongolskih ordinciv same tut i znajshli shovanku kilka selyan yaki nazvali svoye nove poselennya na chest utoplenogo z nevidomih prichin krasenya zhuravlya Shvidko splivali u nevorottya desyatilittya Z nimi zminyuvalisya i vlasniki sela Tak 1838 roku nim volodila knyaginya Chetvertinska Za perepisom 1911 r do velikoyi zemelnoyi vlasnoste v Zh nalezhalo 3357 des Z nih 1753 desyatini mav pan Kirilenko 656 desyatin Chaplicya 789 desyatin V Baranovskij a selyanam zostalosya lishe 63 desyatini Bilshist z nih buli bezzemelnimi sho zmushuvalo yih jti v batraki Z davnih daven na Zhuravichi zazihali rizni zajdi Tak 1709 roku selo zrujnuvali shvedi Ale vzhe naprikinci XIX st bulo tam 98 dom i 670 zhiteliv cerkva derev yana z 18 st vodyanij mlin 4 Majzhe povnistyu zgorili Zhuravichi pid chas velikoyi pozhezhi 1904 roku Nezabarom tut viroslo 125 ubogih hatin meshkalo trohi bilshe tisyachi cholovik Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni selo pevnij period kontrolyuvali nimecki vijska U 1920 roci u seli bulo stvoreno bilshovickij revkom Zgidno z Rizkim dogovorom vid 18 bereznya 1921 roku Zhuravichi yak i vsya Volin u teperishnij mezhah vidijshli do Polshi Polskij uryad vperto nasadzhuvav politiku opolyachennya ukrayinskogo naselennya U 1925 1928 pp tut diyala pidpilna grupa KPZU yaku ocholyuvav Dmitro Grinyuk Z prihodom radyanskoyi okupaciyi v Zhuravichah stvorili silsku radu v 1939 roci na choli z Yakovom Melnichukom chervonu miliciyu kerivnik Fedot Denisyuk Bulo stvoreno kolgosp imeni Kalinina pershim golovoyu yakogo buv Anatolij Gavrilovich Kalush Nejmovirno vazhkim viprobuvannyam piddala Zhuravichi Druga svitova vijna Selo majzhe doshentu bulo znishene nimecko fashistskimi zagarbnikami Jogo patrioti voyuvali na frontah u partizanskih zagonah pidrozdilah UPA 117 z nih vidznacheni visokimi uryadovimi nagorodami 86 voyiniv ne povernulisya z polya boyu yakim 1967 roku postavleno pam yatnik Slavi Na zemlyah bagatoh krayin Yevropi virosli mogili shonajmenshe 84 voyiniv z Zhuravich 30 z Domasheva 30 z s Mikove V period okupaciyi Zhuravich sho trivala z 29 chervnya 1941 r po 2 lyutogo 1944 p fashisti vbili blizko 50 jogo mirnih zhiteliv spalili 138 budnikiv 116 gospodarskih budivel Chimalo yunakiv i divchat bulo vivezeno na katorgu do Nimechchini Sataninski torturi Buhenvalda projshov zokrema malolitnij v yazen fashistskih konctaboriv Ananij Yakovich Polishuk Zhuravichi nache kazkovij Feniks to znishuvalisya krivavimi rukami chuzhinciv to znovu vidrodzhuvalisya z popelu Pislya Dnya Peremogi vzhe do kincya 1945 roku tut virosli 23 hati i 21 gospodarska sporuda Naprikinci 1948 roku vidnovilasya artil im Kalinina golova Volodimir Ivanovich Maksimchuk 1963 roku do neyi priyednalisya kolgospi sil Mikove i Domashiv Vidtodi j doteper nazva gospodarstva ye nezminnoyu Druzhba Buli chasi koli Druzhba slavilasya visokimi vrozhayami lonu kartopli Skazhimo 1963 roku lankova Olga Ivanivna Gontar oderzhala z kozhnogo iz 58 gektariv po 303 centneri bulb zavoyuvavshi zolotu medal Komitetu VDNG SRSR V onovlenni Zhuravich bagato zrobila silska rada vprodovzh diyalnosti yakoyi yiyi ocholyuvali Danilo Nazarchuk Danilo Pushkar Pilip Furs Klim Sonich Marko Gontar Pavlo Yankovij Andriyan Vasyuhnik Kirilo Savchuk Sidir Gricyuk Vasil Filyuk Grigorij Andriyenko Sergij Grushkevich Oleksandr Shnetinbert Leonid Lukashuk Alla Gontar U povoyennij period v Zhuravichah pochali rozvivatisya promisli Na bazi privatnih mlina i pilorami Ivana Chajki stvorili promartil yaka zgodom pererosla v meblevij ceh Kivercivskogo derevoobrobnogo kombinatu 1960 roku pochav diyati torfobriketnij zavod V seli ye potuzhne mineralne vododzherelo na jogo osnovi she v 1928 1939 rokah funkcionuvav balneologichnij sanatorij yakij u vijnu nimci znishili Doslidzhennya cogo cilyushogo dzherela vidnovilosya u 80 h rokah Z 1987 r po 1999 r tut diyav sanatorij profilaktorij na 50 misc Na zhal cherez pevni ekonomichni trudnoshi vin yak i promislovi pidpriyemstva pripiniv svoyu diyalnist Lokaciya u 30 h rokah bula duzhe populyarnoyu sered turistiv yaki vidviduvali sanatorij Planuvali navit zbuduvati aerodrom poblizu naselenogo punktu arhitektorami trivala pidgotovka proyektu dlya stvorennya letovisha Iniciativu tak j ne realizuvali oskilki rozpochalasya Druga svitova vijna Na teritoriyi traktornoyi brigadi roste yasen vikom ponad 300 rokiv yakij ye pam yatkoyu prirodi Yasen zvichajnij Nezvazhayuchi na ce Zhuravichi prodovzhuyut vidrodzhuvatisya u rusli transformaciyi ekonomiki Pracyuyut silskogospodarske privatne pidpriyemstvo Druzhba TzOV Zhuravka Spravzhnim osvityanskim hramom stala v Zhuravichah zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv yaka dala putivki v zhittya blizko odniyeyi tisyachi yunakiv i divchat Moralnu rozradu i duhovne ochishennya lyudi znahodyat u Svyato Mikolayivskij cerkvi Kiyivskogo patriarhatu yaka ye diyuchoyu z pochatku svogo isnuvannya 1925 r Do poslug selyan budinok kulturi likarska ambulatoriya stomatologichnij kabinet magazini viddilennya zv yazku bari cerkva zagalnoosvitnya shkola dityachij sadochok biblioteka NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1336 osib z yakih 624 choloviki ta 712 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1288 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 47 rosijska 0 53 Primitki Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 3 listopada 2009 Bogush M I Pavlenko G I 2006 Kivercivshina kriz viki i doli Istoriko krayeznavchi narisi ukrayinskoyu Luck Nadstir ya s 520 ISBN 966 517 548 3 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 LiteraturaZhura vichi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 310PosilannyaNatovpi turistiv ta nedobudovanij aerodrom vtrachenij sanatorij u Zhuravichah u mizhvoyennij period Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Natovpi turistiv ta nedobudovanij aerodrom vtrachenij sanatorij u Zhuravichah u mizhvoyennij period iluchanyn com ukr 7 zhovtnya 2022 Procitovano 7 zhovtnya 2022