Гвальберто Вільярроель Лопес (ісп. Gualberto Villarroel; 15 грудня 1908 — 21 липня 1946) — болівійський політичний діяч, президент країни з грудня 1943 до липня 1946 року. Реформіст, іноді його порівнюють з аргентинським лідером Пероном. Запам'ятався своїми фашистськими симпатіями. Передусім, запам'яталась його насильницька смерть того ж дня, коли його було усунуто від влади.
Гвальберто Вільярроель ісп. Gualberto Villarroel López | ||
| ||
---|---|---|
20 грудня 1943 — 21 липня 1946 року | ||
Віце-президент: | Вакант (1943-1945) (1945-1946) | |
Попередник: | Енріке Пеньяранда | |
Наступник: | Нестор Гільєн | |
Народження: | 15 грудня 1908 d, d, Кочабамба, Болівія | |
Смерть: | 21 липня 1946 (37 років) Ла-Пас, Болівія | |
Поховання: | d | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Партія: | Безпартійний | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Вільярроель народився у селі Вілья-Ріверо, Кочабамба, 15 грудня 1908 року. Брав участь у Чакській війні (1932—1935) проти Парагваю. Після нищівної поразки болівійців у цьому конфлікті переконався, що його країна потребує глибинних структурних змін; був прибічником «соціалістичного мілітаризму», запровадженого Давидом Торо та Ерманом Бушем (1936—1939). Після самогубства полковника Буша у серпні 1939 року, консервативні сили почали заявляти про себе, прийшовши до влади за результатами виборів 1940 року, на яких перемогу здобув Енріке Пеньяранда. Вільярроель був однодумцем молодих, більш ідеалістичних офіцерів, які підтримували принципи Торо й Буша.
У грудні 1943 року було здійснено державний переворот проти президента Пеньяранди, в результаті чого майор Гвальберто Вільярроель став де-факто президентом Болівії. Він сформував коаліцію з головних реформістських партій того часу, яка отримала назву «Революційного націоналістичного руху».
Вільярроель здійснив багато далекоглядних реформ, включаючи розширення прав профспілок та пенсійну реформу. Також, наслідуючи прикладу Буша, скликав Національні збори для підготовки конституційної реформи. У серпні 1944 домігся від Конгресу проголошення себе конституційним президентом. У зовнішній політиці Вільярроель стикнувся з величезними перепонами з боку офіційного Вашингтона, який не бажав визнавати його президентом Болівії. Зрештою, адміністрація Рузвельта визнала Вільярроеля легітимним правителем, але тільки в обмін на виключення зі складу уряду про-фашистських міністрів.
Не знадобилось багато часу, щоб себе проявила консервативна реакція. Представники консерваторів мали широкі інтереси у гірничій промисловості. Більше того, самі робітники скористались реформами президента, щоб вимагати подальших поступок для себе та профспілок. Все це змусило уряд вжити репресивних заходів задля збереження контролю над ситуацією. Серед цих заходів особливою жорстокістю відзначилось убивство та поховання верхівки болівійської інтелігенції. Це, у свою чергу, дало привід традиційним партіям організувати й почати загальнонаціональне повстання, кульмінацією якого стало убивство президента. 21 липня 1946 року натовп оточив президентський палац.
Вільярроель, який перебував всередині приміщення, оголосив про свою відставку, проте розлючений натовп викладачів, студентів та жінок захопив зброю в арсеналі та увірвався до палацу. В результаті цих дій було вбито самого президента та деяких його помічників. Тіло Вільярроеля було скинуто з балкону на майдан, де натовп підхопив його та повісив на стовпі. Напевне, людей надихнула кінохроніка смерті Беніто Муссоліні, яку не так давно транслювали в країні.
Після цього опозиція відновила контроль над урядом, зберігаючи його до революції 1952 року.
Примітки
- Scheina, Robert L. Latin America's Wars: The Age of the Caudillo, 1791—1899, p.209. Brassey's (2003),
Джерела
- Céspedes, Augusto. El Presidente Colgado.
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, 3rd edition. pp. 572–577.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gvalberto Vilyarroel Lopes isp Gualberto Villarroel 15 grudnya 1908 21 lipnya 1946 bolivijskij politichnij diyach prezident krayini z grudnya 1943 do lipnya 1946 roku Reformist inodi jogo porivnyuyut z argentinskim liderom Peronom Zapam yatavsya svoyimi fashistskimi simpatiyami Peredusim zapam yatalas jogo nasilnicka smert togo zh dnya koli jogo bulo usunuto vid vladi Gvalberto Vilyarroel isp Gualberto Villarroel LopezGvalberto Vilyarroel Prezident Boliviyi 20 grudnya 1943 21 lipnya 1946 roku Vice prezident Vakant 1943 1945 1945 1946 Poperednik Enrike Penyaranda Nastupnik Nestor Gilyen Narodzhennya 15 grudnya 1908 1908 12 15 d d Kochabamba BoliviyaSmert 21 lipnya 1946 1946 07 21 37 rokiv La Pas BoliviyaPohovannya dNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaPartiya Bezpartijnij Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaVilyarroel narodivsya u seli Vilya Rivero Kochabamba 15 grudnya 1908 roku Brav uchast u Chakskij vijni 1932 1935 proti Paragvayu Pislya nishivnoyi porazki bolivijciv u comu konflikti perekonavsya sho jogo krayina potrebuye glibinnih strukturnih zmin buv pribichnikom socialistichnogo militarizmu zaprovadzhenogo Davidom Toro ta Ermanom Bushem 1936 1939 Pislya samogubstva polkovnika Busha u serpni 1939 roku konservativni sili pochali zayavlyati pro sebe prijshovshi do vladi za rezultatami viboriv 1940 roku na yakih peremogu zdobuv Enrike Penyaranda Vilyarroel buv odnodumcem molodih bilsh idealistichnih oficeriv yaki pidtrimuvali principi Toro j Busha U grudni 1943 roku bulo zdijsneno derzhavnij perevorot proti prezidenta Penyarandi v rezultati chogo major Gvalberto Vilyarroel stav de fakto prezidentom Boliviyi Vin sformuvav koaliciyu z golovnih reformistskih partij togo chasu yaka otrimala nazvu Revolyucijnogo nacionalistichnogo ruhu Vilyarroel zdijsniv bagato dalekoglyadnih reform vklyuchayuchi rozshirennya prav profspilok ta pensijnu reformu Takozh nasliduyuchi prikladu Busha sklikav Nacionalni zbori dlya pidgotovki konstitucijnoyi reformi U serpni 1944 domigsya vid Kongresu progoloshennya sebe konstitucijnim prezidentom U zovnishnij politici Vilyarroel stiknuvsya z velicheznimi pereponami z boku oficijnogo Vashingtona yakij ne bazhav viznavati jogo prezidentom Boliviyi Zreshtoyu administraciya Ruzvelta viznala Vilyarroelya legitimnim pravitelem ale tilki v obmin na viklyuchennya zi skladu uryadu pro fashistskih ministriv Ne znadobilos bagato chasu shob sebe proyavila konservativna reakciya Predstavniki konservatoriv mali shiroki interesi u girnichij promislovosti Bilshe togo sami robitniki skoristalis reformami prezidenta shob vimagati podalshih postupok dlya sebe ta profspilok Vse ce zmusilo uryad vzhiti represivnih zahodiv zadlya zberezhennya kontrolyu nad situaciyeyu Sered cih zahodiv osoblivoyu zhorstokistyu vidznachilos ubivstvo ta pohovannya verhivki bolivijskoyi inteligenciyi Ce u svoyu chergu dalo privid tradicijnim partiyam organizuvati j pochati zagalnonacionalne povstannya kulminaciyeyu yakogo stalo ubivstvo prezidenta 21 lipnya 1946 roku natovp otochiv prezidentskij palac Vilyarroel yakij perebuvav vseredini primishennya ogolosiv pro svoyu vidstavku prote rozlyuchenij natovp vikladachiv studentiv ta zhinok zahopiv zbroyu v arsenali ta uvirvavsya do palacu V rezultati cih dij bulo vbito samogo prezidenta ta deyakih jogo pomichnikiv Tilo Vilyarroelya bulo skinuto z balkonu na majdan de natovp pidhopiv jogo ta povisiv na stovpi Napevne lyudej nadihnula kinohronika smerti Benito Mussolini yaku ne tak davno translyuvali v krayini Pislya cogo opoziciya vidnovila kontrol nad uryadom zberigayuchi jogo do revolyuciyi 1952 roku PrimitkiScheina Robert L Latin America s Wars The Age of the Caudillo 1791 1899 p 209 Brassey s 2003 ISBN 1 57488 452 2DzherelaCespedes Augusto El Presidente Colgado Mesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa 3rd edition pp 572 577