Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ора́ціо Джентіле́скі (італ. Orazio Gentileschi; 9 липня 1563, Піза — 11 вересня, 1639, Лондон) — італійський художник доби раннього бароко, що працював у Італії і в Британії. Батько художниці Артемізії Джентілескі.
Життєпис
Ораціо Джентілескі народився в Пізі у 1563 році в сім'ї флорентійського художника Джованні Баттіста Ломі. В 1576 році відправляється в Рим до папи Григорія XIII. Там він розпочав навчання в майстерні одного з своїх дядьків, що працював у манері флорентійського маньєризму.
Перші важливі замовлення Ораціо почав отримувати під час понтифікату Сікста V Перетті, виконуючи замовлення для Ватиканської бібліотеки та інших місць.
Карьера Ораціо як художника до 40 років розвивалась повільно. Тільки в першому десятилітті XVII століття після знайомства з Караваджо та його творчістю, кар'єра Ораціо зазнала значних змін.
У своїх роботах художник поєднує стиль Караваджо з побудовою композиції та кольоровістю тосканської школи.
Праця в Римі
Під час правління Сікста V Рим став сприйнятливим місцем для митців різних культурних походжень, які обмінювалися між собою як старомодними так і більш сучасними стилями. До Риму приїждали художники з різних регіонів у пошуках нових можливостей та задля встановлення своєї репутації в світі живопису. Ораціо Джентілескі також був серед них.
Перший час його робота здебільшого полягала в розписі фігур у декоративних схемах інших художників та у декоруванні церков, серед котрих були сцена Третього Латеранського собору. У ній прослідковується стиль, який вкорінений в тосканському живописі: живий, але ще не зрілий. Сан-Джованні ін Латерано, базиліка Санта Марія Маджоре, Сан Ніколо у в'язниці, Санта Марія делла Паче. Серед світських споруд — декор у палаці Роспільйозі та у Квіринальському палаці.
Перехід у табір караваджистів
У другій половині XVI століття теоретики починають стверджувати, що аби бути хорошим художником, потрібно не просто імітувати великих майстрів, а наслідувати природу, шукаючи таким чином історичну правду. Це твердження закладає в живописі інтерес до природи та стає основою для натуралізму Карраччі та показного реалізму Караваджо.
Знайомство Ораціо з творчістю Караваджо відбулося у 1600 році, коли в церкві Сан-Луїджу-деї-Франчезі були представлені його роботи «Покликання апостола Матвія» та «Мучеництво святого Матвія». Полотна Караваджо з їх сценічною композиції, театральним освітленням та сміливою світлотіню продемонстрували м'якість та штучність традиційного італійського живопису.
Стиль Караваджо дуже вплинув на Ораціо, і в 40-річному віці він змінює свій стиль і починає працювати над своїми караваджиськими роботами.
Ораціо починає дотримуватися світлотіні Караваджо, розробляє варіанти його сюжетів (музиканти), навіть використовує схожі з Караваджо кольори чи деталі його картин (червоні кольори, червоні завіси тощо).
Завдяки записам з судового процесу над Тассі, збереглись деталі студійної практики Джентілескі. Наслідуючи прикладу Караваджо, художник часто малював беспосередньо з моделей. Один зі свідків судового процесу, Джованні Моллі, 73-річний паломник з Палермо, зазначив що він позував для деяких робіт Ораціо.
Після втечі Караваджо з Риму в 1606 р., Ораціо стає найвідомішим художником-натуралістом у місті. Він розробив більш особистий тосканський ліризм, який характеризується світлішими кольорами та точністю в деталях, що нагадує його маньєристські початки.
Два судові позови
У Римі чи не завжди існувала конкуренція між місцевими і закордонними художниками, а також між самими італійськими майстрами. Боротьба то стихала, то спалахувала з новою силою, адже у певної групи художників помітно зменшувались прибутки.
Нова сварка спалахнула у серпні 1603 року, коли заздрісник молодого Караваджо художник Джованні Бальйоне (1566—1643) подав судовий позов на Караваджо та його прибічників за образливі вірші на нього. На суді були присутні сам Караваджо, Оттавіо Леоні, Ораціо Джентілескі, Філіп Трізеньї. Метою Бальйоне було знеславити Караваджо і ту нову гілку римського бароко, котру і уособлювали Караваджо та прихильники його художніх знахідок. Згодом судові протоколи того часу стануть вартісними історичними документами, де йшлося про важливі розбіжності у художніх манерах і навіть свідомості митців, ніде більше не зафіксованих у документах. Адже Караваджо не вів щоденників, не писав листів друзям і не хотів бути ні історіографом, ні теоретиком мистецтв. Навпаки, міць друкованого слова вже відчув Джованні Бальйоне і пізніше створить ганебну біографію Караваджо у власних життєписах римських митців. Це була запізня помста заздрісника, що не простив своєму колезі ні сміливих вільностей у картинах, ні небезпечних вільностей у поведінці. Це, однак, не завадило Бальйоне використати художні знахідки Караваджо у власних картинах (гроші для Бальйоне гидотою не пахли).
Другий судовий позов відбувся у 1611 році, коли 17-річну доньку Орація, Артемізію Джентілескі жорстоко зґвалтував колишній колега її батька Агостіно Тассі. Після ганьби Артемізії в Римі, вона була поспішно видана заміж батьком і поїхав жити до Флоренції де розпочала власну мистецьку кар'єру. Орціо залишився в Римі та продовжував роботу у стилі Караваджо, поки не виїхав до Генуї в 1623 році.
Праця в Генуї
Єдиним першоджерелом про діяльність Джентілескі з 1621 по 1624 є записи місцевого історика Рафаелло Сопрані. Він повідомляє, що у 1621 році Джовані Антоніо Сауллі, син дожа Лоренцо Сауллі перебуваючи у Римі, відвідує студію Ораціо Джентілескі і був дуже вражений його роботам. Він запропоновує художнику переїхати до Генуї і той погоджується.
Ймовірно, що запрошення Сауллі вирішило багато професійних та особистих труднощів художника, якому на той момент було майже шістдесят років. Гіркий епізод зґвалтування Артемізії привів Джентілескі до роботи в регіоні.
Враховуючи те, що правляча аристократія була дуже заможною та схильною до меценацтва, Генуя стала привабливим місцем роботи для художника.
У Генуї також працював брат Ораціо Ауреліо Ломі, який також отримував замовлення від родини Сауллі. Під патронажем Джовані Антоніо Сауллі, Джентілескі малює свої генуйські роботи: «Каяття Марії Магдалини», «Даная в очікуванні бога Зевса», «Лот і його доньки». Слава цих робіт спонукала інших генуезьких дворян робити замовлення у Джентілескі.
Марк Антоніо Доріа наймає художника для оздоблення стель фресками у своєму казино в Сан-П'єр-д'Арена. Також Сопрані згадує дві інші картини маслом, виконані Ораціо в Генуї, і обидві були надіслані за кордон: перша картина- Благовіщення для герцога Савойського, друга робота була виконана для Марії Медічі, у результаті Орціон був запрошений у Францію.
Відвідини Франції і праця у Англії
У другій половині 1624 року Ораціо разом із трьома синами відбув у Париж, де працював по замовам французької королеви, Марії Медічі, італійки з Флоренції за походженням. Праця в Парижі тривала лише два роки. Від цього періоду зберігся твір «Алегорія громадського добробуту» з жіночою фігурою, котрий використовували як плафон у королівському Люксембурзькому палаці.
1624 року Ораціо разом із трьома синами відбув із Парижа у Англію. Він працював по замовам впливового фаворита англійського короля Джорджа Віллерса, 1-го герцога Букінгемського. Герцог якраз закінчував будівництво нового власного палацу у Лондоні, для котрого і замовив художній плафон на стелю «Аполлон і музи». Довіра герцога Букінгема стала для італійського художника перепусткою для праці на користь англійського короля. Політичне убивство герцога Букінгема не вплинуло погано на стан справ художника, що почав працювати для короля. Були помітні декотрі художні зміни у створенні картин для англійського короля, обумовлені невідповідністю простонародних персонажів смакам королеви Генріети (головної замовниці художника) та британських аристократів.
Барокова стилістика творів Ораціо Джентілескі так і залишилась надбанням аристократичного мистецтва Англії, створена іноземцем. Вона погано укладалась у вимоги аристократичного мистецтва, типовим представником котрого був той же Антоніс ван Дейк. Помітного впливу творче надбання Ораціо Джентілескі на художню практику у Англії не мало, на відміну від впливів того ж Антоніса ван Дейка на формування у Британії естетики офіційного парадного портрета.
Смерть
Ораціо Джентілескі помер у Лондоні у лютому 1639 року. Поховання відбулося у каплиці Сомерсет Хаус.
Вибрані твори, перелік
- «Лютнистка»
- «Даная в очікуванні бога Зевса»
- «Давид з головою Голіафа»
- «Благовіщення»
- «Амур і Псизея»
- «Юдиф з головою Олоферна»
- «Донька фараона знайшла малюка Мойсея»
- «Мадонна з немовлям у пейзажі»
- «Св. Цецилія і янгол»
- «Св. Христофор у пейзажі»
- «Юдиф і служанка з відрубаною головою Олоферна»
- «Мадонна з немовлям і св. Франческа Римська»
- «Марія Магдалина в пустелі»
- «Екстаз св. Франциска»
- «Стігмати св. Франциска Ассізького»
- «Йосип Прекрасний нехтує залицяннями дружини Потіфара»
- «Відпочинок Св. Родини на шляху до Єгипту»
- «Св. Єронім»
- «Музикантша зі скрипкою»
- «Алегорія громадського добробуту» (інша назва — «Щасливе суспільство, яке перемогло нещастя»)
Галерея, побутовий і міфологічний жанри
-
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Лютнистка»,до 1620 р., Національна галерея мистецтва, Вашингтон -
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Амур і Психея», Ермітаж, Санкт-Петербург -
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Алегорія громадського добробуту», Лувр, Париж -
![image]()
Ораціо Джентілескі.«Юдиф з відрубаною головою Олоферна», до 1610 р., приватна збірка
Галерея, релігійний живопис
-
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Св. Цецилія і янгол», до 1621 р., Національна галерея мистецтва, Вашингтон -
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Відпочинок Св. Родини на шляху до Єгипту», до 1626 р., Музей історії мистецтв, Відень -
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Св. Христофор у пейзажі», до 1610 р., Берлін -
![image]()
-
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Екстаз св. Франциска», до 1613 р., Національна галерея старовинного мистецтва (Рим) -
![image]()
Ораціо Джентілескі. «Св. Франциск Ассізький і янгол», бл. 1603 р., Національний музей Прадо, Мадрид.
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- Orazio and Artemisia Gentileschi / Keith Christiansen, Judith W. Mann.
{{}}:|first=з пропущеним|last=() - J. Pastorek, MD, Norman (2003). Orazio Gentileschi’s Saint Cecilia and an Angel.
- Nicolson, Benedict. Orazio Gentileschi and Giovanni Antonio Sauli.
Джерела
- Гос. Эрмитаж. Каталог № 1 «Западноевропейская живопись», Л, «Аврора», 1976
- A.Prater, H.Bauer: Malerei des Barock, Köln 1990
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ora cio Dzhentile ski ital Orazio Gentileschi 9 lipnya 1563 Piza 11 veresnya 1639 London italijskij hudozhnik dobi rannogo baroko sho pracyuvav u Italiyi i v Britaniyi Batko hudozhnici Artemiziyi Dzhentileski Oracio Dzhentileski Oracio Lomi ital Orazio Gentileschi LomiHud Antonis van Dejk Portret Oracio Dzhentileski 1635 r malyunok Britanskij muzej Pri narodzhenni Oracio LomiNarodzhennya 9 lipnya 1563 1563 07 09 Piza ItaliyaSmert 9 grudnya 1639 1639 12 09 76 rokiv LondonNacionalnist italiyecKrayina ItaliyaZhanr vivtari pobutovij zhanr portretDiyalnist hudozhnikNapryamok rannye baroko karavadzhizmPokrovitel korol Angliyi Karl IVpliv KaravadzhoVpliv na Artemiziya DzhentileskiTvori vivtari pobutovij zhanrDiti Artemiziya Dzhentileski 1 i d 1 Brati sestri dRoboti v kolekciyi Muzej Prado Muzej Tissen Bornemissa Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi d Berlinska kartinna galereya Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Ermitazh Nacionalna galereya Muzej obrazotvorchih mistectv Muzej istoriyi mistectv Brera Muzej gercoga Antona Ulriha Hudozhnij muzej Fogga d d Detrojtskij institut mistectv Klivlendskij muzej mistectv Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Nacionalnij muzej mistectv Rumuniyi d d Galereya Sabauda Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Nacionalna galereya Irlandiyi d Garvardskij hudozhnij muzej Galereya Spada d Pinacoteca civica Francesco Podesti d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv i d Oracio Dzhentileski u VikishovishiZhittyepisOracio Dzhentileski narodivsya v Pizi u 1563 roci v sim yi florentijskogo hudozhnika Dzhovanni Battista Lomi V 1576 roci vidpravlyayetsya v Rim do papi Grigoriya XIII Tam vin rozpochav navchannya v majsterni odnogo z svoyih dyadkiv sho pracyuvav u maneri florentijskogo manyerizmu Pershi vazhlivi zamovlennya Oracio pochav otrimuvati pid chas pontifikatu Siksta V Peretti vikonuyuchi zamovlennya dlya Vatikanskoyi biblioteki ta inshih misc Karera Oracio yak hudozhnika do 40 rokiv rozvivalas povilno Tilki v pershomu desyatilitti XVII stolittya pislya znajomstva z Karavadzho ta jogo tvorchistyu kar yera Oracio zaznala znachnih zmin U svoyih robotah hudozhnik poyednuye stil Karavadzho z pobudovoyu kompoziciyi ta kolorovistyu toskanskoyi shkoli Pracya v RimiPid chas pravlinnya Siksta V Rim stav sprijnyatlivim miscem dlya mitciv riznih kulturnih pohodzhen yaki obminyuvalisya mizh soboyu yak staromodnimi tak i bilsh suchasnimi stilyami Do Rimu priyizhdali hudozhniki z riznih regioniv u poshukah novih mozhlivostej ta zadlya vstanovlennya svoyeyi reputaciyi v sviti zhivopisu Oracio Dzhentileski takozh buv sered nih Pershij chas jogo robota zdebilshogo polyagala v rozpisi figur u dekorativnih shemah inshih hudozhnikiv ta u dekoruvanni cerkov sered kotrih buli scena Tretogo Lateranskogo soboru U nij proslidkovuyetsya stil yakij vkorinenij v toskanskomu zhivopisi zhivij ale she ne zrilij San Dzhovanni in Laterano bazilika Santa Mariya Madzhore San Nikolo u v yaznici Santa Mariya della Pache Sered svitskih sporud dekor u palaci Rospiljozi ta u Kvirinalskomu palaci Perehid u tabir karavadzhistivOracio Dzhentileski Blagovishennya bl 1623 r U drugij polovini XVI stolittya teoretiki pochinayut stverdzhuvati sho abi buti horoshim hudozhnikom potribno ne prosto imituvati velikih majstriv a nasliduvati prirodu shukayuchi takim chinom istorichnu pravdu Ce tverdzhennya zakladaye v zhivopisi interes do prirodi ta staye osnovoyu dlya naturalizmu Karrachchi ta pokaznogo realizmu Karavadzho Znajomstvo Oracio z tvorchistyu Karavadzho vidbulosya u 1600 roci koli v cerkvi San Luyidzhu deyi Franchezi buli predstavleni jogo roboti Poklikannya apostola Matviya ta Muchenictvo svyatogo Matviya Polotna Karavadzho z yih scenichnoyu kompoziciyi teatralnim osvitlennyam ta smilivoyu svitlotinyu prodemonstruvali m yakist ta shtuchnist tradicijnogo italijskogo zhivopisu Stil Karavadzho duzhe vplinuv na Oracio i v 40 richnomu vici vin zminyuye svij stil i pochinaye pracyuvati nad svoyimi karavadzhiskimi robotami Oracio pochinaye dotrimuvatisya svitlotini Karavadzho rozroblyaye varianti jogo syuzhetiv muzikanti navit vikoristovuye shozhi z Karavadzho kolori chi detali jogo kartin chervoni kolori chervoni zavisi tosho Zavdyaki zapisam z sudovogo procesu nad Tassi zbereglis detali studijnoyi praktiki Dzhentileski Nasliduyuchi prikladu Karavadzho hudozhnik chasto malyuvav besposeredno z modelej Odin zi svidkiv sudovogo procesu Dzhovanni Molli 73 richnij palomnik z Palermo zaznachiv sho vin pozuvav dlya deyakih robit Oracio Pislya vtechi Karavadzho z Rimu v 1606 r Oracio staye najvidomishim hudozhnikom naturalistom u misti Vin rozrobiv bilsh osobistij toskanskij lirizm yakij harakterizuyetsya svitlishimi kolorami ta tochnistyu v detalyah sho nagaduye jogo manyeristski pochatki Dva sudovi pozoviU Rimi chi ne zavzhdi isnuvala konkurenciya mizh miscevimi i zakordonnimi hudozhnikami a takozh mizh samimi italijskimi majstrami Borotba to stihala to spalahuvala z novoyu siloyu adzhe u pevnoyi grupi hudozhnikiv pomitno zmenshuvalis pributki Nova svarka spalahnula u serpni 1603 roku koli zazdrisnik molodogo Karavadzho hudozhnik Dzhovanni Baljone 1566 1643 podav sudovij pozov na Karavadzho ta jogo pribichnikiv za obrazlivi virshi na nogo Na sudi buli prisutni sam Karavadzho Ottavio Leoni Oracio Dzhentileski Filip Trizenyi Metoyu Baljone bulo zneslaviti Karavadzho i tu novu gilku rimskogo baroko kotru i uosoblyuvali Karavadzho ta prihilniki jogo hudozhnih znahidok Zgodom sudovi protokoli togo chasu stanut vartisnimi istorichnimi dokumentami de jshlosya pro vazhlivi rozbizhnosti u hudozhnih manerah i navit svidomosti mitciv nide bilshe ne zafiksovanih u dokumentah Adzhe Karavadzho ne viv shodennikiv ne pisav listiv druzyam i ne hotiv buti ni istoriografom ni teoretikom mistectv Navpaki mic drukovanogo slova vzhe vidchuv Dzhovanni Baljone i piznishe stvorit ganebnu biografiyu Karavadzho u vlasnih zhittyepisah rimskih mitciv Ce bula zapiznya pomsta zazdrisnika sho ne prostiv svoyemu kolezi ni smilivih vilnostej u kartinah ni nebezpechnih vilnostej u povedinci Ce odnak ne zavadilo Baljone vikoristati hudozhni znahidki Karavadzho u vlasnih kartinah groshi dlya Baljone gidotoyu ne pahli Drugij sudovij pozov vidbuvsya u 1611 roci koli 17 richnu donku Oraciya Artemiziyu Dzhentileski zhorstoko zgvaltuvav kolishnij kolega yiyi batka Agostino Tassi Pislya ganbi Artemiziyi v Rimi vona bula pospishno vidana zamizh batkom i poyihav zhiti do Florenciyi de rozpochala vlasnu mistecku kar yeru Orcio zalishivsya v Rimi ta prodovzhuvav robotu u stili Karavadzho poki ne viyihav do Genuyi v 1623 roci Pracya v GenuyiYedinim pershodzherelom pro diyalnist Dzhentileski z 1621 po 1624 ye zapisi miscevogo istorika Rafaello Soprani Vin povidomlyaye sho u 1621 roci Dzhovani Antonio Saulli sin dozha Lorenco Saulli perebuvayuchi u Rimi vidviduye studiyu Oracio Dzhentileski i buv duzhe vrazhenij jogo robotam Vin zaproponovuye hudozhniku pereyihati do Genuyi i toj pogodzhuyetsya Jmovirno sho zaproshennya Saulli virishilo bagato profesijnih ta osobistih trudnoshiv hudozhnika yakomu na toj moment bulo majzhe shistdesyat rokiv Girkij epizod zgvaltuvannya Artemiziyi priviv Dzhentileski do roboti v regioni Vrahovuyuchi te sho pravlyacha aristokratiya bula duzhe zamozhnoyu ta shilnoyu do mecenactva Genuya stala privablivim miscem roboti dlya hudozhnika U Genuyi takozh pracyuvav brat Oracio Aurelio Lomi yakij takozh otrimuvav zamovlennya vid rodini Saulli Pid patronazhem Dzhovani Antonio Saulli Dzhentileski malyuye svoyi genujski roboti Kayattya Mariyi Magdalini Danaya v ochikuvanni boga Zevsa Lot i jogo donki Slava cih robit sponukala inshih genuezkih dvoryan robiti zamovlennya u Dzhentileski Mark Antonio Doria najmaye hudozhnika dlya ozdoblennya stel freskami u svoyemu kazino v San P yer d Arena Takozh Soprani zgaduye dvi inshi kartini maslom vikonani Oracio v Genuyi i obidvi buli nadislani za kordon persha kartina Blagovishennya dlya gercoga Savojskogo druga robota bula vikonana dlya Mariyi Medichi u rezultati Orcion buv zaproshenij u Franciyu Vidvidini Franciyi i pracya u AngliyiU drugij polovini 1624 roku Oracio razom iz troma sinami vidbuv u Parizh de pracyuvav po zamovam francuzkoyi korolevi Mariyi Medichi italijki z Florenciyi za pohodzhennyam Pracya v Parizhi trivala lishe dva roki Vid cogo periodu zberigsya tvir Alegoriya gromadskogo dobrobutu z zhinochoyu figuroyu kotrij vikoristovuvali yak plafon u korolivskomu Lyuksemburzkomu palaci 1624 roku Oracio razom iz troma sinami vidbuv iz Parizha u Angliyu Vin pracyuvav po zamovam vplivovogo favorita anglijskogo korolya Dzhordzha Villersa 1 go gercoga Bukingemskogo Gercog yakraz zakinchuvav budivnictvo novogo vlasnogo palacu u Londoni dlya kotrogo i zamoviv hudozhnij plafon na stelyu Apollon i muzi Dovira gercoga Bukingema stala dlya italijskogo hudozhnika perepustkoyu dlya praci na korist anglijskogo korolya Politichne ubivstvo gercoga Bukingema ne vplinulo pogano na stan sprav hudozhnika sho pochav pracyuvati dlya korolya Buli pomitni dekotri hudozhni zmini u stvorenni kartin dlya anglijskogo korolya obumovleni nevidpovidnistyu prostonarodnih personazhiv smakam korolevi Genrieti golovnoyi zamovnici hudozhnika ta britanskih aristokrativ Barokova stilistika tvoriv Oracio Dzhentileski tak i zalishilas nadbannyam aristokratichnogo mistectva Angliyi stvorena inozemcem Vona pogano ukladalas u vimogi aristokratichnogo mistectva tipovim predstavnikom kotrogo buv toj zhe Antonis van Dejk Pomitnogo vplivu tvorche nadbannya Oracio Dzhentileski na hudozhnyu praktiku u Angliyi ne malo na vidminu vid vpliviv togo zh Antonisa van Dejka na formuvannya u Britaniyi estetiki oficijnogo paradnogo portreta SmertOracio Dzhentileski pomer u Londoni u lyutomu 1639 roku Pohovannya vidbulosya u kaplici Somerset Haus Vibrani tvori perelik Lyutnistka Danaya v ochikuvanni boga Zevsa David z golovoyu Goliafa Blagovishennya Amur i Psizeya Yudif z golovoyu Oloferna Donka faraona znajshla malyuka Mojseya Madonna z nemovlyam u pejzazhi Sv Ceciliya i yangol Sv Hristofor u pejzazhi Yudif i sluzhanka z vidrubanoyu golovoyu Oloferna Madonna z nemovlyam i sv Francheska Rimska Mariya Magdalina v pusteli Ekstaz sv Franciska Stigmati sv Franciska Assizkogo Josip Prekrasnij nehtuye zalicyannyami druzhini Potifara Vidpochinok Sv Rodini na shlyahu do Yegiptu Sv Yeronim Muzikantsha zi skripkoyu Alegoriya gromadskogo dobrobutu insha nazva Shaslive suspilstvo yake peremoglo neshastya Galereya pobutovij i mifologichnij zhanriOracio Dzhentileski Muzikantsha zi skripkoyu bl 1612 r Detrojtskij hudozhnij institut SShA Oracio Dzhentileski Lyutnistka do 1620 r Nacionalna galereya mistectva Vashington Oracio Dzhentileski Amur i Psiheya Ermitazh Sankt Peterburg Oracio Dzhentileski Alegoriya gromadskogo dobrobutu Luvr Parizh Oracio Dzhentileski Yudif z vidrubanoyu golovoyu Oloferna do 1610 r privatna zbirkaGalereya religijnij zhivopisOracio Dzhentileski Mariya Magdalina v pusteli 1615 r cerkva Santa Mariya Magdalina Fabriano Italiya Oracio Dzhentileski Sv Ceciliya i yangol do 1621 r Nacionalna galereya mistectva Vashington Oracio Dzhentileski Vidpochinok Sv Rodini na shlyahu do Yegiptu do 1626 r Muzej istoriyi mistectv Viden Oracio Dzhentileski Sv Hristofor u pejzazhi do 1610 r Berlin Oracio Dzhentileski Stigmati sv Franciska Assizkogo do 1601 r Hyuston SShA Oracio Dzhentileski Ekstaz sv Franciska do 1613 r Nacionalna galereya starovinnogo mistectva Rim Oracio Dzhentileski Sv Francisk Assizkij i yangol bl 1603 r Nacionalnij muzej Prado Madrid PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649 Orazio and Artemisia Gentileschi Keith Christiansen Judith W Mann a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka J Pastorek MD Norman 2003 Orazio Gentileschi s Saint Cecilia and an Angel Nicolson Benedict Orazio Gentileschi and Giovanni Antonio Sauli DzherelaGos Ermitazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis L Avrora 1976 A Prater H Bauer Malerei des Barock Koln 1990PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Baroko Portal Italiya