Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франческо Арайя (італ. Francesco Araja, справжнє ім'я Francesco Domenico Araja; 25 червня 1709, Неаполь — 1770, Болонья) — італійський оперний композитор доби пізнього бароко, придворний композитор і капельмейстер двох російських імператриць (Анни Іванівни та Єлизавети Петрівни).
| Франческо Арайя | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 червня 1709[1][2][3], 1710 або 1700[…] |
| Місце народження | Неаполь, Неаполітанське королівство |
| Дата смерті | 1770[1][2][9] або 1767 |
| Місце смерті | Болонья, Папська держава |
| Професії | композитор, капельмейстер |
| Жанр | духовна, оперна музика |
| Співпраця | Джузеппе Валеріані |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився у місті Неаполь в родині музикантів. Музикою займались дід та батько Франческо Арайї. Син і онук наслідував їх фах. Франческо Арайя був учнем композитора Леонардо Лео (повне ім'я — Гортензій Леонардо Сальваторе де Лео, 1694—1744). Музику почав писати у віці 19—20 років, а перший його оперний твір був поставлений для герцога Тосканського у 1730 році в палаці у Флоренції.
Про оперну трупу Арайї стало відомо в Російській імперії. У 1735 році його разом з театральним колективом виписали до Санкт-Петербурга до двору російської імператриці Анни Іванівни. Разом з ним прибув і театральний художник Джузеппе Валеріані, конкурент відомих італійських сценографів з родини Бібієна.
Незважаючи на палацові перевороти в Російській імперії, Франческо Арайя та Джузеппе Валеріані зробили непогану кар'єру при російському дворі. У 1740 році, попри падіння могутнього Бірона, Арайя був відісланий за кордони імперії з метою запрошення нових акторів та співаків у театральну трупу. У 1755 році композитор Арайя написав музику до опери «Цефал и Прокрис» (текст лібрето — О. П. Сумарокова), яка стала етапним твором на російській театральній сцені, адже була першим оперним твором, написаним на російський текст і представлений на публіку в тому ж 1755 році в театрі Санкт-Петербурзького Зимового палацу (за 10 років текст опери був надрукований в Росії). Частина опер композитора йшла в палацових передмістях Петербурга й у театрі на окремій ділянці Літнього саду. Окрім опер писав також ораторії та кантати.
Художник Джузеппе Валеріані, окрім праці в театрі, отримав посаду і титул «Першого історичного живописця, перспективи професора, театральної архітектури інженера при Імператорському Російському дворі». Джузеппе Валеріані працював у столиці Російської імперії до власної смерті.
По закінченню контракту, у 1759 році Франческо Арайя відбув до Італії. 1762 року його наново викликали до Петербурга на урочистості з приводу коронаційних свят нового російського імператора Петра ІІІ.
Композитор доживав віку в місті Болонья, де й помер.
-
![image]()
Оранієнбаум. Картинний дім, де давали опери. -
![image]()
Михайло Махаєв, гравюра «Зимовий палац і Палацова площа» -
![image]()
М. Махаєв. гравюра «Річка Фонтанка і Грот у Літньому саду (праворуч )» -
![image]()
Літній палац імператриці Єлизавети Петрівни
Вибрані твори
- «Береніка»
- «Клеомен»
- «Семіраміда»
- «Міць кохання та ненависті»
- «Імператор Люций Вер»
- «Притворна Ніно»
- «Селевк»
- «Артаксеркс»
- «Сципіон»
- «Цар Мітрідат»
- «Беллерофонт»
- «Цефал та Прокрида»
- «Олександр Македонський у Індії»
- «Іфігенія в Тавриді»
- «Тімотей»
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- С. Тр. Араия, Франческо // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 259–261.
- Ю. Арайя // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 47–48.
- Арайя, Франческо // Анрио — Атоксил — 1926. — Т. 3. — С. 230.
- Арайя, Франческо // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 5–6.
- Moore J. W. Araja, Francisco // Complete Encyclopaedia of Music — Boston: 1880.
- OPAC SBN
Джерела
- Цефал и Прокрис. СПб., — Tsefal i Pokris, St. Petersburg, 1755
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона — Brokgaus & Efron: Encyclopaedic Dictionary, (1890—1907)
- Штелин Я." Музыка и балет в России XVIII века". Музыкальное наследство. Вып. 1. М., 1935
- Сумароков А. П. «Избранные произведения». Л., 1957
- Старикова Л. М. «Новые документы о деятельности итальянской труппы в России в 30-е годы XVIII века <…>» // ПКНО. 1988. М., 1989
Посилання
- Опис опери «Цефал і Прокрида»
- Фрагмент лібретто Сумарокова
- Вибрані опери Арайї італійською
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arajya Franchesko Arajya ital Francesco Araja spravzhnye im ya Francesco Domenico Araja 25 chervnya 1709 Neapol 1770 Bolonya italijskij opernij kompozitor dobi piznogo baroko pridvornij kompozitor i kapelmejster dvoh rosijskih imperatric Anni Ivanivni ta Yelizaveti Petrivni Franchesko ArajyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 25 chervnya 1709 1709 06 25 1 2 3 1710 abo 1700 Misce narodzhennya Neapol Neapolitanske korolivstvoData smerti 1770 1 2 9 abo 1767Misce smerti Bolonya Papska derzhavaProfesiyi kompozitor kapelmejsterZhanr duhovna operna muzikaSpivpracya Dzhuzeppe Valeriani Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Neapol v rodini muzikantiv Muzikoyu zajmalis did ta batko Franchesko Arajyi Sin i onuk nasliduvav yih fah Franchesko Arajya buv uchnem kompozitora Leonardo Leo povne im ya Gortenzij Leonardo Salvatore de Leo 1694 1744 Muziku pochav pisati u vici 19 20 rokiv a pershij jogo opernij tvir buv postavlenij dlya gercoga Toskanskogo u 1730 roci v palaci u Florenciyi Pro opernu trupu Arajyi stalo vidomo v Rosijskij imperiyi U 1735 roci jogo razom z teatralnim kolektivom vipisali do Sankt Peterburga do dvoru rosijskoyi imperatrici Anni Ivanivni Razom z nim pribuv i teatralnij hudozhnik Dzhuzeppe Valeriani konkurent vidomih italijskih scenografiv z rodini Bibiyena Nezvazhayuchi na palacovi perevoroti v Rosijskij imperiyi Franchesko Arajya ta Dzhuzeppe Valeriani zrobili nepoganu kar yeru pri rosijskomu dvori U 1740 roci popri padinnya mogutnogo Birona Arajya buv vidislanij za kordoni imperiyi z metoyu zaproshennya novih aktoriv ta spivakiv u teatralnu trupu U 1755 roci kompozitor Arajya napisav muziku do operi Cefal i Prokris tekst libreto O P Sumarokova yaka stala etapnim tvorom na rosijskij teatralnij sceni adzhe bula pershim opernim tvorom napisanim na rosijskij tekst i predstavlenij na publiku v tomu zh 1755 roci v teatri Sankt Peterburzkogo Zimovogo palacu za 10 rokiv tekst operi buv nadrukovanij v Rosiyi Chastina oper kompozitora jshla v palacovih peredmistyah Peterburga j u teatri na okremij dilyanci Litnogo sadu Okrim oper pisav takozh oratoriyi ta kantati Hudozhnik Dzhuzeppe Valeriani okrim praci v teatri otrimav posadu i titul Pershogo istorichnogo zhivopiscya perspektivi profesora teatralnoyi arhitekturi inzhenera pri Imperatorskomu Rosijskomu dvori Dzhuzeppe Valeriani pracyuvav u stolici Rosijskoyi imperiyi do vlasnoyi smerti Po zakinchennyu kontraktu u 1759 roci Franchesko Arajya vidbuv do Italiyi 1762 roku jogo nanovo viklikali do Peterburga na urochistosti z privodu koronacijnih svyat novogo rosijskogo imperatora Petra III Kompozitor dozhivav viku v misti Bolonya de j pomer Oraniyenbaum Kartinnij dim de davali operi Mihajlo Mahayev gravyura Zimovij palac i Palacova plosha M Mahayev gravyura Richka Fontanka i Grot u Litnomu sadu pravoruch Litnij palac imperatrici Yelizaveti PetrivniVibrani tvoriMuza komediyi Taliya Berenika Kleomen Semiramida Mic kohannya ta nenavisti Imperator Lyucij Ver Pritvorna Nino Selevk Artakserks Scipion Car Mitridat Bellerofont Cefal ta Prokrida Oleksandr Makedonskij u Indiyi Ifigeniya v Tavridi Timotej PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 S Tr Araiya Franchesko Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 259 261 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q21175473d Track Q25862181d Track Q19588389 Yu Arajya Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 47 48 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27680007d Track Q27688738d Track Q2910129d Track Q7117345 Arajya Franchesko Anrio Atoksil 1926 T 3 S 230 d Track Q43200221d Track Q20078554d Track Q30106240 Arajya Franchesko Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij Sent Pitersberg Brokgauz Efron 1890 T II S 5 6 d Track Q23892889d Track Q24334021d Track Q19908137d Track Q49236d Track Q4065721d Track Q602358 Moore J W Araja Francisco Complete Encyclopaedia of Music Boston 1880 d Track Q100d Track Q48187143d Track Q19051181d Track Q6263362 OPAC SBN d Track Q105086090DzherelaCefal i Prokris SPb Tsefal i Pokris St Petersburg 1755 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Brokgaus amp Efron Encyclopaedic Dictionary 1890 1907 Shtelin Ya Muzyka i balet v Rossii XVIII veka Muzykalnoe nasledstvo Vyp 1 M 1935 Sumarokov A P Izbrannye proizvedeniya L 1957 Starikova L M Novye dokumenty o deyatelnosti italyanskoj truppy v Rossii v 30 e gody XVIII veka lt gt PKNO 1988 M 1989PosilannyaPortal Biografiyi Opis operi Cefal i Prokrida Fragment libretto Sumarokova Vibrani operi Arajyi italijskoyu