Тлакопан, Таку́ба (ісп. Tlacopan, Tacuba) — стародавнє місто-держава біля озера Тескоко (нині Мексика).
Тлакопан | |
---|---|
місто Тлакопан біля озера Тескоко. | |
19°27′25″ пн. ш. 99°11′17″ зх. д. / 19.45710000002777917° пн. ш. 99.18831900002778923° зх. д.Координати: 19°27′25″ пн. ш. 99°11′17″ зх. д. / 19.45710000002777917° пн. ш. 99.18831900002778923° зх. д. | |
Тип | місто-держава і альтепетль |
З XII століття місто заселяло плем'я тепанеків. Першим правителем-тепанеком у Тлакопані був Тлакомацін. З XIII століття Тлакопан підкорявся сусідньому місту-державі тепанеків Ацкапотцалько. Після смерті могутнього володаря тепанеків Тезозомока Тлакопан на чолі із правителем Тотоквіхуастлі об'єднався з Теночтітланом та Тескоко проти Ацкапотцалько (1428 рік). В результаті остання держава була захоплена новою коаліцією. Тлакопан став учасником Ацтецького потрійного союзу, у подальшому Ацтецької імперії. Тлатоані Тлакопана отримав титул володар тепанеків. Проте із самого початку вплив Тлакопана був меншим від Теночтітлану та Тескоко. В подальшому Тлакопан грав підпорядковану роль.
Тлатоані
- Тлакомацін
- Акольнахатль (д/н-1427)
- Тотоквіхуастлі I (1427—1440)
- невідомий
- Чімальпопока (1460—1480)
- Тотоквіхуастлі II (1480—1510)
- Тетлепанкецаль (1510—1525)
Література
- Такуба // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 467. — Ствп. 1382—1383. (рос.)
- Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (revised ed. ed.). London: Thames and Hudson. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tlakopan Taku ba isp Tlacopan Tacuba starodavnye misto derzhava bilya ozera Teskoko nini Meksika Tlakopanmisto Tlakopan bilya ozera Teskoko misto Tlakopan bilya ozera Teskoko 19 27 25 pn sh 99 11 17 zh d 19 45710000002777917 pn sh 99 18831900002778923 zh d 19 45710000002777917 99 18831900002778923 Koordinati 19 27 25 pn sh 99 11 17 zh d 19 45710000002777917 pn sh 99 18831900002778923 zh d 19 45710000002777917 99 18831900002778923Tip misto derzhava i altepetl Z XII stolittya misto zaselyalo plem ya tepanekiv Pershim pravitelem tepanekom u Tlakopani buv Tlakomacin Z XIII stolittya Tlakopan pidkoryavsya susidnomu mistu derzhavi tepanekiv Ackapotcalko Pislya smerti mogutnogo volodarya tepanekiv Tezozomoka Tlakopan na choli iz pravitelem Totokvihuastli ob yednavsya z Tenochtitlanom ta Teskoko proti Ackapotcalko 1428 rik V rezultati ostannya derzhava bula zahoplena novoyu koaliciyeyu Tlakopan stav uchasnikom Acteckogo potrijnogo soyuzu u podalshomu Acteckoyi imperiyi Tlatoani Tlakopana otrimav titul volodar tepanekiv Prote iz samogo pochatku vpliv Tlakopana buv menshim vid Tenochtitlanu ta Teskoko V podalshomu Tlakopan grav pidporyadkovanu rol TlatoaniTlakomacin Akolnahatl d n 1427 Totokvihuastli I 1427 1440 nevidomij Chimalpopoka 1460 1480 Totokvihuastli II 1480 1510 Tetlepankecal 1510 1525 LiteraturaTakuba Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 t gl red V V Volskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya S 467 Stvp 1382 1383 ros Townsend Richard F 2000 The Aztecs revised ed ed London Thames and Hudson ISBN 0 500 28132 7