Костянти́нів — село Роменського району Сумської області (Україна) на річці Сула. Населення - 58 осіб. Входить до складу Недригайлівської селищної громади.
село Костянтинів | |||
---|---|---|---|
| |||
Свято-Успенський козацький храм | |||
Країна | Україна | ||
Область | Сумська область | ||
Район | Роменський район | ||
Громада | Недригайлівська селищна громада | ||
Облікова картка | Костянтинів | ||
Основні дані | |||
Населення | 58 (2010) | ||
Поштовий індекс | 42137 | ||
Телефонний код | +380 5455 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°51′25″ пн. ш. 33°47′50″ сх. д. / 50.85694° пн. ш. 33.79722° сх. д.Координати: 50°51′25″ пн. ш. 33°47′50″ сх. д. / 50.85694° пн. ш. 33.79722° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 152 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 42110, Сумська обл., Недригайлівський р-н, с. Кулішівка | ||
Сільський голова | Акімов Валентин Васильович | ||
Карта | |||
Костянтинів | |||
Костянтинів | |||
Мапа | |||
Костянтинів у Вікісховищі |
Після ліквідації Недригайлівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району.
Географія
Село Костянтинів знаходиться на правому березі річки Сула в місці впадання в неї річки Хусь, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Бродок, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Ракова Січ, на протилежному березі — села Курмани і Березняки. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Історія
Містечко засновано Яремою Вишневецьким у першій половині 17 століття на території Речі Посполитої.
До 1648 на схід від села проходив державний кордон між Річчю Посполитою та Московським царством, а до 1781-го — кордон між Гетьманщиною та Слобідською Україною.
У 17 ст. Костянтинів був торговельним містечком на важливому Ромоданівському шляху. Його населення тоді становило 17 тисяч мешканців.
«Містечко Костянтинів розходилося двома ярами — Попівка й Морозівка. Назви ті й досі збереглися, — розповідає колишній директор початкової школи у Костянтинові Микола Демченко. — І якраз через околиці поселення проходив кордон між Польщею та Росією. Бачили ж у Кулішівці відомий пам’ятник мамонту? На ньому написано, що тут був кордон. Тільки «Польща» — з великої літери, а «Росія» — з маленької. Чого так? Чи справді помилка, чи граф Головкін умисне «помилився», — хто зна? Далі там ще є байрак, називається Полулях — напівполяк значить. А село захищає Мазепина гора, за розповідями, на ній колись зупинявся Мазепа. Вона закривала Костянтинів від вітру. З іншого боку село обтікає річка Сула, колись судноплавна. Красиві місця...». Після визвольних війн польську фортецю тут зруйнували, стала в селі козацька сотня. Кажуть, прославлений Максим Кривоніс тоді заїздив у Костянтинів... |
Після відокремлення України від Польщі, Костянтинів став центром нової адміністративної одиниці Гетьманщини — Костянтинівської сотні Лубенського полку. Останнім сотником тут був відомий український державний діяч , особистий приятель Гетьмана Кирила Розумовського.
З 1750-х рр. відома печатка Костянтинівської сотні з гербом: зображенням хреста, поставленого над перехрещеними шаблею та списом.
У ХІХ столітті містечко занепало й скоротилося до розмірів невеликого села. Його власниками були графи , згодом — графи .
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
До 2016 року орган місцевого самоврядування — Кулішівська сільська рада.
Церковна історія
Ще в середині 17 століття тут стояла дерев'яна парафіяльна Василівська церква. 1780 року за указом митрополита Київського її розібрали і коштом графа Івана Головкіна звели нову, теж дерев'яну — Успіння Богородиці з бічним вівтарем святого Василія Великого. 1826 року з невідомих причин її теж розібрали і вже коштом Юрія Головкіна та частково, як свідчить закладна дошка сільської громади, звели цегляний храм — тридільний, однобанний. Він поєднав традиції української церковної архітектури, риси загальноімперського класицизму та впливи романтизму. За свідченням фахівців, це рідкісна за цільністю образу й досконалістю пам'ятка пізнього провінційного класицизму.
Храм закрили у 1930-х рр. представники окупаційної більшовицької адміністрації — його перетворили на зерносклад. Відновлений у 2007-2009. Перша (після відновлення) служба відбулася в серпні 2007 року. 28 серпня 2009 р. в церкві Успіння Пресвятої Богородиці освятили нові хрести.
28 серпня 2018 року святкову службу правив архієпископ Сумський і Охтирський Української православної церкви владика Мефодій з кліром.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.
- Ярмоленко Тетяна Відроджуємо традиції // Сумщина. — 2018. — № 36. — 6 вересня. — С. 1.
Посилання
- Погода в селі Костянтинів [ 27 липня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Алла Федорина. Молитва над Костянтиновим // Україна молода, №4, 12.01.2011 [ 18 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Ігор Скрипченко, Іван Оборовський. Недригайлівщина: у дзеркалі історії. Суми, 2010. С. 68-69.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti niv selo Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayina na richci Sula Naselennya 58 osib Vhodit do skladu Nedrigajlivskoyi selishnoyi gromadi selo Kostyantiniv Gerb Svyato Uspenskij kozackij hramSvyato Uspenskij kozackij hram Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Romenskij rajon Gromada Nedrigajlivska selishna gromada Oblikova kartka Kostyantiniv Osnovni dani Naselennya 58 2010 Poshtovij indeks 42137 Telefonnij kod 380 5455 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 51 25 pn sh 33 47 50 sh d 50 85694 pn sh 33 79722 sh d 50 85694 33 79722 Koordinati 50 51 25 pn sh 33 47 50 sh d 50 85694 pn sh 33 79722 sh d 50 85694 33 79722 Serednya visota nad rivnem morya 152 m Misceva vlada Adresa radi 42110 Sumska obl Nedrigajlivskij r n s Kulishivka Silskij golova Akimov Valentin Vasilovich Karta Kostyantiniv Kostyantiniv Mapa Kostyantiniv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostyantiniv Pislya likvidaciyi Nedrigajlivskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Romenskogo rajonu GeografiyaMistok cherez Sulu mizh selom Kostyantiniv ta Kurmani vidnovlenij nimcyami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya rozbomblennya stalinskimi vijskami Vitryak Selo Kostyantiniv znahoditsya na pravomu berezi richki Sula v misci vpadannya v neyi richki Hus vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Brodok nizhche za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Rakova Sich na protilezhnomu berezi sela Kurmani i Bereznyaki Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici i zabolocheni ozera IstoriyaMistechko zasnovano Yaremoyu Vishneveckim u pershij polovini 17 stolittya na teritoriyi Rechi Pospolitoyi Do 1648 na shid vid sela prohodiv derzhavnij kordon mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskovskim carstvom a do 1781 go kordon mizh Getmanshinoyu ta Slobidskoyu Ukrayinoyu U 17 st Kostyantiniv buv torgovelnim mistechkom na vazhlivomu Romodanivskomu shlyahu Jogo naselennya todi stanovilo 17 tisyach meshkanciv Mistechko Kostyantiniv rozhodilosya dvoma yarami Popivka j Morozivka Nazvi ti j dosi zbereglisya rozpovidaye kolishnij direktor pochatkovoyi shkoli u Kostyantinovi Mikola Demchenko I yakraz cherez okolici poselennya prohodiv kordon mizh Polsheyu ta Rosiyeyu Bachili zh u Kulishivci vidomij pam yatnik mamontu Na nomu napisano sho tut buv kordon Tilki Polsha z velikoyi literi a Rosiya z malenkoyi Chogo tak Chi spravdi pomilka chi graf Golovkin umisne pomilivsya hto zna Dali tam she ye bajrak nazivayetsya Polulyah napivpolyak znachit A selo zahishaye Mazepina gora za rozpovidyami na nij kolis zupinyavsya Mazepa Vona zakrivala Kostyantiniv vid vitru Z inshogo boku selo obtikaye richka Sula kolis sudnoplavna Krasivi miscya Pislya vizvolnih vijn polsku fortecyu tut zrujnuvali stala v seli kozacka sotnya Kazhut proslavlenij Maksim Krivonis todi zayizdiv u Kostyantiniv Pislya vidokremlennya Ukrayini vid Polshi Kostyantiniv stav centrom novoyi administrativnoyi odinici Getmanshini Kostyantinivskoyi sotni Lubenskogo polku Ostannim sotnikom tut buv vidomij ukrayinskij derzhavnij diyach osobistij priyatel Getmana Kirila Rozumovskogo Z 1750 h rr vidoma pechatka Kostyantinivskoyi sotni z gerbom zobrazhennyam hresta postavlenogo nad perehreshenimi shableyu ta spisom U HIH stolitti mistechko zanepalo j skorotilosya do rozmiriv nevelikogo sela Jogo vlasnikami buli grafi zgodom grafi Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah Do 2016 roku organ miscevogo samovryaduvannya Kulishivska silska rada Cerkovna istoriya She v seredini 17 stolittya tut stoyala derev yana parafiyalna Vasilivska cerkva 1780 roku za ukazom mitropolita Kiyivskogo yiyi rozibrali i koshtom grafa Ivana Golovkina zveli novu tezh derev yanu Uspinnya Bogorodici z bichnim vivtarem svyatogo Vasiliya Velikogo 1826 roku z nevidomih prichin yiyi tezh rozibrali i vzhe koshtom Yuriya Golovkina ta chastkovo yak svidchit zakladna doshka silskoyi gromadi zveli ceglyanij hram tridilnij odnobannij Vin poyednav tradiciyi ukrayinskoyi cerkovnoyi arhitekturi risi zagalnoimperskogo klasicizmu ta vplivi romantizmu Za svidchennyam fahivciv ce ridkisna za cilnistyu obrazu j doskonalistyu pam yatka piznogo provincijnogo klasicizmu Hram zakrili u 1930 h rr predstavniki okupacijnoyi bilshovickoyi administraciyi jogo peretvorili na zernosklad Vidnovlenij u 2007 2009 Persha pislya vidnovlennya sluzhba vidbulasya v serpni 2007 roku 28 serpnya 2009 r v cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici osvyatili novi hresti 28 serpnya 2018 roku svyatkovu sluzhbu praviv arhiyepiskop Sumskij i Ohtirskij Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi vladika Mefodij z klirom PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 5 lipnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2018 Yarmolenko Tetyana Vidrodzhuyemo tradiciyi Sumshina 2018 36 6 veresnya S 1 PosilannyaPogoda v seli Kostyantiniv 27 lipnya 2017 u Wayback Machine DzherelaAlla Fedorina Molitva nad Kostyantinovim Ukrayina moloda 4 12 01 2011 18 lipnya 2014 u Wayback Machine Igor Skripchenko Ivan Oborovskij Nedrigajlivshina u dzerkali istoriyi Sumi 2010 S 68 69