Герб Риги

Герб Ри́ги (латис. Rīgas ģerbonis) — один з офіційних символів столиці Латвії. Має велику та малу версії, різниця між якими полягає у наявності/відсутності щитотримачів.

Герб Риги
Версії
Малий герб
Деталі
Носій	Рига
Затверджений	31 жовтня 1925, 1990
Корона	золота
Щит	модифікований іспанський
Щитотримачі	золоті леви

Історія

Середньовіччя

У 1201 році єпископ Альберт — засновник лицарського Ордену мечоносців на території Латгалії — обирає Ригу резиденцією Ризького єпископства (згодом — архієпископства).

У XIII столітті Рига стає значним торговим і судноплавним центром, нарівні з Любеком і Гданськом. Велике значення в цьому процесі мала міжнародна, «заморська» торгівля; в XIII столітті, вступивши в Північнонімецький союз торгових міст — Ганзу, Рига стала одним з головних посередників у торгівлі між Сходом і Заходом. У той час, коли ім'я міста звучало не лише по всій Балтиці, але і доносилося і до Чорного моря, склався і герб Риги. Його найдавніше зображення є на печатках, прикладених до документів, що належать до 1225—1226 років.

• 1225
  Печатка 1225 року
• 1349
  Печатка 1349 року
• 1368
  Печатка 1368 року

У срібному полі частина червоної міської стіни з відкритими воротами, за стіною дві двоповерхові з гостроверхими дахами вежі, увінчані кулями. Між баштами хрестовий жезл в стовп, супроводжуваний двома ключами.

Стіна з відкритими воротами і вежами символізувала самостійність міста, хрестовий жезл — владу єпископа над містом, а два ключі — заступництво над городянами Святого Петра.

У 1236 році в битві під Сауле орден мечоносців був знищений куршськими і земгальськими племенами. Однак незабаром замість нього створюється Лівонський орден, який був відгалуженням Німецького Прусського ордена. Як у політичному, так і у військовому відношенні, це був найбільш сильний і тому найнебезпечніший для свободи міста феодальний сеньйор, який придушив повстання місцевих племен. Чвари між Лівонським орденом і Ригою все більше загострювалися, поки не вилилися у великий конфлікт, що закінчився тим, що 30 березня 1330 місту довелося підписати договір про здачу. Рига потрапила у залежність від Лівонського ордена.

Зміна політичної влади в місті викликала і зміни в його гербі. Тепер герб виглядав наступним чином:

У срібному полі червона міська брама з піднятою чорною сіткою воріт і гостроверхій дахом, під ґратами левова голова. З боків брами два двоповерхові шестикутні вежі з гостроверхими дахами. Над брамою, між веж, два навхрест покладених залізних ключа, а над ними орденський хрест.

Орденський хрест в даному випадку символізував владу над містом Лівонського ордена, а левова голова — мужність рижан. Таке зображення герба стало основою всіх пізніших гербів міста, бо на кожному наступному гербі чергова політична влада міста ставили ще додатково і символи своєї влади.

Новий час

Російський герб Риги (1788).

Проект (1904).

У XVI столітті герб був доповнений щитотримачами, якими виступали два леви.

Внаслідок польсько-шведської війни (1600—1629 рр.). Рига опинилася в підданстві у Швеції. У 1660 році шведський уряд доповнив герб міста короною правителя Швеції, яка розміщувалася над хрестом. Так шведський уряд висловило місту особливу милість, відзначивши тим самим значну роль, яку відігравала Рига в торгівлі на Балтійському морі і після розпаду Ганзейського союзу. Але поле гербового щита було замінено на блакитне.

У блакитному полі червона міська брама з піднятою ґратами, під якою золота левова голова, і двома баштами. Над брамою два навхрест покладених ключа, над ними золотий хрест під короною.

Внаслідок Північної війни (1700—1721 рр.). Рига була включена до складу Російської імперії. Це також призвело до зміни герба.

У травні 1729 року для Риги затверджується новий герб, який був внесений до :

Ризький — по старому: між двома вежами ворота, в них внизу левова голова під короною, над нею рогатки, ворота та башти червоні, строкаті, біля них орел двоголовий чорний, на двох головах корони; над воротами два ключі, над ними хрест під короною, поле лазурнеє, а земля зелена.

4 жовтня 1788 при затвердженні гербів міст Ліфляндської губернії, Ризі був затверджений герб з наступним описом:

У блакитному полі кам'яна стіна з відкритими воротами і з піднятими залізними ґратами; у воротах лежить золота коронована левова голова ; на стіні дві башти із золотими флюгерами, між яких покладені хрестоподібно два залізні ключа, а над ними золотий хрест і корона; по сторонам стіни видно Державний Російський герб.

Цей герб використовувався до 1918 року.

Перша латвійська держава

31 жовтня 1925 рішенням Президента Латвійської Республіки № 269 Ризі (в числі 41 латвійських міст) був затверджений герб 1660 року.

У срібному полі червона кам'яна стіна з двома баштами і відкритими воротами, в яких під чорною піднятою ґратами золота левова голова; над воротами, між вежами, два золотих навхрест покладених ключа, над ними такі ж хрест і корона. Щитотримачів - два золотих лева з червоними язиками, які стоять на сталевому карнизі.

На цьому гербі з голови лева зникла корона, поле гербового щита стало срібним і як щитотримачів повернулися леви.

Радянський період

Радянський герб

З 1940 по 1967 рік герб не використовувався.

Рішенням виконкому № 58 Ризького міської Ради депутатів трудящих Латвійської РСР від 15 лютого 1967 року був затверджений герб Риги, розроблений групою художників під керівництвом головного художника міста І. Страутманіса з наступним описом:

Історично герб Риги створено незабаром після заснування міста. З 1225 герб містить у собі силует міських воріт, потім (близько 1349) над ними з'являється схрещені ключі - символ укріпленого середньовічного міста та інші елементи, характерні для того часу. Найвиразніші елементи старовинного герба збережено і в новому гербі міста. Герб Риги складається з облямованого золотом традиційного щита, на якому зображений силует воріт з двома баштами. Над воротами, під п'ятикутною зіркою - схрещені ключі. Нині ключі символічно виражають дружбу народів і гостинність рижан: для друзів ворота міста завжди відкриті. Зірка - символ радянської державності. Для щита герба використані елементи прапора республіки. Верхня частина щита, на якій розміщується силует міських воріт, забарвлена в темно-червоний колір, нижня частина - синя. Силует воріт, ключі, зірка і хвилеподібна лінія виконані кольором старого золота. У відкритих воротах міста під піднятою ґратами вписується цифра "1201" - рік офіційного заснування міста Риги

.

У такому вигляді герб міста проіснував до 1987 року. 7 серпня 1987, на підставі висновку інституту історії Академії наук Латвійської РСР, виконком Ризького міської Ради народних депутатів рішенням № 331 вилучив з герба цифру «1201».

Сучасність

Але і цей герб проіснував недовго. У 1990 році перша сесія Ризького міської Ради народних депутатів XX скликання ухвалила рішення про герб і прапор міста Риги, а також затвердила Положення про герб і прапор міста. Положення про герб міста Риги було опубліковано в газеті «Голос Риги» 18 травня 1990 року. У розділі I Положення дано його опис:

У місті Ризі використовуються великий та малий герби міста. На великому гербі зображено щит, який з обох сторін тримають стоять на карнизі леви; на щиті герба на сріблястому полі зображено червона кам'яна стіна з двома баштами і відкритими воротами, в яких під піднятою ґратами — голова лева; у верхній частині щита між вежами два схрещені ключа, над ними хрест і корона. Леви, хрест і корона — кольори червоного золота, решітка і ключі — чорного кольору, мови львів — червоного і карниз — сірого кольору. Малий герб міста — щит великого герба.

Джерела

• Геральдика.ру Герб Риги [ 27 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Риги