Виспа — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Виспа | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Рогатинська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1595 |
Населення | 262 |
Площа | 12,508 км² |
Густота населення | 20,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77010 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′55″ пн. ш. 24°27′00″ сх. д. / 49.49861° пн. ш. 24.45000° сх. д.Координати: 49°29′55″ пн. ш. 24°27′00″ сх. д. / 49.49861° пн. ш. 24.45000° сх. д. |
Водойми | Свірж |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
Карта | |
Виспа | |
Виспа | |
Мапа | |
Виспа у Вікісховищі |
Розташування
Мальовниче село, розташоване на півночі району у межиріччі Свіржа та Любешки. Основна частина села знаходиться на пагорбі, тому доступ до більшої його частини утруднений дотепер (з двох боків у село ведуть дороги, проте схили досить круті, і в зимовий час в'їхати у село тяжко, а в часи давні і поготів.
Місцевості
В селі знаходились замок (на його місці нині кладовище) - з відстані чітко відстежуються фортифікаційні споруди старого дерев'яного замку (стіни, вежі тощо); василіянський монастир (ігуменом був о. Січинський Теодосій — маляр, різьбяр; монастир існував до 1744 р.). На території села знайдено скарб римських монет II—III ст. ст. н. е., розкопане давньоруське городище.
Дотепер при викопуванні місць під поховання зустрічаються залишки старого посуду, інше. Також збереглись назви: «Замок», «Підзамче», «Передмістя». Останнє підтверджує думку, що Виспа мала статус міста (перша документальна згадка про Виспу як містечко датована 1600 р. - таку інформацію, зокрема, наводить львівський історик початку ХХ ст. С.Соханєвич).
Як містечко Виспа згадується подекуди ще в документах кінця XVIII століття (зокрема на відомих топографічних картах Галичини Фрідріха фон Міґа 1779 - 1782 рр.).
У XIX ст. громада Виспа мала власну символіку - печатку з зображенням серпа та коси (відбиток такої печатки, датований 1870 р., зберігся в колекції документів відомого львівського краєзнавця ХІХ ст. Антонія Шнайдера). Станом на 1890 р. населення Виспи (села Рогатинського повіту Королівства Галичини) складали 515 русинів (українців), 95 римо-католиків (з них 64 поляки), 19 євреїв. Діяли сільська школа та позичкова каса.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Голодівка Виспянської сільради перейменовано на хутір Велесиця.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Церква
На сторінках сайту дерев'яні церкви [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] описується наступне:
Містечко Виспа згадується коло 1600 року. Тоді, ймовірно, і зведена перша церква. З переказу відомо, що церква існувала вже в часи наїздів татар. В акті візитації 1739 р. описана гарна дерев'яна церква, всередині іконами прикрашена та дерев'яна дзвіниця перед нею. Збудована була вона коштом громади при пароху о. Івану Королику в 1732 році.
Дідич Виспи князь Дмитро Іполит Яблоновський 29 березня 1765 р. надав ерекцію на давні ґрунти і поля, якими володіла церква парохії Воздвиження Чесного Хреста в селі Виспа для о. Миколи Медиського. Церкву перебудовано в 1794 р., замінивши бабинець новим, вкритим двосхилим дахом. 16 жовтня 1794 року її освятив львівський єпископ Петро Білянський. В такому вигляді церква збереглася до наших днів. Церква в користуванні громади УГКЦ. Дана споруда є пам’яткою дерев’яної архітектури державного значення.
За інформацією Церква, священики в історії села [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.] одним з найвідоміших парохів церкви Воздвиження Чесного Хреста був о. Ярослав Нижникевич – молодий священик, перед тим одружений з донькою місцевого пароха о. Стефана Головацького. Саме в приміщенні останнього, у Виспі, молоді гімназисти Ярослав Нижникевич, Кость Кибало, Микола Лебідь, Левко Горинь та інші молоді люди проводили “націоналістичні сходини”. Це був таємний гурток середньошкільної молоді, який поширював заборонені польською владою видання, виховував у національному дусі молодь, здійснював просвітянську роботу, закликав до бойкоту польські товариства.
А рукоположення його на священика відбулося в серпні 1936 року після чого о. Нижникевич отримує призначення сотрудником пароха села Виспи.
Попри свої прямі обов’язки душпастиря займається громадською роботою. Засновує мішаний хор, який за дуже короткий час отримує визнання своїм світським репертуаром. Разом з дружиною організовує драматичний гурток, дитячий садочок, спортові фестивалі та інші заходи патріотичного характеру для молоді. Тут, у Виспі, в отця народилося троє дітей Марія - Зоряна (2. 06. 1936 р. н.), Нестор (10. 10. 1940 р.н.) і Всеволод (29. 05. 1942 р. н.). Тут його і сім’ю застала Друга світова війна, яку він пережив разом із своїми парохіянами. При необхідності справляв свій душпастирський обов’язок в Мельнянських лісах, де дислокувалися відділи УПА (в "Золотій"). Тут, у Виспі, переховувався по людських хатах від німецької військової жандармерії, категорично запротестувавши проти насильної мобілізації молодих хлопців до відступаючої німецької армії.
З приходом більшовиків в 1949-1950 роках почалися масові арешти та вивози українців-галичан до Сибіру. Були арештовані його сестри Аґафія (Гася), Пелагія (Пазя), Іванка з чоловіком та дітьми. Зазнали переслідування і батьки. Також були арештовані і вивезені брат дружини о. Михайло Головацький і сестра Меланія Дельчишин з чоловіком Левом та дітьми Мартою і Зенком.
Звісно, і отця не минали своєю увагою представники “компетентних органів”. Випробували його різними методами - від “бесід” на природі і в кабінетах до грандіозних по кількості учасників перевірок, ревізій, засідок, опитування парохіян, знайомих та відвертих спроб шантажу. Особливо страшно це виглядало у наступному його пастирському селі Лучинцях, бо на подвір’ї була криївка, а в обійсті в різних місцях була позакопувана націоналістична література та різні документи. Будучи на легальному становищі, о. Нижникевич був змушений прикривати підпільників, виконуючи доручення патріотів боївок ОУН-УПА. В хаті часто бували провідники УПА, у тому числі і Микола Лебідь. Проте ніхто, ніколи і ні за яких обставин не давали навіть приводу пред’явити обвинувачення о. Нижникевичу у його зв’язках з УПА. Хоча підозру таку “органи” мали. Крім того, “опікуни” постійно схиляли до “співпраці”, обіцяли сите та безтурботне життя сім’ї і хорошу кар’єру дітям. Та, отримавши категоричну відмову, врешті відчепились від “окаянного попа”.
Населення
У 1939 році в селі проживало 670 мешканців (645 українців, 10 латинників, 15 євреїв).
Відомі люди
- отець Іван Лопачинський — священик УГКЦ, парох Виспи і Миколаєва, зять Григорія Савчинського
- отець Ярослав Нижникевич - священик УГКЦ, парох Виспи, Лучинець та Ямниці.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017.
- «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Медведик П. (упорядник). Григорій Савчинський. Звенигород. Ліричні поезії, віршовані гуморески, казки, притчі і байки прозові твори.— Тернопіль, 1993. 90 с. С. 11
Посилання
- Wyspa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 141. (пол.)
- Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1732 [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Церква, священники в історії села [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vispa selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Vispa Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1595 Naselennya 262 Plosha 12 508 km Gustota naselennya 20 95 osib km Poshtovij indeks 77010 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 29 55 pn sh 24 27 00 sh d 49 49861 pn sh 24 45000 sh d 49 49861 24 45000 Koordinati 49 29 55 pn sh 24 27 00 sh d 49 49861 pn sh 24 45000 sh d 49 49861 24 45000 Vodojmi Svirzh Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Vispa Vispa Mapa Vispa u Vikishovishi Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1732 Vispa na mapi fon Miga XVIII stolittya Chitko vidno sho derev yanij zamok fort stoyav na misci teperishnogo cvintarya RoztashuvannyaMalovniche selo roztashovane na pivnochi rajonu u mezhirichchi Svirzha ta Lyubeshki Osnovna chastina sela znahoditsya na pagorbi tomu dostup do bilshoyi jogo chastini utrudnenij doteper z dvoh bokiv u selo vedut dorogi prote shili dosit kruti i v zimovij chas v yihati u selo tyazhko a v chasi davni i pogotiv MiscevostiV seli znahodilis zamok na jogo misci nini kladovishe z vidstani chitko vidstezhuyutsya fortifikacijni sporudi starogo derev yanogo zamku stini vezhi tosho vasiliyanskij monastir igumenom buv o Sichinskij Teodosij malyar rizbyar monastir isnuvav do 1744 r Na teritoriyi sela znajdeno skarb rimskih monet II III st st n e rozkopane davnoruske gorodishe Derev yana cerkva s Vispa Doteper pri vikopuvanni misc pid pohovannya zustrichayutsya zalishki starogo posudu inshe Takozh zbereglis nazvi Zamok Pidzamche Peredmistya Ostannye pidtverdzhuye dumku sho Vispa mala status mista persha dokumentalna zgadka pro Vispu yak mistechko datovana 1600 r taku informaciyu zokrema navodit lvivskij istorik pochatku HH st S Sohanyevich Yak mistechko Vispa zgaduyetsya podekudi she v dokumentah kincya XVIII stolittya zokrema na vidomih topografichnih kartah Galichini Fridriha fon Miga 1779 1782 rr U XIX st gromada Vispa mala vlasnu simvoliku pechatku z zobrazhennyam serpa ta kosi vidbitok takoyi pechatki datovanij 1870 r zberigsya v kolekciyi dokumentiv vidomogo lvivskogo krayeznavcya HIH st Antoniya Shnajdera Stanom na 1890 r naselennya Vispi sela Rogatinskogo povitu Korolivstva Galichini skladali 515 rusiniv ukrayinciv 95 rimo katolikiv z nih 64 polyaki 19 yevreyiv Diyali silska shkola ta pozichkova kasa 7 chervnya 1946 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR hutir Golodivka Vispyanskoyi silradi perejmenovano na hutir Velesicya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu CerkvaNa storinkah sajtu derev yani cerkvi 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine opisuyetsya nastupne Mistechko Vispa zgaduyetsya kolo 1600 roku Todi jmovirno i zvedena persha cerkva Z perekazu vidomo sho cerkva isnuvala vzhe v chasi nayizdiv tatar V akti vizitaciyi 1739 r opisana garna derev yana cerkva vseredini ikonami prikrashena ta derev yana dzvinicya pered neyu Zbudovana bula vona koshtom gromadi pri parohu o Ivanu Koroliku v 1732 roci Didich Vispi knyaz Dmitro Ipolit Yablonovskij 29 bereznya 1765 r nadav erekciyu na davni grunti i polya yakimi volodila cerkva parohiyi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v seli Vispa dlya o Mikoli Mediskogo Cerkvu perebudovano v 1794 r zaminivshi babinec novim vkritim dvoshilim dahom 16 zhovtnya 1794 roku yiyi osvyativ lvivskij yepiskop Petro Bilyanskij V takomu viglyadi cerkva zbereglasya do nashih dniv Cerkva v koristuvanni gromadi UGKC Dana sporuda ye pam yatkoyu derev yanoyi arhitekturi derzhavnogo znachennya Za informaciyeyu Cerkva svyasheniki v istoriyi sela 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine odnim z najvidomishih parohiv cerkviVozdvizhennya Chesnogo Hresta buv o Yaroslav Nizhnikevich molodij svyashenik pered tim odruzhenij z donkoyu miscevogo paroha o Stefana Golovackogo Same v primishenni ostannogo u Vispi molodi gimnazisti Yaroslav Nizhnikevich Kost Kibalo Mikola Lebid Levko Gorin ta inshi molodi lyudi provodili nacionalistichni shodini Ce buv tayemnij gurtok serednoshkilnoyi molodi yakij poshiryuvav zaboroneni polskoyu vladoyu vidannya vihovuvav u nacionalnomu dusi molod zdijsnyuvav prosvityansku robotu zaklikav do bojkotu polski tovaristva A rukopolozhennya jogo na svyashenika vidbulosya v serpni 1936 roku pislya chogo o Nizhnikevich otrimuye priznachennya sotrudnikom paroha sela Vispi Popri svoyi pryami obov yazki dushpastirya zajmayetsya gromadskoyu robotoyu Zasnovuye mishanij hor yakij za duzhe korotkij chas otrimuye viznannya svoyim svitskim repertuarom Razom z druzhinoyu organizovuye dramatichnij gurtok dityachij sadochok sportovi festivali ta inshi zahodi patriotichnogo harakteru dlya molodi Tut u Vispi v otcya narodilosya troye ditej Mariya Zoryana 2 06 1936 r n Nestor 10 10 1940 r n i Vsevolod 29 05 1942 r n Tut jogo i sim yu zastala Druga svitova vijna yaku vin perezhiv razom iz svoyimi parohiyanami Pri neobhidnosti spravlyav svij dushpastirskij obov yazok v Melnyanskih lisah de dislokuvalisya viddili UPA v Zolotij Tut u Vispi perehovuvavsya po lyudskih hatah vid nimeckoyi vijskovoyi zhandarmeriyi kategorichno zaprotestuvavshi proti nasilnoyi mobilizaciyi molodih hlopciv do vidstupayuchoyi nimeckoyi armiyi Z prihodom bilshovikiv v 1949 1950 rokah pochalisya masovi areshti ta vivozi ukrayinciv galichan do Sibiru Buli areshtovani jogo sestri Agafiya Gasya Pelagiya Pazya Ivanka z cholovikom ta ditmi Zaznali peresliduvannya i batki Takozh buli areshtovani i vivezeni brat druzhini o Mihajlo Golovackij i sestra Melaniya Delchishin z cholovikom Levom ta ditmi Martoyu i Zenkom Zvisno i otcya ne minali svoyeyu uvagoyu predstavniki kompetentnih organiv Viprobuvali jogo riznimi metodami vid besid na prirodi i v kabinetah do grandioznih po kilkosti uchasnikiv perevirok revizij zasidok opituvannya parohiyan znajomih ta vidvertih sprob shantazhu Osoblivo strashno ce viglyadalo u nastupnomu jogo pastirskomu seli Luchincyah bo na podvir yi bula kriyivka a v obijsti v riznih miscyah bula pozakopuvana nacionalistichna literatura ta rizni dokumenti Buduchi na legalnomu stanovishi o Nizhnikevich buv zmushenij prikrivati pidpilnikiv vikonuyuchi doruchennya patriotiv boyivok OUN UPA V hati chasto buvali providniki UPA u tomu chisli i Mikola Lebid Prote nihto nikoli i ni za yakih obstavin ne davali navit privodu pred yaviti obvinuvachennya o Nizhnikevichu u jogo zv yazkah z UPA Hocha pidozru taku organi mali Krim togo opikuni postijno shilyali do spivpraci obicyali site ta bezturbotne zhittya sim yi i horoshu kar yeru dityam Ta otrimavshi kategorichnu vidmovu vreshti vidchepilis vid okayannogo popa NaselennyaU 1939 roci v seli prozhivalo 670 meshkanciv 645 ukrayinciv 10 latinnikiv 15 yevreyiv Vidomi lyudiotec Ivan Lopachinskij svyashenik UGKC paroh Vispi i Mikolayeva zyat Grigoriya Savchinskogo otec Yaroslav Nizhnikevich svyashenik UGKC paroh Vispi Luchinec ta Yamnici Primitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Prikarpatska pravda 13 lipnya 1946 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 68 Visbaden 1983 205 s Medvedik P uporyadnik Grigorij Savchinskij Zvenigorod Lirichni poeziyi virshovani gumoreski kazki pritchi i bajki prozovi tvori Ternopil 1993 90 s S 11PosilannyaWyspa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 141 pol Derev yana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta 1732 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Cerkva svyashenniki v istoriyi sela 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi