Банилів-Підгірний

Банилів-Підгірний — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Банилів-Підгірний
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Громада	Сторожинецька міська громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Населення	4012
Поштовий індекс	59020
Телефонний код	+380 3735
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	438 м
Водойми	Малий Серет, Гільча, Фундоя, Пантин
Місцева влада
Карта
Банилів-Підгірний
Банилів-Підгірний
Мапа
Банилів-Підгірний у Вікісховищі

Географія

Село майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат. У селі річка Солонець Великий впадає у Малий Серет.

Історія

Банилів-Підгірний утворився з 14 хуторів, розкиданих по довколишніх горах. Назви хуторів: Гільча (Гільче), Дунавець, Кошелівка (варіанти: Кошилівка, Кошулівка) — колись окреме село, Кошуя (Кощуя), Лаврена, Плай, Поляни, Рівня, Солонець, Стайка.

За часів Австро-Угорщини були дві самоврядні громади — Банилів Волоський і німецька колонія Августендорф (теперішня східна частина села). За переписом 1900 року в громаді Банилів Волоський було 1048 будинків та проживали 4806 мешканців (2071 українець, 1374 румуни, 878 німців та 483 поляки). Зокрема в самому селі Банилів Волоський були 471 будинок і 2139 мешканців, а в хуторах: Дунавець — 77 будинків і 405 мешканців, Гільче — 59 будинків і 249 мешканців, Гойнічени — 41 будинок і 183 мешканці, Кощуя — 44 будинки і 190 мешканців, Кошелівка — 90 будинків і 425 мешканців, Лавренка — 48 будинків і 235 мешканців, Пантин — 37 будинків і 181 мешканець, Плай — 19 будинків і 81 мешканець, Поляни — 88 будинків і 376 мешканців, Рівня — 35 будинків і 166 мешканців, Солонець — 23 будинки і 108 мешканців, Сіругінґін — 16 будинків і 68 мешканців. А в колонії Августендорф було 104 будинки і проживало 550 мешканців (31 українець, 4 румуни, 515 німців).

Через село, хутір Гільче, проходила 22,5 км гілка Чудей — Кощуя вузкоколійної залізниці Буковинської локальної залізниці, відкритої 15 жовтня 1908 р.

Умовно-проїзна ґрунтова дорога через перевал Мочерка (970,5 м) з'єднує з басейном Сирету у верхній його течії.

В радянські часи хутори, наприклад Стайку, знищували, оскільки їхні жителі активно і масово підтримували УПА. У наші дні тривають спроби пожвавити життя на окремих хуторах. Зокрема, 7 червня 2016 р. на хуторі Кошуя архієпископ Онуфрій освятив каплицю Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.

Пам'ятки природи

У селі розташований Банилівський парк, а на південні околиці села (хутір Гільче) — загальнозоологічний заказник «Зубровиця».

Приблизно через 3 кілометри від Гільче, на схилі гори Волховни, є маловідомий водоспад Королівський (сегментованого типу, 3 м.). Також є три гідрологічні пам'ятки природи: .

На південний схід від центральної частини села розташоване заповідне урочище «Дунавець».

Уродженці

• Лейба Павло Радович (1995—2014) — український військовик, солдат, навідник 24-ї механізованої бригади. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
• (1949) — заслужений журналіст України. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Тараса Шевченка. У засобах масової інформації працював з 1971 р.: на Рівненщині у районній газеті, житомирській газеті «Комсомольська зірка», спецкором республіканських газет «Робітнича газета», «Радянська Україна», на житомирському телебаченні, у чернівецькій обласній газеті «Буковина». З 1995 р. — завідувач представництвом газети «Ділова Україна» по Чернівецькій області. З 2001 р. — головний редактор молодіжного журналу «Меридіан». Помер 04.11.2017 р., м. Чернівці.

Примітки

1. . DT.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
2. . gromady.cv.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 січня 2020.
3. Виборчі дільниці територіального виборчого округу. www.cvk.gov.ua. Процитовано 3 січня 2020.
4. . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
5. Клапчук В. М. Вузькоколійки в Українських Карпатах кінця ХІХ — першої третини ХХ ст. // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — Вип. 16. Київ, 2009. — С. 66.
6. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
7. Клапчук В. М. Роль транспортної мережі у розвитку туризму на Гуцульщині в другій половині ХІХ — першій третині ХХ ст. // Рекреаційний потенціал Прикарпаття. — Вип. 1. — Івано-Франківськ, 2009. — С. 158.
8. . Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 21 квітня 2020.
9. . Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.

Посилання

• Погода в селі Банилів-Підгірний [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Banilla Mołdawska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 99. (пол.)
• Рід Богосевичив из Банилова [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Банилів-Підгірний. Джихад Джаббаров [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Архієпископ Онуфрій освятив каплицю Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана в селі Банилів-Підгірний [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Водоспад Королівський відео