Ч'єу Да (між 240 до н. е. і 230 до н. е. — 137 до н. е.) — засновник держави Намв'єт, перший володар династії Ч'єу в 208—137 роках до н. е. Відомий в китайських джерелах як Чжао То.
Ч'єу Да | |
---|---|
Народився | 230 до н. е. d, Чжао (держава) |
Помер | 137 до н. е. Ґуанчжоу, Намв'єт |
Країна | Династія Цінь Намв'єт |
Діяльність | монарх |
Знання мов | d |
Посада | імператор |
Рід | Династія Ч'єу |
Діти | d |
|
Життєпис
Молодість
Народився між 240 і 230 роками до н. е. в Чжендіні в китайському царстві Чжао. Ймовірно, належав до панівної династії, оскільки звався Чжао То. У 222 році до н. е. Чжао було захоплено царством Цінь. Чжао То переходить на службу до Цінь. У 219—214 роках до н. е. брав участь у походах проти південних племен байюе. Після цього призначений очільником повіту Лончуань. Тут проводив політику колонізації та асиміляції місцевого населення.
Скориставшись розгардіяшем в імперії Цінь після смерті 210 року до н. е. імператора Цінь Ши Хуан-ді, став фактично напівнезалежним правителем на півдні імперії, 208 року до н. е. обійнявши посаду тимчасового військового губернатора. Наказав стратити чиновників, вірних династії Цінь. При цьому спирався на знать народі юе, що залишалася опозиційною до центрального уряду.
Заснування династії
Близько 206 року до н. е. зумів підкорити державу Аулак (Північний В'єтнам), за легендою, завдяки шлюбу свого сина Тхюї з принцесою Мі Тяу, донькою аулакського правителя Ан Зионг Вионга. Слідом за цим (до 204 року до н. е.) оголосив про утворення держави Наньюе (Південної Юе), згодом відоме як Намв'єт. Своєю столицею зробив Паньюй.
Мусив спочатку боротися проти сусідів — та , а також анклаву Сі Оу і племен лакв'єтів.
Володар Намв'єту
Лише 196 року до н. е. Ч'єу Да було визнало самостійним правителем з боку династії Хань. Втім той не почувався достатньо певно, тож мусив надсилати коштовні подарунки до двору китайських імператорів, які розглядалися як данина.
Втім ситуація змінилася у 185 році до н. е., коли імператриця Люй Чжи заборонила торгівлю Китаю з Наньюей. Поступово конфлікт переріс у політичну площину, попри те, що спочатку Ч'єу Да бажав мирного вирішення суперечок.
Зрештою 183 року до н. е. Ч'єу Да оголосив себе імператором Наньюей У, атакувавши У Жуя, бо (графа) Чанши. У відповідь 181 року до н. е. китайська армія вдерлася до Наньюей, але через спеку та вологість значна частина її загинула. Війна припинилася зі сходженням на трон в Китаї Лю Хена. В результаті торговельні відносини було відновлено, Ч'єу Да перестав титулуватися імператором у відносинах з Китаєм(в середині Наньюе зберіг цей титул), номінально визнав зверхність династії Хань.
Згодом спокійно володарював у своїй державі до самої смерті 137 року до н. е. Йому спадкував онук Ч'єу Ван Вионг.
Примітки
Джерела
- Taylor, Jay (1983), The Birth of the Vietnamese, University of California Press
- Brantly Womack. China and Vietnam: the politics of asymmetry. — Cambridge University Press, 2006, 2006. — P. 100. — .
- Taylor, K.W. (2013), A History of the Vietnamese, Cambridge University Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ch yeu Da mizh 240 do n e i 230 do n e 137 do n e zasnovnik derzhavi Namv yet pershij volodar dinastiyi Ch yeu v 208 137 rokah do n e Vidomij v kitajskih dzherelah yak Chzhao To Ch yeu DaNarodivsya 230 do n e d Chzhao derzhava Pomer 137 do n e Guanchzhou Namv yetKrayina Dinastiya Cin Namv yetDiyalnist monarhZnannya mov dPosada imperatorRid Dinastiya Ch yeuDiti d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodist Narodivsya mizh 240 i 230 rokami do n e v Chzhendini v kitajskomu carstvi Chzhao Jmovirno nalezhav do panivnoyi dinastiyi oskilki zvavsya Chzhao To U 222 roci do n e Chzhao bulo zahopleno carstvom Cin Chzhao To perehodit na sluzhbu do Cin U 219 214 rokah do n e brav uchast u pohodah proti pivdennih plemen bajyue Pislya cogo priznachenij ochilnikom povitu Lonchuan Tut provodiv politiku kolonizaciyi ta asimilyaciyi miscevogo naselennya Skoristavshis rozgardiyashem v imperiyi Cin pislya smerti 210 roku do n e imperatora Cin Shi Huan di stav faktichno napivnezalezhnim pravitelem na pivdni imperiyi 208 roku do n e obijnyavshi posadu timchasovogo vijskovogo gubernatora Nakazav stratiti chinovnikiv virnih dinastiyi Cin Pri comu spiravsya na znat narodi yue sho zalishalasya opozicijnoyu do centralnogo uryadu Zasnuvannya dinastiyi Blizko 206 roku do n e zumiv pidkoriti derzhavu Aulak Pivnichnij V yetnam za legendoyu zavdyaki shlyubu svogo sina Thyuyi z princesoyu Mi Tyau donkoyu aulakskogo pravitelya An Ziong Vionga Slidom za cim do 204 roku do n e ogolosiv pro utvorennya derzhavi Nanyue Pivdennoyi Yue zgodom vidome yak Namv yet Svoyeyu stoliceyu zrobiv Panyuj Musiv spochatku borotisya proti susidiv ta a takozh anklavu Si Ou i plemen lakv yetiv Volodar Namv yetu Lishe 196 roku do n e Ch yeu Da bulo viznalo samostijnim pravitelem z boku dinastiyi Han Vtim toj ne pochuvavsya dostatno pevno tozh musiv nadsilati koshtovni podarunki do dvoru kitajskih imperatoriv yaki rozglyadalisya yak danina Vtim situaciya zminilasya u 185 roci do n e koli imperatricya Lyuj Chzhi zaboronila torgivlyu Kitayu z Nanyuej Postupovo konflikt pereris u politichnu ploshinu popri te sho spochatku Ch yeu Da bazhav mirnogo virishennya superechok Zreshtoyu 183 roku do n e Ch yeu Da ogolosiv sebe imperatorom Nanyuej U atakuvavshi U Zhuya bo grafa Chanshi U vidpovid 181 roku do n e kitajska armiya vderlasya do Nanyuej ale cherez speku ta vologist znachna chastina yiyi zaginula Vijna pripinilasya zi shodzhennyam na tron v Kitayi Lyu Hena V rezultati torgovelni vidnosini bulo vidnovleno Ch yeu Da perestav tituluvatisya imperatorom u vidnosinah z Kitayem v seredini Nanyue zberig cej titul nominalno viznav zverhnist dinastiyi Han Zgodom spokijno volodaryuvav u svoyij derzhavi do samoyi smerti 137 roku do n e Jomu spadkuvav onuk Ch yeu Van Viong Primitkihttp www vostlit info Texts Dokumenty Suedostasien XIII Vjet sy lyok2 frametext1 htm untranslated Moskva Nauka 1980 S 109 138 288 s d Track Q24326422d Track Q649d Track Q24326423d Track Q248326DzherelaTaylor Jay 1983 The Birth of the Vietnamese University of California Press Brantly Womack China and Vietnam the politics of asymmetry Cambridge University Press 2006 2006 P 100 ISBN 0521853206 Taylor K W 2013 A History of the Vietnamese Cambridge University Press