Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хольмуль (ісп. Holmul) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала), неподалік від кордону із Белізом.
| Хольмуль | |
|---|---|
 Верхній малюнок зображує поліхромну керамічну тарілку з Хольмуля. З книги Р.Мервінт і Д.Вайланта | |
| Країна | Гватемала |
| Регіон | Петен |
| Історія | |
| Датування | бл.850 до н. е. — 950 |
| Періоди | Докласичний і класичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1901 |
| Відкривач | Р.Мервін і А.Тоззер |
 Хольмуль у Вікісховищі | |
Історія
Перші поселення на території Хольмуля виникли близько 850 року до н. е. Наприкінці докласичного періоду почалося піднесення держави. На думку дослідників, його володарі зуміли перемогти сусідів-суперників, насамперед Сіваль і Бекан, завдяки чому почала зростати політична і економічна потуга ахавів Хольмуля. Надалі області Сіваля, сусідні невеликі поселення увійшли до складу царства Хольмуль. Його старовинна назва поки що невідома.
У ранній класичний період царство опинилося під владою Теотіуакана, як й більшість міст Петену. На неї розповсюджувалася влада так званого «Нового порядку». Пізніше це місто-держава тривалий час було об'єктом боротьби між Мутульським і Канульським царствами, оскільки Хольмуль займав стратегічно важливе місце з точки зору обох царств: місто вздовж найкращого шляху на лінії схід-захід між Тікалєм і узбережжям, а також на лінії північ-південь між канульскою столицею Цібанче і гватемальським високогір'ям, звідси отримували базальт, обсидіан, жадеїт.
Після втручання у 580-х роках Саальського царства (союзника Канульської держави) тут постала династія на чолі із Оч-Чан-Йопаатом («бог грози, що вдирається на небо»), яка була відгалуженням саальської династії. З цього моменту ахави Хольмуля підтримували Канульське царство. Після поразки Кануля у 695 році від Мутуля, царі Хольмуля переоріентувалися на родичів з Сааля, сприяючи посиленню впливу останнього в регіоні. Тоді населення міста становило близько 2 тисяч осіб.
У 748 році ахав Вілаан-Чак-Ток-Вахйааб, після поразок саальського війська від мутульців, очолив боротьбу, але зазнав поразки і загинув. З цього моменту Хольмуль потрапив у залежність від Мутульського царства, що тривало до 820-х років. Втім володарі Хольмуля швидко оговталися, тепер вже під захистом мутульських ахавів почалося економічне відновлення.
Занепад мутульського царства не завадив подальшому розвитку Хольмуля. Відсутність великих зовнішніх амбіцій сприяло відсутності значних ворогів. Доволі вмілі дипломатичні дії його ахавів дозволили мирне співіснування з іншими державами (навіть «напівварварськими»). Із занепадом у середині IX ст. значної кількості міст Петену роль Хольмуля зросла. Вважається, що сюди перебралася частина ремісників, майстрів, торговців й знаті, оскільки Хольмуль залишався одним з небагатьох міст, що не зачепила криза.
Занепад почався після 900 року, який завершився у 950 році залишенням поселенням і загибеллю держави. Причини цього поки що не встановлені.
Ахави
Опис
Знаходиться на березі річки Хольмуль в Північно-Східному Петені, 25 км на північ від руїн Наранхо, 40 км на північний схід від Тікаля. Діаметр самого міста становить близько 6 км. Поруч з Хольмулєм розташовані невеличкі археологічні пам'ятки — Ла-Суфрікайа, Ko', Toт, Ріверона, Хахакаб, Хамонтун.
Серед будівель Хольмуля виявлено значну кількість графіті.
Архітектура
Архітектура Хольмуля відповідає «стилю Петен». Усі будови були зведені на штучних пагорбах. Основні будови розташовані за 3 км від центрального (ритуально-адміністративного) комплексу, околиці — 5 км. Складається з груп I, II, III. Основу складає центральна площа, яка на півночі межує з групою I, на півдні — Групою III. Східна площа становить 1 га (130х68 м), що межує на заході з Руїною X, на сході — Будовою 7, на півночі — Будовою 5, півдні — Будовою 46.
Спочатку адміністративний центр розташовувався на території Групи III. Тут розкопано велику піраміди (Руїна X), що свого часу розташовувалася в оточені трьох масивних майданів (одним з яких є центральна площа на сході). Руїна X і Будова 7 разом складають «Е-групу» (архітектурний комплекс, що складається з великої піраміди на західній стороні площі або платформи і піднесеної довгої споруди на східному боці), що за структурою нагадують подібні групи в Уашактуні та Тікалі.
Поруч був акрополь царя, який з іншими частинами міста з'єднувала широка дорога-гребля. Основу акрополя складає Будова «А» (або Двір «А»), що розташувався на узвишші на висоті 6 м. З сусіднім двором В з'єднувався мостом (або проходом). З заходу Двору «А» розташовується піраміда заввишки 12 м. З південного сходу і півдня акрополя виявлено рештки осель. На думку дослідників там могли мешкати родичі царя. У південній частині Двору «А» є будова 44, що має 18 м завдовжки. У середині є вузька центральна кімната, до якої ведуть головні двері, з боків розташовані невеличкі кімнати, ще 2 дверей (на схід і захід) заблоковано. Протилежні від центральних дверей ведуть до задньої частини Двору «А».
Двір «В» розташовано на прямокутній платформі заввишки 6 м у східній частині і 12 м — у західній. Численні кімнати підтримують склепіння у маянському стилі. До зали цієї будівлі ведуть сходи зі сходу центральної площі.
Інтерес являє величезний фриз зі стукко (виявлено під основою прямокутної піраміди 590 року) розміром 8 м завдовжки і 2 м заввишки, на якому зображені людські фігури з міфологічним контекстом, з чого вчені роблять висновок, що, можливо, це обожнені володарі. Зображені сидячи зі схрещеними ногами на голові маянського духу гори. Вони носять витончені головні убори і коштовності з жадеїту. На головних уборах у них записані імена. На фризі навіть збереглися сліди фарб — можна розгледіти червону, синю, зелену і жовту фарби. На фризі чітко помітно роботу різних майстрів. Одна людина працювала над лівою частиною барельєфа, а інша — над правою. Також тут представлені різні художні стилі: з лівого боку робота є витонченою і з кращим дотриманням пропорції, з правого боку переваги віддані більш рельєфним і пофарбованим деталям.
Група II представляє будови маянської знаті. У середині докласичного періоду (горизонт мамом) на місці майбутнього акрополя зведений храмовий ансамбль, що складається з перших версій Будівель В і F, а також будівлі N, згодом перекритого більш пізньої пірамідальною платформою. За однією з версій, Будинки В і N разом з спорудою, що не збереглися, утворювали тріадний акрополь, що існував до епохи пізнього докласичного періоду. У пізній докласичний період (IV ст. до н. е. — III ст., керамічний горизонт Чіканель) ранні версії будівель В, N і F перекриваються масивної платформою, висота якої перевищує 10 м при довжині 110 м, а ширина — 89 м. Цей акрополь стає основою для храмового комплексу, відомого як Група II.
Вони прилягають до великого майданчика для гри у м'яч, що прикрашено велетенськими масками зі стукко на західному і східному фасадах. У Групі II було знайдено поховання I—II ст., що містить чудові зразки «мамміформи» (поширені на початку нашої ери таці на ніжках у вигляді жіночих грудей).
Група I поділяється Східною площею на південну і північну, загалом охоплює 2,4 га. У центрі виявлено великий чултун з отвором в середині діаметром 3,5 м. Біля краю греблі, на відстані 100 м від групи розташовано майданчик для гри I (Будови 11 і 12, кожна з яких розміром 17x10x4 м). Він з'єднує між собою Групи I й II. Будови 11 і 12 розділяє алея. Посередині знаходиться маркер з каменю. на захід від цього «стадіону» розташувалася С-подібний двір відкритого типу, звернений на південь. Головною структурою цього двору є Буддова 13 розміром 32x7x3 м.
Скульптура
Стели і вівтарі представляються різні періоди, ранньокласичний, що належить до IV ст. 5 стел і 4 вівтаря докласичного періоду виявлено в Групі III. Біля Руїн X знаходяться три стели (1, 2, 12) і два вівтарі уздовж осей схід-захід й північ-південь. Стела 2 і вівтар 2 розташовані в передній частині Будови 5 на північному кінці Східної площі в той час як невеликий вівтар 9, знаходиться в південній частині. Стела 12 розташована в центрі Східної площі на вершині Будови 7. Поруч знайдено стелу 1 і вівтар 1, орієнтовані зі сходу на захід.
Кераміка
У часи розквіту існував власний стиль виробництва і розпису кераміки, що класифіковано як Хольмуль I (100 рік до н. е.— 100 рік н. е.), Хольмуль II (100—400 роки н. е.), Хольмуль III (400—600 роки), Хольмуль IV (600—850 роки), Хольмуль V (850—950 роки). У класичний період, особливо з VI ст., перетворюється на один з важливіших центрів розпису кераміки.
«Хольмуль I» має лощену поверхню, характерну для керамічної традиції етапу цаколь (ранньокласичний період), і віскоподібну на дотик поверхню, властиву посудинам етапу чіканель (пізній докласичний час). Поліхромний розпис поєднується з великою товщиною стінок і тетраподною формою. Жолобчастий орнамент і помаранчевий колір поверхні поєднуються з поліхромним розписом. Характерною особливістю Хольмуль III і Хольмуль IV є наявність червоної і помаранчевої фарб на вершковому тлі. Основною темою є так званні «Хольмульські танцюристи», тобто зображення богів і людей під час танцю. Їх розділяє лише техніка. Перший ще знаходився під впливом теоітуаканського мистецтва, останній є досконалим витвором Хольмуля. Хольмуль V відображає поступовий занепад класичного періоду.
Історія досліджень
Городище було виявлено у 1901 році експедицією А. Тоззера і Р. Мервіна. Попередні дослідження велися у 1909—1910 роках. 1911 року розпочалися розкопки, які стали першими науковими археологічними розкопками в низинних районах мая. Перші дослідження очолив Раймунд Мервін з Інституту Карнегі (США). 1924 року проведені нові дослідження фахівцями з Інституту Карнегі.
У 2000 році під керівництвом Франсіско Естрада-Беллі з Бостонського університету стартував новий проєкт дослідження городища. У перший же сезон було виявлено кілька монументів з написами. З 2008 року роботи фінансує університет Вандербільта (США).
Джерела
(англ.)
- Estrada-Belli F., Tokovinine A., Foley J. et al. A Maya Palace at Holmul, Peten, Guatemala and the Teotihuacan «Entrada»: Evidence from Murals 7 and 9//Latin American Antiquity. — 2009. — Vol. 20, No. 1. — P. 246—248.
- Estrada-Belli F. The First Maya Civilization: Ritual and Power Before the Classic Period. — London — New York: Routledge Taylor and Francis Group, 2011. — P. 132—134.
- Merwin R. E. and Vaillant G.C. 1932. The Ruins of Holmul, Guatemala. PMM, v. III, JN° 2. 2 cd. 1969.
Посилання
- Holmul [недоступне посилання з грудня 2017]
- Giant Maya Carvings Found in Guatemala
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holmul isp Holmul ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala nepodalik vid kordonu iz Belizom HolmulVerhnij malyunok zobrazhuye polihromnu keramichnu tarilku z Holmulya Z knigi R Mervint i D VajlantaKrayina GvatemalaRegion PetenIstoriyaDatuvannya bl 850 do n e 950Periodi Doklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1901Vidkrivach R Mervin i A Tozzer Holmul u VikishovishiIstoriyaPershi poselennya na teritoriyi Holmulya vinikli blizko 850 roku do n e Naprikinci doklasichnogo periodu pochalosya pidnesennya derzhavi Na dumku doslidnikiv jogo volodari zumili peremogti susidiv supernikiv nasampered Sival i Bekan zavdyaki chomu pochala zrostati politichna i ekonomichna potuga ahaviv Holmulya Nadali oblasti Sivalya susidni neveliki poselennya uvijshli do skladu carstva Holmul Jogo starovinna nazva poki sho nevidoma U rannij klasichnij period carstvo opinilosya pid vladoyu Teotiuakana yak j bilshist mist Petenu Na neyi rozpovsyudzhuvalasya vlada tak zvanogo Novogo poryadku Piznishe ce misto derzhava trivalij chas bulo ob yektom borotbi mizh Mutulskim i Kanulskim carstvami oskilki Holmul zajmav strategichno vazhlive misce z tochki zoru oboh carstv misto vzdovzh najkrashogo shlyahu na liniyi shid zahid mizh Tikalyem i uzberezhzhyam a takozh na liniyi pivnich pivden mizh kanulskoyu stoliceyu Cibanche i gvatemalskim visokogir yam zvidsi otrimuvali bazalt obsidian zhadeyit Pislya vtruchannya u 580 h rokah Saalskogo carstva soyuznika Kanulskoyi derzhavi tut postala dinastiya na choli iz Och Chan Jopaatom bog grozi sho vdirayetsya na nebo yaka bula vidgaluzhennyam saalskoyi dinastiyi Z cogo momentu ahavi Holmulya pidtrimuvali Kanulske carstvo Pislya porazki Kanulya u 695 roci vid Mutulya cari Holmulya pereorientuvalisya na rodichiv z Saalya spriyayuchi posilennyu vplivu ostannogo v regioni Todi naselennya mista stanovilo blizko 2 tisyach osib U 748 roci ahav Vilaan Chak Tok Vahjaab pislya porazok saalskogo vijska vid mutulciv ocholiv borotbu ale zaznav porazki i zaginuv Z cogo momentu Holmul potrapiv u zalezhnist vid Mutulskogo carstva sho trivalo do 820 h rokiv Vtim volodari Holmulya shvidko ogovtalisya teper vzhe pid zahistom mutulskih ahaviv pochalosya ekonomichne vidnovlennya Zanepad mutulskogo carstva ne zavadiv podalshomu rozvitku Holmulya Vidsutnist velikih zovnishnih ambicij spriyalo vidsutnosti znachnih vorogiv Dovoli vmili diplomatichni diyi jogo ahaviv dozvolili mirne spivisnuvannya z inshimi derzhavami navit napivvarvarskimi Iz zanepadom u seredini IX st znachnoyi kilkosti mist Petenu rol Holmulya zrosla Vvazhayetsya sho syudi perebralasya chastina remisnikiv majstriv torgovciv j znati oskilki Holmul zalishavsya odnim z nebagatoh mist sho ne zachepila kriza Zanepad pochavsya pislya 900 roku yakij zavershivsya u 950 roci zalishennyam poselennyam i zagibellyu derzhavi Prichini cogo poki sho ne vstanovleni AhaviOpisZnahoditsya na berezi richki Holmul v Pivnichno Shidnomu Peteni 25 km na pivnich vid ruyin Naranho 40 km na pivnichnij shid vid Tikalya Diametr samogo mista stanovit blizko 6 km Poruch z Holmulyem roztashovani nevelichki arheologichni pam yatki La Sufrikaja Ko Tot Riverona Hahakab Hamontun Sered budivel Holmulya viyavleno znachnu kilkist grafiti Arhitektura Arhitektura Holmulya vidpovidaye stilyu Peten Usi budovi buli zvedeni na shtuchnih pagorbah Osnovni budovi roztashovani za 3 km vid centralnogo ritualno administrativnogo kompleksu okolici 5 km Skladayetsya z grup I II III Osnovu skladaye centralna plosha yaka na pivnochi mezhuye z grupoyu I na pivdni Grupoyu III Shidna plosha stanovit 1 ga 130h68 m sho mezhuye na zahodi z Ruyinoyu X na shodi Budovoyu 7 na pivnochi Budovoyu 5 pivdni Budovoyu 46 Spochatku administrativnij centr roztashovuvavsya na teritoriyi Grupi III Tut rozkopano veliku piramidi Ruyina X sho svogo chasu roztashovuvalasya v otocheni troh masivnih majdaniv odnim z yakih ye centralna plosha na shodi Ruyina X i Budova 7 razom skladayut E grupu arhitekturnij kompleks sho skladayetsya z velikoyi piramidi na zahidnij storoni ploshi abo platformi i pidnesenoyi dovgoyi sporudi na shidnomu boci sho za strukturoyu nagaduyut podibni grupi v Uashaktuni ta Tikali Poruch buv akropol carya yakij z inshimi chastinami mista z yednuvala shiroka doroga greblya Osnovu akropolya skladaye Budova A abo Dvir A sho roztashuvavsya na uzvishshi na visoti 6 m Z susidnim dvorom V z yednuvavsya mostom abo prohodom Z zahodu Dvoru A roztashovuyetsya piramida zavvishki 12 m Z pivdennogo shodu i pivdnya akropolya viyavleno reshtki osel Na dumku doslidnikiv tam mogli meshkati rodichi carya U pivdennij chastini Dvoru A ye budova 44 sho maye 18 m zavdovzhki U seredini ye vuzka centralna kimnata do yakoyi vedut golovni dveri z bokiv roztashovani nevelichki kimnati she 2 dverej na shid i zahid zablokovano Protilezhni vid centralnih dverej vedut do zadnoyi chastini Dvoru A Dvir V roztashovano na pryamokutnij platformi zavvishki 6 m u shidnij chastini i 12 m u zahidnij Chislenni kimnati pidtrimuyut sklepinnya u mayanskomu stili Do zali ciyeyi budivli vedut shodi zi shodu centralnoyi ploshi Interes yavlyaye velicheznij friz zi stukko viyavleno pid osnovoyu pryamokutnoyi piramidi 590 roku rozmirom 8 m zavdovzhki i 2 m zavvishki na yakomu zobrazheni lyudski figuri z mifologichnim kontekstom z chogo vcheni roblyat visnovok sho mozhlivo ce obozhneni volodari Zobrazheni sidyachi zi shreshenimi nogami na golovi mayanskogo duhu gori Voni nosyat vitoncheni golovni ubori i koshtovnosti z zhadeyitu Na golovnih uborah u nih zapisani imena Na frizi navit zbereglisya slidi farb mozhna rozglediti chervonu sinyu zelenu i zhovtu farbi Na frizi chitko pomitno robotu riznih majstriv Odna lyudina pracyuvala nad livoyu chastinoyu barelyefa a insha nad pravoyu Takozh tut predstavleni rizni hudozhni stili z livogo boku robota ye vitonchenoyu i z krashim dotrimannyam proporciyi z pravogo boku perevagi viddani bilsh relyefnim i pofarbovanim detalyam Grupa II predstavlyaye budovi mayanskoyi znati U seredini doklasichnogo periodu gorizont mamom na misci majbutnogo akropolya zvedenij hramovij ansambl sho skladayetsya z pershih versij Budivel V i F a takozh budivli N zgodom perekritogo bilsh piznoyi piramidalnoyu platformoyu Za odniyeyu z versij Budinki V i N razom z sporudoyu sho ne zbereglisya utvoryuvali triadnij akropol sho isnuvav do epohi piznogo doklasichnogo periodu U piznij doklasichnij period IV st do n e III st keramichnij gorizont Chikanel ranni versiyi budivel V N i F perekrivayutsya masivnoyi platformoyu visota yakoyi perevishuye 10 m pri dovzhini 110 m a shirina 89 m Cej akropol staye osnovoyu dlya hramovogo kompleksu vidomogo yak Grupa II Voni prilyagayut do velikogo majdanchika dlya gri u m yach sho prikrasheno veletenskimi maskami zi stukko na zahidnomu i shidnomu fasadah U Grupi II bulo znajdeno pohovannya I II st sho mistit chudovi zrazki mammiformi poshireni na pochatku nashoyi eri taci na nizhkah u viglyadi zhinochih grudej Grupa I podilyayetsya Shidnoyu plosheyu na pivdennu i pivnichnu zagalom ohoplyuye 2 4 ga U centri viyavleno velikij chultun z otvorom v seredini diametrom 3 5 m Bilya krayu grebli na vidstani 100 m vid grupi roztashovano majdanchik dlya gri I Budovi 11 i 12 kozhna z yakih rozmirom 17x10x4 m Vin z yednuye mizh soboyu Grupi I j II Budovi 11 i 12 rozdilyaye aleya Poseredini znahoditsya marker z kamenyu na zahid vid cogo stadionu roztashuvalasya S podibnij dvir vidkritogo tipu zvernenij na pivden Golovnoyu strukturoyu cogo dvoru ye Buddova 13 rozmirom 32x7x3 m Skulptura Steli i vivtari predstavlyayutsya rizni periodi rannoklasichnij sho nalezhit do IV st 5 stel i 4 vivtarya doklasichnogo periodu viyavleno v Grupi III Bilya Ruyin X znahodyatsya tri steli 1 2 12 i dva vivtari uzdovzh osej shid zahid j pivnich pivden Stela 2 i vivtar 2 roztashovani v perednij chastini Budovi 5 na pivnichnomu kinci Shidnoyi ploshi v toj chas yak nevelikij vivtar 9 znahoditsya v pivdennij chastini Stela 12 roztashovana v centri Shidnoyi ploshi na vershini Budovi 7 Poruch znajdeno stelu 1 i vivtar 1 oriyentovani zi shodu na zahid Keramika U chasi rozkvitu isnuvav vlasnij stil virobnictva i rozpisu keramiki sho klasifikovano yak Holmul I 100 rik do n e 100 rik n e Holmul II 100 400 roki n e Holmul III 400 600 roki Holmul IV 600 850 roki Holmul V 850 950 roki U klasichnij period osoblivo z VI st peretvoryuyetsya na odin z vazhlivishih centriv rozpisu keramiki Holmul I maye loshenu poverhnyu harakternu dlya keramichnoyi tradiciyi etapu cakol rannoklasichnij period i viskopodibnu na dotik poverhnyu vlastivu posudinam etapu chikanel piznij doklasichnij chas Polihromnij rozpis poyednuyetsya z velikoyu tovshinoyu stinok i tetrapodnoyu formoyu Zholobchastij ornament i pomaranchevij kolir poverhni poyednuyutsya z polihromnim rozpisom Harakternoyu osoblivistyu Holmul III i Holmul IV ye nayavnist chervonoyi i pomaranchevoyi farb na vershkovomu tli Osnovnoyu temoyu ye tak zvanni Holmulski tancyuristi tobto zobrazhennya bogiv i lyudej pid chas tancyu Yih rozdilyaye lishe tehnika Pershij she znahodivsya pid vplivom teoituakanskogo mistectva ostannij ye doskonalim vitvorom Holmulya Holmul V vidobrazhaye postupovij zanepad klasichnogo periodu Istoriya doslidzhenGorodishe bulo viyavleno u 1901 roci ekspediciyeyu A Tozzera i R Mervina Poperedni doslidzhennya velisya u 1909 1910 rokah 1911 roku rozpochalisya rozkopki yaki stali pershimi naukovimi arheologichnimi rozkopkami v nizinnih rajonah maya Pershi doslidzhennya ocholiv Rajmund Mervin z Institutu Karnegi SShA 1924 roku provedeni novi doslidzhennya fahivcyami z Institutu Karnegi U 2000 roci pid kerivnictvom Fransisko Estrada Belli z Bostonskogo universitetu startuvav novij proyekt doslidzhennya gorodisha U pershij zhe sezon bulo viyavleno kilka monumentiv z napisami Z 2008 roku roboti finansuye universitet Vanderbilta SShA Dzherela angl Estrada Belli F Tokovinine A Foley J et al A Maya Palace at Holmul Peten Guatemala and the Teotihuacan Entrada Evidence from Murals 7 and 9 Latin American Antiquity 2009 Vol 20 No 1 P 246 248 Estrada Belli F The First Maya Civilization Ritual and Power Before the Classic Period London New York Routledge Taylor and Francis Group 2011 P 132 134 Merwin R E and Vaillant G C 1932 The Ruins of Holmul Guatemala PMM v III JN 2 2 cd 1969 PosilannyaHolmul nedostupne posilannya z grudnya 2017 Giant Maya Carvings Found in Guatemala