Копачи нці село Городенківського району Івано Франківської області Герб села є напівпромовистимсело Копачинці Герб Країн

48°50′21″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 48.83917° пн. ш. 25.38750° сх. д.Координати: 48°50′21″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 48.83917° пн. ш. 25.38750° сх. д.

Водойми

Дністер

Місцева влада

Адреса ради

с. Копачинці, вул. Січових Стрільців, 26

Карта

Копачинці

Копачинці

Мапа

Копачинці у Вікісховищі

Перша писемна згадка — 6 січня 1494 р. (запис про заставну оренду в Галицькому земському суді). В ньому зазначено, що «Шляхетно уроджений Іван з Монастирська заявив, що позичив у шляхетно уродженої Ганни, дружини колишнього шляхетно уродженого Павла Мареця 12 тисяч, відпустив їй в заставу свої села Чернелиця гнила, Копачинці, Кунисівці, Корнів, Корніївка і Барлуст. Ці села Ганна буде здержувати аж до повної сплати згаданих 12 тисяч».

Копачинці в своєму первісному вигляді мали форму поселення, характерною рисою якого було те, що двори розташовувалися у ряд з орієнтацією їх в одному напрямі вздовж обох берегів безіменної річки. Археологи засвідчують, що в середньовіччя, яке охоплює епоху понад тисячу років (476-1492), багато слов’янських поселень мали рядове прирічкове планування. З часом, в зв’язку із збільшенням чисельності населення, в селі з рядової форми сформувалось поселення вуличної форми, де два ряди хат, лицьові або бокові фасади яких звернені, дороги, утворили вулицю. В більшості випадків зовнішні лицьові боки будівель було зорієнтовані на південь. Спочатку в Копачинцях було дві вулиці, по одній на кожному куті, тобто на кожному боці потічка. Пізніше село розбудувалося і перетворилося в багатовуличний населений пункт. Цьому сприяло закріпачення селян і втручання в планування забудови села місцевих поміщиків та держави. Кожний селянський двір облаштувався на розсуд господаря. Вибір того чи іншого варіанту вільно забудованого двору був зумовлений заможністю конкретного господаря, наявності землі та господарськими потребами. Бідні селяни з метою економії коштів і матеріалів будували двори однорядні, тобто хата, сіни, комора і стайня були під одним дахом. Більш заможні облаштовували двохрядний двір: хата, сіни і комора були в одному ряді, а напроти господарські споруди (хлів, стайня, стодола). Їх будували як окремими будівлями, так і частково або повністю зблокованими між собою. Заможні господарі забудовували свої двори із П-подібним розташуванням житлових та господарських будівель, а також двори замкнутого типу. Такі двори надійно захищали мешканців від холодних вітрів, від хижих звірів та непрошених гостей і злодіїв. На початку етапу забудови в Копачинцях двори обгороджувались латами, плетеними плотами, парканами, обсаджували живоплотом. Заможні селяни відгороджувались від вулиці мурами.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.

Примітки

Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.

Джерела

Струк В. Краяни : (нариси історії села Копачинці) / В. Струк. — Вінниця, 2009. — 230 с.

Посилання

Село Копачинці на сайті експедиції «Дністер» Товариства Лева
Давнє городище в околицях с. Копачинці (сайт експедиції «Дністер») [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Народна творчість мешканців с. Копачинці (сайт експедиції «Дністер») [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.]
Монумент 500-ліття першої писемної згадки про Копачинці (сайт експедиції «Дністер») [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Івано-Франківську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.