Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баблер рудоголовийРудоголовий баблер підвид P r dusiti Національний парк Кхао Яй Таїланд source source Голос рудоголовог

Баблер рудоголовий

Баблер рудоголовий
Баблер рудоголовий
image
Рудоголовий баблер (підвид P. r. dusiti, Національний парк Кхао Яй, Таїланд)

Голос рудоголового баблера (номінативний підвид)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Pellorneidae
Рід: Баблер (Pellorneum)
Вид: Баблер рудоголовий
Біноміальна назва
Pellorneum ruficeps
Swainson, 1832
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
image Вікісховище: Pellorneum ruficeps
image Віківиди: Pellorneum ruficeps
image EOL: 920789
image ITIS: 561900
image МСОП: 22715859
image NCBI: 98146

Ба́блер рудоголовий (Pellorneum ruficeps) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 15-17 см. Голова верлика, хвіст довгий і вузький. Верхня частина тіла коричнева, тім'я руде або каштанове, над очима широкі світлі "брови". Нижня частина тіла біла, груди і боки поцятковані темними смугами. Самці дещо більші за самиць і сильніше поцятковані. Представники різних підвидів дещо різняться за забарвленням.

Підвиди

Виділяють двадцять вісім підвидів:

  • P. r. olivaceum Jerdon, 1839 — північно-західна Індія;
  • P. r. ruficeps Swainson, 1832 — західна і центральна Індія;
  • P. r. pallidum Abdulali, 1982 — південно-східна Індія;
  • P. r. punctatum (Gould, 1838) — західні Гімалаї;
  • P. r. mandellii Blanford, 1871 — від Непалу до Аруначал-Прадешу;
  • P. r. chamelum Deignan, 1947 — південь Ассаму і схід Бангладеш;
  • P. r. pectorale Godwin-Austen, 1877 — схід Аруначал-Прадешу і північна М'янма;
  • P. r. ripleyi Deignan, 1947 — схід Ассаму (Північно-Східна Індія);
  • P. r. vocale Deignan, 1947 — Маніпур (Північно-Східна Індія);
  • P. r. stageri Deignan, 1947 — північно-східна М'янма;
  • P. r. shanense Deignan, 1947 — від східної М'янми до південно-східного Юньнаню;
  • P. r. hilarum Deignan, 1947 —центральна М'янма;
  • P. r. victoriae Deignan, 1947 — західна М'янма;
  • P. r. minus Hume, 1873 — південна М'янма;
  • P. r. subochraceum Swinhoe, 1871 — південно-східна М'янма і західний Таїланд;
  • P. r. insularum Deignan, 1947 — острови [en];
  • P. r. acrum Deignan, 1947 — західний і південний Таїланд, північ Малайського півострова;
  • P. r. chthonium Deignan, 1947 — північно-західний Таїланд;
  • P. r. indistinctum Deignan, 1947 — крайня північ Таїланду;
  • P. r. elbeli Deignan, 1956 — Північно-Східний Таїланд;
  • P. r. dusiti Dickinson & Chaiyaphun, 1970 — схід центрального Таїланду;
  • P. r. oreum Deignan, 1947 — південний Юньнань, північний Лаос і північно-західний В'єтнам;
  • P. r. vividum La Touche, 1921 — південно-східний Юньнань, північний і центральний В'єтнам;
  • P. r. ubonense Deignan, 1947 — Північно-Східний Таїланд, південний Лаос і північно-східна Камбоджа;
  • P. r. deignani Delacour, 1951 — південний В'єтнам і східна Камбоджа;
  • P. r. dilloni Delacour, 1951 — крайній південь В'єтнаму і південно-східна Камбоджа;
  • P. r. euroum Deignan, 1947 — південний і південно-східний Таїланд, західна Камбоджа;
  • P. r. smithi Riley, 1924 — острови Сіамської затоки.

Поширення і екологія

Рудоголові баблери поширені в Індії, Гімалаях та в Південно-Східній Азії. Вони живуть в густому підліску тропічних лісів, в бамбукових і чагарникових заростях, на плантаціях, в ярах, поблизу річок і струмків. Зустрічаються на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря. Не мігрують.

Поведінка

Рудоголові баблери живляться безхребетними, яких шукають в підліску. Гніздування відбувається під час сезону дощів. Гніздо куполоподібне з бічним входом, в кладці від 2 до 5 яєць. Пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилупллення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Jønsson, Knud A.; Fjeldså, Jon (2006). A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zoologica Scripta. 35 (2): 149—186. doi:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x.
  4. Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 425—426.
  5. Baker, ECS (1922). Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 238—242.
  6. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
  7. Mayr E; R A Paynter Jr, ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Volume 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 241—245.
  8. Ali, Salim & S.D. Ripley (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 114—122.
  9. Whistler, Hugh. Popular Handbook of Indian Birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 53—54.
  10. Betham R M (1903). The nest of the Yellow-browed Bulbul (Iole icterica) and the Spotted Babbler (Pellorneum ruficeps). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 15 (2): 346—347.
  11. Hume AO (1889). Oates, EW (ред.). The nests and eggs of Indian Birds. Volume 1 (вид. 2nd). London: R H Porter. с. 100.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Babler rudogolovijRudogolovij babler pidvid P r dusiti Nacionalnij park Khao Yaj Tayiland source source Golos rudogolovogo bablera nominativnij pidvid Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina PellorneidaeRid Babler Pellorneum Vid Babler rudogolovijBinomialna nazvaPellorneum ruficeps Swainson 1832Pidvidi Div tekst PosilannyaVikishovishe Pellorneum ruficepsVikividi Pellorneum ruficepsEOL 920789ITIS 561900MSOP 22715859NCBI 98146 Ba bler rudogolovij Pellorneum ruficeps vid gorobcepodibnih ptahiv rodini Pellorneidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisDovzhina ptaha stanovit 15 17 sm Golova verlika hvist dovgij i vuzkij Verhnya chastina tila korichneva tim ya rude abo kashtanove nad ochima shiroki svitli brovi Nizhnya chastina tila bila grudi i boki pocyatkovani temnimi smugami Samci desho bilshi za samic i silnishe pocyatkovani Predstavniki riznih pidvidiv desho riznyatsya za zabarvlennyam PidvidiVidilyayut dvadcyat visim pidvidiv P r olivaceum Jerdon 1839 pivnichno zahidna Indiya P r ruficeps Swainson 1832 zahidna i centralna Indiya P r pallidum Abdulali 1982 pivdenno shidna Indiya P r punctatum Gould 1838 zahidni Gimalayi P r mandellii Blanford 1871 vid Nepalu do Arunachal Pradeshu P r chamelum Deignan 1947 pivden Assamu i shid Bangladesh P r pectorale Godwin Austen 1877 shid Arunachal Pradeshu i pivnichna M yanma P r ripleyi Deignan 1947 shid Assamu Pivnichno Shidna Indiya P r vocale Deignan 1947 Manipur Pivnichno Shidna Indiya P r stageri Deignan 1947 pivnichno shidna M yanma P r shanense Deignan 1947 vid shidnoyi M yanmi do pivdenno shidnogo Yunnanyu P r hilarum Deignan 1947 centralna M yanma P r victoriae Deignan 1947 zahidna M yanma P r minus Hume 1873 pivdenna M yanma P r subochraceum Swinhoe 1871 pivdenno shidna M yanma i zahidnij Tayiland P r insularum Deignan 1947 ostrovi en P r acrum Deignan 1947 zahidnij i pivdennij Tayiland pivnich Malajskogo pivostrova P r chthonium Deignan 1947 pivnichno zahidnij Tayiland P r indistinctum Deignan 1947 krajnya pivnich Tayilandu P r elbeli Deignan 1956 Pivnichno Shidnij Tayiland P r dusiti Dickinson amp Chaiyaphun 1970 shid centralnogo Tayilandu P r oreum Deignan 1947 pivdennij Yunnan pivnichnij Laos i pivnichno zahidnij V yetnam P r vividum La Touche 1921 pivdenno shidnij Yunnan pivnichnij i centralnij V yetnam P r ubonense Deignan 1947 Pivnichno Shidnij Tayiland pivdennij Laos i pivnichno shidna Kambodzha P r deignani Delacour 1951 pivdennij V yetnam i shidna Kambodzha P r dilloni Delacour 1951 krajnij pivden V yetnamu i pivdenno shidna Kambodzha P r euroum Deignan 1947 pivdennij i pivdenno shidnij Tayiland zahidna Kambodzha P r smithi Riley 1924 ostrovi Siamskoyi zatoki Poshirennya i ekologiyaRudogolovi bableri poshireni v Indiyi Gimalayah ta v Pivdenno Shidnij Aziyi Voni zhivut v gustomu pidlisku tropichnih lisiv v bambukovih i chagarnikovih zarostyah na plantaciyah v yarah poblizu richok i strumkiv Zustrichayutsya na visoti vid 500 do 1200 m nad rivnem morya Ne migruyut PovedinkaRudogolovi bableri zhivlyatsya bezhrebetnimi yakih shukayut v pidlisku Gnizduvannya vidbuvayetsya pid chas sezonu doshiv Gnizdo kupolopodibne z bichnim vhodom v kladci vid 2 do 5 yayec Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 13 dniv pislya vilupllennya PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 13 grudnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jonsson Knud A Fjeldsa Jon 2006 A phylogenetic supertree of oscine passerine birds Aves Passeri Zoologica Scripta 35 2 149 186 doi 10 1111 j 1463 6409 2006 00221 x Rasmussen PC JC Anderton 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Volume 2 Washington DC and Barcelona Smithsonian Institution amp Lynx Edicions s 425 426 Baker ECS 1922 Fauna of British India including Ceylon and Burma Birds Volume 1 vid 2nd London Taylor and Francis s 238 242 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red October 2021 IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 23 zhovtnya 2021 Mayr E R A Paynter Jr red 1964 Check list of Birds of the World Volume 10 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 241 245 Ali Salim amp S D Ripley 1996 Handbook of the Birds of India and Pakistan Volume 6 vid 2nd New Delhi Oxford University Press s 114 122 Whistler Hugh Popular Handbook of Indian Birds vid 4th London Gurney and Jackson s 53 54 Betham R M 1903 The nest of the Yellow browed Bulbul Iole icterica and the Spotted Babbler Pellorneum ruficeps J Bombay Nat Hist Soc 15 2 346 347 Hume AO 1889 Oates EW red The nests and eggs of Indian Birds Volume 1 vid 2nd London R H Porter s 100 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ