Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олекса ндр Володи мирович Лаврино вич 28 червня 1956 1956 06 28 Овруч Житомирська область український політик один із за

Олександр Лавринович

Олександр Лавринович

Олекса́ндр Володи́мирович Лаврино́вич (28 червня 1956(1956-06-28), Овруч, Житомирська область) — український політик, один із засновників і керівників першої опозиційної проукраїнської партії Народний рух України 1989 року, виборювач незалежності України, підозрюваний у вчиненні державної зради.

Олександр Володимирович Лавринович
image
Олександр Володимирович Лавринович
Олександр Лавринович у 2013
Голова Вищої ради юстиції
4 липня 2013 — 10 квітня 2014
Президент Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр Азаров Микола Янович
Попередник
12-й Міністр юстиції України
11 березня 2010 — 4 липня 2013
Президент Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр Азаров Микола Янович
Попередник Оніщук Микола Васильович
Наступник Лукаш Олена Леонідівна
9-й Перший заступник Голови Верховної Ради України
2 вересня 2008 — 11 березня 2010
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Янукович Віктор Федорович
Попередник Мартинюк Адам Іванович
Наступник Мартинюк Адам Іванович
10-й Міністр юстиції України
1 листопада 2006 — 18 грудня 2007
Президент Ющенко Віктор Андрійович
Попередник Зварич Роман Михайлович
Наступник Оніщук Микола Васильович
6-й Міністр юстиції України
7 травня 2002 — 3 лютого 2005
Президент Кучма Леонід Данилович
Ющенко Віктор Андрійович
Попередник Станік Сюзанна Романівна
Наступник Зварич Роман Михайлович
Народився 28 червня 1956(1956-06-28) (67 років)
Овруч, Житомирська область
Відомий як політик, державний діяч, адвокат
Громадянство Україна
Національність Українець
Alma mater фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партія НРУ, Партія регіонів
У шлюбі з Світлана Григорівна (1956) 
Діти Максим (1978)  Віталій (1983)
Нагороди
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Заслужений юрист України
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України
2-го скликання
НРУ 11 травня 1994 — 12 травня 1998
3-го скликання
НРУ 12 травня 1998 — 18 жовтня 2001
6-го скликання
ПР 23 листопада 2007 — 11 березня 2010
7-го скликання
ПР 12 грудня 2012 — 25 грудня 2012
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавринович.

Голова Вищої ради юстиції з 4 липня 2013 р. до 10 квітня 2014. Перший заступник Голови Верховної Ради України 6-го скликання (2 вересня 2008 року — 11 березня 2010 року). Тричі Міністр юстиції України (2002—2005; 2006—2007; 2010—2013). Колишній член Партії регіонів.

Біографія

Батько Володимир Павлович (1929) і мати Валентина Павлівна (1928), дружина Світлана Григорівна (1956) — математик-програміст , син Максим Лавринович (1978) — керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери», син Віталій (1983).

У 1978 році закінчив КНУ ім. Шевченка (фізичний факультет) за спеціальністю «оптичні прилади і спектроскопія». У 1987 році закінчив аспірантуру Київського політехнічного інституту за спеціальністю «лазерна техніка та технологія», у 1988 році захистив дисертацію «Інтенсифікація обробки надтвердої кераміки лазерним випромінюванням».

У 1998 році закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство» з відзнакою, у 2001 році захистив кандидатську дисертацію «Виборче законодавство України та проблеми його вдосконалення» на спеціалізованій Раді Інституту держави і права ім. В. Корецького Національної академії наук України.

Трудову біографію розпочав у 1978 році — на посаді інженера, згодом — молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР.

1981—1984 — служба в армії (начальник радіолокаційної станції).

У 1990—1992 роках — старший викладач (за сумісництвом) факультету хімічного машинобудування Київського політехнічного інституту.

Член Народного Руху України з часу його заснування. У 1989 р. обраний заступником Голови Ради представників НРУ. У 1990—1997 р.р. на 2,3,4,5,6,7 Зборах Руху обирався заступником, першим заступником Голови Народного Руху України. У 1998 році на 8-х Зборах Народного Руху України звільнився з посади заступника Голови Руху й вийшов із складу всіх керівних органів Руху.

У 1990 році обраний членом Центральної виборчої комісії, у 1991 р. — заступником Голови ЦВК, у 1993—1994 роках виконував обов'язки Голови Центрвиборчкому.

У 1994—1998 р.р. — народний депутат України 2-го скликання, обраний у 274 виборчому окрузі (Львівська область). Заступник Голови комітету з питань правової політики і судово-правової реформи. Координатор парламентської фракції Народного Руху України.

4 квітня 1996 року 10 депутатських фракцій (без соціалістів та комуністів) створили міжфракційну депутатську групу з розробки Конституції і обрали керівником групи заступника голови Народного Руху України О. Лавриновича.

У 1998—2001 р.р. Народний депутат України 3-го скликання, обраний у 121 виборчому окрузі (Львівська область). Секретар комітету з питань правової реформи. Член Фракції Народного Руху України. Склав депутатські повноваження 18 жовтня 2001 р.

У 2001—2002 р.р. Державний секретар Міністерства юстиції України.

У 2002 році обраний народним депутатом України 4-го скликання за виборчим списком блоку «Наша Україна». Від реєстрації народним депутатом України відмовився.

У 2002—2005 р.р. міністр юстиції України.

У 2005—2006 р.р. заступник Голови правління ВАТ «Укрнафта».

З серпня 2006 року — перший заступник Міністра Кабінету Міністрів — начальник Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України.

1 листопада 2006 року знову призначений міністром юстиції України.

З листопада 2007 Народний депутат України 6 скликання від Партії регіонів, № 67 в списку. На час виборів: Міністр юстиції України, безпартійний.

З грудня 2007 заступник голови фракції Партії регіонів.

Перший заступник Голови Верховної Ради України 6-го скликання з 2 вересня 2008 року по 11 березня 2010 року.

З 10 березня 2010 втретє призначено на посаду Міністра юстиції України

Член Вищої ради юстиції за посадою (присягу члена ВРЮ склав на пленарному засіданні Верховної Ради України 12 березня 2010 р.)

4 липня 2013 року звільнений з посади Міністра юстиції України.

2 липня 2013 обраний Верховною Радою України членом Вищої Ради Юстиції.

4 липня 2013 члени Вищої Ради Юстиції обрали Лавриновича Головою Вищою Ради Юстиції. 10 квітня 2014 завершив роботу в ВРЮ.

Кримінальна справа

2015

13 липня 2015 року Генеральна прокуратура України повідомила про підозру Лавриновичу в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ (розтрата шляхом зловживання службовим становищем державних коштів на суму 8,5 млн грн). За даними слідства, було перераховано 95 тис. грн, 2013 ще 8,6 млн грн. на послуги іноземних юристів, юридичної компанії зі США «Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom» для захисту держави Україна у кримінальній справі «Тимошенко проти України», яка була на розгляді в Європейському суді з прав людини.

30 липня 2015 року Печерський суд Києва призначив заставу в розмірі 1,2 млн грн, яка була внесена 7 серпня. 18 серпня 2016 року ГПУ повторно вручила Лавриновичу підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (у документі новий текст та виправлені помилки).

15 вересня 2017 року суддя Батрин Печерського районного суду Києва обрала Лавриновичу запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 02.11.17 у справі про захоплення державної влади шляхом оприлюднення Міністерством юстиції рішення Конституційного суду України від 30.09.10 р..

7 вересня Апеляційний суд Києва скасував рішення Печерського суду і звільнив Лавриновича в залі суду. Апеляційний суд встановив факт необгрунтованості підозри Лавриновивичу і вказав на перевищення повноважень і протиправні дії судді Печерського районного суду при прийнятті ухвали від 15.09.2017 р.

2022

25 липня 2022 року Лавриновичу заочно було оголошено підозру у вчиненні державної зради через візування Міністерством Юстиції (як і іншими міністерствами та відомствами України) довідки Про погодження проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення проєкту угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування ЧФ РФ на території України». Досудове розслідування встановило, що «Харківські угоди» між Україною і РФ з питань перебування Чорноморського флоту РФ в Україні були нав'язані колишнім президентом РФ Медведєвим тодішньому прем'єр-міністру України Азарову, але Лавринович, розуміючи наслідки, все одно займався підготовкою угоди. Міждержавні угоди (Харківські угоди) були підписані зі сторони України Президентом України та вступили в силу після ратифікації Верховною Радою України — 236 голосів «За», лишаються чинними і не денонсованими зі сторони України і донині.

Наукові роботи, винаходи та досягнення

Автор та співавтор 12 винаходів, 4 монографій, 48 наукових праць у галузі лазерної технології. Автор понад 20-ти наукових праць в галузі конституційного права. Автор і співавтор близько 50-ти законопроєктів, автор концепції Конституційного договору. Співавтор Конституції України.

Нагороди

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2010 року № 1979-VI «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лавриновича О.В.»
  2. Постанова Верховної Ради України від 25 грудня 2012 року № 13-VII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лавриновича О.В.»
  3. Лавринович — вже голова Вищої ради юстиції // [ 7 липня 2013 у Wayback Machine.] Українська Правда, 04 липня 2013
  4. . Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
  5. . Архів оригіналу за 28 листопада 2019.
  6. Постанова Верховної Ради України від 18 жовтня 2001 року № 2764-III «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лавриновича О.В.»
  7. Указ Президента України від 24 липня 2001 року № 565/2001 «Про призначення О. Лавриновича Державним секретарем Міністерства юстиції України»
  8. Указ Президента України від 7 травня 2002 року № 436/2002 «Про звільнення О. Лавриновича з посади Державного секретаря Міністерства юстиції України»
  9. Постанова Центральної виборчої комісії від 8 травня 2002 року № 920 «Про заяву Лавриновича О.В., обраного народним депутатом України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі»
  10. Указ Президента України від 7 травня 2002 року № 438/2002 «Про призначення О. Лавриновича Міністром юстиції України»
  11. Указ Президента України від 3 лютого 2005 року № 142/2005 «Про звільнення О. Лавриновича з посади Міністра юстиції України»
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2006 року № 1115 «Про призначення Лавриновича О.В. першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України - начальником Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  13. Постанова Верховної Ради України від 1 листопада 2006 року № 295-V «Про призначення Лавриновича О.В. на посаду Міністра юстиції України»
  14. Указ Президента України від 4 липня 2013 року № 361/2013 «Про звільнення О. Лавриновича з посади Міністра юстиції України»
  15. Постанова Верховної Ради України від 2 липня 2013 року № 370-VII «Про призначення Лавриновича О.В. членом Вищої ради юстиції»
  16. . ukranews.com. Українські новини. 13 липня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2016.
  17. . Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 22 травня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 12 липня 2017.
  19. . Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 12 липня 2017.
  20. . ukranews.com. Українські новини. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 9 березня 2016.
  21. . 18 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= ()
  22. Лавриновича заарештували у справі зміни Конституції 2010 року. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 липня 2022.
  23. . ukranews.com. Українські новини. 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2018.
  24. . ukranews.com. Українські новини. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2018.
  25. Двох міністрів часів Януковича підозрюють у держзраді за "Харківські угоди". РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 липня 2022.
  26. . Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  27. . Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
  28. Указ Президента України від 27 листопада 2001 року № 1157/2001 «Про відзначення державними нагородами України»
  29. Указ Президента України від 29 березня 2003 року № 287/2003 «Про відзначення державними нагородами України членів Вищої ради юстиції»

Джерела

  • Лавринович Олександр Володимирович, Офіційна сторінка Facebook
  • Лавринович Олександр Володимирович // Офіційний сайт Вищої ради юстиції України [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Попередник: 6-й Міністр юстиції України
7 травня 2002 — 3 лютого 2005 		Наступник:

Станік Сюзанна Романівна 		Зварич Роман Михайлович
Попередник: 10-й Міністр юстиції України
1 листопада 2006 — 18 грудня 2007 		Наступник:

Зварич Роман Михайлович 		Оніщук Микола Васильович
Попередник: 12-й Міністр юстиції України
11 березня 2010 — 4 липня 2013 		Наступник:

Оніщук Микола Васильович 		Лукаш Олена Леонідівна

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksa ndr Volodi mirovich Lavrino vich 28 chervnya 1956 1956 06 28 Ovruch Zhitomirska oblast ukrayinskij politik odin iz zasnovnikiv i kerivnikiv pershoyi opozicijnoyi proukrayinskoyi partiyi Narodnij ruh Ukrayini 1989 roku viboryuvach nezalezhnosti Ukrayini pidozryuvanij u vchinenni derzhavnoyi zradi Oleksandr Volodimirovich LavrinovichOleksandr Volodimirovich LavrinovichOleksandr Lavrinovich u 2013Golova Vishoyi radi yusticiyi4 lipnya 2013 10 kvitnya 2014Prezident Yanukovich Viktor FedorovichPrem yer ministr Azarov Mikola YanovichPoperednik12 j Ministr yusticiyi Ukrayini11 bereznya 2010 4 lipnya 2013Prezident Yanukovich Viktor FedorovichPrem yer ministr Azarov Mikola YanovichPoperednik Onishuk Mikola VasilovichNastupnik Lukash Olena Leonidivna9 j Pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini2 veresnya 2008 11 bereznya 2010Prezident Yushenko Viktor Andrijovich Yanukovich Viktor FedorovichPoperednik Martinyuk Adam IvanovichNastupnik Martinyuk Adam Ivanovich10 j Ministr yusticiyi Ukrayini1 listopada 2006 18 grudnya 2007Prezident Yushenko Viktor AndrijovichPoperednik Zvarich Roman MihajlovichNastupnik Onishuk Mikola Vasilovich6 j Ministr yusticiyi Ukrayini7 travnya 2002 3 lyutogo 2005Prezident Kuchma Leonid Danilovich Yushenko Viktor AndrijovichPoperednik Stanik Syuzanna RomanivnaNastupnik Zvarich Roman MihajlovichNarodivsya 28 chervnya 1956 1956 06 28 67 rokiv Ovruch Zhitomirska oblastVidomij yak politik derzhavnij diyach advokatGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist UkrayinecAlma mater fizichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka NTUU KPI im Igorya Sikorskogo i Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava MudrogoPolitichna partiya NRU Partiya regionivU shlyubi z Svitlana Grigorivna 1956 Diti Maksim 1978 Vitalij 1983 Nagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Zasluzhenij yurist Ukrayini Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya NRU 11 travnya 1994 12 travnya 1998 3 go sklikannya NRU 12 travnya 1998 18 zhovtnya 2001 6 go sklikannya PR 23 listopada 2007 11 bereznya 2010 7 go sklikannya PR 12 grudnya 2012 25 grudnya 2012 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrinovich Golova Vishoyi radi yusticiyi z 4 lipnya 2013 r do 10 kvitnya 2014 Pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 6 go sklikannya 2 veresnya 2008 roku 11 bereznya 2010 roku Trichi Ministr yusticiyi Ukrayini 2002 2005 2006 2007 2010 2013 Kolishnij chlen Partiyi regioniv BiografiyaBatko Volodimir Pavlovich 1929 i mati Valentina Pavlivna 1928 druzhina Svitlana Grigorivna 1956 matematik programist sin Maksim Lavrinovich 1978 keruyuchij partner yuridichnoyi firmi Lavrinovich i Partneri sin Vitalij 1983 U 1978 roci zakinchiv KNU im Shevchenka fizichnij fakultet za specialnistyu optichni priladi i spektroskopiya U 1987 roci zakinchiv aspiranturu Kiyivskogo politehnichnogo institutu za specialnistyu lazerna tehnika ta tehnologiya u 1988 roci zahistiv disertaciyu Intensifikaciya obrobki nadtverdoyi keramiki lazernim viprominyuvannyam U 1998 roci zakinchiv Nacionalnu yuridichnu akademiyu Ukrayini im Yaroslava Mudrogo za specialnistyu pravoznavstvo z vidznakoyu u 2001 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Viborche zakonodavstvo Ukrayini ta problemi jogo vdoskonalennya na specializovanij Radi Institutu derzhavi i prava im V Koreckogo Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Trudovu biografiyu rozpochav u 1978 roci na posadi inzhenera zgodom molodshij naukovij spivrobitnik naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik Institutu nadtverdih materialiv AN URSR 1981 1984 sluzhba v armiyi nachalnik radiolokacijnoyi stanciyi U 1990 1992 rokah starshij vikladach za sumisnictvom fakultetu himichnogo mashinobuduvannya Kiyivskogo politehnichnogo institutu Chlen Narodnogo Ruhu Ukrayini z chasu jogo zasnuvannya U 1989 r obranij zastupnikom Golovi Radi predstavnikiv NRU U 1990 1997 r r na 2 3 4 5 6 7 Zborah Ruhu obiravsya zastupnikom pershim zastupnikom Golovi Narodnogo Ruhu Ukrayini U 1998 roci na 8 h Zborah Narodnogo Ruhu Ukrayini zvilnivsya z posadi zastupnika Golovi Ruhu j vijshov iz skladu vsih kerivnih organiv Ruhu U 1990 roci obranij chlenom Centralnoyi viborchoyi komisiyi u 1991 r zastupnikom Golovi CVK u 1993 1994 rokah vikonuvav obov yazki Golovi Centrviborchkomu U 1994 1998 r r narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya obranij u 274 viborchomu okruzi Lvivska oblast Zastupnik Golovi komitetu z pitan pravovoyi politiki i sudovo pravovoyi reformi Koordinator parlamentskoyi frakciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini 4 kvitnya 1996 roku 10 deputatskih frakcij bez socialistiv ta komunistiv stvorili mizhfrakcijnu deputatsku grupu z rozrobki Konstituciyi i obrali kerivnikom grupi zastupnika golovi Narodnogo Ruhu Ukrayini O Lavrinovicha U 1998 2001 r r Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya obranij u 121 viborchomu okruzi Lvivska oblast Sekretar komitetu z pitan pravovoyi reformi Chlen Frakciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini Sklav deputatski povnovazhennya 18 zhovtnya 2001 r U 2001 2002 r r Derzhavnij sekretar Ministerstva yusticiyi Ukrayini U 2002 roci obranij narodnim deputatom Ukrayini 4 go sklikannya za viborchim spiskom bloku Nasha Ukrayina Vid reyestraciyi narodnim deputatom Ukrayini vidmovivsya U 2002 2005 r r ministr yusticiyi Ukrayini U 2005 2006 r r zastupnik Golovi pravlinnya VAT Ukrnafta Z serpnya 2006 roku pershij zastupnik Ministra Kabinetu Ministriv nachalnik Upravlinnya pravovogo zabezpechennya Sekretariatu Kabinetu Ministriv Ukrayini 1 listopada 2006 roku znovu priznachenij ministrom yusticiyi Ukrayini Z listopada 2007 Narodnij deputat Ukrayini 6 sklikannya vid Partiyi regioniv 67 v spisku Na chas viboriv Ministr yusticiyi Ukrayini bezpartijnij Z grudnya 2007 zastupnik golovi frakciyi Partiyi regioniv Pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 6 go sklikannya z 2 veresnya 2008 roku po 11 bereznya 2010 roku Z 10 bereznya 2010 vtretye priznacheno na posadu Ministra yusticiyi Ukrayini Chlen Vishoyi radi yusticiyi za posadoyu prisyagu chlena VRYu sklav na plenarnomu zasidanni Verhovnoyi Radi Ukrayini 12 bereznya 2010 r 4 lipnya 2013 roku zvilnenij z posadi Ministra yusticiyi Ukrayini 2 lipnya 2013 obranij Verhovnoyu Radoyu Ukrayini chlenom Vishoyi Radi Yusticiyi 4 lipnya 2013 chleni Vishoyi Radi Yusticiyi obrali Lavrinovicha Golovoyu Vishoyu Radi Yusticiyi 10 kvitnya 2014 zavershiv robotu v VRYu Kriminalna sprava2015 13 lipnya 2015 roku Generalna prokuratura Ukrayini povidomila pro pidozru Lavrinovichu v skoyenni zlochinu peredbachenogo ch 5 st 191 KKU roztrata shlyahom zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem derzhavnih koshtiv na sumu 8 5 mln grn Za danimi slidstva bulo pererahovano 95 tis grn 2013 she 8 6 mln grn na poslugi inozemnih yuristiv yuridichnoyi kompaniyi zi SShA Skadden Arps Slate Meagher amp Flom dlya zahistu derzhavi Ukrayina u kriminalnij spravi Timoshenko proti Ukrayini yaka bula na rozglyadi v Yevropejskomu sudi z prav lyudini 30 lipnya 2015 roku Pecherskij sud Kiyeva priznachiv zastavu v rozmiri 1 2 mln grn yaka bula vnesena 7 serpnya 18 serpnya 2016 roku GPU povtorno vruchila Lavrinovichu pidozru za ch 5 st 191 KKU u dokumenti novij tekst ta vipravleni pomilki 15 veresnya 2017 roku suddya Batrin Pecherskogo rajonnogo sudu Kiyeva obrala Lavrinovichu zapobizhnij zahid u viglyadi utrimannya pid vartoyu do 02 11 17 u spravi pro zahoplennya derzhavnoyi vladi shlyahom oprilyudnennya Ministerstvom yusticiyi rishennya Konstitucijnogo sudu Ukrayini vid 30 09 10 r 7 veresnya Apelyacijnij sud Kiyeva skasuvav rishennya Pecherskogo sudu i zvilniv Lavrinovicha v zali sudu Apelyacijnij sud vstanoviv fakt neobgruntovanosti pidozri Lavrinovivichu i vkazav na perevishennya povnovazhen i protipravni diyi suddi Pecherskogo rajonnogo sudu pri prijnyatti uhvali vid 15 09 2017 r 2022 25 lipnya 2022 roku Lavrinovichu zaochno bulo ogolosheno pidozru u vchinenni derzhavnoyi zradi cherez vizuvannya Ministerstvom Yusticiyi yak i inshimi ministerstvami ta vidomstvami Ukrayini dovidki Pro pogodzhennya proyektu rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro shvalennya proyektu ugodi mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu z pitan perebuvannya ChF RF na teritoriyi Ukrayini Dosudove rozsliduvannya vstanovilo sho Harkivski ugodi mizh Ukrayinoyu i RF z pitan perebuvannya Chornomorskogo flotu RF v Ukrayini buli nav yazani kolishnim prezidentom RF Medvedyevim todishnomu prem yer ministru Ukrayini Azarovu ale Lavrinovich rozumiyuchi naslidki vse odno zajmavsya pidgotovkoyu ugodi Mizhderzhavni ugodi Harkivski ugodi buli pidpisani zi storoni Ukrayini Prezidentom Ukrayini ta vstupili v silu pislya ratifikaciyi Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 236 golosiv Za lishayutsya chinnimi i ne denonsovanimi zi storoni Ukrayini i donini Naukovi roboti vinahodi ta dosyagnennyaAvtor ta spivavtor 12 vinahodiv 4 monografij 48 naukovih prac u galuzi lazernoyi tehnologiyi Avtor ponad 20 ti naukovih prac v galuzi konstitucijnogo prava Avtor i spivavtor blizko 50 ti zakonoproyektiv avtor koncepciyi Konstitucijnogo dogovoru Spivavtor Konstituciyi Ukrayini NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 2004 Orden Za zaslugi I st 24 serpnya 2013 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Orden Za zaslugi II st 28 chervnya 2011 za znachnij osobistij vnesok u rozbudovu pravovoyi derzhavi bagatorichnu plidnu gromadsko politichnu diyalnist Orden Za zaslugi III st 27 listopada 2001 za vagomij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo aktivnu uchast v organizaciyi ta provedenni Vseukrayinskogo referendumu u pitanni pro progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 roku Zasluzhenij yurist Ukrayini 29 bereznya 2003 za znachnij osobistij vnesok u realizaciyu derzhavnoyi pravovoyi politiki zmicnennya zakonnosti i pravoporyadku visokij profesionalizm Nagorodzhenij Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vidznakoyu Za sluzhinnya zakonu Verhovnogo Sudu Ukrayini vidznakami vidomstv ta gromadskih organizacij Ukrayini PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 bereznya 2010 roku 1979 VI Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Lavrinovicha O V Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 25 grudnya 2012 roku 13 VII Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Lavrinovicha O V Lavrinovich vzhe golova Vishoyi radi yusticiyi 7 lipnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska Pravda 04 lipnya 2013 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 4 lipnya 2013 Arhiv originalu za 28 listopada 2019 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 18 zhovtnya 2001 roku 2764 III Pro dostrokove pripinennya povnovazhen narodnogo deputata Ukrayini Lavrinovicha O V Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 lipnya 2001 roku 565 2001 Pro priznachennya O Lavrinovicha Derzhavnim sekretarem Ministerstva yusticiyi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 travnya 2002 roku 436 2002 Pro zvilnennya O Lavrinovicha z posadi Derzhavnogo sekretarya Ministerstva yusticiyi Ukrayini Postanova Centralnoyi viborchoyi komisiyi vid 8 travnya 2002 roku 920 Pro zayavu Lavrinovicha O V obranogo narodnim deputatom Ukrayini v bagatomandatnomu zagalnoderzhavnomu viborchomu okruzi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 travnya 2002 roku 438 2002 Pro priznachennya O Lavrinovicha Ministrom yusticiyi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 lyutogo 2005 roku 142 2005 Pro zvilnennya O Lavrinovicha z posadi Ministra yusticiyi Ukrayini Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 9 serpnya 2006 roku 1115 Pro priznachennya Lavrinovicha O V pershim zastupnikom Ministra Kabinetu Ministriv Ukrayini nachalnikom Upravlinnya pravovogo zabezpechennya Sekretariatu Kabinetu Ministriv Ukrayini Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 1 listopada 2006 roku 295 V Pro priznachennya Lavrinovicha O V na posadu Ministra yusticiyi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 lipnya 2013 roku 361 2013 Pro zvilnennya O Lavrinovicha z posadi Ministra yusticiyi Ukrayini Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 2 lipnya 2013 roku 370 VII Pro priznachennya Lavrinovicha O V chlenom Vishoyi radi yusticiyi ukranews com Ukrayinski novini 13 lipnya 2015 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 22 travnya 2014 Procitovano 22 travnya 2014 Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2017 Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 12 lipnya 2017 ukranews com Ukrayinski novini 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 18 serpnya 2016 Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 6 dovidka Lavrinovicha zaareshtuvali u spravi zmini Konstituciyi 2010 roku Radio Svoboda ukr Procitovano 25 lipnya 2022 ukranews com Ukrayinski novini 15 veresnya 2017 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2018 ukranews com Ukrayinski novini 27 veresnya 2017 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2018 Dvoh ministriv chasiv Yanukovicha pidozryuyut u derzhzradi za Harkivski ugodi RBK Ukraina ros Procitovano 25 lipnya 2022 Arhiv originalu za 28 serpnya 2013 Procitovano 24 serpnya 2013 Arhiv originalu za 1 lipnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 listopada 2001 roku 1157 2001 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 bereznya 2003 roku 287 2003 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini chleniv Vishoyi radi yusticiyi DzherelaLavrinovich Oleksandr Volodimirovich Oficijna storinka Facebook Lavrinovich Oleksandr Volodimirovich Oficijnij sajt Vishoyi radi yusticiyi Ukrayini 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Poperednik 6 j Ministr yusticiyi Ukrayini 7 travnya 2002 3 lyutogo 2005 Nastupnik Stanik Syuzanna Romanivna Zvarich Roman Mihajlovich Poperednik 10 j Ministr yusticiyi Ukrayini 1 listopada 2006 18 grudnya 2007 Nastupnik Zvarich Roman Mihajlovich Onishuk Mikola Vasilovich Poperednik 12 j Ministr yusticiyi Ukrayini 11 bereznya 2010 4 lipnya 2013 Nastupnik Onishuk Mikola Vasilovich Lukash Olena Leonidivna

Дата публікації:
Топ