Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Общи́на Симеоновград — община в області Хасково, південна Болгарія. Адміністративний центр — місто Симеоновград.
| Симеоновград | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Адм. центр | Симеоновград | ||
| Країна |  Болгарія | ||
| Регіон | Хасковська область | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | 222,94 км² | ||
| Губернатор | Q123742289? | ||
| Вебсайт | simeonovgrad.com | ||
 | |||
 | |||
| |||
Географія
Територія, межі, розміри
Община розташована в північній частині області Хасково. За площею 222,941 км² займає 10-те місце серед 11 общин області, що становить 4,03 % її території. Межує з:
- на південь - ;
- на південний захід - ;
- на захід - ;
- на північний захід - , область Стара Загора;
- на північ - , область Стара Загора;
Природні ресурси
Рельєф
Рельєф общини рівнинний і горбистий, територія пролягає в північно-східній частині Східних Родопів, крайній південно-східній частині Верхньофракійської низовини і крайніх північно-західних схилах планини .
Схід общини складає північно-західний схил Сакарської гори і за ~3 км на південний схід від села Тянево сягає висоти 271,2 м над рівнем моря.
На півночі і північному заході общини простягаються крайня південно-східна, горбиста частина Верхньофракійської низовини. На південний схід від Симеоновграда, в руслі річки Маріца, на кордоні з общиною Харманли - найнижча точка м. Симеоновград - 74 м над рівнем моря.
Південно-західну частину общини займають найбільш північно-східні частини області Хасково. 3 км на південний захід від с. Константиново, на кордоні з м. Хасково - найвища точка общини Симеоновград — 312 м над р. м.
Вода
В центральній частині общини, до міста Симеоновград на схід, а після нього — на південь, протікає річка Маріца, середня її частина довжиною 14–15 км.
Тут знаходиться її велика ліва притока — , яка протікає общиною Симеоновград за найнижчим курсом близько 10 км уздовж сіл Пясичево, Калугерово і Нависен. До неї також впадає річка Глававська (28 км), яка виходить під назвою річка Улуклійська на висоті 471 м над р. м. від Сакарської гори, 1,3 км на південний захід від вершини Чуката (543 м, м. Галъбово). Село Дряново протікає на північний захід у відносно вузькій і глибокій долині через північно-західну частину Сакару, а між селами Помоштник і Дряново називається Charganlia. Після Дряново річка повертає на південний захід, її долина розширюється і розпадається, і в цій місцевості називається Луда Яна. Він проходить ліворуч від річки Сазлика на висоті 79 м над рівнем моря, за 1,2 км до гирла Сазлійки в Мариці. Площа його водозбору становить 81 км², що становить 2,5 % площі водозбору Сазлійки. Її вода використовується для зрошення: Кайардери, Ташлідере (на лівому Ташлідері) і Дряново.
Населення
Етнічний склад (2011)
Кількість та частка етнічних груп за переписом населення 2011 року:
| Кількість | Частка, % | |
| усього | 8755 | 100.00 |
| болгари | 6194 | 70,75 |
| турки | 51 | 0,58 |
| цигани | 1 480 | 16,90 |
| інші | 13 | 0,15 |
| не ідентифікують | 47 | 0,54 |
| не відповіли | 970 | 11.08 |
Динаміка населення (1934 - 2011)
| Община Симеоновград | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | 1934 | 1946 | 1956 | 1965 | 1975 | 1985 | 1992 | 2001 | 2011 | ||
| Населення | 13277 | 14593 | 13949 | 14476 | 13921 | 12868 | 11949 | 10638 | 8755 | ||
| Джерела: Національний статистичний інститут, | |||||||||||
Населені пункти
В общині 9 населених пунктів загальною чисельністю населення 8755 жителів (станом на 01.02.2011).
| Населений пункт | Населення (2011 р.) | Площа км² | Примітка (стара назва) | Населений пункт | Населення (2011 р.) | Площа км² | Примітка (стара назва) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дряново | 164 | 23,283 | Свирково | 408 | 30,575 | Дюдюкчелии | |
| Калугерово | 300 | 11,713 | Мусаче теке | Симеоновград | 6712 | 77,159 | Сеймен, Марица |
| Константиново | 255 | 20,346 | Юренджик | Троян | 243 | 16,850 | Смавлии |
| Нависен | 261 | 14,667 | Сурут | Тянево | 297 | 21,321 | Садъ кьой, Симеоново |
| Пясичево | 115 | 7,027 | Кум кьой | Загалом | 8755 | 222,941 |
Адміністративно-територіальні зміни
- приказ № 40/обн. 20.04.1884 - перейменувати с. Садъ кьой у с. Симеоново;
- Указ № 462/обн. 21.12.1906 - перейменувати с. Юнюз бюкю в с. Йорданово;
- - перейменувати з. Мусаче теке с. Калугерово ;
- - перейменувати з. Юрнжик (Малко Юренджи) с. Константиново ;
- - перейменувати з. Сурут (Сорут) с. Тремтіння ;
- - перейменувати з. Кум коі з. Пясачево ;
- - перейменувати з. Дудучелі з. Свіркове ;
- - перейменувати з. ЮСмавливи с. Троян ;
- між 1910 і 1920 рр - перейменовано в охорону. стор. Станція Тирново-Сеймен на сторожі. стор. Залізнична станція "Златни дол" без адміністративного акта;
- Перейменовано. Турново (Траново) на с. Златен дол без адміністративного акту;
- Указ "" - 402 / обн. 18.07.1929 - підтверджує з. Сеймен за гр. Сеймен і перейменував його в місто. Сімеоновград ;
- МЗ № 2820/обн. 14.08.1934 - перейменований гуар. стор. Станція Золотий долар. стор. Gara Zlati dol;
- - перейменувати с. Златен дол у с. Злати дол;
- МОЗ № 2917 / пром. 16 січня 1943 - видалено за допомогою. Злат Дол і приєднується до нього як чверть охоронця. стор. Gara Zlati dol;
- Міністерство охорони здоров'я № 3389-ІІ / 22 жовтня 1947 - об'єднує місто. Сімеоновград і Шарон. стор. Залізнична станція Златні доли в новому місці - Maritsa;
- Указ № 3 / пром. 11 січня 1950 - видалено за допомогою. Йорданово і приєднується до неї як чверть міста Maritsa;
- - перейменувати с. Симеоново в с. Тянево ;
- Указ № 2521/пром. 20.11.1981 - відновлює стару назву міста. Маріца міста Симеоновград .
Транспорт
Є дві ділянки [bg] загальною довжиною 27,8 км.
- У південно-західній частині общини, по долині річки Маріца, уздовж 14,3 км - ділянка залізничної лінії Софія — Пловдив — Свиленград;
- У середині общини, з півночі на південь, уздовж 13,5 км - остання ділянка залізничної лінії Нова Загора — Симеоновград .
На території общини знаходяться ділянки 5 доріг загальною довжиною 46,9 км:
- останню частину 5,2 км Республіканської дороги III-503 (від км 24,3 до км 29,5);
- ділянка 21,4 км від Республіканської дороги III-554 (від км 45,2 до км 64,6);
- останній ділянку 4,7 км республіки III-663 (від км 51,3 до км 56,0);
- останній відрізок 7,8 км від Республіканської дороги III-7604 (від км 6,6 до км 14,4);
- останній відрізок 7,8 км від Республіканської дороги III-8007 (від км 16,9 до км 24,7).
Примітки
- (англ.). pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 30 юни 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13.06.2018. Процитовано 04.05.2019.
Посилання
Карти
- K-35-64. Масштаб: 1 : 100 000.
- K-35-65. Масштаб: 1 : 100 000.
- Аркуш карти K-35-76. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) .
- www.simeonovgrad.bg — офіційний сайт «община Симеоновград»
- Мичев, Николай. [bg] : ( )[болг.]. — София : ИК „Петър Берон: Изток-Запад“, 2005. — 408 с. — .
 | Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obshi na Simeonovgrad obshina v oblasti Haskovo pivdenna Bolgariya Administrativnij centr misto Simeonovgrad Simeonovgrad Adm centr Simeonovgrad Krayina Bolgariya Region Haskovska oblast Naselennya povne Plosha povna 222 94 km Gubernator Q123742289 Vebsajt simeonovgrad com Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SimeonovgradGeografiyaTeritoriya mezhi rozmiri Obshina roztashovana v pivnichnij chastini oblasti Haskovo Za plosheyu 222 941 km zajmaye 10 te misce sered 11 obshin oblasti sho stanovit 4 03 yiyi teritoriyi Mezhuye z na pivden na pivdennij zahid na zahid na pivnichnij zahid oblast Stara Zagora na pivnich oblast Stara Zagora Prirodni resursi Relyef Relyef obshini rivninnij i gorbistij teritoriya prolyagaye v pivnichno shidnij chastini Shidnih Rodopiv krajnij pivdenno shidnij chastini Verhnofrakijskoyi nizovini i krajnih pivnichno zahidnih shilah planini Shid obshini skladaye pivnichno zahidnij shil Sakarskoyi gori i za 3 km na pivdennij shid vid sela Tyanevo syagaye visoti 271 2 m nad rivnem morya Na pivnochi i pivnichnomu zahodi obshini prostyagayutsya krajnya pivdenno shidna gorbista chastina Verhnofrakijskoyi nizovini Na pivdennij shid vid Simeonovgrada v rusli richki Marica na kordoni z obshinoyu Harmanli najnizhcha tochka m Simeonovgrad 74 m nad rivnem morya Pivdenno zahidnu chastinu obshini zajmayut najbilsh pivnichno shidni chastini oblasti Haskovo 3 km na pivdennij zahid vid s Konstantinovo na kordoni z m Haskovo najvisha tochka obshini Simeonovgrad 312 m nad r m Voda V centralnij chastini obshini do mista Simeonovgrad na shid a pislya nogo na pivden protikaye richka Marica serednya yiyi chastina dovzhinoyu 14 15 km Tut znahoditsya yiyi velika liva pritoka yaka protikaye obshinoyu Simeonovgrad za najnizhchim kursom blizko 10 km uzdovzh sil Pyasichevo Kalugerovo i Navisen Do neyi takozh vpadaye richka Glavavska 28 km yaka vihodit pid nazvoyu richka Uluklijska na visoti 471 m nad r m vid Sakarskoyi gori 1 3 km na pivdennij zahid vid vershini Chukata 543 m m Galbovo Selo Dryanovo protikaye na pivnichnij zahid u vidnosno vuzkij i glibokij dolini cherez pivnichno zahidnu chastinu Sakaru a mizh selami Pomoshtnik i Dryanovo nazivayetsya Charganlia Pislya Dryanovo richka povertaye na pivdennij zahid yiyi dolina rozshiryuyetsya i rozpadayetsya i v cij miscevosti nazivayetsya Luda Yana Vin prohodit livoruch vid richki Sazlika na visoti 79 m nad rivnem morya za 1 2 km do girla Sazlijki v Marici Plosha jogo vodozboru stanovit 81 km sho stanovit 2 5 ploshi vodozboru Sazlijki Yiyi voda vikoristovuyetsya dlya zroshennya Kajarderi Tashlidere na livomu Tashlideri i Dryanovo NaselennyaEtnichnij sklad 2011 Kilkist ta chastka etnichnih grup za perepisom naselennya 2011 roku Kilkist Chastka usogo 8755 100 00 bolgari 6194 70 75 turki 51 0 58 cigani 1 480 16 90 inshi 13 0 15 ne identifikuyut 47 0 54 ne vidpovili 970 11 08 Dinamika naselennya 1934 2011 Obshina Simeonovgrad Rik 1934 1946 1956 1965 1975 1985 1992 2001 2011 Naselennya 13277 14593 13949 14476 13921 12868 11949 10638 8755 Dzherela Nacionalnij statistichnij institut Naseleni punkti V obshini 9 naselenih punktiv zagalnoyu chiselnistyu naselennya 8755 zhiteliv stanom na 01 02 2011 Naseleni punkti obshini Simeonovgrad naselennya ta teritoriya Naselenij punkt Naselennya 2011 r Plosha km Primitka stara nazva Naselenij punkt Naselennya 2011 r Plosha km Primitka stara nazva Dryanovo 164 23 283 Svirkovo 408 30 575 Dyudyukchelii Kalugerovo 300 11 713 Musache teke Simeonovgrad 6712 77 159 Sejmen Marica Konstantinovo 255 20 346 Yurendzhik Troyan 243 16 850 Smavlii Navisen 261 14 667 Surut Tyanevo 297 21 321 Sad koj Simeonovo Pyasichevo 115 7 027 Kum koj Zagalom 8755 222 941Administrativno teritorialni zminiDokladnishe bg Simeonovgrad obshina Administrativno teritorialni promeni prikaz 40 obn 20 04 1884 perejmenuvati s Sad koj u s Simeonovo Ukaz 462 obn 21 12 1906 perejmenuvati s Yunyuz byukyu v s Jordanovo perejmenuvati z Musache teke s Kalugerovo perejmenuvati z Yurnzhik Malko Yurendzhi s Konstantinovo perejmenuvati z Surut Sorut s Tremtinnya perejmenuvati z Kum koi z Pyasachevo perejmenuvati z Duducheli z Svirkove perejmenuvati z YuSmavlivi s Troyan dd mizh 1910 i 1920 rr perejmenovano v ohoronu stor Stanciya Tirnovo Sejmen na storozhi stor Zaliznichna stanciya Zlatni dol bez administrativnogo akta Perejmenovano Turnovo Tranovo na s Zlaten dol bez administrativnogo aktu dd Ukaz 402 obn 18 07 1929 pidtverdzhuye z Sejmen za gr Sejmen i perejmenuvav jogo v misto Simeonovgrad MZ 2820 obn 14 08 1934 perejmenovanij guar stor Stanciya Zolotij dolar stor Gara Zlati dol perejmenuvati s Zlaten dol u s Zlati dol dd MOZ 2917 prom 16 sichnya 1943 vidaleno za dopomogoyu Zlat Dol i priyednuyetsya do nogo yak chvert ohoroncya stor Gara Zlati dol Ministerstvo ohoroni zdorov ya 3389 II 22 zhovtnya 1947 ob yednuye misto Simeonovgrad i Sharon stor Zaliznichna stanciya Zlatni doli v novomu misci Maritsa Ukaz 3 prom 11 sichnya 1950 vidaleno za dopomogoyu Jordanovo i priyednuyetsya do neyi yak chvert mista Maritsa perejmenuvati s Simeonovo v s Tyanevo dd Ukaz 2521 prom 20 11 1981 vidnovlyuye staru nazvu mista Marica mista Simeonovgrad TransportYe dvi dilyanki bg zagalnoyu dovzhinoyu 27 8 km U pivdenno zahidnij chastini obshini po dolini richki Marica uzdovzh 14 3 km dilyanka zaliznichnoyi liniyi Sofiya Plovdiv Svilengrad U seredini obshini z pivnochi na pivden uzdovzh 13 5 km ostannya dilyanka zaliznichnoyi liniyi Nova Zagora Simeonovgrad Na teritoriyi obshini znahodyatsya dilyanki 5 dorig zagalnoyu dovzhinoyu 46 9 km ostannyu chastinu 5 2 km Respublikanskoyi dorogi III 503 vid km 24 3 do km 29 5 dilyanka 21 4 km vid Respublikanskoyi dorogi III 554 vid km 45 2 do km 64 6 ostannij dilyanku 4 7 km respubliki III 663 vid km 51 3 do km 56 0 ostannij vidrizok 7 8 km vid Respublikanskoyi dorogi III 7604 vid km 6 6 do km 14 4 ostannij vidrizok 7 8 km vid Respublikanskoyi dorogi III 8007 vid km 16 9 do km 24 7 Primitki angl pop stat mashke org Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 30 yuni 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 13 06 2018 Procitovano 04 05 2019 PosilannyaKarti Arkush karti K 35 64 Masshtab 1 100 000 Arkush karti K 35 65 Masshtab 1 100 000 Arkush karti K 35 76 Masshtab 1 100 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti www simeonovgrad bg oficijnij sajt obshina Simeonovgrad Michev Nikolaj bg bolg Sofiya IK Petr Beron Iztok Zapad 2005 408 s ISBN 954 321 071 3 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi