Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середня́нський за́мок — замок, розташований в селищі Середнє Ужгородського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 195).
| Середнянський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни Середнянського замку | ||||
| 48°32′20″ пн. ш. 22°29′51″ сх. д. / 48.53889° пн. ш. 22.49750° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Закарпатська область смт Середнє | |||
| Матеріал | каміння | |||
| Будівництво | кін. XV-поч. XVI ст. — | |||
| Стан | руїни | |||
  Середнянський замок (Україна) | ||||
 Середнянський замок у Вікісховищі | ||||
З 2008 року його вивчення проводила археологічна експедиція Ужгородського національного університету на чолі з Ігорем Прохненком. Археологічні знахідки Середнянського замку датуються XVI-XVII, а в деяких випадках і XVIII ст. століттям. Під час розкопок 2008 року не вдалося підтвердити відому з літератури ранню дату будівництва замку (XII ст.). Ймовірно замок було зведено у кінці XV – на початку XVI ст., що спростовує легенду про його будівництво лицарями-тамплієрами. Продовження археологічного дослідження і аналіз більшої кількості письмових джерел дозволить отримати додаткову інформацію про історію цієї ключової регіональної пам’ятки. .
Замок утворює одна чотирикутна башта-донжон (18,6 х 16,5 м), висота якої сягає 20 м, а товщина стін — 2,6 м. Замок вважається одною з найстаріших оборонних споруд європейського середньовіччя. Нині він хоча по праву й вважається однією з головних пам'яток Закарпаття, перебуває в жалюгідному стані недоглянутого румовища. Перша черга консерваційних робіт була виконана в 1972 році.
Опис
Середнянський замок розташований не на горі чи край стратегічного торгового шляху, а на рівнині посеред густозаселеного краю квітучих виноградників. Середнянський замок був характерною замковою спорудою для Західної Європи ХІІ століття збудований на кошти Фруа де Барманьє у 1146 році оборонною спорудою у вигляді башти донжону (башти останньої оборони). Такі башти були дозорними і не призначеними для тривалого проживання. Але якщо була необхідність, вони могли стати потужними пунктами оборони, бо мали добру зону огляду й з неї можна було вести круговий обстріл. Крім того, такі башти мали кругову систему валів і ровів. Ці складові мав і Середнянський замок. До того ж, перша лінія його валів, що влаштовувалась паралельно стінам башти, була підсилена кам'яним муром з циліндричними наріжними баштами. Слідів від тих передових укріплень тепер майже не залишилось.
Середнянський замок утворює всього лиш одна чотирикутна могутня кам'яна башта-донжон — головна й найхарактерніша ланка романської середньовічної твердині, прообразом якої були давньоримські прикордонні сторожові вежі на Рейні та Дунаї.
Спочатку донжон Середнянського замку був триярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Кладка стін башти — кам'яна бутова. Для більшої міцності кути башти з зовнішньої боку викладені кам'яними квадратами, а стіни з обох боків акуратно облицьовані відшліфованим каменем, що не тільки підсилювало міцність стін башти, але й значно пом'якшувало суворість споруди. Висота башти сягає 20 метрів, а товщина стін — 2,6 метрів.
Вхід у башту-донжон з метою безпеки був розміщений на рівні другого ярусу по центру східної стіни. До нього вела з боку двору дерев'яна драбина, яка при необхідності (небезпеці) легко демонтувалась, а то й спалювалась. Другий ярус утворювали три приміщення. В одному з них були сходи, які вели на третій ярус. Перекриття між другим і третім ярусами було плоске на дерев'яних балках. Стіни третього ярусу збереглися фрагментарно. З другого поверху ще одні білокам'яні сходи, фрагменти яких були виявлені під час недавніх археологічних робіт, вели на перший ярус. В першому ярусі було два приміщення — «східне» та «західне», розміри яких 11,2 × 6 м. Посередині стіни, що розділяє приміщення й має товщину 1,3 м, є пройма для дверей завширшки 80 см. Неподалік «дверей» у підлозі «східного» приміщення видно яму, засипану камінням. Імовірно тут був колодязь.
Історія
1312 року Середнянський замок перейшов у власність монахів католицького Ордену Св. Павла. Вони вв'язалися в затяжні чвари за угорську корону. Після придушення королівської опозиції угорська корона конфіскувала їхні володіння й передала більш лояльним власникам.
Так, 1320 року свою владу над краєм закріпила угорська корона, а землі розділені угорським королем Карлом І Робертом між Другетами, Дожами, Дебреценами та іншим угорським шляхетським родами, які, втім тривалий час не припиняли міжусобні сутички за окремі володіння.
Саме 2-га половина XIV — початок XV століття став періодом боротьби між магнатами Другетами і родом Палочі за Середнянський замок, яка завершилась на користь останніх. Після переходу замку у власність італійського графа Другета, запрошені ним архітектори переобладнали твердиню шляхом будівництва кам’яної стіни з наріжними баштами по периметру замкового двору.
У 1526 році в Битві під Могачем турки громлять угорське військо і разом з королем гине останній представник роду Палочі по чоловічій лінії. Середнє і замок переходять до роду Добо. Цей рід прославив капітан Іштван Добо. Із капітаном Добо та його синами пов’язаний найбільший розквіт Середнянського замку й квітучої долини яку він охороняв. Саме Іштван Добо руками кількох тисяч військовополонених турків перетворив Середнянський замок на осередя неприступного містечка. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноградарство та виноробство в Середньому. Тоді середнянські вини експортувалися не лише в дворянські помістя Австро-Угорської імперії, а й у Річ Посполіту, німецькі князівства, Московію, а селище Середнє стало найвелелюднішим поселенням Закарпаття. Зокрема, син Іштвана Добо з компаньйонами силами полонених турків розширює і поглиблює винні підвали. Їхня загальна протяжність сягає 4 кілометрів. Про ті роботи тепер нагадує викарбувана на камені 550 років тому табличка, що міститься в підвалах, які використовує нині місцевий винзавод «Леанка». Поруч поміщена свіжа табличка — дерев'яна дошка, на якій вирізаний переклад старого тексту: «Выдолблено стараниями знатных братьев наследников и владельцев замка в Среднем Франциска Стефана и Доминика Добо из Рускои. (Подвал) укрепили бойницами и рвом. Года Христового тысяча пятсот пятдесят седьм(ого)».
Протягом XVII—XVIII століть Середнянський замок ще не раз міняв своїх володарів під час численних австро-турецьких та австро-угорських війн. У цих війнах замок поступово руйнувався, ремонтні роботи ніхто не проводив, оскільки архаїчна кам'яна будівля вже не відповідала стилю життя дворян того часу.Занепав Середнянський замок після буремних подій Визвольної війни угорського народу у 1703 - 1711 роках, адже стоїть якраз посеред володінь ворогуючих володарів Мукачівського й Ужгородського замків.
Відчутного удару замку було завдано під час антигабсбургського руху угорських дворян під керівництвом Ференца ІІ Ракоці в 1703—11 роках, після чого замок з навколишньою територією, як і весь край, відійшов до Габсбургів. Після цьому він більше не відновлювався.
У 2025 р. планується реконструкція .Кошти для цього виділив відомий дослідник середньовіччя Nikolas Volontaier з свого фонду Kristina Foundation.
Виноски
- Прохненко, 2018, с. 119.
- Прохненко, Ігор, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків ДВНЗ «УжНУ». ПИТАННЯ ДАТУВАННЯ СЕРЕДНЯНСЬКОГО ЗАМКУ, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (38). visnyk-ist.uzhnu.edu.ua. ДВНЗ «УжНУ».
- Igor Prohnenko - Volodimir Mojzsesz - Mária Zsilenko //, Ігор Прохненко, Володимир Мойжес, Марія Жиленко. Kárpátalja középkori és kora újkori várainak kutatása //Дослідження середньовічних і ранньомодерних замків Підкарпаття (сторінка 219-222). library.hungaricana.hu/en (угорською) . A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve 55. (Nyíregyháza, 2013) // Щорічник музею Андраша Йоси в Ніредьгазі 55. (Ньїредьгаза, 2013). Процитовано 27 березня 2024.
- Ньорба, Володимир (2008). Замки Закарпаття (українська) . Ужгород: "Краєвиди Карпат". с. 79. ISBN .
- Рутинський, 2007.
Література
- Рутинський, Михайло (2007). (PDF). Київ: Центр учбової літератури. с. 81—86. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- Прохненко І. А., Жиленко М. А. Фальшиві монети Середнянського замку // Український нумізматичний щорічник. — Київ – Переяслав-Хмельницький – Кропивницький, 2017. — № 1. — С. 86-97.
- Прохненко І. А. Питання датування Середнянського замку // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — 2018. — № 1 (38). — С. 117-122. — DOI:. з джерела 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
Посилання
- Середнянський Замок. 3D Реконструкція [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Дмитро Поп та Іван Поп Замки Підкарпатської Русі
- Середнє. Замок тамплієрів [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Середнянський замок на zamki-kreposti.com.ua [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ньорба В. Замки Закарпаття(українська / В. Ньорба. - Ужгород: "Краєвиди Карпат", 2008.- с. 79.
- Ігор Прохненко про історію Середнянського замку. [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.] "Пряма мова" (10.08.2017)
- Студенти-історики УжНУ на розкопках Середнянського замку [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednya nskij za mok zamok roztashovanij v selishi Serednye Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 195 Serednyanskij zamokRuyini Serednyanskogo zamku48 32 20 pn sh 22 29 51 sh d 48 53889 pn sh 22 49750 sh d 48 53889 22 49750Tip zamokStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Zakarpatska oblast smt SerednyeMaterial kaminnyaBudivnictvo kin XV poch XVI st Stan ruyiniSerednyanskij zamok Ukrayina Serednyanskij zamok u Vikishovishi Z 2008 roku jogo vivchennya provodila arheologichna ekspediciya Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu na choli z Igorem Prohnenkom Arheologichni znahidki Serednyanskogo zamku datuyutsya XVI XVII a v deyakih vipadkah i XVIII st stolittyam Pid chas rozkopok 2008 roku ne vdalosya pidtverditi vidomu z literaturi rannyu datu budivnictva zamku XII st Jmovirno zamok bulo zvedeno u kinci XV na pochatku XVI st sho sprostovuye legendu pro jogo budivnictvo licaryami tampliyerami Prodovzhennya arheologichnogo doslidzhennya i analiz bilshoyi kilkosti pismovih dzherel dozvolit otrimati dodatkovu informaciyu pro istoriyu ciyeyi klyuchovoyi regionalnoyi pam yatki Zamok utvoryuye odna chotirikutna bashta donzhon 18 6 h 16 5 m visota yakoyi syagaye 20 m a tovshina stin 2 6 m Zamok vvazhayetsya odnoyu z najstarishih oboronnih sporud yevropejskogo serednovichchya Nini vin hocha po pravu j vvazhayetsya odniyeyu z golovnih pam yatok Zakarpattya perebuvaye v zhalyugidnomu stani nedoglyanutogo rumovisha Persha cherga konservacijnih robit bula vikonana v 1972 roci OpisSerednyanskij zamok roztashovanij ne na gori chi kraj strategichnogo torgovogo shlyahu a na rivnini posered gustozaselenogo krayu kvituchih vinogradnikiv Serednyanskij zamok buv harakternoyu zamkovoyu sporudoyu dlya Zahidnoyi Yevropi HII stolittya zbudovanij na koshti Frua de Barmanye u 1146 roci oboronnoyu sporudoyu u viglyadi bashti donzhonu bashti ostannoyi oboroni Taki bashti buli dozornimi i ne priznachenimi dlya trivalogo prozhivannya Ale yaksho bula neobhidnist voni mogli stati potuzhnimi punktami oboroni bo mali dobru zonu oglyadu j z neyi mozhna bulo vesti krugovij obstril Krim togo taki bashti mali krugovu sistemu valiv i roviv Ci skladovi mav i Serednyanskij zamok Do togo zh persha liniya jogo valiv sho vlashtovuvalas paralelno stinam bashti bula pidsilena kam yanim murom z cilindrichnimi narizhnimi bashtami Slidiv vid tih peredovih ukriplen teper majzhe ne zalishilos Serednyanskij zamok utvoryuye vsogo lish odna chotirikutna mogutnya kam yana bashta donzhon golovna j najharakternisha lanka romanskoyi serednovichnoyi tverdini proobrazom yakoyi buli davnorimski prikordonni storozhovi vezhi na Rejni ta Dunayi Spochatku donzhon Serednyanskogo zamku buv triyarusnim z balkovim mizhpoverhovim perekrittyam Kladka stin bashti kam yana butova Dlya bilshoyi micnosti kuti bashti z zovnishnoyi boku vikladeni kam yanimi kvadratami a stini z oboh bokiv akuratno oblicovani vidshlifovanim kamenem sho ne tilki pidsilyuvalo micnist stin bashti ale j znachno pom yakshuvalo suvorist sporudi Visota bashti syagaye 20 metriv a tovshina stin 2 6 metriv Vhid u bashtu donzhon z metoyu bezpeki buv rozmishenij na rivni drugogo yarusu po centru shidnoyi stini Do nogo vela z boku dvoru derev yana drabina yaka pri neobhidnosti nebezpeci legko demontuvalas a to j spalyuvalas Drugij yarus utvoryuvali tri primishennya V odnomu z nih buli shodi yaki veli na tretij yarus Perekrittya mizh drugim i tretim yarusami bulo ploske na derev yanih balkah Stini tretogo yarusu zbereglisya fragmentarno Z drugogo poverhu she odni bilokam yani shodi fragmenti yakih buli viyavleni pid chas nedavnih arheologichnih robit veli na pershij yarus V pershomu yarusi bulo dva primishennya shidne ta zahidne rozmiri yakih 11 2 6 m Poseredini stini sho rozdilyaye primishennya j maye tovshinu 1 3 m ye projma dlya dverej zavshirshki 80 sm Nepodalik dverej u pidlozi shidnogo primishennya vidno yamu zasipanu kaminnyam Imovirno tut buv kolodyaz IstoriyaPam yatnik arhitekturi 1312 roku Serednyanskij zamok perejshov u vlasnist monahiv katolickogo Ordenu Sv Pavla Voni vv yazalisya v zatyazhni chvari za ugorsku koronu Pislya pridushennya korolivskoyi opoziciyi ugorska korona konfiskuvala yihni volodinnya j peredala bilsh loyalnim vlasnikam Tak 1320 roku svoyu vladu nad krayem zakripila ugorska korona a zemli rozdileni ugorskim korolem Karlom I Robertom mizh Drugetami Dozhami Debrecenami ta inshim ugorskim shlyahetskim rodami yaki vtim trivalij chas ne pripinyali mizhusobni sutichki za okremi volodinnya Same 2 ga polovina XIV pochatok XV stolittya stav periodom borotbi mizh magnatami Drugetami i rodom Palochi za Serednyanskij zamok yaka zavershilas na korist ostannih Pislya perehodu zamku u vlasnist italijskogo grafa Drugeta zaprosheni nim arhitektori pereobladnali tverdinyu shlyahom budivnictva kam yanoyi stini z narizhnimi bashtami po perimetru zamkovogo dvoru U 1526 roci v Bitvi pid Mogachem turki gromlyat ugorske vijsko i razom z korolem gine ostannij predstavnik rodu Palochi po cholovichij liniyi Serednye i zamok perehodyat do rodu Dobo Cej rid proslaviv kapitan Ishtvan Dobo Iz kapitanom Dobo ta jogo sinami pov yazanij najbilshij rozkvit Serednyanskogo zamku j kvituchoyi dolini yaku vin ohoronyav Same Ishtvan Dobo rukami kilkoh tisyach vijskovopolonenih turkiv peretvoriv Serednyanskij zamok na oseredya nepristupnogo mistechka Novi volodari zmicnyuyut zamok i rozvivayut vinogradarstvo ta vinorobstvo v Serednomu Todi serednyanski vini eksportuvalisya ne lishe v dvoryanski pomistya Avstro Ugorskoyi imperiyi a j u Rich Pospolitu nimecki knyazivstva Moskoviyu a selishe Serednye stalo najvelelyudnishim poselennyam Zakarpattya Zokrema sin Ishtvana Dobo z kompanjonami silami polonenih turkiv rozshiryuye i pogliblyuye vinni pidvali Yihnya zagalna protyazhnist syagaye 4 kilometriv Pro ti roboti teper nagaduye vikarbuvana na kameni 550 rokiv tomu tablichka sho mistitsya v pidvalah yaki vikoristovuye nini miscevij vinzavod Leanka Poruch pomishena svizha tablichka derev yana doshka na yakij virizanij pereklad starogo tekstu Vydolbleno staraniyami znatnyh bratev naslednikov i vladelcev zamka v Srednem Franciska Stefana i Dominika Dobo iz Ruskoi Podval ukrepili bojnicami i rvom Goda Hristovogo tysyacha pyatsot pyatdesyat sedm ogo Protyagom XVII XVIII stolit Serednyanskij zamok she ne raz minyav svoyih volodariv pid chas chislennih avstro tureckih ta avstro ugorskih vijn U cih vijnah zamok postupovo rujnuvavsya remontni roboti nihto ne provodiv oskilki arhayichna kam yana budivlya vzhe ne vidpovidala stilyu zhittya dvoryan togo chasu Zanepav Serednyanskij zamok pislya buremnih podij Vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu u 1703 1711 rokah adzhe stoyit yakraz posered volodin voroguyuchih volodariv Mukachivskogo j Uzhgorodskogo zamkiv Vidchutnogo udaru zamku bulo zavdano pid chas antigabsburgskogo ruhu ugorskih dvoryan pid kerivnictvom Ferenca II Rakoci v 1703 11 rokah pislya chogo zamok z navkolishnoyu teritoriyeyu yak i ves kraj vidijshov do Gabsburgiv Pislya comu vin bilshe ne vidnovlyuvavsya U 2025 r planuyetsya rekonstrukciya Koshti dlya cogo vidiliv vidomij doslidnik serednovichchya Nikolas Volontaier z svogo fondu Kristina Foundation VinoskiProhnenko 2018 s 119 Prohnenko Igor kandidat istorichnih nauk docent kafedri istoriyi Starodavnogo svitu i Serednih vikiv DVNZ UzhNU PITANNYa DATUVANNYa SEREDNYaNSKOGO ZAMKU Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya 1 38 visnyk ist uzhnu edu ua DVNZ UzhNU Igor Prohnenko Volodimir Mojzsesz Maria Zsilenko Igor Prohnenko Volodimir Mojzhes Mariya Zhilenko Karpatalja kozepkori es kora ujkori varainak kutatasa Doslidzhennya serednovichnih i rannomodernih zamkiv Pidkarpattya storinka 219 222 library hungaricana hu en ugorskoyu A nyiregyhazi Josa Andras Muzeum Evkonyve 55 Nyiregyhaza 2013 Shorichnik muzeyu Andrasha Josi v Niredgazi 55 Nyiredgaza 2013 Procitovano 27 bereznya 2024 Norba Volodimir 2008 Zamki Zakarpattya ukrayinska Uzhgorod Krayevidi Karpat s 79 ISBN 978 966 96740 7 4 Rutinskij 2007 LiteraturaRutinskij Mihajlo 2007 PDF Kiyiv Centr uchbovoyi literaturi s 81 86 ISBN 966 364 363 3 Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 Prohnenko I A Zhilenko M A Falshivi moneti Serednyanskogo zamku Ukrayinskij numizmatichnij shorichnik Kiyiv Pereyaslav Hmelnickij Kropivnickij 2017 1 S 86 97 Prohnenko I A Pitannya datuvannya Serednyanskogo zamku Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Istoriya 2018 1 38 S 117 122 DOI 10 24144 2523 4498 1 38 2018 159904 z dzherela 20 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 PosilannyaSerednyanskij zamok u sestrinskih Vikiproyektah Proyekt Zamki Ukrayini Serednyanskij zamok u Vikishovishi Serednyanskij Zamok 3D Rekonstrukciya 27 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dmitro Pop ta Ivan Pop Zamki Pidkarpatskoyi Rusi Serednye Zamok tampliyeriv 12 veresnya 2015 u Wayback Machine Serednyanskij zamok na zamki kreposti com ua 27 listopada 2012 u Wayback Machine ros Norba V Zamki Zakarpattya ukrayinska V Norba Uzhgorod Krayevidi Karpat 2008 s 79 Igor Prohnenko pro istoriyu Serednyanskogo zamku 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Pryama mova 10 08 2017 Studenti istoriki UzhNU na rozkopkah Serednyanskogo zamku 20 bereznya 2022 u Wayback Machine