Юпітер-Сі (англ. Jupiter-C) — триступенева балістична ракета, створена у США 1956 року на базі ракети командою Вернера фон Брауна для випробовування теплозахисту боєголовок майбутніх міжконтинентальних балістичних ракет.
Країна | США | |||
---|---|---|---|---|
Розміри | ||||
Висота | 21,2 м | |||
Діаметр | 1,78 м | |||
Маса | 28'500 кг | |||
Ступенів | 3 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на суборбітальний | 11 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Родина | Редстоун | |||
Історія запусків | ||||
Статус | Недіюча | |||
Всього запусків | 3 | |||
Успішних | 1 | |||
Невдалих | 1 | |||
Частково невдалих | 1 | |||
Перший запуск | 20 вересня 1956 | |||
Останній запуск | 8 серпня 1957 | |||
Перший ступінь - Редстоун | ||||
Двигуни | 1 A-7 | |||
Тяга | 370 кН | |||
Тривалість горіння | 155 с | |||
Паливо | рідкий кисень/ | |||
Другий ступінь | ||||
Двигуни | 11 твердопаливних | |||
Тяга | 73 кН | |||
Тривалість горіння | 6 с | |||
Паливо | тверде | |||
Третій ступінь | ||||
Двигуни | ||||
Тяга | 24 кН | |||
Тривалість горіння | 6 с | |||
Паливо | тверде |
Чотириступенева модифікація використовувалась для запуску першого американського штучного супутника Землі Експлорер-1 (англ. Explorer-1). Перший ступінь використовував рідке паливо, другий і третій були зв'язками твердопаливних ракетних двигунів Baby Sergeant. Четвертий ступінь супутникової версії був однією ракетою Baby Sergeant. Ракету, якою запустили супутник, «заднім числом» назвали Юнона-1 (англ. Juno 1). Повнорозмірний макет цієї ракети, а також ракет «Авангард» і «Юнона-2», можна побачити в Смітсонському музеї у Вашингтоні (США).
Загальні характеристики
- Маса у варіанті для запуску Експлорера-1, повна/порожня
- Загальна при зльоті 29 030 кг / 4640 кг
- Перший ступінь 28 400 кг /4400 кг
- Другий ступінь 460 кг / 220 кг
- Третій ступінь 130 кг / 64 кг
- Четвертий ступінь 36,3 кг / 14,3 кг
- Ступені
- Перший:
- Двигун: Rocketdyne A-7
- Тяга: 370 кН
- Час роботи: 155 с
- Питомий імпульс: 235 с
- Паливо: окисник рідкий кисень, пальне гідин (60 % несиметричного диметилгідразину, 40 % )
- Подача палива: турбонасос
- Живлення турбонасоса: 90%-й пероксид водню, який розкладається каталізатором
- Другий ступінь 11 зменшених копій ракети Сержант
- Тяга: 73 кН
- Час роботи: 6,5 с
- Питомий імпульс: 220 с
- Паливо: змішані разом тверді полісульфід алюмінію і перхлорат амонію
- Третій ступінь: 3 зменшені копії ракети Сержант
- Тяга: 24 кН
- Час роботи: 6,5 с
- Питомий імпульс: 235 с
- Паливо: змішані разом тверді полісульфід алюмінію і перхлорат амонію
- Четвертий ступінь: одна зменшена копія ракети Сержант
- Тяга: 8 кН
- Час роботи: 6,5 с
- Питомий імпульс: 220 с
- Паливо: змішані разом тверді полісульфід алюмінію і перхлорат амонію
- Перший:
Список запусків
20 вересня 1956 року запуск з мису Канаверал корисного вантажу по балістичній траєкторії з апогеєм 1'096 км на відстань 5300 км від місця запуску. Перший запуск ракети-носія Юпітер-Сі з мису Канаверал. Ракета досягла швидкості 18 Махів. Головним завданням запуску були випробувати роботу двигунів і систему розділення багатоступеневої ракети. Ракета мала чотири ступені, останній з яких був неробочим. Перший ступінь був збільшеною балістичною ракетою Редстоун, другий і третій складались відповідно з 11 і 3 зменшених до 15 см ракет Сержант. Корисний вантаж (приблизно 9 кг вимірювальних приладів) було встановлено в неробочому четвертому ступені. Політ проходив успішно, всі команди виконувались за програмою. Якби останній ступінь працював, ракета могла б досягти достатньої швидкості для виведення апарата на орбіту. Перше досягнення глибокого космосу. Запуск був частково вдалим, оскільки двигун першого ступеня вимкнувся достроково внаслідок людської помилки при заправлянні ракети.
15 травня 1957 року запуск зменшеного втричі головного обтічника з аблятивним покриттям масою 142 кг по балістичній траєкторії на висоту 560 км і відстань 1100 км від мису Канаверал. Метою запуску було перевірити поведінку теплового захисту зменшеної версії головного обтічника ракети під час входження в атмосферу. Відокремлюваний головний обтічник масою 142 кг мав долетіти на заплановану відстань 2245 км. Після 134 секунд польоту зіткнення відбулось за 778 км від очікуваного місця. Головний обтічник зруйнувався, однак під час входження в атмосферу прилади показали, що обтічник зможе захистити боєголовку під час входження в атмосферу.
8 серпня 1957 року запуск зменшеного втричі головного обтічника з аблятивним покриттям по балістичній траєкторії на висоту 460 км і відстань 2163 км від мису Канаверал. Перше входження в атмосферу головного обтічника відбулось наступного дня. Зіткнення відбулось у запланованому місці. Запуск остаточно підтвердив правильність обраного методу теплового захисту боєголовок ракет при входженні в атмосферу. 7 листопада президент США Ейзенхауер показав цей головний обтічник населенню США по телебаченню.
Див. також
Джерела
- Юпітер-Сі в енциклопедії астронавтики(англ.)
- Юпітер-Сі і Експлорер-1
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yupiter Si angl Jupiter C tristupeneva balistichna raketa stvorena u SShA 1956 roku na bazi raketi komandoyu Vernera fon Brauna dlya viprobovuvannya teplozahistu boyegolovok majbutnih mizhkontinentalnih balistichnih raket Yupiter S Krayina SShARozmiri Visota 21 2 mDiametr 1 78 mMasa 28 500 kgStupeniv 3 Vantazh Vantazh na suborbitalnij 11 kg Sporidneni raketi Rodina Redstoun Istoriya zapuskiv Status NediyuchaVsogo zapuskiv 3Uspishnih 1Nevdalih 1Chastkovo nevdalih 1Pershij zapusk 20 veresnya 1956Ostannij zapusk 8 serpnya 1957Pershij stupin Redstoun Dviguni 1 A 7 Tyaga 370 kN Trivalist gorinnya 155 s Palivo ridkij kisen Drugij stupin Dviguni 11 tverdopalivnih Tyaga 73 kN Trivalist gorinnya 6 s Palivo tverde Tretij stupin Dviguni Tyaga 24 kN Trivalist gorinnya 6 s Palivo tverde Chotiristupeneva modifikaciya vikoristovuvalas dlya zapusku pershogo amerikanskogo shtuchnogo suputnika Zemli Eksplorer 1 angl Explorer 1 Pershij stupin vikoristovuvav ridke palivo drugij i tretij buli zv yazkami tverdopalivnih raketnih dviguniv Baby Sergeant Chetvertij stupin suputnikovoyi versiyi buv odniyeyu raketoyu Baby Sergeant Raketu yakoyu zapustili suputnik zadnim chislom nazvali Yunona 1 angl Juno 1 Povnorozmirnij maket ciyeyi raketi a takozh raket Avangard i Yunona 2 mozhna pobachiti v Smitsonskomu muzeyi u Vashingtoni SShA Zagalni harakteristikiMasa u varianti dlya zapusku Eksplorera 1 povna porozhnya Zagalna pri zloti 29 030 kg 4640 kg Pershij stupin 28 400 kg 4400 kg Drugij stupin 460 kg 220 kg Tretij stupin 130 kg 64 kg Chetvertij stupin 36 3 kg 14 3 kg Stupeni Pershij Dvigun Rocketdyne A 7 Tyaga 370 kN Chas roboti 155 s Pitomij impuls 235 s Palivo okisnik ridkij kisen palne gidin 60 nesimetrichnogo dimetilgidrazinu 40 Podacha paliva turbonasos Zhivlennya turbonasosa 90 j peroksid vodnyu yakij rozkladayetsya katalizatorom Drugij stupin 11 zmenshenih kopij raketi Serzhant Tyaga 73 kN Chas roboti 6 5 s Pitomij impuls 220 s Palivo zmishani razom tverdi polisulfid alyuminiyu i perhlorat amoniyu Tretij stupin 3 zmensheni kopiyi raketi Serzhant Tyaga 24 kN Chas roboti 6 5 s Pitomij impuls 235 s Palivo zmishani razom tverdi polisulfid alyuminiyu i perhlorat amoniyu Chetvertij stupin odna zmenshena kopiya raketi Serzhant Tyaga 8 kN Chas roboti 6 5 s Pitomij impuls 220 s Palivo zmishani razom tverdi polisulfid alyuminiyu i perhlorat amoniyu Amerikanskij nosovij obtichnik iz ablyacijnim teplozahistom z keramichnogo materialu rozroblenogo dlya zahistu vid visokih temperatur pid chas vhodu v shilni shari atmosferi zapushenij Agentstvom z balistichnih raket Armiyi SShA ABMA raketoyu Yupiter Si z misu Kanaveral 8 serpnya 1957 roku Spisok zapuskiv20 veresnya 1956 roku zapusk z misu Kanaveral korisnogo vantazhu po balistichnij trayektoriyi z apogeyem 1 096 km na vidstan 5300 km vid miscya zapusku Pershij zapusk raketi nosiya Yupiter Si z misu Kanaveral Raketa dosyagla shvidkosti 18 Mahiv Golovnim zavdannyam zapusku buli viprobuvati robotu dviguniv i sistemu rozdilennya bagatostupenevoyi raketi Raketa mala chotiri stupeni ostannij z yakih buv nerobochim Pershij stupin buv zbilshenoyu balistichnoyu raketoyu Redstoun drugij i tretij skladalis vidpovidno z 11 i 3 zmenshenih do 15 sm raket Serzhant Korisnij vantazh priblizno 9 kg vimiryuvalnih priladiv bulo vstanovleno v nerobochomu chetvertomu stupeni Polit prohodiv uspishno vsi komandi vikonuvalis za programoyu Yakbi ostannij stupin pracyuvav raketa mogla b dosyagti dostatnoyi shvidkosti dlya vivedennya aparata na orbitu Pershe dosyagnennya glibokogo kosmosu Zapusk buv chastkovo vdalim oskilki dvigun pershogo stupenya vimknuvsya dostrokovo vnaslidok lyudskoyi pomilki pri zapravlyanni raketi 15 travnya 1957 roku zapusk zmenshenogo vtrichi golovnogo obtichnika z ablyativnim pokrittyam masoyu 142 kg po balistichnij trayektoriyi na visotu 560 km i vidstan 1100 km vid misu Kanaveral Metoyu zapusku bulo pereviriti povedinku teplovogo zahistu zmenshenoyi versiyi golovnogo obtichnika raketi pid chas vhodzhennya v atmosferu Vidokremlyuvanij golovnij obtichnik masoyu 142 kg mav doletiti na zaplanovanu vidstan 2245 km Pislya 134 sekund polotu zitknennya vidbulos za 778 km vid ochikuvanogo miscya Golovnij obtichnik zrujnuvavsya odnak pid chas vhodzhennya v atmosferu priladi pokazali sho obtichnik zmozhe zahistiti boyegolovku pid chas vhodzhennya v atmosferu 8 serpnya 1957 roku zapusk zmenshenogo vtrichi golovnogo obtichnika z ablyativnim pokrittyam po balistichnij trayektoriyi na visotu 460 km i vidstan 2163 km vid misu Kanaveral Pershe vhodzhennya v atmosferu golovnogo obtichnika vidbulos nastupnogo dnya Zitknennya vidbulos u zaplanovanomu misci Zapusk ostatochno pidtverdiv pravilnist obranogo metodu teplovogo zahistu boyegolovok raket pri vhodzhenni v atmosferu 7 listopada prezident SShA Ejzenhauer pokazav cej golovnij obtichnik naselennyu SShA po telebachennyu Div takozhMeri Sherman MorganDzherelaYupiter Si v enciklopediyi astronavtiki angl Yupiter Si i Eksplorer 1