Е́ве (самоназва евеґбе) — народ ґбе у Західній Африці. Почесним символічним титулом Нгорифія (вождь з питань розвитку) в 1987 році обрано Сефаса Коси Бансу.
Еве Ewe | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Кількість | понад 3 млн чол. | |||
Ареал | Гана Того | |||
Близькі до: | фон, , га, уачі | |||
Мова | еве | |||
Релігія | традиційні культи (Анімізм); мусульмани-суніти); християнство (католицизм); |
Територія проживання і чисельність
Люди еве проживають на південному сході Гани й на півдні Того, невеликі громади також у Беніні та Нігерії.
Загальна чисельність еве сягає 3 млн чол., з них бл. 1,6 млн чол. у Гані, понад 1,3 млн чол. у Того.
Мова і релігія
Мова еве належить до мовної підгрупи ґбе нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини.
Писемність — на латинській ґрафічній основі.
Еве сповідують традиційні культи, частина мусульмани-суніти, також частково християни.
Історія і суспільство
Пращури еве, імовірно, прийшли з земель сучасної південно-західної Нігерії.
Наприкінці XVI ст. еве сформували ряд ранньодержавних утворень, одне з яких на території сучасного Того.
У еве традиційно розвинутий (зберігається і за сучасності) інститут вождівства. Сільська громада, яка раніше являла підвалину суспільного устрою, піддається руйнуванню.
Господарство
Традиційні заняття еве — ручне землеробство (ямс, маніок, кукурудза, овочі; експортні культури — кава, какао-боби, бавовник, плоди кокосової і олійної пальм); скотарство (велика і дрібна рогата худоба, свині), птахівництво, на узбережжі — рибальство.
Серед ремесел, які зараз потроху забуваються, раніше популярними були ткацтво, гончарство, різьблення на дереві, плетіння тощо.
Матеріальна і духовна культура
Традиційні житла еве — прямокутні глинобитні хатини зі стріхами з соломи або пальмового листя (зараз гофрованого заліза. На узбережжі частими є поселення з будинків на палях. Поруч з житловими будівлями зазвичай розміщуються господарські — комори, навіси для худоби тощо.
В осередді поселення еве за звичаєм міститься майдан, де прийнято проводити народні зібрання, справляти судочинство тощо, а по певних днинах у великих селищах тут же вирує торжище.
Повсякденним одягом чоловіків еве були великі вільного крою сорочки і штани, за святковими правилами широкі яскраві тоги. Жінки носили обернуту навколо стегон матерію, як верхній одяг — легку кофтинку. Популярними були численні прикраси (намиста, сережки, браслети тощо).
Національна кухня, передовсім, рослинна — рис і кукурудза з різноманітними соусами; характерна страва — гарі, різновид каші з товченого й висушеного маніоку.
Зберігаються народні вірування (віра в сили природи і культ предків) й свята. Розвинутий фольклор.
Джерела і література
- Токарева З. И. Эве. // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 524—525 (рос.)
- Вологдина В. Н. Народ эве // «Труды Института этнографии», 1956
- Piraux M. Le Togo aujuord'hui., P., 1978 (фр.)
- Re: Ewe King who rules from Germany via Skype robbed. GhanaWeb (англ.). Gbi Traditional Council. 21 січня 2015. оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 3 липня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет