Сан-Бартоломео

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сан-Бартоломео (значення).

Сан-Бартоломео (лат. Sancti Bartholomaei in Insula, італ. San Bartolomeo all'Isola) — титулярна церква на острові Тиберіна в Римі.

Сан-Бартоломео
41°53′25″ пн. ш. 12°28′41″ сх. д. / 41.89035900002777169° пн. ш. 12.47813300002777837° сх. д. / 41.89035900002777169; 12.47813300002777837Координати: 41°53′25″ пн. ш. 12°28′41″ сх. д. / 41.89035900002777169° пн. ш. 12.47813300002777837° сх. д. / 41.89035900002777169; 12.47813300002777837
Країна	Італія^[1]
Розташування	Рим^[1]
Тип	церква і мала базиліка
Стиль	бароко
Дата заснування	10 століття
Сан-Бартоломео Сан-Бартоломео (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Сан-Бартоломео

Сан-Бартоломео видно з Понте Фабріціо

Історія

Церква заснована за наказом імператора Оттона III у 998 році на місці античного храму Ескулапа. Церква носить ім'я апостола Варфоломія, мощі якого Оттона III у 983 році доправив до Рима, та які донині зберігаються тут. Череп апостола у XIII столітті відправили у Франкфурт-на-Майні у .

Церкву кілька разів реставрували, у тому числі в 1583 році під керівництвом Мартіно Лонгі. Після реставрації у 1624 році церква набула свого нинішнього вигляду. Реставраційні роботи в бароковому стилі всередині церкви проводили в 1720–1739 роках.

У 1852–1865 роках внутрішнє оздоблення переробили в стилі історизму. Серед колон розташовані 4 скульптури: Спасителя, св. Адальберта Празького, апостола (можливо св. Варфоломія) і Оттона III. З 1993 року церквою опікується Товариство святого Еджідіо.

У 2002 році папа Іван Павло II присвятив Сан Бартоломео новим мученикам XX століття.

Титулярна церква

Сан-Бартоломео є титулярною церквою. Кардиналом-священником з титулом церкви Сан Бартоломео з 21 лютого 1998 року, є американський кардинал, архієпископ Портленда Френсіс Юджин Джордж.

Примітки

1. dati.beniculturali.it — 2014.
   d:Track:Q52897564

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Бартоломео