Я у філософії — центральне поняття багатьох ідеалістичних філософських систем, за якими суб'єкт є первинним активним фактором і фактором упорядкування, носієм духовних здібностей.
Я |
Думка філософів
- На думку Рене Декарта, «Я мислю» є вихідним принципом філософії, що супроводжує кожен свідомий акт. Декарта справедливо називають батьком раціоналізму, у нього сфера свідомості і «Я» зливаються.
- Лейбніц стверджував, що ми усвідомлюємо лише небагато з того, що переживає душа.
- Іммануїл Кант розрізняв «емпірично-індивідуальне» і «чисте Я», що виступають як єдність апперцепції», та як носій «категоричного імперативу».
- За Фіхте, «Я» — абсолютне творче начало, яке покладає основу всього сущого і самого себе як «не Я».
- Гегель, розглядав «Я» залежно, від ступеня розвитку моральної самосвідомості, та духовної зрілості епохи.
- Німецька класична філософія ототожнює «сферу Я» зі «сферою свідомості», усвідомлених дій, що характерно для раціоналізму.
- Сучасній філософії властива біологізація (фрейдизм) та ірраціоналістична інтерпретація «Я» (екзистенціалізм).
- Екзистенціалісти, приміром Едмунд Гуссерль, виходять з інтенційної структури свідомості, де «Я», виступає як активний творчий полюс свідомості протилежний усвідомленому предмету. На їхню думку, «Я» ніколи не може бути пізнаним, у своїй активності, бо воно як своєрідне вістря свідомості, що раціоналізує її потік, але залишаючись при цьому ірраціональним . Звідси випливає твердження екзистенціалістів, про непізнаваність особи, — «свого Я».
Література
- Філософський словник / Ред. В. Шинкарук. — 1973.
Посилання
- Я // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 595-596.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ya Ya u filosofiyi centralne ponyattya bagatoh idealistichnih filosofskih sistem za yakimi sub yekt ye pervinnim aktivnim faktorom i faktorom uporyadkuvannya nosiyem duhovnih zdibnostej YaDumka filosofivNa dumku Rene Dekarta Ya mislyu ye vihidnim principom filosofiyi sho suprovodzhuye kozhen svidomij akt Dekarta spravedlivo nazivayut batkom racionalizmu u nogo sfera svidomosti i Ya zlivayutsya Lejbnic stverdzhuvav sho mi usvidomlyuyemo lishe nebagato z togo sho perezhivaye dusha Immanuyil Kant rozriznyav empirichno individualne i chiste Ya sho vistupayut yak yednist appercepciyi ta yak nosij kategorichnogo imperativu Za Fihte Ya absolyutne tvorche nachalo yake pokladaye osnovu vsogo sushogo i samogo sebe yak ne Ya Gegel rozglyadav Ya zalezhno vid stupenya rozvitku moralnoyi samosvidomosti ta duhovnoyi zrilosti epohi Nimecka klasichna filosofiya ototozhnyuye sferu Ya zi sferoyu svidomosti usvidomlenih dij sho harakterno dlya racionalizmu Suchasnij filosofiyi vlastiva biologizaciya frejdizm ta irracionalistichna interpretaciya Ya ekzistencializm Ekzistencialisti primirom Edmund Gusserl vihodyat z intencijnoyi strukturi svidomosti de Ya vistupaye yak aktivnij tvorchij polyus svidomosti protilezhnij usvidomlenomu predmetu Na yihnyu dumku Ya nikoli ne mozhe buti piznanim u svoyij aktivnosti bo vono yak svoyeridne vistrya svidomosti sho racionalizuye yiyi potik ale zalishayuchis pri comu irracionalnim Zvidsi viplivaye tverdzhennya ekzistencialistiv pro nepiznavanist osobi svogo Ya LiteraturaFilosofskij slovnik Red V Shinkaruk 1973 PosilannyaYa Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 595 596