Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мілан Відмар (серб. Милан Видмар, словен. Milan Vidmar; 22 червня 1885, Любляна — 9 жовтня 1962, там само) — югославський шахіст і електротехнік. Професор, ректор (1928—1929) Люблянського університету. Один з найкращих шахістів Європи 1910-х—1920-х років. Міжнародний гросмейстер (1950). Брат письменника та політичного діяча , батько шахіста .
| Мілан Відмар | |
|---|---|
| словен. Milan Vidmar | |
 | |
| Народився | 22 червня 1885 Любляна |
| Помер | 9 жовтня 1962 (77 років) Любляна |
| Поховання | цвинтар Жале |
| Країна |  Федеративна Народна Республіка Югославія Королівство Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Долитавщина |
| Діяльність | інженер, шахіст, філософ, письменник-документаліст, викладач університету, письменник, інженер-електрик |
| Alma mater | Віденський університет, Віденський технічний університет і Люблянський університет |
| Знання мов | словенська[1][2] |
| Заклад | Люблянський університет |
| Членство | Словенська академія наук та мистецтв |
| Брати, сестри | d[3], d[3], d[3] і d[3] |
| Діти | d[3] |
| |
Кар'єра
У шахи грав з 15-літнього віку. 1902 року дебютував у шахових турнірах у Любляні. Упродовж 1902—1907 років навчався у Відні, де розкрився його шаховий талант. На побічному турнірі «А» Конгресу німецького шахового союзу 1904 у Кобурґу поділив 1-2 місця з Нойманном, а 1905 року поділив 3-4-е місця на побічному турнірі в Бармені (перед ним були тільки Олдржих Дурас і Акіба Рубінштейн). Результати на деяких турнірах:
- Нюрнберг (1906) — 9-е місце
- Відень (1907) — 3-5
- Карлсбад (1907) — 6
- Прага (1908) — 3 (після Карла Шлехтера та Олдржиха Дураса)
- Ґетеборґ (1909) — 1
- Сан-Себастьян (1911) — 2-3 (поділив із Акібою Рубінштейном; один з найкращих турнірних результатів Відмара, зважаючи на дуже сильний склад учасників змагання)
- Карлсбад (1911) — 7
- Будапешт (1912) — 1
- Маннгайм (1914) — 2 (після Олександра Алехіна)
- Відень (1915) — 1
- Відень (1917) — 1
- Берлін (квітень 1918) — 1
- Лондон (1922) — 3 (за Х. Р. Капабланкою та О. Алехіним)
- Гастінґс (1925/26) — 1-2 (з Олександром Алехіним)
Був шахістом-аматором, не прагнув заробітку і грошових нагород у шахах, головну увагу приділяв науковій і педагогічній діяльності. Імовірно, через те, що не присвятив себе повністю шаховій практиці та теорії, Мілан Відмар як шахіст не досяг тих вершин, які йому прогнозували, адже в 1920-х роках Мілан Відмар був серед потенційних претендентів на титул чемпіона світу з шахів.
Опублікував багато статей на шахову тематику. Автор двотомної книги про турнір у Карлсбаді 1911 (Потсдам, 1912). Видав низку книг, зокрема автобіографічні Polstoletja ob šahovnici («Півстоліття за шахівницею», Любляна, 1951) і Goldene Schachzeiten («Золоті часи шахів», 1961).
Джерела
- W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1986, tom 2, s. 1296—1297
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Slovenska biografija — Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milan Vidmar serb Milan Vidmar sloven Milan Vidmar 22 chervnya 1885 Lyublyana 9 zhovtnya 1962 tam samo yugoslavskij shahist i elektrotehnik Profesor rektor 1928 1929 Lyublyanskogo universitetu Odin z najkrashih shahistiv Yevropi 1910 h 1920 h rokiv Mizhnarodnij grosmejster 1950 Brat pismennika ta politichnogo diyacha batko shahista Milan Vidmarsloven Milan VidmarNarodivsya 22 chervnya 1885 1885 06 22 LyublyanaPomer 9 zhovtnya 1962 1962 10 09 77 rokiv LyublyanaPohovannya cvintar ZhaleKrayina Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv DolitavshinaDiyalnist inzhener shahist filosof pismennik dokumentalist vikladach universitetu pismennik inzhener elektrikAlma mater Videnskij universitet Videnskij tehnichnij universitet i Lyublyanskij universitetZnannya mov slovenska 1 2 Zaklad Lyublyanskij universitetChlenstvo Slovenska akademiya nauk ta mistectvBrati sestri d 3 d 3 d 3 i d 3 Diti d 3 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vidmar Kar yeraU shahi grav z 15 litnogo viku 1902 roku debyutuvav u shahovih turnirah u Lyublyani Uprodovzh 1902 1907 rokiv navchavsya u Vidni de rozkrivsya jogo shahovij talant Na pobichnomu turniri A Kongresu nimeckogo shahovogo soyuzu 1904 u Koburgu podiliv 1 2 miscya z Nojmannom a 1905 roku podiliv 3 4 e miscya na pobichnomu turniri v Barmeni pered nim buli tilki Oldrzhih Duras i Akiba Rubinshtejn Rezultati na deyakih turnirah Nyurnberg 1906 9 e misce Viden 1907 3 5 Karlsbad 1907 6 Praga 1908 3 pislya Karla Shlehtera ta Oldrzhiha Durasa Geteborg 1909 1 San Sebastyan 1911 2 3 podiliv iz Akiboyu Rubinshtejnom odin z najkrashih turnirnih rezultativ Vidmara zvazhayuchi na duzhe silnij sklad uchasnikiv zmagannya Karlsbad 1911 7 Budapesht 1912 1 Manngajm 1914 2 pislya Oleksandra Alehina Viden 1915 1 Viden 1917 1 Berlin kviten 1918 1 London 1922 3 za H R Kapablankoyu ta O Alehinim Gastings 1925 26 1 2 z Oleksandrom Alehinim Buv shahistom amatorom ne pragnuv zarobitku i groshovih nagorod u shahah golovnu uvagu pridilyav naukovij i pedagogichnij diyalnosti Imovirno cherez te sho ne prisvyativ sebe povnistyu shahovij praktici ta teoriyi Milan Vidmar yak shahist ne dosyag tih vershin yaki jomu prognozuvali adzhe v 1920 h rokah Milan Vidmar buv sered potencijnih pretendentiv na titul chempiona svitu z shahiv Opublikuvav bagato statej na shahovu tematiku Avtor dvotomnoyi knigi pro turnir u Karlsbadi 1911 Potsdam 1912 Vidav nizku knig zokrema avtobiografichni Polstoletja ob sahovnici Pivstolittya za shahivniceyu Lyublyana 1951 i Goldene Schachzeiten Zoloti chasi shahiv 1961 DzherelaW Litmanowicz J Gizycki Szachy od A do Z Warszawa Sport i Turystyka 1986 tom 2 s 1296 1297PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Slovenska biografija Znanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti ISSN 2350 5370 d Track Q15975890d Track Q15977604Posilannya