Межиріцька стоянка — пізньопалеолітична стоянка мисливців на мамутів. Розташована в с. Межиріч в Канівській громаді Черкаської області, на мисі, в межиріччі р. Рось та р. Росави, 12 км на захід від р. Дніпро.
Палеолітичні культурні рештки пам'ятки залягають на глибині 2,5 — 3,5 м від сучасної земної поверхні. Датування радіокарбоновим методом на пробах кісток різних тварин, зокрема й мамута, дозволило визначити вік стоянки у досить вузьких межах — близько середини 15 тисячоліття до н. е. Для побудови 4-х жител було використано рештки десятків мамутів, зібраних, найпевніше, на розташованих неподалік місцях з численними заглибленими залишками цих тварин.
Історія дослідження
Відкриття
Стоянка Межиріч була випадково відкрита восени 1965 року одним із місцевих жителів З. Н. Новицьким. Під час спорудження льоху на глибині близько 2-х метрів він натрапив на нижню щелепу мамута. Про свою знахідку він повідомив вчителю місцевої школи Р. В. Головку, а той, водночас, сповістив Інститут зоології АН УРСР.
Перші обстеження стоянки проводив співробітник Інституту зоології АН УРСР , який і зробив припущення про відкриття нової стоянки пізнього палеоліту. Для підтвердження цього припущення на літо 1966 були заплановані археологічні розкопки.
Перший етап дослідження
Перший етап дослідження стоянки безпосередньо пов'язаний з діяльністю Підоплічка Івана Григоровича, який протягом 1966—1974 керував розкопками. За цей час було відкрито 3 житла з кісток мамута.
Подальші дослідження
Подальші дослідження проводилися впродовж 1976—1983 під керівництвом археолога М. І. Гладких та палеозоолога Н. Л. Корнійця. Основні роботи тоді проводились на ділянці яку посідав IV господарсько-побутовий комплекс. В 1989 було досліджено ділянку площі між І та IV господарсько-побутовими комплексами.
Протягом 2002—2008 рр. дослідження пам'ятки продовжила спільна українсько-французька експедиція під керівництвом Д. Ю. Нужного, Ст. Пеана та П. С. Шидловського. Головні дослідження стосувалися вивчення господарських об'єктів та культурного шару навколо стоянки.
Опис стоянки
Разом на будівництво споруди було використано 385 кісток, зокрема великі уламки великих кісток, які не відігравали призначення як опертя. Житлова споруда мала площу 42 м2 за зовнішніми розмірами. Внутрішня, житлова площа, складала 23 м2. Для притиснення шкур, що покривали каркас споруди, у надцокольній частині слугували 13 черепів мамутів. Для цієї ж мети було використано 30 лопаток та близько 40 трубчастих і тазових кісток, що були розташовані над цокольною частиною споруди, а також 35 бивнів, котрі знаходилися на даху. Опорою для споруди, на думку І. Г. Підоплічка, слугували жердини товщиною до 7-10 см.
Визначальною рисою межиріцької стоянки був паркан із трубчастих кісток напівдорослих та дорослих мамутів, що відгороджував вхід до житла з півдня. Цей паркан складався із вкопаних 5 стегнових, 6 плечових, 1 великої степної і 2 тазових кісток мамонта, котрі зберегли майже прямовисне положення. Ймовірно, він прикривав зовнішні фасадні частини біля головного входу, що були зроблені зі шкіри або тонких жердин та створював два бічних проходи, один з яких вів до зовнішнього південно-східного вогнища.
Якщо не враховувати 95 нижніх щелеп мамонта, використаних на личкування цокольної частини житла, 4 черепа, 3 плечові кістки і декілька бивнів всередині споруди, низку уламків великих кісток, які не мали опорного завдання, загалом виходить, що на побудову каркасу межиріцької стоянки було використано 201 кістку мамута: черепів — 42, лопаток — 30, плечових кісток — 11, ліктьових кісток — 1, променевих кісток — 1, тазових кісток — 11, стегнових кісток — 55, великих гомілкових кісток — 3, хребців — 47.
Поруч із першою стоянкою згодом було знайдено другу. Ця споруда була набагато біднішою першої, оскільки тут було розміщено по колу тільки 18 черепів мамутів.
Координати — 49.63257, 31.42677
Карта
На одному з бивнів мамонта, знайденого на стоянці, зображено нехитру схему місцевості. Можливо, це найдавніша мапа, знайдена на теренах України і світу. Вона складається із семи рядів зображень.
Експозиція
На основі кісток, зібраних на місці Межирицької стоянки, було відновлено її вигляд. Вона представлена в експозиції Національного науково-природничого музею НАН України (м. Київ). Ця споруда неодноразово показувалася в країнах Західної Європи та Японії.
Примітки
- Загадки «хижин» из костей мамонтов // Сайт paleontologylib.ru [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
Література
- Пидопличко И. Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонтов на Украине. — Київ: Наук. думка, 1969. — 164 с.
- Пидопличко И. Г. Межиричские жилища из костей мамонтов. — Київ: Наук. думка, 1976. — 240 с.
- Нужний Д. Ю., Шидловський П. С. Індустріальна варіабельність господарських об'єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення // Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. — Археологический альманах, № 20 (сборник статей). — Донецк: «Донбас», 2009. — С. 203—218.
- Гладких М. І., Рижов С. М. Між першим та четвертим житлами межиріцького поселення// Vita Antiqua. — 2009.- № 7-8. — С. 72-73
- Pidoplichko, I. H. (1998) Upper Palaeolithic dwellings of mammoth bones in the Ukraine: Kiev-Kirillovskii, Gontsy, Dobranichevka, Mezin and Mezhirich, Oxford: J. and E. Hedges. .
- Pidoplichko, I. H. (1978) The Mezhirich mammoth-bone houses, U.S. Geological Survey. ISBN B0006WZGIS.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Межиріцька стоянка |
- Ancient Inventions of Ukraine by Andrew Gregorovich [ 5 лютого 2007 у Wayback Machine.](англ.)
- Межиріч — Табір мамута [ 13 грудня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- [1](англ.)
- [2] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mezhiricka stoyanka piznopaleolitichna stoyanka mislivciv na mamutiv Roztashovana v s Mezhirich v Kanivskij gromadi Cherkaskoyi oblasti na misi v mezhirichchi r Ros ta r Rosavi 12 km na zahid vid r Dnipro Misce Mezhirickoyi stoyanki Paleolitichni kulturni reshtki pam yatki zalyagayut na glibini 2 5 3 5 m vid suchasnoyi zemnoyi poverhni Datuvannya radiokarbonovim metodom na probah kistok riznih tvarin zokrema j mamuta dozvolilo viznachiti vik stoyanki u dosit vuzkih mezhah blizko seredini 15 tisyacholittya do n e Dlya pobudovi 4 h zhitel bulo vikoristano reshtki desyatkiv mamutiv zibranih najpevnishe na roztashovanih nepodalik miscyah z chislennimi zagliblenimi zalishkami cih tvarin Istoriya doslidzhennyaVidkrittya Stoyanka Mezhirich bula vipadkovo vidkrita voseni 1965 roku odnim iz miscevih zhiteliv Z N Novickim Pid chas sporudzhennya lohu na glibini blizko 2 h metriv vin natrapiv na nizhnyu shelepu mamuta Pro svoyu znahidku vin povidomiv vchitelyu miscevoyi shkoli R V Golovku a toj vodnochas spovistiv Institut zoologiyi AN URSR Pershi obstezhennya stoyanki provodiv spivrobitnik Institutu zoologiyi AN URSR yakij i zrobiv pripushennya pro vidkrittya novoyi stoyanki piznogo paleolitu Dlya pidtverdzhennya cogo pripushennya na lito 1966 buli zaplanovani arheologichni rozkopki Pershij etap doslidzhennya Pershij etap doslidzhennya stoyanki bezposeredno pov yazanij z diyalnistyu Pidoplichka Ivana Grigorovicha yakij protyagom 1966 1974 keruvav rozkopkami Za cej chas bulo vidkrito 3 zhitla z kistok mamuta Pidoplichko Ivan Grigorovich doslidnik stoyanki 1966 1974 rokah Podalshi doslidzhennya Podalshi doslidzhennya provodilisya vprodovzh 1976 1983 pid kerivnictvom arheologa M I Gladkih ta paleozoologa N L Kornijcya Osnovni roboti todi provodilis na dilyanci yaku posidav IV gospodarsko pobutovij kompleks V 1989 bulo doslidzheno dilyanku ploshi mizh I ta IV gospodarsko pobutovimi kompleksami Protyagom 2002 2008 rr doslidzhennya pam yatki prodovzhila spilna ukrayinsko francuzka ekspediciya pid kerivnictvom D Yu Nuzhnogo St Peana ta P S Shidlovskogo Golovni doslidzhennya stosuvalisya vivchennya gospodarskih ob yektiv ta kulturnogo sharu navkolo stoyanki Opis stoyankiRekonstrukciya Mezhirickoyi stoyanki v Yaponiyi Razom na budivnictvo sporudi bulo vikoristano 385 kistok zokrema veliki ulamki velikih kistok yaki ne vidigravali priznachennya yak opertya Zhitlova sporuda mala ploshu 42 m2 za zovnishnimi rozmirami Vnutrishnya zhitlova plosha skladala 23 m2 Dlya pritisnennya shkur sho pokrivali karkas sporudi u nadcokolnij chastini sluguvali 13 cherepiv mamutiv Dlya ciyeyi zh meti bulo vikoristano 30 lopatok ta blizko 40 trubchastih i tazovih kistok sho buli roztashovani nad cokolnoyu chastinoyu sporudi a takozh 35 bivniv kotri znahodilisya na dahu Oporoyu dlya sporudi na dumku I G Pidoplichka sluguvali zherdini tovshinoyu do 7 10 sm Viznachalnoyu risoyu mezhirickoyi stoyanki buv parkan iz trubchastih kistok napivdoroslih ta doroslih mamutiv sho vidgorodzhuvav vhid do zhitla z pivdnya Cej parkan skladavsya iz vkopanih 5 stegnovih 6 plechovih 1 velikoyi stepnoyi i 2 tazovih kistok mamonta kotri zberegli majzhe pryamovisne polozhennya Jmovirno vin prikrivav zovnishni fasadni chastini bilya golovnogo vhodu sho buli zrobleni zi shkiri abo tonkih zherdin ta stvoryuvav dva bichnih prohodi odin z yakih viv do zovnishnogo pivdenno shidnogo vognisha Yaksho ne vrahovuvati 95 nizhnih shelep mamonta vikoristanih na lichkuvannya cokolnoyi chastini zhitla 4 cherepa 3 plechovi kistki i dekilka bivniv vseredini sporudi nizku ulamkiv velikih kistok yaki ne mali opornogo zavdannya zagalom vihodit sho na pobudovu karkasu mezhirickoyi stoyanki bulo vikoristano 201 kistku mamuta cherepiv 42 lopatok 30 plechovih kistok 11 liktovih kistok 1 promenevih kistok 1 tazovih kistok 11 stegnovih kistok 55 velikih gomilkovih kistok 3 hrebciv 47 Poruch iz pershoyu stoyankoyu zgodom bulo znajdeno drugu Cya sporuda bula nabagato bidnishoyu pershoyi oskilki tut bulo rozmisheno po kolu tilki 18 cherepiv mamutiv Koordinati 49 63257 31 42677KartaMezhirich mapa Na odnomu z bivniv mamonta znajdenogo na stoyanci zobrazheno nehitru shemu miscevosti Mozhlivo ce najdavnisha mapa znajdena na terenah Ukrayini i svitu Vona skladayetsya iz semi ryadiv zobrazhen EkspoziciyaNa osnovi kistok zibranih na misci Mezhirickoyi stoyanki bulo vidnovleno yiyi viglyad Vona predstavlena v ekspoziciyi Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu NAN Ukrayini m Kiyiv Cya sporuda neodnorazovo pokazuvalasya v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta Yaponiyi PrimitkiZagadki hizhin iz kostej mamontov Sajt paleontologylib ru 1 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 28 listopada 2019 LiteraturaPidoplichko I G Pozdnepaleoliticheskie zhilisha iz kostej mamontov na Ukraine Kiyiv Nauk dumka 1969 164 s Pidoplichko I G Mezhirichskie zhilisha iz kostej mamontov Kiyiv Nauk dumka 1976 240 s Nuzhnij D Yu Shidlovskij P S Industrialna variabelnist gospodarskih ob yektiv pershogo zhitla Mezhirickogo verhnopaleolitichnogo poselennya Aktualnye problemy pervobytnoj arheologii Vostochnoj Evropy Arheologicheskij almanah 20 sbornik statej Doneck Donbas 2009 S 203 218 Gladkih M I Rizhov S M Mizh pershim ta chetvertim zhitlami mezhirickogo poselennya Vita Antiqua 2009 7 8 S 72 73 Pidoplichko I H 1998 Upper Palaeolithic dwellings of mammoth bones in the Ukraine Kiev Kirillovskii Gontsy Dobranichevka Mezin and Mezhirich Oxford J and E Hedges ISBN 0 86054 949 6 Pidoplichko I H 1978 The Mezhirich mammoth bone houses U S Geological Survey ISBN B0006WZGIS PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mezhiricka stoyanka Ancient Inventions of Ukraine by Andrew Gregorovich 5 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl Mezhirich Tabir mamuta 13 grudnya 2020 u Wayback Machine angl 1 angl 2 5 bereznya 2016 u Wayback Machine