Марія Амелія Бразильська (порт. Maria Amélia do Brasil), або Марія Амелія де Браганса (порт. Maria Amélia de Bragança), повне ім'я Марія Амелія Августа Євгенія Жозефіна Луїза Теодолінда Хелоїза Франсішка Ксавьєр де Паула Мікаела Ґабріела Рафаела Ґонзаґа де Браганса (порт. Maria Amélia Augusta Eugénia Josefina Luísa Teodolinda Heloísa Francisca Xavier de Paula Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bragança), ( 1 грудня 1831 — 4 лютого 1853) — бразильська принцеса з династії Браганса, донька імператора Бразилії Педру I та принцеси Лейхтенберзької Амелії. Носила прізвисько «Принцеса-квітка» («A Princesa Flor»).
Марія Амелія Бразильська | |
---|---|
Maria Amélia do Brasil | |
Марія Амелія у 17 років | |
Прізвисько | Принцеса-квітка |
Народилася | 1 грудня 1831 Париж, Франція |
Померла | 4 лютого 1853 (21 рік) Фуншал, Мадейра ·туберкульоз |
Поховання | Монастир Св. Антонія, Ріо-де-Жанейро |
Країна | Бразилія |
Місце проживання | Франція, Португалія, Баварія |
Знання мов | португальська, французька, німецька і англійська |
Титул | принцеса Бразилії |
Конфесія | католицтво |
Рід | Браганса |
Батько | Педру I |
Мати | Амелія Лейхтенберзька |
Брати, сестри | Марія II, d, Ізабелла Марія Бразильська, Франсішка Бразильська, Жануарія Бразильська, d, d, Педру II, d і d |
У шлюбі з | не було |
Діти | не було |
Автограф | |
Нагороди | |
| |
|
Життєпис
Дитинство та юність
Марія Амелія була єдиною донькою імператора Бразилії Педру I та його другої дружини Амелії. Мати завагітніла нею навесні 1831 року ще на території Бразилії. 7 квітня 1831 батько відрікся від престолу на користь сина від першого шлюбу і залишив країну. Його супроводжували дружина і старша донька Марія. На кораблі Амелія дізналася про свій стан. Першою зупинкою на шляху стали Азорські острови, а 10 червня 1831 подружжя ступило на французьку землю у Шербурі. Педру почав займатися переговорами щодо організації військового походу проти брата Мігеля, що узурпував владу в Португалії, а Амелія оселилася в Парижі разом з Марією та Марією Ісабель, позашлюбною донькою чоловіка.
Бути присутніми при народженні дитини Педру, який тепер носив титул герцога Браганса, запросив кількох відомих людей. Серед них були Жозе Жоакім да Роша, один з лідерів руху за незалежність Бразилії, та Августа Баварська, мати Амелії. Пологи відбулися 1 грудня 1831 року. Новонароджену дівчинку нарекли Марія Амелія Августа Євгенія Жозефіна Луїза Теодолінда Хелоїза Франсішка Ксавьєр де Паула Мікаела Ґабріела Рафаела Ґонзаґа. Її хрещеними батьками стали король французів Луї-Філіпп I та його дружина Марія Амелія Неаполітанська. На честь неї Марія Амелія і отримала основне ім'я. Батько був дуже радий і 4 грудня написав старшим дітям листа до Бразилії, де казав: «Божественне провидіння вирішило зменшити мій батьківський смуток через розлуку з вами, розрадивши моє серце народженням ще однієї доньки».
За двадцять днів після цього він вирушив на Мадейру, де очолив військовий наступ на Португалію. Протягом всієї війни Амелія залишалась у Парижі з донькою та падчірками. Коли прийшла звістка про перемогу у Лісабоні, вони попрямували до Португалії і прибули до столиці 22 вересня 1833. Педру зустрічав родину ще на борту корабля. Британський офіцер Чарльз Напьє так описував цю сцену: «Я ніколи не бачив Педру таким щасливим і задоволеним. Він зійшов на борт трохи вище Белена. На сходах його зустрічала імператриця. Педру цілував та обіймав її з великою любов'ю. Марія була дуже зворушена і плакала. Маленька Марія Амелія лякалася його пухнастої бороди і не відповідала на ласки».
Родина оселилася в палаці Рамальхао, а згодом — в палаці Келуш, поблизу Лісабона. Батько швидко потоваришував з молодшою донькою і багато часу проводив з родиною. Наступного року Марію знову зробили королевою, а Педру — регентом. Та його здоров'я вже було підірване туберкульозом, на який захворів під час війни. Вранці 24 вересня 1834 малу Марію Амелію привели до батька в кімнату. Педру був дуже слабкий, підійнявши руку для благословення, він сказав:«Завжди кажіть цій дитині, як я її ніжно любив… не забувай мене…завжди слухайся матері…це мої останні побажання». У другій половині того ж дня його не стало.
Із матір'ю Марія Амелія переїхала на постійне проживання до палацу Зелених Вікон. Інколи вони здійснювали тривалі подорожі до Баварії, де жила бабуся Августа. Попри те, що мати з донькою жили у Лісабоні, як члени королівської родини Португалії вони не розглядалися, хоча й бували при дворі. 26 січня 1835 дядько Марії Амелії, , повінчався у Лісабоні з королевою Марією. Та вже за два місяці він помер від дифтерії.
Амелія подавала клопотання в бразильський уряд, щодо визнання їх з донькою членами імператорської родини Бразилії з правом отримувати пенсію, та поки імператор був ще неповнолітній, прохання відхиляли. Більше того, обом було заборонено з'являтися на території Бразилії. Ситуація змінилася, коли Педру II досяг повноліття. Ще до офіційної коронації, він 5 липня 1841 року визнав мачуху і сестру членами бразильського імператорського дому.
У 1850-му через погіршення відносин із спадкоємцем престолу Педру, Амелія з донькою переїхали до Баварії, де оселилися в монастирі Зеон на березі озера Кімзе. Раніше ця територія входила до посагу імператриці. Та через стан здоров'я юної принцеси невдовзі відбулося повернення до Португалії.
Особистість
За даними історика Монтгомері Гайда Марія Амелія була «приголомшливо красивою білявкою з дивовижним інтелектом». ЇЇ описували як дуже добру, благочестиву, інтелігентну та проникливу дівчину, при цьому жваву і жартівливу. Принцеса отримала дуже добру освіту. Гарно грала на фортепіано, малювала, та цікавилася поезією. Вчитель зауважував її винятковий талант до діалектики. Вирісши між двома культурами, вільно володіла португальською, німецькою та французькою мовами.
Головним стимулом навчання для неї завжди була пам'ять про батька. Смерть Педру залишила глибокий слід у свідомості дівчини. Вона часто запитувала в оточуючих, чи щасливий батько на небесах, бачачи її успіхи.
В листі від 27 серпня 1851 Марія Амелія писала:«Я відвідала Келуш. Після смерті батька, я ніколи не бачила цього палацу. Я не могла нічого згадати, зовсім нічого, крім кімнати, де помер мій батько…Там я згадала все. Кожен предмет був вигравіруваний в моїй пам'яті, хоча на той час мені було всього три роки! З великим хвилюванням я зайшла до тієї кімнати! Ліжко..ліжко було тим самим, ті ж штори, той же килим, подушки ті ж…все так добре збереглося…Як шкода…
Сад пречудовий. Мені показали апельсинову рощу, посаджену в тому році, коли помер батько, за його проханням. І платан, посаджений ним…Я відчула глибоку печаль, коли споглядала ці дерева. Це приклад слабкості людського тіла. Людина — найслабша з істот. Вона вже померла, а все, створене нею, зростатиме століттями!»
Шлюбні плани
Разом із матір'ю Марія Амелія тривалий час гостювала в Баварії у 1838—1839, 1843 та 1846 роках. Там дівчина часто бачилась із численними німецькими родичами. Ще у 1838, зовсім малою, у шато Тегернзеє, вона познайомилася із своїм однолітком принцом Максиміліаном Австрійським. З часом молоді люди закохалися одне в одного.
На початку 1852 року принц, що тоді служив у воєнно-морському флоті, прибув до Лісабона. Відвідавши королівську родину, він завітав і до домівки колишньої бразильської імператриці. Тоді ж Максиміліан і Марія Амелія повідомили про свій намір побратися. Амелії дуже сподобалася ця пропозиція, а от родина Максиміліана була не в захваті через походження нареченої з дому Богарне. Та офіційним заручинам перешкодила хвороба Марії Амелії.
Хвороба
У лютому 1852 принцеса захворіла на скарлатину. Ніхто з близьких не турбувався дуже з цього приводу. Але йшли місяці, а кашель не зникав. Він став першим симптомом туберкульозу. Лікарі для відновлення здоров'я рекомендували хворій острів Мадейру. Марія Амелія зауважила: «Кажуть, лихоманки там зникають, як за помахом чарівної палички». На Мадейрі у 1849—1850-му вже проходив лікування її дядько Максиміліан Лейхтенберзький.
26 серпня дівчина разом із матір'ю вирушили у подорож. 31 серпня вони прибули до Фуншалу. Населення міста радісно зустрічало їх і натовпом супроводжувало до нового будинку. Амелія зняла для доньки віллу Quinta Vigia. Ту саму, де два роки тому, жив її брат Максиміліан.
Принцесі сподобався острів. Щоденно вона здійснювала прогулянки ним і знайомилася з місцевою флорою. З цього приводу вона сказала: «Якщо я колись відновлю сили, то ми, мамо, обов'язково, залишимося на цьому острові тривалий час і будемо ходити пішки в гори…»
Та стан її здоров'я все гіршав і до кінця листопада зникла майже всяка надія на одужання. Вона вже не могла грати на фортепіано та малювати. На початку 1853 Марія Амелія вже не могла вставати з ліжка і розуміла, що скоро її не стане.
4 лютого, після опівночі, священик провів всі необхідні обряди. Принцеса, як могла, заспокоювала матір. Незабаром після четвертої ранку вона померла.
Тіло Марії Амелії було забальзамоване і поміщено до каплиці поруч з домом, де знаходилося, поки його не відвезли до Португалії, куди воно прибуло 7 травня 1853. 12 травня відбувся урочистий похорон в Лісабоні. Вона була похована поруч з батьком в монастирі Сан-Вісенте-де-Фора в Лісабоні. У 1982 її прах було перевезено до Бразилії і перепоховано в монастирі Святого Антонія в Ріо-де-Жанейро, де покояться члени бразильської імператорської родини.
Згадки
Смерть юної Марії Амелії глибоко вплинула на всіх, хто її знав, включаючи тих, хто ніколи її не бачив особисто. Так, імператор Педру II, який ніколи не бачив зведеної сестри, але тривалий час із нею листувався, за сім років по її смерті записав у своєму щоденнику: «За всі ці роки я так багато чув про свою сестру…дуже шкода, що я так і не зустрівся із нею».
Амелія відвідувала могилу доньки кожен рік 4 лютого, аж до власної смерті. Вона заснувала у Фуншалі лікарню для хворих на туберкульоз, який було названо на честь Марії Амелії («Hospital Princesa D. Maria Amélia»). Зараз на її території міститься школа та дім для літніх людей.
Максиміліан все наступне життя пам'ятав свою першу наречену. Постійно згадуючи її в своїх щоденниках, він у 1859 році здійснив паломництво на Мадейру, де відвідав лікарню її імені у Фуншалі. Він пожертвував закладу статую Божої Матері, що зберігається тут і досі. Після цього принц зайшов до вілли, де померла Марія Амелія. Він писав про це: «Довго стояв я мовчки із тужливими думками в тіні чудового дерева, що оточує і захищає дім, в якому янгол, за яким я плакав так гірко, покинув цей світ».
У своїх мемуарах згодом Максиміліан писав, що «цей острів, де згасло життя, здавався просто призначеним для тихого щастя».
З Мадейри принц вирушив до Бразилії, де побував у трьох провінціях. За п'ять років по цьому він прийняв пропозицію стати імператором новоствореної Мексиканської імперії. Пам'ятаючи про стабільність і процвітання Бразилії, Максиміліан був впевнений, що досягне такого ж благоденства і в Мексиці. Та у 1867 році він був розстріляний повсталими республіканцями. Маленький медальйон, що він все життя носив на шиї, він перед смертю попросив передати її матері Амелії.
Нагороди
- Хрест Дона Педро I (Бразилія);
- Орден Троянди (Бразилія);
- Орден Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Викозької (Португалія);
- Орден Святої Королеви Ізабелли (Португалія);
- Орден Королеви Марії Луїзи (Іспанія);
- Орден Зіркового Хреста (Австрія);
- Орден Святої Єлизавети (Баварія).
В культурі
- У 2008 році на честь 500-річчя міста Фуншал в муніципальному театрі Балтазара Діаса було поставлено оперу «Біла орхідея» (музика Хорхе Сальгієро, лібретто Жуау Агіара), в якій йшлося про вигадану любов принцеси Марії Амелії до садівника Хосе-Марії.
Родинне дерево
Примітки
- Парки Мадейри [1] [ 15 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фуншал, Мадейра [2] [ 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Almeida, Sylvia Lacerda Martins de (1973). Uma filha de D. Pedro I: Dona Maria Amélia. São Paulo: Companhia Editora Nacional.
- Опера «Біла орхідея» [3] (порт.)
Література
- Almeida, Sylvia Lacerda Martins de (1973) (in Portuguese). Uma filha de D. Pedro I: Dona Maria Amélia. São Paulo: Companhia Editora Nacional.
- Barman, Roderick J. (1999). Citizen Emperor: Pedro II and the Making of Brazil, 1825—1891. Stanford, California: Stanford University Press. .
- Calmon, Pedro (1950). O Rei Cavaleiro (6 ed.). São Paulo, São Paulo: Edição Saraiva.
- Calmon, Pedro (1975). História de D. Pedro II. 5. Rio de Janeiro: José Olympio.
- Fleiuss, Max (1940). Dom Pedro Segundo. Rio de Janeiro: Imprensa Nacional.
- História: Mausoléu Imperial [History: Imperial Mausoleum]. [4]
- Haslip, Joan (1971). The Crown of Mexico: Maximilian and His Empress Carlota. New York, New York: Holt, Rinehart and Winston. .
- Hyde, H. Montgomery (1946). Mexican Empire: the history of Maximilian ad Carlota of Mexico. London: Macmillan & Co..
- Laemmert, Eduardo (1849). Almanak Administrativo, Mercantil e Industrial (Almanaque Laemmert). Rio de Janeiro: Eduardo e Henrique Laemmert & C.
- Konrad Kramar, Petra Stuiber: Die schrulligen Habsburger. Marotten und Allüren eines Kaiserhauses. Ueberreuter, Wien 1999, .
- Laemmert, Eduardo (1853) (in Portuguese). Almanak Administrativo, Mercantil e Industrial (Almanaque Laemmert). Rio de Janeiro: Eduardo e Henrique Laemmert & C.
- Longo, James McMurtry (2008). Isabel Orleans-Bragança: The Brazilian Princess Who Freed the Slaves. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc. .
- Lyra, Heitor (1977) [1938]. História de Dom Pedro II (1825—1891): Ascenção (1825—1870). 1. Belo Horizonte: Itatiaia.
- Morato, Francisco de Aragão (1835). Memória sobre a soccessão da coroa de Portugal, no caso de não haver descendentes de Sua Magestade Fidelíssima a rainha D. Maria II. Lisbon: Typographia de Firmin Didot.
- Schmidt, Maria Junqueira (1927). Amelia de Leuchtenberg: A segunda imperatriz do Brasil. São Paulo: Companhia Melhoramento de São Paulo.
- Sousa, Octávio Tarquínio de (1972) [1954]. A vida de D. Pedro I. 3. Rio de Janeiro: José Olympio.
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Амелії [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Ameliya Brazilska port Maria Amelia do Brasil abo Mariya Ameliya de Bragansa port Maria Amelia de Braganca povne im ya Mariya Ameliya Avgusta Yevgeniya Zhozefina Luyiza Teodolinda Heloyiza Fransishka Ksavyer de Paula Mikaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Bragansa port Maria Amelia Augusta Eugenia Josefina Luisa Teodolinda Heloisa Francisca Xavier de Paula Micaela Gabriela Rafaela Gonzaga de Braganca 1 grudnya 1831 4 lyutogo 1853 brazilska princesa z dinastiyi Bragansa donka imperatora Braziliyi Pedru I ta princesi Lejhtenberzkoyi Ameliyi Nosila prizvisko Princesa kvitka A Princesa Flor Mariya Ameliya BrazilskaMaria Amelia do BrasilMariya Ameliya u 17 rokivPrizvisko Princesa kvitkaNarodilasya 1 grudnya 1831 1831 12 01 Parizh FranciyaPomerla 4 lyutogo 1853 1853 02 04 21 rik Funshal Madejra tuberkulozPohovannya Monastir Sv Antoniya Rio de ZhanejroKrayina BraziliyaMisce prozhivannya Franciya Portugaliya BavariyaZnannya mov portugalska francuzka nimecka i anglijskaTitul princesa BraziliyiKonfesiya katolictvoRid BragansaBatko Pedru IMati Ameliya LejhtenberzkaBrati sestri Mariya II d Izabella Mariya Brazilska Fransishka Brazilska Zhanuariya Brazilska d d Pedru II d i dU shlyubi z ne buloDiti ne buloAvtografNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo ta yunist Mariya Ameliya bula yedinoyu donkoyu imperatora Braziliyi Pedru I ta jogo drugoyi druzhini Ameliyi Mati zavagitnila neyu navesni 1831 roku she na teritoriyi Braziliyi 7 kvitnya 1831 batko vidriksya vid prestolu na korist sina vid pershogo shlyubu i zalishiv krayinu Jogo suprovodzhuvali druzhina i starsha donka Mariya Na korabli Ameliya diznalasya pro svij stan Pershoyu zupinkoyu na shlyahu stali Azorski ostrovi a 10 chervnya 1831 podruzhzhya stupilo na francuzku zemlyu u Sherburi Pedru pochav zajmatisya peregovorami shodo organizaciyi vijskovogo pohodu proti brata Migelya sho uzurpuvav vladu v Portugaliyi a Ameliya oselilasya v Parizhi razom z Mariyeyu ta Mariyeyu Isabel pozashlyubnoyu donkoyu cholovika Buti prisutnimi pri narodzhenni ditini Pedru yakij teper nosiv titul gercoga Bragansa zaprosiv kilkoh vidomih lyudej Sered nih buli Zhoze Zhoakim da Rosha odin z lideriv ruhu za nezalezhnist Braziliyi ta Avgusta Bavarska mati Ameliyi Pologi vidbulisya 1 grudnya 1831 roku Novonarodzhenu divchinku narekli Mariya Ameliya Avgusta Yevgeniya Zhozefina Luyiza Teodolinda Heloyiza Fransishka Ksavyer de Paula Mikaela Gabriela Rafaela Gonzaga Yiyi hreshenimi batkami stali korol francuziv Luyi Filipp I ta jogo druzhina Mariya Ameliya Neapolitanska Na chest neyi Mariya Ameliya i otrimala osnovne im ya Batko buv duzhe radij i 4 grudnya napisav starshim dityam lista do Braziliyi de kazav Bozhestvenne providinnya virishilo zmenshiti mij batkivskij smutok cherez rozluku z vami rozradivshi moye serce narodzhennyam she odniyeyi donki Za dvadcyat dniv pislya cogo vin virushiv na Madejru de ocholiv vijskovij nastup na Portugaliyu Protyagom vsiyeyi vijni Ameliya zalishalas u Parizhi z donkoyu ta padchirkami Koli prijshla zvistka pro peremogu u Lisaboni voni popryamuvali do Portugaliyi i pribuli do stolici 22 veresnya 1833 Pedru zustrichav rodinu she na bortu korablya Britanskij oficer Charlz Napye tak opisuvav cyu scenu Ya nikoli ne bachiv Pedru takim shaslivim i zadovolenim Vin zijshov na bort trohi vishe Belena Na shodah jogo zustrichala imperatricya Pedru ciluvav ta obijmav yiyi z velikoyu lyubov yu Mariya bula duzhe zvorushena i plakala Malenka Mariya Ameliya lyakalasya jogo puhnastoyi borodi i ne vidpovidala na laski Mariya Ameliya z matir yu u 1840 Rodina oselilasya v palaci Ramalhao a zgodom v palaci Kelush poblizu Lisabona Batko shvidko potovarishuvav z molodshoyu donkoyu i bagato chasu provodiv z rodinoyu Nastupnogo roku Mariyu znovu zrobili korolevoyu a Pedru regentom Ta jogo zdorov ya vzhe bulo pidirvane tuberkulozom na yakij zahvoriv pid chas vijni Vranci 24 veresnya 1834 malu Mariyu Ameliyu priveli do batka v kimnatu Pedru buv duzhe slabkij pidijnyavshi ruku dlya blagoslovennya vin skazav Zavzhdi kazhit cij ditini yak ya yiyi nizhno lyubiv ne zabuvaj mene zavzhdi sluhajsya materi ce moyi ostanni pobazhannya U drugij polovini togo zh dnya jogo ne stalo Iz matir yu Mariya Ameliya pereyihala na postijne prozhivannya do palacu Zelenih Vikon Inkoli voni zdijsnyuvali trivali podorozhi do Bavariyi de zhila babusya Avgusta Popri te sho mati z donkoyu zhili u Lisaboni yak chleni korolivskoyi rodini Portugaliyi voni ne rozglyadalisya hocha j buvali pri dvori 26 sichnya 1835 dyadko Mariyi Ameliyi povinchavsya u Lisaboni z korolevoyu Mariyeyu Ta vzhe za dva misyaci vin pomer vid difteriyi Ameliya podavala klopotannya v brazilskij uryad shodo viznannya yih z donkoyu chlenami imperatorskoyi rodini Braziliyi z pravom otrimuvati pensiyu ta poki imperator buv she nepovnolitnij prohannya vidhilyali Bilshe togo obom bulo zaboroneno z yavlyatisya na teritoriyi Braziliyi Situaciya zminilasya koli Pedru II dosyag povnolittya She do oficijnoyi koronaciyi vin 5 lipnya 1841 roku viznav machuhu i sestru chlenami brazilskogo imperatorskogo domu U 1850 mu cherez pogirshennya vidnosin iz spadkoyemcem prestolu Pedru Ameliya z donkoyu pereyihali do Bavariyi de oselilisya v monastiri Zeon na berezi ozera Kimze Ranishe cya teritoriya vhodila do posagu imperatrici Ta cherez stan zdorov ya yunoyi princesi nevdovzi vidbulosya povernennya do Portugaliyi Osobistist Malyunok Mariyi Ameliyi Za danimi istorika Montgomeri Gajda Mariya Ameliya bula prigolomshlivo krasivoyu bilyavkoyu z divovizhnim intelektom YiYi opisuvali yak duzhe dobru blagochestivu inteligentnu ta proniklivu divchinu pri comu zhvavu i zhartivlivu Princesa otrimala duzhe dobru osvitu Garno grala na fortepiano malyuvala ta cikavilasya poeziyeyu Vchitel zauvazhuvav yiyi vinyatkovij talant do dialektiki Virisshi mizh dvoma kulturami vilno volodila portugalskoyu nimeckoyu ta francuzkoyu movami Golovnim stimulom navchannya dlya neyi zavzhdi bula pam yat pro batka Smert Pedru zalishila glibokij slid u svidomosti divchini Vona chasto zapituvala v otochuyuchih chi shaslivij batko na nebesah bachachi yiyi uspihi V listi vid 27 serpnya 1851 Mariya Ameliya pisala Ya vidvidala Kelush Pislya smerti batka ya nikoli ne bachila cogo palacu Ya ne mogla nichogo zgadati zovsim nichogo krim kimnati de pomer mij batko Tam ya zgadala vse Kozhen predmet buv vigraviruvanij v moyij pam yati hocha na toj chas meni bulo vsogo tri roki Z velikim hvilyuvannyam ya zajshla do tiyeyi kimnati Lizhko lizhko bulo tim samim ti zh shtori toj zhe kilim podushki ti zh vse tak dobre zbereglosya Yak shkoda Sad prechudovij Meni pokazali apelsinovu roshu posadzhenu v tomu roci koli pomer batko za jogo prohannyam I platan posadzhenij nim Ya vidchula gliboku pechal koli spoglyadala ci dereva Ce priklad slabkosti lyudskogo tila Lyudina najslabsha z istot Vona vzhe pomerla a vse stvorene neyu zrostatime stolittyami Shlyubni plani Maksimilian Avstrijskij Razom iz matir yu Mariya Ameliya trivalij chas gostyuvala v Bavariyi u 1838 1839 1843 ta 1846 rokah Tam divchina chasto bachilas iz chislennimi nimeckimi rodichami She u 1838 zovsim maloyu u shato Tegernzeye vona poznajomilasya iz svoyim odnolitkom princom Maksimilianom Avstrijskim Z chasom molodi lyudi zakohalisya odne v odnogo Na pochatku 1852 roku princ sho todi sluzhiv u voyenno morskomu floti pribuv do Lisabona Vidvidavshi korolivsku rodinu vin zavitav i do domivki kolishnoyi brazilskoyi imperatrici Todi zh Maksimilian i Mariya Ameliya povidomili pro svij namir pobratisya Ameliyi duzhe spodobalasya cya propoziciya a ot rodina Maksimiliana bula ne v zahvati cherez pohodzhennya narechenoyi z domu Bogarne Ta oficijnim zaruchinam pereshkodila hvoroba Mariyi Ameliyi Hvoroba U lyutomu 1852 princesa zahvorila na skarlatinu Nihto z blizkih ne turbuvavsya duzhe z cogo privodu Ale jshli misyaci a kashel ne znikav Vin stav pershim simptomom tuberkulozu Likari dlya vidnovlennya zdorov ya rekomenduvali hvorij ostriv Madejru Mariya Ameliya zauvazhila Kazhut lihomanki tam znikayut yak za pomahom charivnoyi palichki Na Madejri u 1849 1850 mu vzhe prohodiv likuvannya yiyi dyadko Maksimilian Lejhtenberzkij 26 serpnya divchina razom iz matir yu virushili u podorozh 31 serpnya voni pribuli do Funshalu Naselennya mista radisno zustrichalo yih i natovpom suprovodzhuvalo do novogo budinku Ameliya znyala dlya donki villu Quinta Vigia Tu samu de dva roki tomu zhiv yiyi brat Maksimilian Viglyad na misto z parku villi Mariyi Ameliyi Princesi spodobavsya ostriv Shodenno vona zdijsnyuvala progulyanki nim i znajomilasya z miscevoyu floroyu Z cogo privodu vona skazala Yaksho ya kolis vidnovlyu sili to mi mamo obov yazkovo zalishimosya na comu ostrovi trivalij chas i budemo hoditi pishki v gori Ta stan yiyi zdorov ya vse girshav i do kincya listopada znikla majzhe vsyaka nadiya na oduzhannya Vona vzhe ne mogla grati na fortepiano ta malyuvati Na pochatku 1853 Mariya Ameliya vzhe ne mogla vstavati z lizhka i rozumila sho skoro yiyi ne stane 4 lyutogo pislya opivnochi svyashenik proviv vsi neobhidni obryadi Princesa yak mogla zaspokoyuvala matir Nezabarom pislya chetvertoyi ranku vona pomerla Tilo Mariyi Ameliyi bulo zabalzamovane i pomisheno do kaplici poruch z domom de znahodilosya poki jogo ne vidvezli do Portugaliyi kudi vono pribulo 7 travnya 1853 12 travnya vidbuvsya urochistij pohoron v Lisaboni Vona bula pohovana poruch z batkom v monastiri San Visente de Fora v Lisaboni U 1982 yiyi prah bulo perevezeno do Braziliyi i perepohovano v monastiri Svyatogo Antoniya v Rio de Zhanejro de pokoyatsya chleni brazilskoyi imperatorskoyi rodini ZgadkiSmert yunoyi Mariyi Ameliyi gliboko vplinula na vsih hto yiyi znav vklyuchayuchi tih hto nikoli yiyi ne bachiv osobisto Tak imperator Pedru II yakij nikoli ne bachiv zvedenoyi sestri ale trivalij chas iz neyu listuvavsya za sim rokiv po yiyi smerti zapisav u svoyemu shodenniku Za vsi ci roki ya tak bagato chuv pro svoyu sestru duzhe shkoda sho ya tak i ne zustrivsya iz neyu Likarnya donyi Mariyi Ameliyi Ameliya vidviduvala mogilu donki kozhen rik 4 lyutogo azh do vlasnoyi smerti Vona zasnuvala u Funshali likarnyu dlya hvorih na tuberkuloz yakij bulo nazvano na chest Mariyi Ameliyi Hospital Princesa D Maria Amelia Zaraz na yiyi teritoriyi mistitsya shkola ta dim dlya litnih lyudej Maksimilian vse nastupne zhittya pam yatav svoyu pershu narechenu Postijno zgaduyuchi yiyi v svoyih shodennikah vin u 1859 roci zdijsniv palomnictvo na Madejru de vidvidav likarnyu yiyi imeni u Funshali Vin pozhertvuvav zakladu statuyu Bozhoyi Materi sho zberigayetsya tut i dosi Pislya cogo princ zajshov do villi de pomerla Mariya Ameliya Vin pisav pro ce Dovgo stoyav ya movchki iz tuzhlivimi dumkami v tini chudovogo dereva sho otochuye i zahishaye dim v yakomu yangol za yakim ya plakav tak girko pokinuv cej svit U svoyih memuarah zgodom Maksimilian pisav sho cej ostriv de zgaslo zhittya zdavavsya prosto priznachenim dlya tihogo shastya Z Madejri princ virushiv do Braziliyi de pobuvav u troh provinciyah Za p yat rokiv po comu vin prijnyav propoziciyu stati imperatorom novostvorenoyi Meksikanskoyi imperiyi Pam yatayuchi pro stabilnist i procvitannya Braziliyi Maksimilian buv vpevnenij sho dosyagne takogo zh blagodenstva i v Meksici Ta u 1867 roci vin buv rozstrilyanij povstalimi respublikancyami Malenkij medaljon sho vin vse zhittya nosiv na shiyi vin pered smertyu poprosiv peredati yiyi materi Ameliyi NagorodiHrest Dona Pedro I Braziliya Orden Troyandi Braziliya Orden Neporochnogo zachattya Divi Mariyi Villa Vikozkoyi Portugaliya Orden Svyatoyi Korolevi Izabelli Portugaliya Orden Korolevi Mariyi Luyizi Ispaniya Orden Zirkovogo Hresta Avstriya Orden Svyatoyi Yelizaveti Bavariya V kulturiU 2008 roci na chest 500 richchya mista Funshal v municipalnomu teatri Baltazara Diasa bulo postavleno operu Bila orhideya muzika Horhe Salgiyero libretto Zhuau Agiara v yakij jshlosya pro vigadanu lyubov princesi Mariyi Ameliyi do sadivnika Hose Mariyi Rodinne derevoPedru III Mariya I Karlos IV Mariya Luyiza Parmska Aleksandr de Bogarne Zhozefina de Tashe de lya Pazheri Maksimilian I Avgusta Gessen Darmshtadtska Zhuan VI Karlota Zhoakina Ispanska Ezhen de Bogarne Avgusta Bavarska Pedru I Ameliya Lejhtenberzka Mariya Ameliya PrimitkiParki Madejri 1 15 listopada 2011 u Wayback Machine angl Funshal Madejra 2 20 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Almeida Sylvia Lacerda Martins de 1973 Uma filha de D Pedro I Dona Maria Amelia Sao Paulo Companhia Editora Nacional Opera Bila orhideya 3 port LiteraturaAlmeida Sylvia Lacerda Martins de 1973 in Portuguese Uma filha de D Pedro I Dona Maria Amelia Sao Paulo Companhia Editora Nacional Barman Roderick J 1999 Citizen Emperor Pedro II and the Making of Brazil 1825 1891 Stanford California Stanford University Press ISBN 0 8047 3510 7 Calmon Pedro 1950 O Rei Cavaleiro 6 ed Sao Paulo Sao Paulo Edicao Saraiva Calmon Pedro 1975 Historia de D Pedro II 5 Rio de Janeiro Jose Olympio Fleiuss Max 1940 Dom Pedro Segundo Rio de Janeiro Imprensa Nacional Historia Mausoleu Imperial History Imperial Mausoleum 4 Haslip Joan 1971 The Crown of Mexico Maximilian and His Empress Carlota New York New York Holt Rinehart and Winston ISBN 0 03 086572 7 Hyde H Montgomery 1946 Mexican Empire the history of Maximilian ad Carlota of Mexico London Macmillan amp Co Laemmert Eduardo 1849 Almanak Administrativo Mercantil e Industrial Almanaque Laemmert Rio de Janeiro Eduardo e Henrique Laemmert amp C Konrad Kramar Petra Stuiber Die schrulligen Habsburger Marotten und Alluren eines Kaiserhauses Ueberreuter Wien 1999 ISBN 3 8000 3742 4 Laemmert Eduardo 1853 in Portuguese Almanak Administrativo Mercantil e Industrial Almanaque Laemmert Rio de Janeiro Eduardo e Henrique Laemmert amp C Longo James McMurtry 2008 Isabel Orleans Braganca The Brazilian Princess Who Freed the Slaves Jefferson North Carolina McFarland amp Company Inc ISBN 978 0 7864 3201 1 Lyra Heitor 1977 1938 Historia de Dom Pedro II 1825 1891 Ascencao 1825 1870 1 Belo Horizonte Itatiaia Morato Francisco de Aragao 1835 Memoria sobre a soccessao da coroa de Portugal no caso de nao haver descendentes de Sua Magestade Fidelissima a rainha D Maria II Lisbon Typographia de Firmin Didot Schmidt Maria Junqueira 1927 Amelia de Leuchtenberg A segunda imperatriz do Brasil Sao Paulo Companhia Melhoramento de Sao Paulo Sousa Octavio Tarquinio de 1972 1954 A vida de D Pedro I 3 Rio de Janeiro Jose Olympio PosilannyaProfil na Geneall net 4 listopada 2012 u Wayback Machine fr Profil na Thepeerage com 12 sichnya 2012 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Ameliyi 11 sichnya 2012 u Wayback Machine angl