Сіпарая червона | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Червона сіпарая (самець) Червона сіпарая (самиця) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Aethopyga siparaja (Raffles, 1822) | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Сіпарая червона (Aethopyga siparaja) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Гімалаях, північно-східній Індії М'янмі, південному Китаї, Південно-Східній Азії (крім південного Таїланду) та на Великих Зондських островах. Виділяють низку підвидів. Є національним птахом Сінгапуру.
Опис
Довжина птаха становить 10–12 см, вага 6–8 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Дорослі самці мають темно-синю, райдужну пляму на лобі. Між очима і дзьобом чорна смуга, від дзьоба ідуть чорні з темно-синім, райдужним відтінком смуги, схожі на вуса. Верхня частина тіла, горло, груди, частина покривних пер на крилах яскраво-червоні. Махові пера на крилах сіро-коричневі, з жовтуватим краєм. Живіт світло-оливковий. Рульові пера на хвості чорні, з темно-синіми, райдужними смугами. Верхня частина тіла самиці сіро-оливкова, нижня частина світло-сіро-оливкова, груди жовтуваті.
Підвиди
Виділяють чотирнадцять підвидів:
- A. s. seheriae (Tickell, 1833) — передгір'я Гімалаїв в північній Індії і на заході Бангладеш;
- A. s. labecula (Horsfield, 1840) — східні Гімалаї, схід Бангладеш, М'янма (за винятком півдня), північний захід Лаосу і В'єтнаму;
- A. s. owstoni Rothschild, 1910 — південно-східний Китай;
- A. s. tonkinensis Hartert, E, 1917 — південний Китай, північно-східний В'єтнам;
- A. s. mangini Delacour & Jabouille, 1924 — південно-східний Таїланд, центральний і південний Індокитай;
- A. s. insularis Delacour & Jabouille, 1928 — острів Фукуок;
- A. s. cara Hume, 1874 — південна М'янма і північний Таїланд;
- A. s. trangensis Meyer de Schauensee, 1946 — південний Таїланд, північ Малайського півострову;
- A. s. siparaja (Raffles, 1822) — південь Малайського півострову, Суматра і Калімантан;
- A. s. nicobarica Hume, 1873 — Нікобарські острови;
- A. s. heliogona Oberholser, 1923 — Ява;
- A. s. natunae Chasen, 1935 — острови ;
- A. s. flavostriata (Wallace, 1865) — північ Сулавесі;
- A. s. beccarii Salvadori, 1875 — південь Сулавесі.
Вогнисті і чорночереві сіпараї вважалися підвидами червоної сіпараї, однак був визнані окремими видами.
Поширення і екологія
Червоні сіпараї поширені в Індомалайському регіоні. Живуть в тропічних і субтропічних вологих гірських і рівнинних ліах, в заростях бамбуку і чагарників, в мангрових зарстях і на болотах, в садах і парках.
Поведінка
Це осілий вид птахів на всьому ареалі. Харчуються нектаром квітів, ловлять невеликих комах і павуків. Гніздо грушоподібної форми, робиться з моху, сухої трави і павутиння, підвішується на гілках в заростях чагарників. В кладці 2-3 яйця кремового кольору з темно-червоними плямками. Інкубація триває 18 днів.
Галерея
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. .
- F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
- C.F. Mann. Systematic notes on Asian birds. 28. Taxonomic comments on some south and south-east Asian members of the family Nectariniidae. „Zoologische Verhandelingen”. 340, ss. 179–189, 2002 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
- P.A. Hosner, Á.S. Nyári, R.G. Moyle. Water barriers and intra-island isolation contribute to diversification in the insular Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae). „Journal of Biogeography”. 40 (6), ss. 1094–1106, 2013. doi:10.1111/jbi.12074 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
Посилання
- Aethopyga siparaja. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siparaya chervona Chervona siparaya samec Chervona siparaya samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Nektarkovi Nectariniidae Rid Siparaya Aethopyga Vid Siparaya chervona Binomialna nazva Aethopyga siparaja Raffles 1822 Pidvidi A s seheriae Tickell 1833 A s labecula Horsfield 1840 A s owstoni Rothschild 1910 A s tonkinensis Hartert E 1917 A s mangini Delacour amp Jabouille 1924 A s insularis Delacour amp Jabouille 1928 A s cara Hume 1874 A s trangensis Meyer de Schauensee 1946 A s siparaja Raffles 1822 A s nicobarica Hume 1873 A s heliogona Oberholser 1923 A s natunae Chasen 1935 A s flavostriata Wallace 1865 A s beccarii Salvadori 1875 Posilannya Vikishovishe Aethopyga siparaja Vikividi Aethopyga siparaja ITIS 558466 MSOP 103804411 NCBI 667142 Siparaya chervona Aethopyga siparaja vid gorobcepodibnih ptahiv rodini nektarkovih Nectariniidae Meshkaye v Gimalayah pivnichno shidnij Indiyi M yanmi pivdennomu Kitayi Pivdenno Shidnij Aziyi krim pivdennogo Tayilandu ta na Velikih Zondskih ostrovah Vidilyayut nizku pidvidiv Ye nacionalnim ptahom Singapuru source source Spiv chervonoyi siparayiOpisDovzhina ptaha stanovit 10 12 sm vaga 6 8 g Vidu pritamannij statevij dimorfizm Dorosli samci mayut temno sinyu rajduzhnu plyamu na lobi Mizh ochima i dzobom chorna smuga vid dzoba idut chorni z temno sinim rajduzhnim vidtinkom smugi shozhi na vusa Verhnya chastina tila gorlo grudi chastina pokrivnih per na krilah yaskravo chervoni Mahovi pera na krilah siro korichnevi z zhovtuvatim krayem Zhivit svitlo olivkovij Rulovi pera na hvosti chorni z temno sinimi rajduzhnimi smugami Verhnya chastina tila samici siro olivkova nizhnya chastina svitlo siro olivkova grudi zhovtuvati Pidvidi Vidilyayut chotirnadcyat pidvidiv A s seheriae Tickell 1833 peredgir ya Gimalayiv v pivnichnij Indiyi i na zahodi Bangladesh A s labecula Horsfield 1840 shidni Gimalayi shid Bangladesh M yanma za vinyatkom pivdnya pivnichnij zahid Laosu i V yetnamu A s owstoni Rothschild 1910 pivdenno shidnij Kitaj A s tonkinensis Hartert E 1917 pivdennij Kitaj pivnichno shidnij V yetnam A s mangini Delacour amp Jabouille 1924 pivdenno shidnij Tayiland centralnij i pivdennij Indokitaj A s insularis Delacour amp Jabouille 1928 ostriv Fukuok A s cara Hume 1874 pivdenna M yanma i pivnichnij Tayiland A s trangensis Meyer de Schauensee 1946 pivdennij Tayiland pivnich Malajskogo pivostrovu A s siparaja Raffles 1822 pivden Malajskogo pivostrovu Sumatra i Kalimantan A s nicobarica Hume 1873 Nikobarski ostrovi A s heliogona Oberholser 1923 Yava A s natunae Chasen 1935 ostrovi A s flavostriata Wallace 1865 pivnich Sulavesi A s beccarii Salvadori 1875 pivden Sulavesi Vognisti i chornocherevi siparayi vvazhalisya pidvidami chervonoyi siparayi odnak buv viznani okremimi vidami Poshirennya i ekologiyaChervoni siparayi poshireni v Indomalajskomu regioni Zhivut v tropichnih i subtropichnih vologih girskih i rivninnih liah v zarostyah bambuku i chagarnikiv v mangrovih zarstyah i na bolotah v sadah i parkah PovedinkaCe osilij vid ptahiv na vsomu areali Harchuyutsya nektarom kvitiv lovlyat nevelikih komah i pavukiv Gnizdo grushopodibnoyi formi robitsya z mohu suhoyi travi i pavutinnya pidvishuyetsya na gilkah v zarostyah chagarnikiv V kladci 2 3 yajcya kremovogo koloru z temno chervonimi plyamkami Inkubaciya trivaye 18 dniv GalereyaPrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Clive F Mann Robert A Cheke Clive F Mann amp Robert A Cheke Sunbirds A Guide to the Sunbirds Flowerpeckers Spiderhunters and Sugarbirds of the World Bloomsbury Publishing 2010 s 334 ISBN 9781408135679 F Gill D Donsker amp P Rasmussen red Dippers leafbirds flowerpeckers sunbirds angl IOC World Bird List v11 1 Procitovano 14 lipnya 2021 C F Mann Systematic notes on Asian birds 28 Taxonomic comments on some south and south east Asian members of the family Nectariniidae Zoologische Verhandelingen 340 ss 179 189 2002 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga P A Hosner A S Nyari R G Moyle Water barriers and intra island isolation contribute to diversification in the insular Aethopyga sunbirds Aves Nectariniidae Journal of Biogeography 40 6 ss 1094 1106 2013 doi 10 1111 jbi 12074 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga PosilannyaAethopyga siparaja Integrovana sistema taksonomichnoyi informaciyi ITIS angl Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi