Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Менсі́я де Аро́ (ісп. Mencía López de Haro); бл. 1215 — 1270) — кастильська шляхтянка, біскайська сеньйора, королева Португалії (1241—1248). Представниця Ароського дому. Нородилася в Біскайї, Кастилія. Донька біскайського сеньйора Лопе II й леонської інфанти , доньки леонського короля Альфонсо IX. Виходила заміж двічі: перший чоловік — кастильський магнат (1234—1240), другий — португальський король Саншу II (1241—1245). Була непопулярною в Португалії. Папа Іннокентій IV визнав незаконним її шлюб із Саншу (1245), що спричинило політичну кризу в Португальському королівстві й стало прологом до міжусобної війни (1246—1247). Сеньйора Торреш-Новаша, Санта-Еулалії та Орена, а також земель в кастильській Паленсії. Померла в Паленсії, Кастилія. Також — Ме́сія (порт. Mécia), Менці́я (лат. Mencia).
| Менсія | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1241 — 1248 | ||
| Попередник: | Уррака Кастильська | |
| Наступник: | Матильда Булонська | |
| Народження: | 1215 Біскайя, Кастилія | |
| Смерть: | 1270 Паленсія, Кастилія | |
| Поховання: | d | |
| Країна: | Кастильська Корона і Португальське королівство | |
| Релігія: | католичка | |
| Рід: | Аро | |
| Батько: | Лопе II де Аро | |
| Мати: | ||
| Шлюб: | (1234—1240) Саншу II (1241—1245) | |
| | ||
Біографія
Перший шлюб
Менсія народилася близько 1215 року в Біскайї, в родині біскайського сеньйора Лопе II де Аро, сина , та , позашлюбної доньки леонського короля Альфонсо IX. Сестрою дівчина була , дружина русільйонського графа .
29 вересня 1234 року Менсія вийшла заміж за кастильського магната , що воював із маврами в районі Кордови. Він одружувався вдруге, після ануляції свого першого шлюбу із уржельською графинею в 1228 році. Шлюб Альваро й Менсії став причиною конфлікту із кастильським королем Фернандо III, який конфіскував частину земель нареченого. Конфлікт мирно владнали кастильська королева Беренгарія, мати Фердинандо, та , його дружина.
У першому шлюбі Менсія не мала дітей. Вона мешкала на передовій війни з маврами, у Мартоській фортеці, обороняти яку король доручив її чоловікові. Замкова округа була спустошена внаслідок боїв, тому Альваро часто від'їздив до королівського двору в Толедо за допомогою. За переказами, одного разу, за відсутності чоловіка та його небожа , що виїхав з лицарями на рейд до ворожих земель, Менсія залишилася сама у слабо захищеному Мартосі. Про це дізнався мусульманський правитель Архони й вирішив здобути християнську фортецю. У відповідь Менсія вислала гінців до небожа, а сама переодягнулася в обладунки й вийшла із вояками гарнізону на замкові стіни. Побачивши, що противник — жінка, маври уповільнили наступ, дозволивши лицарям Телло повернутися на підмогу сеньйорі. Християнське військо під проводом вдарило по центру сил неприятеля і розгромило їх. Тоді ж поспіхом повернувся й чоловік Менсії, який покинув двір, щойно довідавшись про небезпеку. Невдовзі він захворів і помер в Оргасі 1239 або 1240 року.
Другий шлюб
Близько 1241 року Менсія вийшла заміж удруге, за португальського короля Саншу II, й стала королевою-констортом Португалії. Законність цього шлюбу, укладеного без згоди Святого Престолу, ставилася під сумнів як сучасниками, так і нащадками. Зокрема, португальський історик назвивав Менсію фавориткою, а не дружиною Саншу II. Проте першоджерела, як наприклад булла папи Іннокентія IV «Sua nobis», зазначають, що Менсія була саме королевою, дружиною короля. Точні час і місце одруження невідомі. Воно не згадується у праці , завершеній в березні 1243 року, але зазначене у папській буллі за 1245 рік. Деякі історики датують шлюб 1240 роком, або періодом між 1243—1245 роками.
Саншу II одружився тоді, коли в країні панувала правова анархія, а сам монарх конфліктував з Церквою та феодалами, тому його піддані стали вважати Менсію «джерелом негараздів» у країні. Місцева шляхта зневажала її, а простолюд взагалі називав відьмою, вірячи що вона «наклала чари» на їхнього короля. Серед причин такого несприйняття було те, що Менсія представляла Кастилію, давнього політичного противника португальської держави; вона була вдовою й абсолютно не відповідала тогочасним уявленням про ідеальну дружину — молоду незайману дівчину. Нова королева не належала до королівського роду й не мала корисних політично-родинних зв'язків; їй прислужували кастильські слуги, що утруднювало контакти із португальською зняттю, яка прагнула вийти через неї на короля. Нелюбов португальців до Менсії закарбувалася у пізніших хроніках, в яких правління Саншу II до шлюбу прославлялося, а після шлюбу — описувалося вкрай негативно".
24 липня 1245 року папа Іннокентій IV видав буллу до португальських баронів, в якій різко критикував короля Саншу II та його шлюб з Менсією, визнавши його недійсним. 1 серпня він видав іншу буллу, адресовану духовенству, в якій проголошував короля «нездібним», що означало детронізацію монарха. Папа затвердив регентом королівства булонського графа Афонсу ІІІ, рідного брата Саншу II, який наприкінці того ж року прибув із Франції до Португалії. Це спричинило міжусобну війну між братами, що тривала до 1247 року. Під час війни португальський шляхтич в супроводі агентів Афонсу ІІІ прокрався до спальні Менсії в Коїмбрському королівському палаці і викрав її, сховавши у Орені. Розлючений Саншу II прагнув помститися кривднику й визволити дружину, але програвши війну був змушений тікати до Толедо в Кастилії, де помер в 1248 році. У своєму заповіті він не згадав Менсії; можливо король мав підозри, що вона була співучасницею власного викрадення.
Після 1247 року Менсія продовжувала мешкати в Орені. З першоджерел відомо, що вона перебувала під захистом військ королівського двору, з яким залишалася у гарних стосунках по смерті чоловіка. Тогочасним головою Орена був біскаєць , співвітчизник екс-королеви, який, ймовірно, був призначений за її розпорядженням. У традиційній історіографії Менсію називають сеньйорою Торреш-Новаша, Санта-Еулалії та Орена. 1257 року Менсія, очевидно, перебувала у Кастилії й зробила пожертви на користь Бенавідеського монастиря.
1270 року Менсія померла у Паленсії, Кастилія. Її поховали у бенедекинському монастирі Святої Марії в Нахері, в каплиці Хреста. На гробниці екс-королеву зображено у вигляді шляхетної пані в біскайському вбранні; на труні, яку несуть леви, герб Португалії.
Сім'я
- Батько: Лопе II де Аро (1170—1236) — біскайський сеньйор.
- Мати: Уррака Леонська (?—?) — позашлюбна донька леонського короля Альфонсо IX.
- 1-й чоловік (1234—1240): (?—1240) — кастильський магнат.
- 2-й чоловік (1241—1245): Саншу II (1209—1248), король Португалії (1223—1248)
Примітки
- Díaz Martínez, Gonzalo (2000). «La conquista de Andujar: su integración en la Corona de Castilla» [ 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Boletín del Instituto de Estudios Giennenses no. 176: pp. 638-639 ISSN 0561-3590.
- Lafuente, História de España, , Crónicas de São Fernando, T. 5
- La Figaniere, Frederico Francisco de. Memorias das rainhas de Portugal. Typographia universal, 1859. p. 85—98.
- SERRÃO, Joaquim Veríssimo, História de Portugal, t. I, 3ª ed., Editorial Verbo
- Adriana Zierer, "Mécia, Matilde e Beatriz: Imagens Femininas Refletidas nas Rainhas de Portugal do Século XIII", Revista Mirabilia, vol. 3, article 8 http://www.revistamirabilia.com/Numeros/Num3/artigos/art8.htm [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Brito, Crónicas de Cister, L. 5, c. 6
- Rui de Pina, Chronica do muito alto e muito esclarecido principe D. Sancho II, quarto rey de Portugal [ 18 березня 2012 у Wayback Machine.], Lisboa Occidental, 1728, // Biblioteca Nacional Digital
- Rui de Pina, Chronica de El-Rei D. Sancho II [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.], Lisbon: Escriptorio, 1906 // Biblioteca Nacional Digital
Джерела
- La Figaniere, Frederico Francisco de. Memorias das rainhas de Portugal. Typographia universal, 1859. p. 85—98.
- Cardeal Saraiva, Memoria sobre a deposição de El Rei D. Sancho II // Obras Completas. t. I. Lisboa, pp. 65–87.
- Arco y Garay, Ricardo del (1954). Sepulcros de la Casa Real de Castilla. Madrid: Instituto Jerónimo Zurita. Consejo Superior de Investigaciones Científicas. OCLC 11366237.
- Eslava Galán, Juan (1990). «El castillo de la Peña de Martos y la Orden de Calatrava // Boletín del Instituto de Estudios Giennenses (Jaén: Instituto de Estudios Giennenses) (142): 149-160. ISSN 0561-3590. Consultado el 26 de febrero de 2010.
- Martínez Díaz, Gonzalo (2000). La conquista de Andujar: su integración en la Corona de Castilla // Boletín del Instituto de Estudios Giennenses (176): 615-644.
- Rodríguez-Picavea Matilla, Enrique (1999). Documentos para el estudio de la Orden de Calatrava en la Meseta Meridional Castellana // Cuadernos de Historia Medieval (Madrid) 2: 311.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Менсія де Аро
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Cawley, Charles, Vizcaya, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mensi ya de Aro isp Mencia Lopez de Haro bl 1215 1270 kastilska shlyahtyanka biskajska senjora koroleva Portugaliyi 1241 1248 Predstavnicya Aroskogo domu Norodilasya v Biskajyi Kastiliya Donka biskajskogo senjora Lope II j leonskoyi infanti donki leonskogo korolya Alfonso IX Vihodila zamizh dvichi pershij cholovik kastilskij magnat 1234 1240 drugij portugalskij korol Sanshu II 1241 1245 Bula nepopulyarnoyu v Portugaliyi Papa Innokentij IV viznav nezakonnim yiyi shlyub iz Sanshu 1245 sho sprichinilo politichnu krizu v Portugalskomu korolivstvi j stalo prologom do mizhusobnoyi vijni 1246 1247 Senjora Torresh Novasha Santa Eulaliyi ta Orena a takozh zemel v kastilskij Palensiyi Pomerla v Palensiyi Kastiliya Takozh Me siya port Mecia Menci ya lat Mencia MensiyaMensiyaNadgrobok Mensiyi Koroleva Portugaliyi 1241 1248 Poperednik Urraka Kastilska Nastupnik Matilda Bulonska Narodzhennya 1215 1215 Biskajya KastiliyaSmert 1270 1270 Palensiya KastiliyaPohovannya dKrayina Kastilska Korona i Portugalske korolivstvoReligiya katolichkaRid AroBatko Lope II de AroMati Shlyub 1234 1240 Sanshu II 1241 1245 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPershij shlyub Mensiya narodilasya blizko 1215 roku v Biskajyi v rodini biskajskogo senjora Lope II de Aro sina ta pozashlyubnoyi donki leonskogo korolya Alfonso IX Sestroyu divchina bula druzhina rusiljonskogo grafa 29 veresnya 1234 roku Mensiya vijshla zamizh za kastilskogo magnata sho voyuvav iz mavrami v rajoni Kordovi Vin odruzhuvavsya vdruge pislya anulyaciyi svogo pershogo shlyubu iz urzhelskoyu grafineyu v 1228 roci Shlyub Alvaro j Mensiyi stav prichinoyu konfliktu iz kastilskim korolem Fernando III yakij konfiskuvav chastinu zemel narechenogo Konflikt mirno vladnali kastilska koroleva Berengariya mati Ferdinando ta jogo druzhina U pershomu shlyubi Mensiya ne mala ditej Vona meshkala na peredovij vijni z mavrami u Martoskij forteci oboronyati yaku korol doruchiv yiyi cholovikovi Zamkova okruga bula spustoshena vnaslidok boyiv tomu Alvaro chasto vid yizdiv do korolivskogo dvoru v Toledo za dopomogoyu Za perekazami odnogo razu za vidsutnosti cholovika ta jogo nebozha sho viyihav z licaryami na rejd do vorozhih zemel Mensiya zalishilasya sama u slabo zahishenomu Martosi Pro ce diznavsya musulmanskij pravitel Arhoni j virishiv zdobuti hristiyansku fortecyu U vidpovid Mensiya vislala ginciv do nebozha a sama pereodyagnulasya v obladunki j vijshla iz voyakami garnizonu na zamkovi stini Pobachivshi sho protivnik zhinka mavri upovilnili nastup dozvolivshi licaryam Tello povernutisya na pidmogu senjori Hristiyanske vijsko pid provodom vdarilo po centru sil nepriyatelya i rozgromilo yih Todi zh pospihom povernuvsya j cholovik Mensiyi yakij pokinuv dvir shojno dovidavshis pro nebezpeku Nevdovzi vin zahvoriv i pomer v Orgasi 1239 abo 1240 roku Drugij shlyub Vikradennya Mensiyi Grobnicya Mensiyi v Naherskomu monastiri Blizko 1241 roku Mensiya vijshla zamizh udruge za portugalskogo korolya Sanshu II j stala korolevoyu konstortom Portugaliyi Zakonnist cogo shlyubu ukladenogo bez zgodi Svyatogo Prestolu stavilasya pid sumniv yak suchasnikami tak i nashadkami Zokrema portugalskij istorik nazvivav Mensiyu favoritkoyu a ne druzhinoyu Sanshu II Prote pershodzherela yak napriklad bulla papi Innokentiya IV Sua nobis zaznachayut sho Mensiya bula same korolevoyu druzhinoyu korolya Tochni chas i misce odruzhennya nevidomi Vono ne zgaduyetsya u praci zavershenij v berezni 1243 roku ale zaznachene u papskij bulli za 1245 rik Deyaki istoriki datuyut shlyub 1240 rokom abo periodom mizh 1243 1245 rokami Sanshu II odruzhivsya todi koli v krayini panuvala pravova anarhiya a sam monarh konfliktuvav z Cerkvoyu ta feodalami tomu jogo piddani stali vvazhati Mensiyu dzherelom negarazdiv u krayini Misceva shlyahta znevazhala yiyi a prostolyud vzagali nazivav vidmoyu viryachi sho vona naklala chari na yihnogo korolya Sered prichin takogo nesprijnyattya bulo te sho Mensiya predstavlyala Kastiliyu davnogo politichnogo protivnika portugalskoyi derzhavi vona bula vdovoyu j absolyutno ne vidpovidala togochasnim uyavlennyam pro idealnu druzhinu molodu nezajmanu divchinu Nova koroleva ne nalezhala do korolivskogo rodu j ne mala korisnih politichno rodinnih zv yazkiv yij prisluzhuvali kastilski slugi sho utrudnyuvalo kontakti iz portugalskoyu znyattyu yaka pragnula vijti cherez neyi na korolya Nelyubov portugalciv do Mensiyi zakarbuvalasya u piznishih hronikah v yakih pravlinnya Sanshu II do shlyubu proslavlyalosya a pislya shlyubu opisuvalosya vkraj negativno 24 lipnya 1245 roku papa Innokentij IV vidav bullu do portugalskih baroniv v yakij rizko kritikuvav korolya Sanshu II ta jogo shlyub z Mensiyeyu viznavshi jogo nedijsnim 1 serpnya vin vidav inshu bullu adresovanu duhovenstvu v yakij progoloshuvav korolya nezdibnim sho oznachalo detronizaciyu monarha Papa zatverdiv regentom korolivstva bulonskogo grafa Afonsu III ridnogo brata Sanshu II yakij naprikinci togo zh roku pribuv iz Franciyi do Portugaliyi Ce sprichinilo mizhusobnu vijnu mizh bratami sho trivala do 1247 roku Pid chas vijni portugalskij shlyahtich v suprovodi agentiv Afonsu III prokravsya do spalni Mensiyi v Koyimbrskomu korolivskomu palaci i vikrav yiyi shovavshi u Oreni Rozlyuchenij Sanshu II pragnuv pomstitisya krivdniku j vizvoliti druzhinu ale progravshi vijnu buv zmushenij tikati do Toledo v Kastiliyi de pomer v 1248 roci U svoyemu zapoviti vin ne zgadav Mensiyi mozhlivo korol mav pidozri sho vona bula spivuchasniceyu vlasnogo vikradennya Pislya 1247 roku Mensiya prodovzhuvala meshkati v Oreni Z pershodzherel vidomo sho vona perebuvala pid zahistom vijsk korolivskogo dvoru z yakim zalishalasya u garnih stosunkah po smerti cholovika Togochasnim golovoyu Orena buv biskayec spivvitchiznik eks korolevi yakij jmovirno buv priznachenij za yiyi rozporyadzhennyam U tradicijnij istoriografiyi Mensiyu nazivayut senjoroyu Torresh Novasha Santa Eulaliyi ta Orena 1257 roku Mensiya ochevidno perebuvala u Kastiliyi j zrobila pozhertvi na korist Benavideskogo monastirya 1270 roku Mensiya pomerla u Palensiyi Kastiliya Yiyi pohovali u benedekinskomu monastiri Svyatoyi Mariyi v Naheri v kaplici Hresta Na grobnici eks korolevu zobrazheno u viglyadi shlyahetnoyi pani v biskajskomu vbranni na truni yaku nesut levi gerb Portugaliyi Sim yaDokladnishe Aroskij dim Batko Lope II de Aro 1170 1236 biskajskij senjor Mati Urraka Leonska pozashlyubna donka leonskogo korolya Alfonso IX 1 j cholovik 1234 1240 1240 kastilskij magnat 2 j cholovik 1241 1245 Sanshu II 1209 1248 korol Portugaliyi 1223 1248 PrimitkiDiaz Martinez Gonzalo 2000 La conquista de Andujar su integracion en la Corona de Castilla 23 listopada 2017 u Wayback Machine Boletin del Instituto de Estudios Giennenses no 176 pp 638 639 ISSN 0561 3590 Lafuente Historia de Espana Cronicas de Sao Fernando T 5 La Figaniere Frederico Francisco de Memorias das rainhas de Portugal Typographia universal 1859 p 85 98 SERRAO Joaquim Verissimo Historia de Portugal t I 3ª ed Editorial Verbo Adriana Zierer Mecia Matilde e Beatriz Imagens Femininas Refletidas nas Rainhas de Portugal do Seculo XIII Revista Mirabilia vol 3 article 8 http www revistamirabilia com Numeros Num3 artigos art8 htm 15 lipnya 2011 u Wayback Machine Brito Cronicas de Cister L 5 c 6 Rui de Pina Chronica do muito alto e muito esclarecido principe D Sancho II quarto rey de Portugal 18 bereznya 2012 u Wayback Machine Lisboa Occidental 1728 Biblioteca Nacional Digital Rui de Pina Chronica de El Rei D Sancho II 8 sichnya 2018 u Wayback Machine Lisbon Escriptorio 1906 Biblioteca Nacional DigitalDzherelaLa Figaniere Frederico Francisco de Memorias das rainhas de Portugal Typographia universal 1859 p 85 98 Cardeal Saraiva Memoria sobre a deposicao de El Rei D Sancho II Obras Completas t I Lisboa pp 65 87 Arco y Garay Ricardo del 1954 Sepulcros de la Casa Real de Castilla Madrid Instituto Jeronimo Zurita Consejo Superior de Investigaciones Cientificas OCLC 11366237 Eslava Galan Juan 1990 El castillo de la Pena de Martos y la Orden de Calatrava Boletin del Instituto de Estudios Giennenses Jaen Instituto de Estudios Giennenses 142 149 160 ISSN 0561 3590 Consultado el 26 de febrero de 2010 Martinez Diaz Gonzalo 2000 La conquista de Andujar su integracion en la Corona de Castilla Boletin del Instituto de Estudios Giennenses 176 615 644 Rodriguez Picavea Matilla Enrique 1999 Documentos para el estudio de la Orden de Calatrava en la Meseta Meridional Castellana Cuadernos de Historia Medieval Madrid 2 311 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mensiya de Aro Cawley Charles Portugal kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy Cawley Charles Vizcaya Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy