Ірвінг Ленгмюр (англ. Irving Langmuir; 31 січня 1881, Нью-Йорк — 16 серпня 1957, Вудс-Хол, Массачусетс) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії в 1932 році «за відкриття і дослідження в галузі хімії поверхневих явищ».
Ірвінг Ленгмюр | |
---|---|
англ. Irving Langmuir | |
Ірвінг Ленгмюр вдома (прибл. 1900 р.) | |
Народився | 31 січня 1881[1][2][…] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] |
Помер | 16 серпня 1957[4][1][…] (76 років) Вудс-Гоул, Барнстейбл, Массачусетс, США ·серцево-судинні захворювання |
Країна | США |
Діяльність | фізик, хімік, науково-педагогічний працівник, метеоролог |
Alma mater | Геттінгенський університет d d |
Галузь | хімія |
Заклад | General Electric |
Науковий керівник | Вальтер Герман Нернст[5] |
Аспіранти, докторанти | Кетрін Берр Блоджетт |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США[6] Леопольдина AAAS[6] Американське фізичне товариство[6] |
Нагороди | |
Ірвінг Ленгмюр у Вікісховищі |
З творчої біографії
Ірвінг Ленгмюр народився 31 січня 1881 р. у Брукліні (США), там і отримав початкову освіту. Коли йому було 11 років, сім'я переїхала до Франції. Там Ірвінг продовжив навчання в одному з паризьких пансіонів. Уже в цьому віці він відрізнявся здібністю з великою енергією віддаватися улюбленій справі. Після трирічного перебування у Франції сім'я Ленгмюрів повернулася до США.
Ірвінг вчився спочатку в академії Чеснат Хілл у Філадельфії, згодом в інституті Пратта у Брукліні, а потім — у гірничій школі при Колумбійському університеті. У 1903 Ленгмюр отримав диплом гірничого інженера. І ось він знову в Європі — навчається у Геттінгенському університеті (Німеччина) у професора В. Нернста й у 1906 стає доктором фізики. До 1909 р. Ленгмюр викладав хімію у технологічному інституті Стівенса у Хобокені, а потім вступив до дослідницької лабораторії «General Electric», де згодом став заступником директора. Все подальше життя й робота Ленгмюра були пов'язані з цією лабораторією.
Ленгмюр відзначався надзвичайною науковою активністю. Щоденник був з ним постійно, у ньому він робив записи та позначки, що становили собою детальні розробки його досліджень, записи розрахунків, теорій, ідей. За 37 років роботи у лабораторії ним було написано 54 щоденники по 330 сторінок кожний. Ленгмюром подано 138 заяв на винаходи, 63 з них запатентовані, багато мали важливе значення у практиці (конденсаційний насос, покриття торієм вольфрамової нитки, електрична дуга з сітковим керуванням та ін.).
Ірвінг Ленгмюр становив собою дійсно геніальне поєднання широкого наукового світогляду та широких наукових інтересів з високою майстерністю та інтуїцією експериментатора. Ось чому його ім'я збереглось і буде збережене в історії науки у зв'язку з найістотнішими питаннями науки та з низкою технічних застосувань її, та у повсякденному лабораторному вжитку. При всьому цьому йому був властивий саме хімічний метод мислення, за допомогою хімічного підходу вирішувались найрізноманітніші питання, а теорії, що він висував, носили назву хімічних, навіть коли вони відображали чисто фізичні явища.
Загалом роботи Ленгмюра у той чи іншій мірі виражали те коло питань, якими він займався як науковий керівник великої промислової дослідницької лабораторії першої третини XX століття. У зв'язку з цим ним було досліджено низку чисто фізичних процесів. Захоплення альпінізмом та лижами викликало у Ленгмюра зацікавленість метеорологією та призвело до вивчення питань створення штучного дощу та снігопаду і спроби пояснення механізмів живої природи.
Ленгмюр волів працювати з невеликою кількістю працівників, хоч обсяг експериментальних досліджень, що він проводив, був досить великий. Доступність та уважність до людей, щиросердя, прямота й цілеспрямованість — ось якості притаманні Ленгмюру.
Нагороди
Ірвінг Ленгмюр удостоєний багатьох наукових нагород: лауреат Нобелівської премії з хімії 1932 р. за відкриття та дослідження у галузі хімії поверхневих явищ, лауреат премії Румфорда, Франкліна, Фарадея та ін., а також почесний член низки університетів і академій світу, президент Американського хімічного товариства та .
Див. також
Примітки
- Rice R. E. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Ленгмюр Ирвинг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irving Lengmyur angl Irving Langmuir 31 sichnya 1881 Nyu Jork 16 serpnya 1957 Vuds Hol Massachusets amerikanskij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi v 1932 roci za vidkrittya i doslidzhennya v galuzi himiyi poverhnevih yavish Irving Lengmyurangl Irving LangmuirIrving Lengmyur vdoma pribl 1900 r Irving Lengmyur vdoma pribl 1900 r Narodivsya 31 sichnya 1881 1881 01 31 1 2 Bruklin Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 Pomer 16 serpnya 1957 1957 08 16 4 1 76 rokiv Vuds Goul Barnstejbl Massachusets SShA sercevo sudinni zahvoryuvannyaKrayina SShADiyalnist fizik himik naukovo pedagogichnij pracivnik meteorologAlma mater Gettingenskij universitet d dGaluz himiyaZaklad General ElectricNaukovij kerivnik Valter German Nernst 5 Aspiranti doktoranti Ketrin Berr BlodzhettChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShA 6 Leopoldina AAAS 6 Amerikanske fizichne tovaristvo 6 Nagorodi Lektorska premiya Faradeya 1939 medal Villarda Gibbza 1930 medal V Perkina 1928 medal G yuza 1918 medal Faradeya 1944 premiya Rumforda 1920 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1989 premiya Dzhona Karti 1950 medal Golli 1934 medal Franklina 1934 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 27 chervnya 1935 d 1920 d 1915 medal Dzhona Skotta 1937 Irving Lengmyur u VikishovishiZ tvorchoyi biografiyiIrving Lengmyur narodivsya 31 sichnya 1881 r u Bruklini SShA tam i otrimav pochatkovu osvitu Koli jomu bulo 11 rokiv sim ya pereyihala do Franciyi Tam Irving prodovzhiv navchannya v odnomu z parizkih pansioniv Uzhe v comu vici vin vidriznyavsya zdibnistyu z velikoyu energiyeyu viddavatisya ulyublenij spravi Pislya tririchnogo perebuvannya u Franciyi sim ya Lengmyuriv povernulasya do SShA Irving vchivsya spochatku v akademiyi Chesnat Hill u Filadelfiyi zgodom v instituti Pratta u Bruklini a potim u girnichij shkoli pri Kolumbijskomu universiteti U 1903 Lengmyur otrimav diplom girnichogo inzhenera I os vin znovu v Yevropi navchayetsya u Gettingenskomu universiteti Nimechchina u profesora V Nernsta j u 1906 staye doktorom fiziki Do 1909 r Lengmyur vikladav himiyu u tehnologichnomu instituti Stivensa u Hobokeni a potim vstupiv do doslidnickoyi laboratoriyi General Electric de zgodom stav zastupnikom direktora Vse podalshe zhittya j robota Lengmyura buli pov yazani z ciyeyu laboratoriyeyu Lengmyur vidznachavsya nadzvichajnoyu naukovoyu aktivnistyu Shodennik buv z nim postijno u nomu vin robiv zapisi ta poznachki sho stanovili soboyu detalni rozrobki jogo doslidzhen zapisi rozrahunkiv teorij idej Za 37 rokiv roboti u laboratoriyi nim bulo napisano 54 shodenniki po 330 storinok kozhnij Lengmyurom podano 138 zayav na vinahodi 63 z nih zapatentovani bagato mali vazhlive znachennya u praktici kondensacijnij nasos pokrittya toriyem volframovoyi nitki elektrichna duga z sitkovim keruvannyam ta in Irving Lengmyur stanoviv soboyu dijsno genialne poyednannya shirokogo naukovogo svitoglyadu ta shirokih naukovih interesiv z visokoyu majsternistyu ta intuyiciyeyu eksperimentatora Os chomu jogo im ya zbereglos i bude zberezhene v istoriyi nauki u zv yazku z najistotnishimi pitannyami nauki ta z nizkoyu tehnichnih zastosuvan yiyi ta u povsyakdennomu laboratornomu vzhitku Pri vsomu comu jomu buv vlastivij same himichnij metod mislennya za dopomogoyu himichnogo pidhodu virishuvalis najriznomanitnishi pitannya a teoriyi sho vin visuvav nosili nazvu himichnih navit koli voni vidobrazhali chisto fizichni yavisha Zagalom roboti Lengmyura u toj chi inshij miri virazhali te kolo pitan yakimi vin zajmavsya yak naukovij kerivnik velikoyi promislovoyi doslidnickoyi laboratoriyi pershoyi tretini XX stolittya U zv yazku z cim nim bulo doslidzheno nizku chisto fizichnih procesiv Zahoplennya alpinizmom ta lizhami viklikalo u Lengmyura zacikavlenist meteorologiyeyu ta prizvelo do vivchennya pitan stvorennya shtuchnogo doshu ta snigopadu i sprobi poyasnennya mehanizmiv zhivoyi prirodi Lengmyur voliv pracyuvati z nevelikoyu kilkistyu pracivnikiv hoch obsyag eksperimentalnih doslidzhen sho vin provodiv buv dosit velikij Dostupnist ta uvazhnist do lyudej shiroserdya pryamota j cilespryamovanist os yakosti pritamanni Lengmyuru NagorodiIrving Lengmyur udostoyenij bagatoh naukovih nagorod laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1932 r za vidkrittya ta doslidzhennya u galuzi himiyi poverhnevih yavish laureat premiyi Rumforda Franklina Faradeya ta in a takozh pochesnij chlen nizki universitetiv i akademij svitu prezident Amerikanskogo himichnogo tovaristva ta Pomer Irving Lengmyur 16 serpnya 1957 roku Div takozhPlivki Lengmyura Blodzhet LangmuirPrimitkiRice R E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Lengmyur Irving Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513