Александр Павлов Малинов (болг. Александър Павлов Малинов; 3 травня 1867 — 20 березня 1938) — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії. Голова уряду країни у 1908–1911, 1918 та 1931 роках. З його іменем пов'язано проголошення незалежності Болгарії.
Александр Малинов Александър Малинов | |||
| |||
---|---|---|---|
29 січня 1908 — 29 березня 1911 року | |||
Монарх: | Фердинанд I | ||
Попередник: | Петр Гудев | ||
Наступник: | Іван Гешов | ||
| |||
21 червня — 28 листопада 1918 року | |||
Монарх: | Фердинанд I Борис III | ||
Попередник: | Васил Радославов | ||
Наступник: | Теодор Теодоров | ||
| |||
29 червня — 12 жовтня 1931 року | |||
Монарх: | Борис III | ||
Попередник: | Андрій Ляпчев | ||
Наступник: | Нікола Мушанов | ||
Народження: | 3 травня 1867 с. Пандаклій, Аккерманський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: | 20 березня 1938 (70 років) Софія, Болгарське царство | ||
Поховання: | d[1] | ||
Країна: | Болгарія | ||
Освіта: | КНУ імені Тараса Шевченка | ||
Партія: | Демократична партія | ||
Шлюб: | Юлія Малінова | ||
Діти: | Анна, Віра, Марія, Александр, Павло | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився у болгарському селі Пандаклій (сучасна Оріхівка (Болградський район)) у Бессарабії. Навчався у Південнослов'янському пансіоні в Миколаєві.
Після здобуття 1891 року юридичної освіти в Києві Малинов виїхав до Болгарії. Там він працював адвокатом, прокурором, суддею у Пловдиві. Став активним діячем Демократичної партії та після смерті Петко Каравелова очолив партію. За часів прем'єрства Малинова було проголошено незалежність Болгарії (22 вересня 1908) — було відкинуто васальну залежність від Османської імперії, а Болгарія оголошувалась царством.
Наприкінці Першої світової війни Александр Малинов очолював два коаліційних уряди, які уклали Салоницьке перемир'я та придушили Владайське повстання.
За часів урядування Александра Стамболійського був ув'язнений (1922) разом з іншими лідерами опозиції. Після перевороту 9 червня був звільнений та увійшов до складу новоствореного Демократичного союзу, проте 1924 року залишив його та перейшов до опозиції.
Як лідер Демократичної партії став одним з ініціаторів створення коаліції Народного блоку, який виграв вибори 1931 року.
Александр Малинов помер 1938 року під час передвиборчої кампанії.
Вшанування пам'яті
Вулиця Малинова у селі Оріхівка
Джерела
- Ташев, Ташо. Министрите на България 1879–1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. / . (болг.)
- Find a Grave — 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandr Pavlov Malinov bolg Aleksandr Pavlov Malinov 3 travnya 1867 20 bereznya 1938 bolgarskij politichnij diyach lider Demokratichnoyi partiyi Golova uryadu krayini u 1908 1911 1918 ta 1931 rokah Z jogo imenem pov yazano progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyi Aleksandr Malinov Aleksandr MalinovAleksandr Malinov Prapor 24 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 29 sichnya 1908 29 bereznya 1911 roku Monarh Ferdinand I Poperednik Petr Gudev Nastupnik Ivan Geshov Prapor 28 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 21 chervnya 28 listopada 1918 roku Monarh Ferdinand I Boris III Poperednik Vasil Radoslavov Nastupnik Teodor Teodorov Prapor 33 j Golova Radi ministriv Bolgariyi 29 chervnya 12 zhovtnya 1931 roku Monarh Boris III Poperednik Andrij Lyapchev Nastupnik Nikola Mushanov Narodzhennya 3 travnya 1867 1867 05 03 s Pandaklij Akkermanskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaSmert 20 bereznya 1938 1938 03 20 70 rokiv Sofiya Bolgarske carstvoPohovannya d 1 Krayina BolgariyaOsvita KNU imeni Tarasa ShevchenkaPartiya Demokratichna partiyaShlyub Yuliya MalinovaDiti Anna Vira Mariya Aleksandr Pavlo Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u bolgarskomu seli Pandaklij suchasna Orihivka Bolgradskij rajon u Bessarabiyi Navchavsya u Pivdennoslov yanskomu pansioni v Mikolayevi Pislya zdobuttya 1891 roku yuridichnoyi osviti v Kiyevi Malinov viyihav do Bolgariyi Tam vin pracyuvav advokatom prokurorom suddeyu u Plovdivi Stav aktivnim diyachem Demokratichnoyi partiyi ta pislya smerti Petko Karavelova ocholiv partiyu Za chasiv prem yerstva Malinova bulo progolosheno nezalezhnist Bolgariyi 22 veresnya 1908 bulo vidkinuto vasalnu zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi a Bolgariya ogoloshuvalas carstvom Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni Aleksandr Malinov ocholyuvav dva koalicijnih uryadi yaki uklali Salonicke peremir ya ta pridushili Vladajske povstannya Za chasiv uryaduvannya Aleksandra Stambolijskogo buv uv yaznenij 1922 razom z inshimi liderami opoziciyi Pislya perevorotu 9 chervnya buv zvilnenij ta uvijshov do skladu novostvorenogo Demokratichnogo soyuzu prote 1924 roku zalishiv jogo ta perejshov do opoziciyi Yak lider Demokratichnoyi partiyi stav odnim z iniciatoriv stvorennya koaliciyi Narodnogo bloku yakij vigrav vibori 1931 roku Aleksandr Malinov pomer 1938 roku pid chas peredviborchoyi kampaniyi Vshanuvannya pam yatiVulicya Malinova u seli OrihivkaDzherelaTashev Tasho Ministrite na Blgariya 1879 1999 Sofiya AI Prof Marin Drinov Izd na MO 1999 ISBN 978 954 430 603 8 ISBN 978 954 509 191 9 bolg Find a Grave 1996 d Track Q63056