Російська семиструнна гітара (іноді її називають «циганською гітарою») — різновид семиструнної акустичної гітари, що набула поширення на теренах Російської імперії наприкінці XVIII століття — на початку XIX століття, швидше за все, як еволюція цистри і торбана. Зрештою, деякі західноєвропейські органологи вважають російську гітару різновидом цистри з гітарним корпусом.
Російська семиструнна гітара | |
Інші назви | російська семиструнна гітара, циганська семиструнна гітара, семиструнка |
---|---|
Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.322-5 |
Діапазон |
|
Подібні інструменти | |
Семиструнна гітара у Вікісховищі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Семиструнна гітара |
Конструктивні особливості
Російська семиструнна гітара має корпус, схожий на свою шестиструнну колегу. Форма корпусу семиструнки може бути різною. Це й доволі вузький та видовжений корпус, і характерний «краснощоковський» (від прізвища відомого майстра середини XIX століття), з максимально завуженою талією і майже однаковою шириною верхнього та нижнього овалів. У XX столітті почали виготовляти семиструнні гітари з формою корпуса класичних.
Товщина грифа не відрізняється від товщини шестиструнних грифів. Накладка грифа, як правило, має радіус. Анкерного стержня у грифі семиструнки немає.
Традиційне з'єднання грифа з корпусом — гвинтове (на відміну від шестиструнної гітари — там клеєне).
Схема пружин на верхній деці інструмента аналогічна віденським гітарам (майстер Йоган Ґотфріт Шетцер (нім. Johann Gottfried Scherzer) та його учні).
Мензура семиструнної гітари має розмаїті значення. Трапляються варіанти від 610 до 650 мм, які можна вважати повнорозмірними інструментами.
Окремо варто згадати про гітари-терц і гітари-кварт, з мензурами 585 і 540 мм відповідно. Вони не є зменшеними, «дитячими» чи «дамськими» гітарами, як сучасні 1/2, 3/4 чи 7/8 шестиструнні гітари; це повноцінні інструменти.
Стрій
Стандартний стрій
Російська гітара, або циганська, семиструнна гітара має сім струн. Ці гітари, як правило, налаштовані на відкритий мажорний акорд G.
Струна | Нота | Октава | Нотація |
---|---|---|---|
1 | d1 (ре1) | Перша | |
2 | b (сі) | Мала | |
3 | g (соль) | ||
4 | d (ре) | ||
5 | B (Сі) | Велика | |
6 | G (Соль) | ||
7 | D (Ре) |
Нотація гитари здійснюється на октаву вище дійсного звучання.
Походження строю точно не відоме. Ймовірно, стрій був запозичений у популярного тоді і століття перед цим торбана або у цитроподібного інструмента. Як би там не було, зрештою, саме семиструнна гітара витіснила торбан зі вжитку серед аристократії в Україні та Росії.
Стрій російської гітари був уже широко відомий в Російській імперії — принаймні у тому ж строї була налаштована ладкова кобза П. Конопленка-Запорожця,, якій у 1902 році було уже біля 150 років, та п'ятиструнні бандурки на Уралі відкритого строю, які побутували серед переселенців з України.
Інші строї
Окрім «російського» мажорного строю, відомий також так званий циганський стрій, у якому 2-а та 5-а струни налаштовують у Сі бемоль, тобто всю гітару на Соль мінорний тризвук, а саме: D, {G, B♭, d}, {g, b♭, d1}.
В Україні для такої гітари зафіксовано ще один, «народний» варіант строю, в якому п'ята струна піднімається на тон (С замість B), — в такому варіанті гітара повністю (на тон вище) повторює перші сім струн грифа торбана, стаючи, по-суті, його спрощеною версією. Стрій: D, {G, С, d}, {g, b, d1}.
Ідентичні строї зафіксовано також для давньої кобзи Павла Конопленка-Запорожця. Вона є, по суті, трохи розширеною версією семиструнної гітари, маючи 8 струн на грифі і 4 приструнки.
В рок-музиці в останні десятиліття набули поширення семиструнні електрогітари, які ладнають як класичні шестиструнні, додаючи понижену струну Сі. Вони не мають прямого відношення до російської циганської семиструнної гітари. Їх розглядають як природну еволюцію шестиструнної гітари.
Історія
Винахід російської гітари приписують російському гітаристу і композитору чеського походження Андрію Осиповичу Сихрі (1773–1850). А. Сихра також створив власну методику гри на цій гітарі, написав величезну кількість (більше тисячі) музичних творів для семиструнної гітари. Він усіляко популяризував як саму гітару, так і власний метод гри на ній. Також виховав і вивчив велику кількість учнів. Сімдесят п'ять творів А. О. Сихри були в 1840 році видані російським музичним видавцем Федором Стелловським. А 1880 року вони були перевидані одним з найбільших в дореволюційній Росії музичних видавництв — А. Гутхейля (A.Gutheil). Твори А.О.Сихри також публікувалися за часів СРСР у 1926 році.
Цей тип гітари був популярний у Росії (звідси походить назва «російська гітара»), у тому числі серед циган (тому її ще називають «циганською гітарою»).
Професіонали полюбляли російську гітару за її гучність, а серед аматорів вона була популярна через відносну простоту основних акордів і легкість виконання змінної бас-лінії.
Також була популярною двошиєва версія російської гітари. Ці гітари зазвичай мали 11 або 12 рядів: одна шия з сімома різьбленими рядами, а інша — з чотирма або п'ятьма необлицьованими рядами. Також зустрічаються рідкісні екземпляри з овальним корпусом.
Нині семиструнна гітара на сцені звучить досить рідко, — переважно у репертуарі виконавців старовинних російських романсів або бардів. Хоча іноді сучасні композитори звертаються до цього інструменту і пишуть для нього концертні твори, наприклад, «Російський концерт» Ігоря Рєхіна.
Джерела
- Стахович М. А. «Історія семиструнної гітари». — С. 8.
- Русанов В. «Гітара й гітаристи», вип. 2. — 1901, с. 37.
- Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль.
Примітки
- Генні де Брьойна. Атлас щипкових інструментів
- https://bandurka.etnoua.info/novyny/konstruktyvni-osoblyvosti-rosijskoji-semystrunnoji-hitary-dpetrachkov/ Конструктивні особливості “російської” семиструнної гітари – Дмитро ПЕТРАЧКОВ
- Микола ПРОКОПЕНКО – майстер музичних інструментів
- http://dlib.rsl.ru/01002655883 Ильгин К.В. Гитара классическая и русская (семиструнная). Бытование и исполнительство. СПб. —2003, стр. 9
- https://youtu.be/b2gzwsAuF8g?t=2962 Громадське Інтерактивне Телебачення. Євген Макоцьоба: відродження українського кобзарства
- Віолетта Дутчак. Піонер кобзарського мистецтва в Канаді (Кобзарська творчість Павла Конопленка-Запорожця) // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 2003. – Вип. 5. – 196 с. С.105[1]
- Привалов Николай Иванович. Тамбуровидные музыкальные инструменты русского народа. Очерк их происхождения, появления на Руси и существования (домра, балалайка, лютня, кобза, бандура, бандурка, торбан, мандолина, гитара). Историческое исследование. – “Известия С.-Петербургского общества музыкальных собраний”. – 1905, апрель-июнь. – 1906, февраль.
- Интервью с Александром Колпаковым // История гитары в лицах : журнал. — 2008. — № 1 (154). — С. 34—39.
- семиструнна – Україна
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska semistrunna gitara inodi yiyi nazivayut ciganskoyu gitaroyu riznovid semistrunnoyi akustichnoyi gitari sho nabula poshirennya na terenah Rosijskoyi imperiyi naprikinci XVIII stolittya na pochatku XIX stolittya shvidshe za vse yak evolyuciya cistri i torbana Zreshtoyu deyaki zahidnoyevropejski organologi vvazhayut rosijsku gitaru riznovidom cistri z gitarnim korpusom Semistrunna gitaraRosijska semistrunna gitaraRosijska semistrunna gitaraInshi nazvi rosijska semistrunna gitara ciganska semistrunna gitara semistrunkaKlasifikaciya strunni muzichni instrumenti strunni shipkovi instrumenti hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321 322 5DiapazonPodibni instrumenti shestistrunna gitara torban kobza cistra bandurka mamayeva kobza Semistrunna gitara u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Semistrunna gitaraKonstruktivni osoblivostiRosijska semistrunna gitara maye korpus shozhij na svoyu shestistrunnu kolegu Forma korpusu semistrunki mozhe buti riznoyu Ce j dovoli vuzkij ta vidovzhenij korpus i harakternij krasnoshokovskij vid prizvisha vidomogo majstra seredini XIX stolittya z maksimalno zavuzhenoyu taliyeyu i majzhe odnakovoyu shirinoyu verhnogo ta nizhnogo ovaliv U XX stolitti pochali vigotovlyati semistrunni gitari z formoyu korpusa klasichnih Tovshina grifa ne vidriznyayetsya vid tovshini shestistrunnih grifiv Nakladka grifa yak pravilo maye radius Ankernogo sterzhnya u grifi semistrunki nemaye Tradicijne z yednannya grifa z korpusom gvintove na vidminu vid shestistrunnoyi gitari tam kleyene Shema pruzhin na verhnij deci instrumenta analogichna videnskim gitaram majster Jogan Gotfrit Shetcer nim Johann Gottfried Scherzer ta jogo uchni Menzura semistrunnoyi gitari maye rozmayiti znachennya Traplyayutsya varianti vid 610 do 650 mm yaki mozhna vvazhati povnorozmirnimi instrumentami Okremo varto zgadati pro gitari terc i gitari kvart z menzurami 585 i 540 mm vidpovidno Voni ne ye zmenshenimi dityachimi chi damskimi gitarami yak suchasni 1 2 3 4 chi 7 8 shestistrunni gitari ce povnocinni instrumenti StrijStandartnij strij Rosijska gitara abo ciganska semistrunna gitara maye sim strun Ci gitari yak pravilo nalashtovani na vidkritij mazhornij akord G Struna Nota Oktava Notaciya 1 d1 re1 Persha 2 b si Mala 3 g sol 4 d re 5 B Si Velika 6 G Sol 7 D Re Notaciya gitari zdijsnyuyetsya na oktavu vishe dijsnogo zvuchannya Pohodzhennya stroyu tochno ne vidome Jmovirno strij buv zapozichenij u populyarnogo todi i stolittya pered cim torbana abo u citropodibnogo instrumenta Yak bi tam ne bulo zreshtoyu same semistrunna gitara vitisnila torban zi vzhitku sered aristokratiyi v Ukrayini ta Rosiyi Strij rosijskoyi gitari buv uzhe shiroko vidomij v Rosijskij imperiyi prinajmni u tomu zh stroyi bula nalashtovana ladkova kobza P Konoplenka Zaporozhcya yakij u 1902 roci bulo uzhe bilya 150 rokiv ta p yatistrunni bandurki na Urali vidkritogo stroyu yaki pobutuvali sered pereselenciv z Ukrayini Inshi stroyi Okrim rosijskogo mazhornogo stroyu vidomij takozh tak zvanij ciganskij strij u yakomu 2 a ta 5 a struni nalashtovuyut u Si bemol tobto vsyu gitaru na Sol minornij trizvuk a same D G B d g b d1 V Ukrayini dlya takoyi gitari zafiksovano she odin narodnij variant stroyu v yakomu p yata struna pidnimayetsya na ton S zamist B v takomu varianti gitara povnistyu na ton vishe povtoryuye pershi sim strun grifa torbana stayuchi po suti jogo sproshenoyu versiyeyu Strij D G S d g b d1 Identichni stroyi zafiksovano takozh dlya davnoyi kobzi Pavla Konoplenka Zaporozhcya Vona ye po suti trohi rozshirenoyu versiyeyu semistrunnoyi gitari mayuchi 8 strun na grifi i 4 pristrunki V rok muzici v ostanni desyatilittya nabuli poshirennya semistrunni elektrogitari yaki ladnayut yak klasichni shestistrunni dodayuchi ponizhenu strunu Si Voni ne mayut pryamogo vidnoshennya do rosijskoyi ciganskoyi semistrunnoyi gitari Yih rozglyadayut yak prirodnu evolyuciyu shestistrunnoyi gitari IstoriyaSemistrunna gitara na kartini V A Tropinina Gitarist 1823 Semistrunna gitara majster Ivan Krasnoshokov Vinahid rosijskoyi gitari pripisuyut rosijskomu gitaristu i kompozitoru cheskogo pohodzhennya Andriyu Osipovichu Sihri 1773 1850 A Sihra takozh stvoriv vlasnu metodiku gri na cij gitari napisav velicheznu kilkist bilshe tisyachi muzichnih tvoriv dlya semistrunnoyi gitari Vin usilyako populyarizuvav yak samu gitaru tak i vlasnij metod gri na nij Takozh vihovav i vivchiv veliku kilkist uchniv Simdesyat p yat tvoriv A O Sihri buli v 1840 roci vidani rosijskim muzichnim vidavcem Fedorom Stellovskim A 1880 roku voni buli perevidani odnim z najbilshih v dorevolyucijnij Rosiyi muzichnih vidavnictv A Guthejlya A Gutheil Tvori A O Sihri takozh publikuvalisya za chasiv SRSR u 1926 roci Cej tip gitari buv populyarnij u Rosiyi zvidsi pohodit nazva rosijska gitara u tomu chisli sered cigan tomu yiyi she nazivayut ciganskoyu gitaroyu Profesionali polyublyali rosijsku gitaru za yiyi guchnist a sered amatoriv vona bula populyarna cherez vidnosnu prostotu osnovnih akordiv i legkist vikonannya zminnoyi bas liniyi Takozh bula populyarnoyu dvoshiyeva versiya rosijskoyi gitari Ci gitari zazvichaj mali 11 abo 12 ryadiv odna shiya z simoma rizblenimi ryadami a insha z chotirma abo p yatma neoblicovanimi ryadami Takozh zustrichayutsya ridkisni ekzemplyari z ovalnim korpusom Nini semistrunna gitara na sceni zvuchit dosit ridko perevazhno u repertuari vikonavciv starovinnih rosijskih romansiv abo bardiv Hocha inodi suchasni kompozitori zvertayutsya do cogo instrumentu i pishut dlya nogo koncertni tvori napriklad Rosijskij koncert Igorya Ryehina DzherelaStahovich M A Istoriya semistrunnoyi gitari S 8 Rusanov V Gitara j gitaristi vip 2 1901 s 37 Privalov Nikolaj Ivanovich Tamburovidnye muzykalnye instrumenty russkogo naroda Ocherk ih proishozhdeniya poyavleniya na Rusi i sushestvovaniya domra balalajka lyutnya kobza bandura bandurka torban mandolina gitara Istoricheskoe issledovanie Izvestiya S Peterburgskogo obshestva muzykalnyh sobranij 1905 aprel iyun 1906 fevral PrimitkiGenni de Brojna Atlas shipkovih instrumentiv https bandurka etnoua info novyny konstruktyvni osoblyvosti rosijskoji semystrunnoji hitary dpetrachkov Konstruktivni osoblivosti rosijskoyi semistrunnoyi gitari Dmitro PETRAChKOV Mikola PROKOPENKO majster muzichnih instrumentiv http dlib rsl ru 01002655883 Ilgin K V Gitara klassicheskaya i russkaya semistrunnaya Bytovanie i ispolnitelstvo SPb 2003 str 9 https youtu be b2gzwsAuF8g t 2962 Gromadske Interaktivne Telebachennya Yevgen Makocoba vidrodzhennya ukrayinskogo kobzarstva Violetta Dutchak Pioner kobzarskogo mistectva v Kanadi Kobzarska tvorchist Pavla Konoplenka Zaporozhcya Visnik Prikarpatskogo universitetu Mistectvoznavstvo Ivano Frankivsk 2003 Vip 5 196 s S 105 1 Privalov Nikolaj Ivanovich Tamburovidnye muzykalnye instrumenty russkogo naroda Ocherk ih proishozhdeniya poyavleniya na Rusi i sushestvovaniya domra balalajka lyutnya kobza bandura bandurka torban mandolina gitara Istoricheskoe issledovanie Izvestiya S Peterburgskogo obshestva muzykalnyh sobranij 1905 aprel iyun 1906 fevral Intervyu s Aleksandrom Kolpakovym Istoriya gitary v licah zhurnal 2008 1 154 S 34 39 semistrunna Ukrayina Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi