Волтер Манк

Волтер Манк (англ. Walter Munk, 19 жовтня 1917, Відень, Австро-Угорщина — 8 лютого 2019, Ла-Хойя, США) — американський океанолог. Народився у Відні, закінчив Колумбійський університет, отримав докторський ступінь з геофізики у Каліфорнійському університеті. Працював в Інституті океанографії в Каліфорнії, який за його ініціативою надалі був перетворений в Інститут геофізики і фізики планет.

Волтер Манк
англ. Walter Munk
Ім'я при народженні	нім. Walter Heinrich Munk
Народився	19 жовтня 1917(1917-10-19)^[1]^[2]^[3] Відень, Австро-Угорщина
Помер	8 лютого 2019(2019-02-08)^[3] (101 рік) Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
Місце проживання	Відень Каліфорнія
Країна	США  Австрія
Діяльність	океанолог, викладач університету, фізик, геофізик
Alma mater	Каліфорнійський технологічний інститут Колумбійський університет Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1947) ^d
Галузь	океанографія, морська течія^[4] і геофізика^[4]
Заклад	Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Науковий керівник	Гаральд Ульрик Свердруп
Аспіранти, докторанти	^d ^d^[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук JASON^[6]
Війна	Друга світова війна
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1948, 1953, 1962) ^d (1965) ^d (1989) Премія капітана Роберта Декстера Конрада Медаль Александра Агассіза (1976) Гіббсівська лекція (1970) премія Ветлесена (1993) ^d (1999) Бейкерівська лекція (1986) ^d (2010) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (8 квітня 1976) ^d (1976) ^d ^d (1966)
Волтер Манк у Вікісховищі

Найважливіші дослідження, проведені Манком, пов'язані з вивченням вітрів, циркуляцією океанів, припливів і хвиль, впливом синхронного обертання Землі і Місяця тощо. Волтер Манк має численні нагороди, в тому числі престижну премію Кіото за досягнення в науці, технології та культурі, а також за внесок у світову цивілізацію і діяльність на благо людства.

Важливі публікації

• W. H. Munk, "On the wind-driven ocean circulation", J. Meteorol., 7, 79–93; 1950.
• W. H. Munk & E. Palmén, "Note on the Dynamics of the Antarctic Circumpolar Current", Tellus 3, 53–55; 1951.
• W. H. Munk, "Abyssal recipes", Deep Sea Research and Oceanographic Abstracts, Volume 13, Issue 4, August 1966, Pages 707-730.

Нагороди

• (1965)
• Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1968)
• Гіббсовська лекція (1970)
• Медаль Олександра Агассіза (1976)
• Національна наукова медаль США (1983)
• Бейкерівська лекція (1986)
• (1989)
• Премія Кіото (1999)
• Премія Крафорда (2010)

У його честь заснована нагорода і він був її першим лауреатом.

Примітки

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
   d:Track:Q10498496d:Track:Q201469
4. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
6. https://www.lajollalight.com/news/sd-cm-ljl-jason-20190426-htmlstory.html
7. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
8. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
9. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/0011747166906024?via%3Dihub

Посилання

• Scripps Institution of Oceanography [ 25 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• UCSD Institute of Geophysics and Planetary Physics [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.] (IGPP)
• Biography Columbia U. [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
• Oral History interview transcript with Walter Munk 30 June 1986, American Institute of Physics, Niels Bohr Library and Archives [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• The Heard Island Feasibility Test