Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великі Пузи́рки — село в Україні, у Сахновецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 483 особи (2001). Густота населення — 185,13 осіб/км². Розташоване на за 29 км (по автошляху Т 18 04) на південний-схід від м. Ізяслав, та за 85 км (по автошляхах Т 1804, Т 2314, Т 2302 та Т 2311) на північ від обласного центру.
| село Великі Пузирки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Шепетівський район |
| Громада | Сахновецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68060250030045889 |
| Облікова картка | село Великі Пузирки |
| Основні дані | |
| Населення | 483 особи (2001) |
| Площа | 2,609 км² |
| Густота населення | 185,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30375 |
| Телефонний код | +380 3852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Відстань до обласного центру | Хмельницький — 84 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30364, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Сахнівці, вул. Центральна, 2 |
| Карта | |
  Великі Пузирки | |
 Великі Пузирки | |
| Мапа | |
Відомості про село
Назва
Відомості з найдавніших часів про село, відтворено зі спогадів старожилів. До монголо-татарського нашестя на Київську Русь існувало село на місцевості, яка нині називається Калиновий Гай (недалеко від с. Тарасівка). Воно називалося Залужжя. На території нинішнього села Великі Пузирки були правічні ліси та болота. Під час мононголо-татарської навали село Залужжя було спалене, а вцілілі його жителі заховалися в лісах та болотах. Коли настало затишшя, вцілілі жителі Залужжя поселилися в лісах і заснували нове село. Назвали його Великі Пузирки, оскільки з боліт виходив болотний газ у вигляді великих пузирів. Звідси і походить назва села.
Сучасна назва села Великі Пузирки збереглася. Село належить до Хмельницької області Шепетівського району. Воно розташоване на 49058/ північної широти, 270 східної довготи. Село примикає до річки Хоморець, на території села є штучне водоймище. Відстань до обласного центру м. Хмельницький 75 км, до м. Ізяслав — 27 км, до залізничної станції Великі Пузирки — 1 км.
Рельєф
Поверхня села рівнинна, порізана чисельними балками, річковими долинами, ярами. Є невеликі горби. Корисні копалини села мають нерудний характер, представлені будівельними глинами, торфом, пісками. Ґрунти села чорноземні глибокі та середньо суглинкові. Ґрунти родючі, використовуються для вирощування сіл сільськогосподарських культур.
На південь та південний захід від села розміщені горби, які мають місцеву назву Тарасівки. На горбах виявлено кам'яні знаряддя праці: скребки, ножі, наконечники до стріл, списів та інше. Виявлені знаряддя праці можна віднести до нової кам'яної доби. Названі горби, на яких виявлено знаряддя, знаходяться за три кілометри від села. За переказами старожилів навколишня місцевість була лісисто-болотиста. Під час будівництва залізниці Шепетівка — Проскурів (1910—1911 рр.), яка проходить біля села, житель Федорук знайшов зуб мамонта. Жителі села під час добування торфу часто знаходили кістки, зуби вимерлих тварин, а також роги оленів.
Є підстави твердити, що поблизу села відбувалися в різні періоди бої, про що свідчить збережена могила, яка знаходиться біля Кучманівського шляху за три кілометри від села. А село розташоване на ґрунтовому шляху, який об'єднує Старокостянтинів та Ізяслав.
Історія
До 1861 року селяни були кріпаками польського магната Потоцького. Після скасування кріпацтва більшість земельних угідь продовжували належати Потоцьким аж до революції 1917 року. Всіма господарськими справами відав економ пан .
Селянство в давні часи займалося землеробством, відбували панщину і платили оброк Потоцьким. Частина селян переселилася в степи Одещини і Херсонщини. Окремі селянські сім'ї виїжджали в Південну Америку.
На початку ХХ століття частина селян відходила на заробітки в Антонівську цукроварню, побудовану Потоцьким, і на будівництво залізниці Шепетівка — Проскурів. Після заснування цукроварні більшість селян перетворилися в поденщиків, які в основному обробляли плантації цукрових буряків. Населення села в переважній більшості було неписьменне. Після реформ 60-70 років ХІХ ст., у зв'язку з розвитком земств, у селі була відкрита (90-ті рр. ХІХ ст.) церковнопарафіяльна школа, у якій навчалося не більше 20 учнів. Медичних установ в селі не було. Навчання велося російською мовою.
Революційні події 1905 року села дійшли наприкінці 1905 року та на початку 1906 року жителі села — українці та поляки, очолювані більшовицькими агітаторами Жиб'юком М., Федорчуком Т. та іншими організували мітинги, відмовлялися працювати на поміщицьких полях, самочинно рубали поміщицький ліс. Навесні 1906 року було розгромлено садибу економа Баторського.
Період Визвольних змагань
У 1917-1920 роках село кілька разів переходило із рук до рук. Влітку 1920 року було остаточно окуповане загонами Котовського.
На частині колишніх поміщицьких земель було створено комуну в 1928 році, яка в 1929 р. була реорганізована в радгосп. У 1932 році було завершено електрифікацію села та завершено будівництво школи. Колгосп почав формуватись взимку 1930 року. Примусова колективізація була завершена в 1933 році. Селяни не бажали йти до колгоспу та віддавати власне майно.
У 1938 році було споруджено клуб на 500 місць. У 1940 році на території села було побудовано сільмаг і крім цього працювала крамниця.
Село було окуповане нацистами в кінці липня 1941 року. Школу перетворили в казарму, де знаходились угорці. Було вивезено в Німеччину до 150 осіб. Під час окупації в 1942 році в селі діяла підпільна комуністична організація, куди входили: вчитель — Мусійчук Василь, Тарабан Володимир та інші. В цьому ж році вони були заарештовані в місті Старокостянтинові і розстріляні. Безпосередньо в селі партизанського загону не було створено, але часто наїжджали партизани з Грицівського району, які слідкували за діями колабораціоністів.
Село зайняли радянські війська в березні 1944 року. Обставини склалися так, що на околиці села і на стації Великі Пузирки був відрізаний обоз німців. Цей обоз пізніше розгромлений радянськими військами.
Після звільнення села всі приміщення колгоспу залишились зруйнованими. Вціліла лише одна конюшня і 5 коней. Весь інвентар зруйнований, зіпсований, техніки не залишилось. Була повністю зруйнована станція Великі Пузирки, непридатна для навчання школа, напівзруйнований клуб. Зовсім було зруйновано сільмаг. У 1944—1945 рр. розпочалась відбудова села.
Відбудова і розвиток села в повоєнний період
В післявоєнний період неповну середню школу в 1951 році було перетворено в середню школу. В школі працює 26 вчителів. В школі навчається 366 учнів. Працює також середня вечірня школа сільської молоді. При школі є 2 майстерні, створено учнівську виробничу бригаду по профілю рільник-механізатор. Бригада охоплює 58 учнів. в 1963 році дванадцять учнів одержали свідоцтва трактористів. За бригадою закріплено 8 га землі та виділено необхідну техніку. В майбутньому за бригадою буде закріплено 22 га землі.
В післявоєнний період в селі було відбудовано клуб на 500 місць де є стаціонарна кіноустановка. При клубі є бібліотека на 11 тис. книг. В 1968 році бібліотекою користувалося 943 читачі. У селі нараховувалось 417 радіоточок. Створено спортивне товариство «Колгоспник». У селі є медична амбулаторія і пологовий будинок, де працює фельдшер, акушер, дві медсестри.
Посилання
- .
- Село Великі Пузирки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Погода в селі Великі Пузирки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Великопузирківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, сайт [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Великі Пузирки (карта) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veliki Puzi rki selo v Ukrayini u Sahnoveckij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 483 osobi 2001 Gustota naselennya 185 13 osib km Roztashovane na za 29 km po avtoshlyahu T 18 04 na pivdennij shid vid m Izyaslav ta za 85 km po avtoshlyahah T 1804 T 2314 T 2302 ta T 2311 na pivnich vid oblasnogo centru selo Veliki Puzirki Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Sahnovecka silska gromada Kod KATOTTG UA68060250030045889 Oblikova kartka selo Veliki Puzirki Osnovni dani Naselennya 483 osobi 2001 Plosha 2 609 km Gustota naselennya 185 13 osib km Poshtovij indeks 30375 Telefonnij kod 380 3852 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 54 44 pn sh 26 55 23 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 273 m Vidstan do oblasnogo centru Hmelnickij 84 km Misceva vlada Adresa radi 30364 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Sahnivci vul Centralna 2 Karta Veliki Puzirki Veliki Puzirki Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Veliki Puzirki znachennya Vidomosti pro seloNazva Vidomosti z najdavnishih chasiv pro selo vidtvoreno zi spogadiv starozhiliv Do mongolo tatarskogo nashestya na Kiyivsku Rus isnuvalo selo na miscevosti yaka nini nazivayetsya Kalinovij Gaj nedaleko vid s Tarasivka Vono nazivalosya Zaluzhzhya Na teritoriyi ninishnogo sela Veliki Puzirki buli pravichni lisi ta bolota Pid chas monongolo tatarskoyi navali selo Zaluzhzhya bulo spalene a vcilili jogo zhiteli zahovalisya v lisah ta bolotah Koli nastalo zatishshya vcilili zhiteli Zaluzhzhya poselilisya v lisah i zasnuvali nove selo Nazvali jogo Veliki Puzirki oskilki z bolit vihodiv bolotnij gaz u viglyadi velikih puziriv Zvidsi i pohodit nazva sela Suchasna nazva sela Veliki Puzirki zbereglasya Selo nalezhit do Hmelnickoyi oblasti Shepetivskogo rajonu Vono roztashovane na 49058 pivnichnoyi shiroti 270 shidnoyi dovgoti Selo primikaye do richki Homorec na teritoriyi sela ye shtuchne vodojmishe Vidstan do oblasnogo centru m Hmelnickij 75 km do m Izyaslav 27 km do zaliznichnoyi stanciyi Veliki Puzirki 1 km Relyef Poverhnya sela rivninna porizana chiselnimi balkami richkovimi dolinami yarami Ye neveliki gorbi Korisni kopalini sela mayut nerudnij harakter predstavleni budivelnimi glinami torfom piskami Grunti sela chornozemni gliboki ta seredno suglinkovi Grunti rodyuchi vikoristovuyutsya dlya viroshuvannya sil silskogospodarskih kultur Na pivden ta pivdennij zahid vid sela rozmisheni gorbi yaki mayut miscevu nazvu Tarasivki Na gorbah viyavleno kam yani znaryaddya praci skrebki nozhi nakonechniki do stril spisiv ta inshe Viyavleni znaryaddya praci mozhna vidnesti do novoyi kam yanoyi dobi Nazvani gorbi na yakih viyavleno znaryaddya znahodyatsya za tri kilometri vid sela Za perekazami starozhiliv navkolishnya miscevist bula lisisto bolotista Pid chas budivnictva zaliznici Shepetivka Proskuriv 1910 1911 rr yaka prohodit bilya sela zhitel Fedoruk znajshov zub mamonta Zhiteli sela pid chas dobuvannya torfu chasto znahodili kistki zubi vimerlih tvarin a takozh rogi oleniv Ye pidstavi tverditi sho poblizu sela vidbuvalisya v rizni periodi boyi pro sho svidchit zberezhena mogila yaka znahoditsya bilya Kuchmanivskogo shlyahu za tri kilometri vid sela A selo roztashovane na gruntovomu shlyahu yakij ob yednuye Starokostyantiniv ta Izyaslav IstoriyaDo 1861 roku selyani buli kripakami polskogo magnata Potockogo Pislya skasuvannya kripactva bilshist zemelnih ugid prodovzhuvali nalezhati Potockim azh do revolyuciyi 1917 roku Vsima gospodarskimi spravami vidav ekonom pan Selyanstvo v davni chasi zajmalosya zemlerobstvom vidbuvali panshinu i platili obrok Potockim Chastina selyan pereselilasya v stepi Odeshini i Hersonshini Okremi selyanski sim yi viyizhdzhali v Pivdennu Ameriku Na pochatku HH stolittya chastina selyan vidhodila na zarobitki v Antonivsku cukrovarnyu pobudovanu Potockim i na budivnictvo zaliznici Shepetivka Proskuriv Pislya zasnuvannya cukrovarni bilshist selyan peretvorilisya v podenshikiv yaki v osnovnomu obroblyali plantaciyi cukrovih buryakiv Naselennya sela v perevazhnij bilshosti bulo nepismenne Pislya reform 60 70 rokiv HIH st u zv yazku z rozvitkom zemstv u seli bula vidkrita 90 ti rr HIH st cerkovnoparafiyalna shkola u yakij navchalosya ne bilshe 20 uchniv Medichnih ustanov v seli ne bulo Navchannya velosya rosijskoyu movoyu Revolyucijni podiyi 1905 roku sela dijshli naprikinci 1905 roku ta na pochatku 1906 roku zhiteli sela ukrayinci ta polyaki ocholyuvani bilshovickimi agitatorami Zhib yukom M Fedorchukom T ta inshimi organizuvali mitingi vidmovlyalisya pracyuvati na pomishickih polyah samochinno rubali pomishickij lis Navesni 1906 roku bulo rozgromleno sadibu ekonoma Batorskogo Period Vizvolnih zmagan U 1917 1920 rokah selo kilka raziv perehodilo iz ruk do ruk Vlitku 1920 roku bulo ostatochno okupovane zagonami Kotovskogo Mizhvoyennij period Na chastini kolishnih pomishickih zemel bulo stvoreno komunu v 1928 roci yaka v 1929 r bula reorganizovana v radgosp U 1932 roci bulo zaversheno elektrifikaciyu sela ta zaversheno budivnictvo shkoli Kolgosp pochav formuvatis vzimku 1930 roku Primusova kolektivizaciya bula zavershena v 1933 roci Selyani ne bazhali jti do kolgospu ta viddavati vlasne majno U 1938 roci bulo sporudzheno klub na 500 misc U 1940 roci na teritoriyi sela bulo pobudovano silmag i krim cogo pracyuvala kramnicya Roki Radyansko Nimeckoyi vijni Selo bulo okupovane nacistami v kinci lipnya 1941 roku Shkolu peretvorili v kazarmu de znahodilis ugorci Bulo vivezeno v Nimechchinu do 150 osib Pid chas okupaciyi v 1942 roci v seli diyala pidpilna komunistichna organizaciya kudi vhodili vchitel Musijchuk Vasil Taraban Volodimir ta inshi V comu zh roci voni buli zaareshtovani v misti Starokostyantinovi i rozstrilyani Bezposeredno v seli partizanskogo zagonu ne bulo stvoreno ale chasto nayizhdzhali partizani z Gricivskogo rajonu yaki slidkuvali za diyami kolaboracionistiv Selo zajnyali radyanski vijska v berezni 1944 roku Obstavini sklalisya tak sho na okolici sela i na staciyi Veliki Puzirki buv vidrizanij oboz nimciv Cej oboz piznishe rozgromlenij radyanskimi vijskami Pislya zvilnennya sela vsi primishennya kolgospu zalishilis zrujnovanimi Vcilila lishe odna konyushnya i 5 konej Ves inventar zrujnovanij zipsovanij tehniki ne zalishilos Bula povnistyu zrujnovana stanciya Veliki Puzirki nepridatna dlya navchannya shkola napivzrujnovanij klub Zovsim bulo zrujnovano silmag U 1944 1945 rr rozpochalas vidbudova sela Vidbudova i rozvitok sela v povoyennij period V pislyavoyennij period nepovnu serednyu shkolu v 1951 roci bulo peretvoreno v serednyu shkolu V shkoli pracyuye 26 vchiteliv V shkoli navchayetsya 366 uchniv Pracyuye takozh serednya vechirnya shkola silskoyi molodi Pri shkoli ye 2 majsterni stvoreno uchnivsku virobnichu brigadu po profilyu rilnik mehanizator Brigada ohoplyuye 58 uchniv v 1963 roci dvanadcyat uchniv oderzhali svidoctva traktoristiv Za brigadoyu zakripleno 8 ga zemli ta vidileno neobhidnu tehniku V majbutnomu za brigadoyu bude zakripleno 22 ga zemli V pislyavoyennij period v seli bulo vidbudovano klub na 500 misc de ye stacionarna kinoustanovka Pri klubi ye biblioteka na 11 tis knig V 1968 roci bibliotekoyu koristuvalosya 943 chitachi U seli narahovuvalos 417 radiotochok Stvoreno sportivne tovaristvo Kolgospnik U seli ye medichna ambulatoriya i pologovij budinok de pracyuye feldsher akusher dvi medsestri Posilannya Selo Veliki Puzirki Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pogoda v seli Veliki Puzirki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Velikopuzirkivska ZOSh I III stupeniv sajt 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Spisok naselenih punktiv Ukrayini Hmelnicka oblast 23 grudnya 2016 u Wayback Machine Veliki Puzirki karta 5 bereznya 2016 u Wayback Machine