Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Іссі — битва 5 листопада 333 до н. е. між македонською армією Александра Великого і перським військом царя Дарія ІІІ при місті Ісс в Кілікії, Мала Азія.
| Битва при Іссі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Битви Александра Македонського | |||||||||
 Александр б'ється із Дарієм при Іссі (Мозаїка Александра, Національний археологічний музей Неаполя) | |||||||||
| Координати: 36°50′16″ пн. ш. 36°12′39″ сх. д. / 36.83789400002777370° пн. ш. 36.21110900002777555° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 МакедоніяКоринфський союз |  Ахеменідська імперіягрецькі найманці | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Александр Гефестіон Кратер Парменіон Птолемей | Дарій III Арзамес † † † Бубак † † | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 40 850 загалом: 13 000 пелтастів, 22 000 важкої піхоти, 5,850 кінноти | 250 000 загалом за Дельбрюком 120 000 загалом за Воррі | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 1 200 | ~20 000 | ||||||||
Місце
Битва відбулася на південь від стародавнього міста Ісс, яке знаходиться неподалік від сучасного турецького міста Іскендерун (турецький еквівалент «Александрії», заснованої Александром на честь своєї перемоги), по обидва боки невеликої річки під назвою Пінарус. У цьому місці відстань від Ісської затоки до навколишніх гір становить лише 2,6 км, місце, де Дарій не міг скористатися своєю чисельною перевагою. Припущення щодо місця розташування Пінаруса тривають понад 80 років. Старі історики вважали, що це річка Делі Чай, але історики Хаммонд і Девайн стверджують, що Пінарус насправді є річкою Паяс, останній використовуючи власне дослідження русла річки, яке, на його думку, не могло кардинально змінитися з часів античності. Їхні докази ґрунтуються на розповідях Каллісфена про вимірювання поля бою та відстані, пройдені арміями обох сторін у прелюдії до битви, та відстані, вказані Діодором після битви.
Передісторія
Македонський цар Александр Великий з армією до 32 тисяч піших воїнів та 5 тисячами кінних вдерся до Азії через протоку Геллеспонт у 333 до н. е. У тому ж році він розгромив військо перських сатрапів в битві на річці Граник, після чого підпорядкував собі всю Малу Азію (сучасна територія Туреччини). Поки перський цар Дарій ІІІ збирав велику армію, Александр зміцнював свій тил, не ризикуючи йти у внутрішні території Перської імперії з нескореними містами за спиною. Численний перський флот не дозволяв забезпечувати підкріпленнями македонську армію найкоротшим шляхом через Середземне море, і в той же час міг висадити десант в тилу македонців. Щоб убезпечити тилові комунікації, Александр вирішив захопити всі прибережні міста, позбавивши флот персів берегового базування. Протиборчі армії зійшлися в листопаді 333 до н. е. на узбережжі Ісської затоки Середземного моря, в тому місці, де закінчується територія Малої Азії і починається Азія.
Спочатку армії супротивників розійшлися. Александр, рухаючись вздовж узбережжя, долав вузькі проходи в горах. Дарій чекав македонців на широкій рівнині біля містечка Сохи. Проте Александр не поспішав вийти на рівнину, поп де перси змогли б використовувати своє чисельну перевагу. Тоді Дарій, не маючи можливості тримати величезне військо в одному місці тривалий час, кинувся за Александром. Захопивши містечко Ісс (сучасний Іскендерун в Туреччині), напередодні залишений Александром, перське військо опинилося в тилу македонців. Александр розгорнув армію і повернувся назад. Армії зустрілися на березі Ісської затоки, в долині невеличкої річечки Пінар. Одночасно долину стискували , а прибережна смуга, де розгорнулася битва, була шириною всього 2,5 км.
Сили супротивників
Згідно з Каллісфеном, Діодором [2] та Птолемеєм Сотером з урахуванням підкріплень і залишених гарнізонів Александр до моменту битви міг мати близько 35 тисяч піхоти і 5000 кінноти. В центрі його побудови перебували полки фаланги (9 000 македонців і близько 10 тисяч греків) глибиною у 8 воїнів.
На правому фланзі під своїм командуванням Александр зосередив кінноту гетайрів під командуванням Філоти (близько 2 тисяч) і корпус щитоносців під командуванням Ніканора (близько 3 тисяч), а також легку кавалерію, критських лучників і піхоту з варварів (загалом близько 2 тисяч). Лівий фланг очолив Парменіон. На лівому фланзі Александр поставив фессалійскую важку кінноту (близько 1 800 воїнів) і кінноту грецьких союзників (близько 600), за ними піхотні загони фракійців та іллірійців (7-10 тисяч).
Сили персів достеменно невідомі. Грецькі джерела повторюють неймовірну цифру в 250—600 тисяч, з яких 30 тисяч тільки грецьких найманців-гоплітів. Сучасні історики схиляються до оцінки перського війська в 100 тисяч, однак на досить хитких підставах. Число грецьких гоплітів оцінюється в 10-12 тисяч. Перський цар Дарій ІІІ поставив у центрі проти македонської фаланги своїх грецьких гоплітів, по обох флангах від греків розташував панцирну перську піхоту, заповнивши нею смугу вздовж річки від моря до гір. Важкоозброєну кінноту під командуванням Набарзана Дарій направив на свій правий фланг, ближній до моря, де був деякий простір для маневрів кавалерії. Кінні загони персів розташовувалися також по всій лінії фронту і біля самого Дарія, чия колісниця займала місце в центрі бойової побудови. Основне різнорідне військо персів було побудовано за племенами глибоким ладом за спинами грецьких і перських гоплітів.
Хід битви
Хід битви при Іссі описаний у Діодора, Курція і найбільш докладно у Арріана. Військо Дарія стояло нерухомо на березі річки Пінар, не глибоко, невисокому, але обривистому. В окремих місцях, де берег здавався пологим, перси влаштували загородження. Александр підвів свою армію в повному бойовому порядку на відстань польоту стріли, потім кинувся в атаку на чолі кінноти на лівий фланг персів, де тримали оборону перська піхота й кінні загони перських вельмож. Гетайри увійшли, як ніж, у варварський лад; піші перси одразу ж почали тікати, оголюючи фронт.
У центрі македонська фаланга форсувала неглибокий Пінар і зіткнулася з найбоєздатнішою частиною перської армії, грецькими гоплітами-найманцями. Гопліти намагалися скинути фалангітів з берега, батальйони фаланги вперто вгризалися вперед. Загони гоплітів вклинилися в розриви між македонськими підрозділами; цьому сприяло те, що правий фланг Александра вирвався вперед. На цій ділянці македонці зазнали найбільш важких втрат в битві. На лівому фланзі македонської армії, що прилягав до моря, перська важка кіннота, переправившись через Пінар, атакувала кавалерію македонців. Як і в центрі, персів тут супроводжував відносний успіх, фессалійська кіннота подалась назад, але знову контратакувала.
Александр, перекинувши персів, що стояли перед ним, повернув ескадрони і вдарив у фланг грецьким гоплітам. Ті змушені були відступити у відносному порядку, побачивши, що почалася втеча персів і не чекаючи підтримки. З розвалом всього лівого крила перського війська цар Дарій вирішив покинути поле бою, тим більше, що Александр наблизився до його колісниці, винищуючи особисту охорону. Як образно пише Діодор:
Македонці навалили купу тіл персів висотою до колісниці перського царя.
На очах Дарія гинули його сподвижники і родичі, не в силах зупинити поступальний порив Александра з гетайрами, спрямований на персону Дарія. У сутичці Александр був легко поранений в стегно мечем. Після втечі перського царя почалася повальна панічна втеча всього війська персів, в якому воно постраждало від тисняви, й переслідування македонців сильніше, ніж безпосередньо у бою. Велика частина перського війська, скликаного з підвладних народів, тікала, так і не вступивши в бій із супротивником.
Підсумки битви
У битві при Іссі македонці втратили 150 вершників і 300 піхотинців. Втрати персів греки обчислювали у більш ніж 100 тисяч воїнів, проте із зіставлення цифр з протилежних сторін відомо, що переможці перебільшували втрати переможених у 5-20 разів. Очевидці просто відзначали, що все поле бою було усіяне тілами персів, а через невеликі міжгір'я перебиралися по трупах, як по містках.
Дарію після втечі вдалося зібрати лише 4 тисячі воїнів, з якими він перетнув Євфрат на шляху до центральних областей Азії. Александр не переслідував його. Грецькі найманці-гопліти в кількості 8 тисяч організовано відійшли в гори, після чого переправилися на Кіпр. Багатьом з перського війська вдалося врятуватися, бо солдати Александра кинулися грабувати багатий обоз. До рук самого Александра потрапили мати, дружина і діти Дарія, а також багато золотого начиння і предметів розкоші, раніше небачених македонцями. Дружина Дарія пізніше померла в обозі македонської армії, а дочку Дарія Статіру Александр взяв у дружини після повернення з індійського походу. Значну частину здобичі македонці захопили також і в Дамаску, де перський цар залишив свій двір, перш ніж відправитися на нещасливу для нього битву. Як писав Плутарх:
Македоняни тоді вперше навчилися цінувати золото, срібло, жінок, скуштували принадність варварського способу життя і, наче пси, що почули слід, поспішали розшукати і захопити всі багатства персів.
Після перемоги при Іссі Александр підкорив все східне узбережжя Середземного моря, включаючи Фінікію, Палестину та Єгипет. В перших двох створив сатрапії Верхня Сирія і Нижня Сирія, на чолі яких поставив і Андромаха. Наступна велика битва із царем Дарієм відбулася при Гавгамелах за 2 роки в 331 до н. е.
Примітки
- Warry (1998) estimates Alexander's army to be 31,000 in total.
- Moerbeek (1997).
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 6 серпня 2010.
- Welman estimates over 16 % of the Macedonian army were killed.
- На нього посилається Полібій, 12.19
- На нього посилається Плутарх, De Fortuna aut Virtute Alexandri 1.3.327d-e
- Диодор. Историческая библиотека. 17.33-36
- Квинт Курций Руф. История Александра Македонского, 3.8-11
- Арриан. Поход Александра Македонского, 2.6-11
- Диодор. Историческая библиотека. 17.36
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания: Александр Македонский
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Іссі |
- Завоевания Александра Македонского. Битва при Иссе [ 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Александрова мозаика — Битва при Иссе [ 27 червня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Issi bitva 5 listopada 333 do n e mizh makedonskoyu armiyeyu Aleksandra Velikogo i perskim vijskom carya Dariya III pri misti Iss v Kilikiyi Mala Aziya Bitva pri Issi Bitvi Aleksandra Makedonskogo Aleksandr b yetsya iz Dariyem pri Issi Mozayika Aleksandra Nacionalnij arheologichnij muzej Neapolya Aleksandr b yetsya iz Dariyem pri Issi Mozayika Aleksandra Nacionalnij arheologichnij muzej Neapolya Koordinati 36 50 16 pn sh 36 12 39 sh d 36 83789400002777370 pn sh 36 21110900002777555 sh d 36 83789400002777370 36 21110900002777555 Data 5 listopada 333 do n e Misce Iss suchasna Turechchina Rezultat rishucha peremoga Greciyi Teritorialni zmini Vstanovlennya kontrolyu Makedoniyi nad pivdnem Maloyu Aziyeyu Storoni Makedoniya Korinfskij soyuz Ahemenidska imperiya grecki najmanci Komanduvachi Aleksandr Gefestion Krater Parmenion Ptolemej Darij III Arzames Bubak Vijskovi sili 40 850 zagalom 13 000 peltastiv 22 000 vazhkoyi pihoti 5 850 kinnoti 250 000 zagalom za Delbryukom 120 000 zagalom za Vorri Vtrati 1 200 20 000 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pri Issi znachennya MisceBitva vidbulasya na pivden vid starodavnogo mista Iss yake znahoditsya nepodalik vid suchasnogo tureckogo mista Iskenderun tureckij ekvivalent Aleksandriyi zasnovanoyi Aleksandrom na chest svoyeyi peremogi po obidva boki nevelikoyi richki pid nazvoyu Pinarus U comu misci vidstan vid Isskoyi zatoki do navkolishnih gir stanovit lishe 2 6 km misce de Darij ne mig skoristatisya svoyeyu chiselnoyu perevagoyu Pripushennya shodo miscya roztashuvannya Pinarusa trivayut ponad 80 rokiv Stari istoriki vvazhali sho ce richka Deli Chaj ale istoriki Hammond i Devajn stverdzhuyut sho Pinarus naspravdi ye richkoyu Payas ostannij vikoristovuyuchi vlasne doslidzhennya rusla richki yake na jogo dumku ne moglo kardinalno zminitisya z chasiv antichnosti Yihni dokazi gruntuyutsya na rozpovidyah Kallisfena pro vimiryuvannya polya boyu ta vidstani projdeni armiyami oboh storin u prelyudiyi do bitvi ta vidstani vkazani Diodorom pislya bitvi PeredistoriyaRuhi do polya boyu Chervonij kolir poznachaye perski vijska a sinij makedonski sili Makedonskij car Aleksandr Velikij z armiyeyu do 32 tisyach pishih voyiniv ta 5 tisyachami kinnih vdersya do Aziyi cherez protoku Gellespont u 333 do n e U tomu zh roci vin rozgromiv vijsko perskih satrapiv v bitvi na richci Granik pislya chogo pidporyadkuvav sobi vsyu Malu Aziyu suchasna teritoriya Turechchini Poki perskij car Darij III zbirav veliku armiyu Aleksandr zmicnyuvav svij til ne rizikuyuchi jti u vnutrishni teritoriyi Perskoyi imperiyi z neskorenimi mistami za spinoyu Chislennij perskij flot ne dozvolyav zabezpechuvati pidkriplennyami makedonsku armiyu najkorotshim shlyahom cherez Seredzemne more i v toj zhe chas mig visaditi desant v tilu makedonciv Shob ubezpechiti tilovi komunikaciyi Aleksandr virishiv zahopiti vsi priberezhni mista pozbavivshi flot persiv beregovogo bazuvannya Protiborchi armiyi zijshlisya v listopadi 333 do n e na uzberezhzhi Isskoyi zatoki Seredzemnogo morya v tomu misci de zakinchuyetsya teritoriya Maloyi Aziyi i pochinayetsya Aziya Spochatku armiyi suprotivnikiv rozijshlisya Aleksandr ruhayuchis vzdovzh uzberezhzhya dolav vuzki prohodi v gorah Darij chekav makedonciv na shirokij rivnini bilya mistechka Sohi Prote Aleksandr ne pospishav vijti na rivninu pop de persi zmogli b vikoristovuvati svoye chiselnu perevagu Todi Darij ne mayuchi mozhlivosti trimati velichezne vijsko v odnomu misci trivalij chas kinuvsya za Aleksandrom Zahopivshi mistechko Iss suchasnij Iskenderun v Turechchini naperedodni zalishenij Aleksandrom perske vijsko opinilosya v tilu makedonciv Aleksandr rozgornuv armiyu i povernuvsya nazad Armiyi zustrilisya na berezi Isskoyi zatoki v dolini nevelichkoyi richechki Pinar Odnochasno dolinu stiskuvali a priberezhna smuga de rozgornulasya bitva bula shirinoyu vsogo 2 5 km Sili suprotivnikivPochatkove roztashuvannya perskih i makedonskih vijsk Zgidno z Kallisfenom Diodorom 2 ta Ptolemeyem Soterom z urahuvannyam pidkriplen i zalishenih garnizoniv Aleksandr do momentu bitvi mig mati blizko 35 tisyach pihoti i 5000 kinnoti V centri jogo pobudovi perebuvali polki falangi 9 000 makedonciv i blizko 10 tisyach grekiv glibinoyu u 8 voyiniv Na pravomu flanzi pid svoyim komanduvannyam Aleksandr zoserediv kinnotu getajriv pid komanduvannyam Filoti blizko 2 tisyach i korpus shitonosciv pid komanduvannyam Nikanora blizko 3 tisyach a takozh legku kavaleriyu kritskih luchnikiv i pihotu z varvariv zagalom blizko 2 tisyach Livij flang ocholiv Parmenion Na livomu flanzi Aleksandr postaviv fessalijskuyu vazhku kinnotu blizko 1 800 voyiniv i kinnotu greckih soyuznikiv blizko 600 za nimi pihotni zagoni frakijciv ta illirijciv 7 10 tisyach Sili persiv dostemenno nevidomi Grecki dzherela povtoryuyut nejmovirnu cifru v 250 600 tisyach z yakih 30 tisyach tilki greckih najmanciv goplitiv Suchasni istoriki shilyayutsya do ocinki perskogo vijska v 100 tisyach odnak na dosit hitkih pidstavah Chislo greckih goplitiv ocinyuyetsya v 10 12 tisyach Perskij car Darij III postaviv u centri proti makedonskoyi falangi svoyih greckih goplitiv po oboh flangah vid grekiv roztashuvav pancirnu persku pihotu zapovnivshi neyu smugu vzdovzh richki vid morya do gir Vazhkoozbroyenu kinnotu pid komanduvannyam Nabarzana Darij napraviv na svij pravij flang blizhnij do morya de buv deyakij prostir dlya manevriv kavaleriyi Kinni zagoni persiv roztashovuvalisya takozh po vsij liniyi frontu i bilya samogo Dariya chiya kolisnicya zajmala misce v centri bojovoyi pobudovi Osnovne riznoridne vijsko persiv bulo pobudovano za plemenami glibokim ladom za spinami greckih i perskih goplitiv Hid bitviRishucha ataka Aleksandra Hid bitvi pri Issi opisanij u Diodora Kurciya i najbilsh dokladno u Arriana Vijsko Dariya stoyalo neruhomo na berezi richki Pinar ne gliboko nevisokomu ale obrivistomu V okremih miscyah de bereg zdavavsya pologim persi vlashtuvali zagorodzhennya Aleksandr pidviv svoyu armiyu v povnomu bojovomu poryadku na vidstan polotu strili potim kinuvsya v ataku na choli kinnoti na livij flang persiv de trimali oboronu perska pihota j kinni zagoni perskih velmozh Getajri uvijshli yak nizh u varvarskij lad pishi persi odrazu zh pochali tikati ogolyuyuchi front Bitva Aleksandra kartina Albrehta Altdorfera U centri makedonska falanga forsuvala neglibokij Pinar i zitknulasya z najboyezdatnishoyu chastinoyu perskoyi armiyi greckimi goplitami najmancyami Gopliti namagalisya skinuti falangitiv z berega bataljoni falangi vperto vgrizalisya vpered Zagoni goplitiv vklinilisya v rozrivi mizh makedonskimi pidrozdilami comu spriyalo te sho pravij flang Aleksandra virvavsya vpered Na cij dilyanci makedonci zaznali najbilsh vazhkih vtrat v bitvi Na livomu flanzi makedonskoyi armiyi sho prilyagav do morya perska vazhka kinnota perepravivshis cherez Pinar atakuvala kavaleriyu makedonciv Yak i v centri persiv tut suprovodzhuvav vidnosnij uspih fessalijska kinnota podalas nazad ale znovu kontratakuvala Aleksandr perekinuvshi persiv sho stoyali pered nim povernuv eskadroni i vdariv u flang greckim goplitam Ti zmusheni buli vidstupiti u vidnosnomu poryadku pobachivshi sho pochalasya vtecha persiv i ne chekayuchi pidtrimki Z rozvalom vsogo livogo krila perskogo vijska car Darij virishiv pokinuti pole boyu tim bilshe sho Aleksandr nablizivsya do jogo kolisnici vinishuyuchi osobistu ohoronu Yak obrazno pishe Diodor Makedonci navalili kupu til persiv visotoyu do kolisnici perskogo carya Na ochah Dariya ginuli jogo spodvizhniki i rodichi ne v silah zupiniti postupalnij poriv Aleksandra z getajrami spryamovanij na personu Dariya U sutichci Aleksandr buv legko poranenij v stegno mechem Pislya vtechi perskogo carya pochalasya povalna panichna vtecha vsogo vijska persiv v yakomu vono postrazhdalo vid tisnyavi j peresliduvannya makedonciv silnishe nizh bezposeredno u boyu Velika chastina perskogo vijska sklikanogo z pidvladnih narodiv tikala tak i ne vstupivshi v bij iz suprotivnikom Pidsumki bitviRodina Dariya pered Aleksandrom Makedonskim Sharl LeBren U bitvi pri Issi makedonci vtratili 150 vershnikiv i 300 pihotinciv Vtrati persiv greki obchislyuvali u bilsh nizh 100 tisyach voyiniv prote iz zistavlennya cifr z protilezhnih storin vidomo sho peremozhci perebilshuvali vtrati peremozhenih u 5 20 raziv Ochevidci prosto vidznachali sho vse pole boyu bulo usiyane tilami persiv a cherez neveliki mizhgir ya perebiralisya po trupah yak po mistkah Dariyu pislya vtechi vdalosya zibrati lishe 4 tisyachi voyiniv z yakimi vin peretnuv Yevfrat na shlyahu do centralnih oblastej Aziyi Aleksandr ne peresliduvav jogo Grecki najmanci gopliti v kilkosti 8 tisyach organizovano vidijshli v gori pislya chogo perepravilisya na Kipr Bagatom z perskogo vijska vdalosya vryatuvatisya bo soldati Aleksandra kinulisya grabuvati bagatij oboz Do ruk samogo Aleksandra potrapili mati druzhina i diti Dariya a takozh bagato zolotogo nachinnya i predmetiv rozkoshi ranishe nebachenih makedoncyami Druzhina Dariya piznishe pomerla v obozi makedonskoyi armiyi a dochku Dariya Statiru Aleksandr vzyav u druzhini pislya povernennya z indijskogo pohodu Znachnu chastinu zdobichi makedonci zahopili takozh i v Damasku de perskij car zalishiv svij dvir persh nizh vidpravitisya na neshaslivu dlya nogo bitvu Yak pisav Plutarh Makedonyani todi vpershe navchilisya cinuvati zoloto sriblo zhinok skushtuvali prinadnist varvarskogo sposobu zhittya i nache psi sho pochuli slid pospishali rozshukati i zahopiti vsi bagatstva persiv Pislya peremogi pri Issi Aleksandr pidkoriv vse shidne uzberezhzhya Seredzemnogo morya vklyuchayuchi Finikiyu Palestinu ta Yegipet V pershih dvoh stvoriv satrapiyi Verhnya Siriya i Nizhnya Siriya na choli yakih postaviv i Andromaha Nastupna velika bitva iz carem Dariyem vidbulasya pri Gavgamelah za 2 roki v 331 do n e PrimitkiWarry 1998 estimates Alexander s army to be 31 000 in total Moerbeek 1997 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2007 Procitovano 6 serpnya 2010 Welman estimates over 16 of the Macedonian army were killed Na nogo posilayetsya Polibij 12 19 Na nogo posilayetsya Plutarh De Fortuna aut Virtute Alexandri 1 3 327d e Diodor Istoricheskaya biblioteka 17 33 36 Kvint Kurcij Ruf Istoriya Aleksandra Makedonskogo 3 8 11 Arrian Pohod Aleksandra Makedonskogo 2 6 11 Diodor Istoricheskaya biblioteka 17 36 Plutarh Sravnitelnye zhizneopisaniya Aleksandr MakedonskijPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Issi Zavoevaniya Aleksandra Makedonskogo Bitva pri Isse 21 grudnya 2010 u Wayback Machine Aleksandrova mozaika Bitva pri Isse 27 chervnya 2010 u Wayback Machine