Тарпан | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Equus ferus ferus Boddaert, 1785 | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
equiferus Pallas, 1811 gmelini Otto Antonius, 1912 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Кінь дикий, або тарпан (Equus caballus ferrus, також Equus caballus gmelini) — представник роду Кінь (Equus), дика форма виду Equus caballus, найімовірніший пращур одомашненого свійського коня (Equus caballus caballus).
Таксономія
Один з трьох загальновизнаних підвидів виду Equus caballus:
- Equus caballus ferus — Кінь дикий, або тарпан (інколи розрізняють лісову і степову форми),
- Equus caballus przewalskii — Кінь Пржевальського, або тарпан джунгарський.
- Equus caballus caballus — Кінь свійський (включаючи все різноманіття робочих і скакових коней), нерідко розглядається як підвид Коня Пржевальського при визнанні останнього окремим видом.
Опис і поширення
Вимерлий європейський дикий кінь, невеликий на зріст (висота в холці 107 — 130 см). Однією з ознак, окрім малого зросту, є темний «ремінь» уздовж хребта, а також відсутність чубчика та неповисла грива. Травоїд; у минулому досить поширений у степах і лісостепах Європи.
Тарпани були маленького зросту з відносно грубою горбоносою головою, загостреними вухами, густою короткою хвилястою, майже кучерявою шерстю, яка ставала довшою взимку, короткою, густою, кучерявою гривою і хвостом середньої довжини. Влітку колір був рівномірний чорно-бурий, жовто-бурий або брудно-жовтий, взимку ясніший, мишачий (мишаста масть) з широкою темною смугою вздовж спини. Ноги, грива та хвіст — темні. Густа шерсть дозволяла тарпанам переживати холодні зими. Міцні копита не вимагали підків.
Тарпани водилися табунами, іноді по кілька сотень голів, які розпадалися на маленькі групи з жеребцем на чолі. Тарпани були вкрай дикі, обережні та полохливі.
Історія знищення
Загальноприйнято вважати, що тарпани вимерли через оранки степів під поля. Їх витіснили стада домашніх тварин, які займали пасовища і водопій. Також у деяких країнах м'ясо тарпанів вживали в їжу.
Через те, що ці коні завдавали великої шкоди посівам, їх почали нищити. До початку XVII століття деякі міста Європи мали загони стрільців, які полювали на диких коней, що спустошували поля.
У 1814 році в Пруссії кілька тисяч нагоничів оточили в Дуйсбурзькому лісі останні табуни лісових коней і знищили їх. Всього було вбито 260 тварин.
В Україні раніше тарпан був досить численний; окультурення степів спричинилося до зникнення тарпанів (останній екземпляр відловлено у 1886 році біля села Нововоронцовка на Херсонщині).
У 1918 році в маєтку поблизу Миргорода на Полтавщині (Україна) помер останній (степовий) тарпан. Нині череп цього тарпана зберігається в Зоологічному музеї МДУ, а скелет — у Зоологічному інституті Академії наук у Санкт-Петербурзі.
Проте, у XXI столітті винищення диких коней продовжується в Австралії. Влада Австралії вже намагалася скоротити популяцію у 2000 році, вбиваючи їх з гелікоптера. Тоді, як повідомляло видання The Independent, за три дні було застрелено понад 600 диких коней, однак реакція громадськості призвела до перерви цих заходів на два десятиліття. Вже у 2023 році міністерство навколишнього середовища Нового Південного Уельсу заявило, що здичавілі коні загрожують місцевій дикій природі та більшість з них потрібно вбити. Мова йде про популяцію близько 19000 диких коней, яких називають «брамбі» та яка мешкає в парку, що розташований на південному заході Австралії. Планується скоротити чисельність диких коней до 2027 року — до 3000 особин.
Спроби відтворення виду
У польській частині Біловезької Пущі з особин, зібраних по селянських господарствах (у яких у різний час опинилися тарпани та дали потомство), були штучно відновлені так звані тарпановидні коні (польський коник), що зовні виглядають точно як тарпани, і випущені на волю. Згодом тарпановидні коні були завезені й в білоруську частину Біловезької Пущі.
З 2014-го року проєкт з розведення тарпановидних коней запущений в Україні. Близько 30 особин завезено в Парк природи «Беремицьке» (Козелецький район, Чернігівська область).
У 1999 році Всесвітній фонд природи (WWF) в рамках проєкту завіз в околиці озера Папес на південному заході Латвії 18 коней. На 2008 рік їх там було вже близько 40.
Цікаві факти
На честь дикого коня тарпана було названо швидкісний потяг ЕКр1 «Тарпан» виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, що у місті Кременчук Полтавської області. Поїзд належить Українській залізничній швидкісній компанії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 29 червня 2011.
{{}}
: Недійсний|url-status=yes
() - Australia plans to kill thousands of wild horses by shooting them from helicopters, environment official says. // By Charles R. Davis. Oct 28, 2023, 9:12 PM GMT+3
- Австралія планує вбити тисячі диких коней, стріляючи в них з гелікоптерів — Insider. 28.10.2023, 23:34
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Гептнер В. Г. О тарпанах // Зоол. журн. — 1955. — 34, № 6. — С. 1404—1423.
- Кириков С. В. Человек и природа степной зоны. Конец X — середина XIX в. (Европейская часть СССР). — М.: Наука, 1983. — 126 с.
- Кінь Пржевальського (Equus Przewalskii Pol., 1881): Проблеми збереження та повернення в природу (Матеріали VI Міжнародного симпозіуму, присвяченого 100 — річчю розведення виду в заповіднику «Асканія-Нова») // Вестик зоологии — 1999. — Окремий випуск № 11.—240 с. (у тому числі Зміни фауни унгулят України в історичні часи [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.])
- Сокур І. Т. Історичні зміни та використання фауни ссавців України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. — 84 с.
- Кузьмина И. Е. Лошади Северной Евразии от плиоцена до современности. — СПб, 1997. — 224 с. — (Тр. ЗИН РАН; Том 273).
Посилання
- Тарпан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1880. — 1000 екз.
- Тарпан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Кінь дикий в Червоній книзі України [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
- http://horses.kiev.ua/page_predki.html [ 25 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про коней. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tarpan znachennya Tarpan Ohoronnij status Vimerlij 1909 MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnokopitni Equiformes Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Pidrid Equus Vid Kin dikij Equus ferus Pidvid Tarpan Trinomialna nazva Equus ferus ferus Boddaert 1785 Sinonimi equiferus Pallas 1811 gmelini Otto Antonius 1912 sylvestris Brincken 1826 silvaticus Vetulani 1928 tarpan Pidoplichko 1951 Posilannya Vikishovishe Equus ferus ferus ITIS 926237 Kin dikij abo tarpan Equus caballus ferrus takozh Equus caballus gmelini predstavnik rodu Kin Equus dika forma vidu Equus caballus najimovirnishij prashur odomashnenogo svijskogo konya Equus caballus caballus TaksonomiyaOdin z troh zagalnoviznanih pidvidiv vidu Equus caballus Equus caballus ferus Kin dikij abo tarpan inkoli rozriznyayut lisovu i stepovu formi Equus caballus przewalskii Kin Przhevalskogo abo tarpan dzhungarskij Equus caballus caballus Kin svijskij vklyuchayuchi vse riznomanittya robochih i skakovih konej neridko rozglyadayetsya yak pidvid Konya Przhevalskogo pri viznanni ostannogo okremim vidom Opis i poshirennyaVimerlij yevropejskij dikij kin nevelikij na zrist visota v holci 107 130 sm Odniyeyu z oznak okrim malogo zrostu ye temnij remin uzdovzh hrebta a takozh vidsutnist chubchika ta nepovisla griva Travoyid u minulomu dosit poshirenij u stepah i lisostepah Yevropi Tarpani buli malenkogo zrostu z vidnosno gruboyu gorbonosoyu golovoyu zagostrenimi vuhami gustoyu korotkoyu hvilyastoyu majzhe kucheryavoyu sherstyu yaka stavala dovshoyu vzimku korotkoyu gustoyu kucheryavoyu grivoyu i hvostom serednoyi dovzhini Vlitku kolir buv rivnomirnij chorno burij zhovto burij abo brudno zhovtij vzimku yasnishij mishachij mishasta mast z shirokoyu temnoyu smugoyu vzdovzh spini Nogi griva ta hvist temni Gusta sherst dozvolyala tarpanam perezhivati holodni zimi Micni kopita ne vimagali pidkiv Tarpani vodilisya tabunami inodi po kilka soten goliv yaki rozpadalisya na malenki grupi z zherebcem na choli Tarpani buli vkraj diki oberezhni ta polohlivi Istoriya znishennyaZagalnoprijnyato vvazhati sho tarpani vimerli cherez oranki stepiv pid polya Yih vitisnili stada domashnih tvarin yaki zajmali pasovisha i vodopij Takozh u deyakih krayinah m yaso tarpaniv vzhivali v yizhu Cherez te sho ci koni zavdavali velikoyi shkodi posivam yih pochali nishiti Do pochatku XVII stolittya deyaki mista Yevropi mali zagoni strilciv yaki polyuvali na dikih konej sho spustoshuvali polya U 1814 roci v Prussiyi kilka tisyach nagonichiv otochili v Dujsburzkomu lisi ostanni tabuni lisovih konej i znishili yih Vsogo bulo vbito 260 tvarin V Ukrayini ranishe tarpan buv dosit chislennij okulturennya stepiv sprichinilosya do zniknennya tarpaniv ostannij ekzemplyar vidlovleno u 1886 roci bilya sela Novovoroncovka na Hersonshini U 1918 roci v mayetku poblizu Mirgoroda na Poltavshini Ukrayina pomer ostannij stepovij tarpan Nini cherep cogo tarpana zberigayetsya v Zoologichnomu muzeyi MDU a skelet u Zoologichnomu instituti Akademiyi nauk u Sankt Peterburzi Prote u XXI stolitti vinishennya dikih konej prodovzhuyetsya v Avstraliyi Vlada Avstraliyi vzhe namagalasya skorotiti populyaciyu u 2000 roci vbivayuchi yih z gelikoptera Todi yak povidomlyalo vidannya The Independent za tri dni bulo zastreleno ponad 600 dikih konej odnak reakciya gromadskosti prizvela do perervi cih zahodiv na dva desyatilittya Vzhe u 2023 roci ministerstvo navkolishnogo seredovisha Novogo Pivdennogo Uelsu zayavilo sho zdichavili koni zagrozhuyut miscevij dikij prirodi ta bilshist z nih potribno vbiti Mova jde pro populyaciyu blizko 19000 dikih konej yakih nazivayut brambi ta yaka meshkaye v parku sho roztashovanij na pivdennomu zahodi Avstraliyi Planuyetsya skorotiti chiselnist dikih konej do 2027 roku do 3000 osobin Sprobi vidtvorennya viduU polskij chastini Bilovezkoyi Pushi z osobin zibranih po selyanskih gospodarstvah u yakih u riznij chas opinilisya tarpani ta dali potomstvo buli shtuchno vidnovleni tak zvani tarpanovidni koni polskij konik sho zovni viglyadayut tochno yak tarpani i vipusheni na volyu Zgodom tarpanovidni koni buli zavezeni j v bilorusku chastinu Bilovezkoyi Pushi Z 2014 go roku proyekt z rozvedennya tarpanovidnih konej zapushenij v Ukrayini Blizko 30 osobin zavezeno v Park prirodi Beremicke Kozeleckij rajon Chernigivska oblast U 1999 roci Vsesvitnij fond prirodi WWF v ramkah proyektu zaviz v okolici ozera Papes na pivdennomu zahodi Latviyi 18 konej Na 2008 rik yih tam bulo vzhe blizko 40 Cikavi faktiEKr1 Tarpan Na chest dikogo konya tarpana bulo nazvano shvidkisnij potyag EKr1 Tarpan virobnictva Kryukivskogo vagonobudivnogo zavodu sho u misti Kremenchuk Poltavskoyi oblasti Poyizd nalezhit Ukrayinskij zaliznichnij shvidkisnij kompaniyi Primitki Arhiv originalu za 26 veresnya 2012 Procitovano 29 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status yes dovidka Australia plans to kill thousands of wild horses by shooting them from helicopters environment official says By Charles R Davis Oct 28 2023 9 12 PM GMT 3 Avstraliya planuye vbiti tisyachi dikih konej strilyayuchi v nih z gelikopteriv Insider 28 10 2023 23 34LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Geptner V G O tarpanah Zool zhurn 1955 34 6 S 1404 1423 Kirikov S V Chelovek i priroda stepnoj zony Konec X seredina XIX v Evropejskaya chast SSSR M Nauka 1983 126 s Kin Przhevalskogo Equus Przewalskii Pol 1881 Problemi zberezhennya ta povernennya v prirodu Materiali VI Mizhnarodnogo simpoziumu prisvyachenogo 100 richchyu rozvedennya vidu v zapovidniku Askaniya Nova Vestik zoologii 1999 Okremij vipusk 11 240 s u tomu chisli Zmini fauni ungulyat Ukrayini v istorichni chasi 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Sokur I T Istorichni zmini ta vikoristannya fauni ssavciv Ukrayini Kiyiv Vid vo AN URSR 1961 84 s Kuzmina I E Loshadi Severnoj Evrazii ot pliocena do sovremennosti SPb 1997 224 s Tr ZIN RAN Tom 273 PosilannyaTarpan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1880 1000 ekz Tarpan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kin dikij v Chervonij knizi Ukrayini 27 travnya 2014 u Wayback Machine http horses kiev ua page predki html 25 kvitnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro konej Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi