Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кільме́зь (рос. Кильмезь) — село (в минулому селище міського типу) у складі Сюмсинського району Удмуртії, Росія.
| село Кільмезь | |
|---|---|
| рос. Кильмезь | |
 | |
| Країна |  Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Сюмсинський район |
| Код ЗКАТУ: | 94241860001 |
| Код ЗКТМО: | 94641460101 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1942 |
| Населення | 2585 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427390 |
| Телефонний код | +7 34152 |
| Географічні координати: | 57°00′36″ пн. ш. 51°20′00″ сх. д. / 57.01000000002777313° пн. ш. 51.33333333336077686226417427° сх. д.Координати: 57°00′36″ пн. ш. 51°20′00″ сх. д. / 57.01000000002777313° пн. ш. 51.33333333336077686226417427° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 95 м |
| Водойма | річка Кільмезь |
| Мапа | |
  Кільмезь  Кільмезь | |
|
| |
Населення
Населення — 2585 осіб (2010; 3141 в 2002).
Національний склад (2002):
- росіяни — 68 %
Історія
Село виникло у зв'язку з будівництвом залізниці з Уви та відкриттям на Жарінській пристані лісоперевалочної біржі. 16 березня 1942 року начальником будівництва біржі назначається Йолкін В. П., колишній керівник Кільмезького лісопромислового комплексу. Житло та виробничі будівлі переводяться сюди з Балминського лісопункту. Одночасно проводиться розчистка території та перевезення обладнання. У кінці квітня сюди з Уви прибув загін 509-го особливого будівельного батальйону, сформованого із 105 знятих з фронту військових і більшість з них були німці. Рудольф Белон згадував пізніше:
 | «Усіх німців в той час назначали до трудармії. На Уві трудармію не можна було порівняти ні з чим іншим, окрім як з колонією - всі обідрані, вдягтись не було в що... У квітні 1942 цю трудармію закрили, усіх розкидали по ліспромгоспах. Я потрапив до Кільмезю, де стояли барак, контора, кінний двір. Працювали ми цілий день на самих важких роботах, бувало, не можеш, але мовчиш. Усі пообносились, ходили як жебраки. Усі ми були в спецкомендатурі. За межі біржі виїжджати не можна було, якщо до Іжевська їдеш, то обов'язково супроводжували. Часто приїжджали з НКВС, поговорять з тобою, а потім розписку візьмуть, що мовчати будеш, про що говорили, а то на десять років посадять. Посадити людину туди було просто. Пам'ятаю, в 1943 році 800 осіб колоністів пригнали - це були ті, які пішли з ФЗО, запізнились на завод з якихось причин - їм десять років давали. Були тут і грабіжники. Вони не працювали, вважали себе вище цього. За зв'язок з колоністами термін давали, але ми не дуже й чіпали їх. Втечі були. Їх ловили, по-звірському били, собак на них спускали...» «Всех немцев в то время определяли в трудармии. На Уве трудармию нельзя было сравнить ни с чем иным, кроме как с колонией - все оборванные, одеться не во что... В апреле 1942 года эту трудармию закрыли, всех раскидали по леспромхозам. Я попал в Кильмезь, где стояли барак, контора, конный двор. Работали мы сутками на самых трудоёмких работах, бывало, не можешь, а молчишь. Все пообносились, ходили как нищие. Все мы были в спецкомендатуре. За пределы биржи выезжать нельзя было, если в Ижевск едешь, то обязательно сопровождали. Часто приезжали из НКВД, поговорят с тобой, а потом расписку возьмут, что молчать будешь, о чём говорили, не то на десять лет посадят. Посадить человека тогда было просто. Помню, в 1943 году 800 человек колонистов пригнали - это были те, которые ушли с ФЗО, опоздали на завод по каким-либо причинам - им десять лет давали. Были здесь и воры. Они не работали, считали себя выше этого. За связь с колонистами срок давали, но мы больно-то и не касались их. Побеги были. Их ловили, по-зверски избивали, собак на них пускали...» |  |
Селище від самого заснування називалось Площадка № 4, але пізніше перейменовано на честь річки Кільмезь, на якій стояло. 1943 року були збудовані перші будинки, тоді ж сюди прибув і перший вантажний поїзд. Пасажирське сполучення було відкрите лише 1948 року, після закриття колонії. Тоді у селищі нараховувалось 300 будинків. 1947 року було збудовано школу, 1951 року вона переїхала до нової будівлі. У травні 1949 року відкрили клуб, 1958 року сюди перевезли більший клуб із Сюрека. 1958 року Кільмезь отримав статус селища міського типу. 1953 року сюди із Сюрека був переведений Сюрецький ліспромгосп, а назва збереглась. На початку 1950-их років будуються перші механізовані потоки нижнього складу. У жовтні 1965 року закінчилось об'єднання Кільмезької та Пумсинської вузькоколійних залізниць, а на кінець року до останньої приєднали ще й Віняшур-Біїнську. Того ж року почались роботи з будівництва мосту через річку Кільмезь, збудували дорогу до Сибірського тракту. Названа вона була Ліхачовським трактом, за прізвищем директора ліспромгоспу Ліхачова О. О. У жовтні 1966 року Сюмсинський ліспромгосп був об'єднаний із Сюрецьким, і він стає найбільшим в Удмуртії. Однак вирубка лісу призвела до значного зменшення площі лісів. Северьянов І. Ф., ветеран праці, так згадує ті часи:
| | «За 50 років ліспромгоспом вирубано та відправлено лісу біля 20 млн м3. Ми вирубали багато планового та понадпланового лісу, більшу частину відправили далеко за межі району та країни... Як наслідок лишились без якісного колись хвойного лісу не лише на своїй сировинній базі, але вирубали вже значну частину на місцевій базі, призначеній для місцевих жителів. В результаті молевого сплаву по Кільмезі і її притокам колись красиві повноводні, багаті на рибу річки засмічені залишеною деревиною, кинутими такелажами, усілякою арматурою, залишками жител та будівель по берегам... Природа та місцеві жителі пограбовані та принижені, залишені на одинці з наданим злом...» «За 50 лет леспромхозом вырублено и отправлено леса около 20 млн кубометров. Мы вырубили много планового и сверхпланового леса, большую часть отправили далеко за пределы района и страны... В итоге остались без качественного когда-то хвойного леса не только на своей лесосырьевой базе, но вырубили уже значительную часть в местной базе, предназначенной для местных жителей. В результате молевого сплава по Кильмези и её притокам когда-то красивые полноводные, богатые рыбой реки загажены оставленной древесиной, брошенным такелажем, всякой арматурой, остатками жилищ и построек по берегам... Природа и местные жители ограблены и унижены, оставлены наедине с причинённым злом...» | |
Тому підприємство займалось не лише вирубкою, а й почало відновлювати ліс. До нього деревина сплавом доставлявся із Ігринського, Новозятцинського, Селтинського та Сюмсинського ліспромгоспів. Однак після розрахунків щодо економії від сплаву відмовились і перейшли до вивезення лісу залізницями. На Сюрецькому ліспромгоспі була також розроблена нова технологія лісосічних робіт, яка отримала назву удмуртського методу вузьких стрічок. Вона значно підвищувала культуру лісосічних робіт, продуктивність праці та зменшувала засміченість лісу. За це ліспромгосп був нагороджений Дипломом ІІ ступеня, а 8 працівників срібними та бронзовими медалями ВДНГ СРСР. У 1970-1980-ті роки селище розбудовується, вулиці асфальтуються, будуються нові виробничі та соціально-культурні об'єкти. 1975 року був збудований 109-метровий залізничний міст, завдяки якому Кільмезька вузькоколійна залізниця була зв'язана безпосередньо із селищем. З розпадом СРСР почався стрімкий занепад ліспромгоспу. 1998 року була закрита Кільмезька вузькоколійна залізниця, 2001 року селища втратило статус міського поселення і стало селом.
Урбаноніми
- вулиці — 60 років Жовтня, Біржова, Гагаріна, Герцена, Жовтнева, Зарічна, Кільмезька, Ключова, Леніна, Лісова, Ломоносова, Лучна, Маяковського, Набережна, Одеська, Партизанська, Перемоги, Пушкінська, Радянська, річкова, Селищна, Станційна, Стахановська, Транспортна
Примітки
- Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [ 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- Рябов И. М. Сюмси. Век за веком, за годом год — Ижевск: Удмуртия, 1999.- 248 с.:ил.
- Республика Удмуртская, Завьяловский район [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.] - Почтовые индексы России (рос.)
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
 | Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kilme z ros Kilmez selo v minulomu selishe miskogo tipu u skladi Syumsinskogo rajonu Udmurtiyi Rosiya selo Kilmez ros Kilmez Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Udmurtiya Municipalnij okrug Syumsinskij rajon Kod ZKATU 94241860001 Kod ZKTMO 94641460101 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1942 Naselennya 2585 osib 2010 Poshtovi indeksi 427390 Telefonnij kod 7 34152 Geografichni koordinati 57 00 36 pn sh 51 20 00 sh d 57 01000000002777313 pn sh 51 33333333336077686226417427 sh d 57 01000000002777313 51 33333333336077686226417427 Koordinati 57 00 36 pn sh 51 20 00 sh d 57 01000000002777313 pn sh 51 33333333336077686226417427 sh d 57 01000000002777313 51 33333333336077686226417427 Visota nad rivnem morya 95 m Vodojma richka Kilmez Mapa Kilmez Kilmez U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kilmez NaselennyaNaselennya 2585 osib 2010 3141 v 2002 Nacionalnij sklad 2002 rosiyani 68 IstoriyaSelo viniklo u zv yazku z budivnictvom zaliznici z Uvi ta vidkrittyam na Zharinskij pristani lisoperevalochnoyi birzhi 16 bereznya 1942 roku nachalnikom budivnictva birzhi naznachayetsya Jolkin V P kolishnij kerivnik Kilmezkogo lisopromislovogo kompleksu Zhitlo ta virobnichi budivli perevodyatsya syudi z Balminskogo lisopunktu Odnochasno provoditsya rozchistka teritoriyi ta perevezennya obladnannya U kinci kvitnya syudi z Uvi pribuv zagin 509 go osoblivogo budivelnogo bataljonu sformovanogo iz 105 znyatih z frontu vijskovih i bilshist z nih buli nimci Rudolf Belon zgaduvav piznishe Usih nimciv v toj chas naznachali do trudarmiyi Na Uvi trudarmiyu ne mozhna bulo porivnyati ni z chim inshim okrim yak z koloniyeyu vsi obidrani vdyagtis ne bulo v sho U kvitni 1942 cyu trudarmiyu zakrili usih rozkidali po lispromgospah Ya potrapiv do Kilmezyu de stoyali barak kontora kinnij dvir Pracyuvali mi cilij den na samih vazhkih robotah buvalo ne mozhesh ale movchish Usi poobnosilis hodili yak zhebraki Usi mi buli v speckomendaturi Za mezhi birzhi viyizhdzhati ne mozhna bulo yaksho do Izhevska yidesh to obov yazkovo suprovodzhuvali Chasto priyizhdzhali z NKVS pogovoryat z toboyu a potim rozpisku vizmut sho movchati budesh pro sho govorili a to na desyat rokiv posadyat Posaditi lyudinu tudi bulo prosto Pam yatayu v 1943 roci 800 osib kolonistiv prignali ce buli ti yaki pishli z FZO zapiznilis na zavod z yakihos prichin yim desyat rokiv davali Buli tut i grabizhniki Voni ne pracyuvali vvazhali sebe vishe cogo Za zv yazok z kolonistami termin davali ale mi ne duzhe j chipali yih Vtechi buli Yih lovili po zvirskomu bili sobak na nih spuskali Vseh nemcev v to vremya opredelyali v trudarmii Na Uve trudarmiyu nelzya bylo sravnit ni s chem inym krome kak s koloniej vse oborvannye odetsya ne vo chto V aprele 1942 goda etu trudarmiyu zakryli vseh raskidali po lespromhozam Ya popal v Kilmez gde stoyali barak kontora konnyj dvor Rabotali my sutkami na samyh trudoyomkih rabotah byvalo ne mozhesh a molchish Vse poobnosilis hodili kak nishie Vse my byli v speckomendature Za predely birzhi vyezzhat nelzya bylo esli v Izhevsk edesh to obyazatelno soprovozhdali Chasto priezzhali iz NKVD pogovoryat s toboj a potom raspisku vozmut chto molchat budesh o chyom govorili ne to na desyat let posadyat Posadit cheloveka togda bylo prosto Pomnyu v 1943 godu 800 chelovek kolonistov prignali eto byli te kotorye ushli s FZO opozdali na zavod po kakim libo prichinam im desyat let davali Byli zdes i vory Oni ne rabotali schitali sebya vyshe etogo Za svyaz s kolonistami srok davali no my bolno to i ne kasalis ih Pobegi byli Ih lovili po zverski izbivali sobak na nih puskali Syureckij lispromgosp 1968 Selishe vid samogo zasnuvannya nazivalos Ploshadka 4 ale piznishe perejmenovano na chest richki Kilmez na yakij stoyalo 1943 roku buli zbudovani pershi budinki todi zh syudi pribuv i pershij vantazhnij poyizd Pasazhirske spoluchennya bulo vidkrite lishe 1948 roku pislya zakrittya koloniyi Todi u selishi narahovuvalos 300 budinkiv 1947 roku bulo zbudovano shkolu 1951 roku vona pereyihala do novoyi budivli U travni 1949 roku vidkrili klub 1958 roku syudi perevezli bilshij klub iz Syureka 1958 roku Kilmez otrimav status selisha miskogo tipu 1953 roku syudi iz Syureka buv perevedenij Syureckij lispromgosp a nazva zbereglas Na pochatku 1950 ih rokiv buduyutsya pershi mehanizovani potoki nizhnogo skladu U zhovtni 1965 roku zakinchilos ob yednannya Kilmezkoyi ta Pumsinskoyi vuzkokolijnih zaliznic a na kinec roku do ostannoyi priyednali she j Vinyashur Biyinsku Togo zh roku pochalis roboti z budivnictva mostu cherez richku Kilmez zbuduvali dorogu do Sibirskogo traktu Nazvana vona bula Lihachovskim traktom za prizvishem direktora lispromgospu Lihachova O O U zhovtni 1966 roku Syumsinskij lispromgosp buv ob yednanij iz Syureckim i vin staye najbilshim v Udmurtiyi Odnak virubka lisu prizvela do znachnogo zmenshennya ploshi lisiv Severyanov I F veteran praci tak zgaduye ti chasi Syureckij lispromgosp 2010 Za 50 rokiv lispromgospom virubano ta vidpravleno lisu bilya 20 mln m3 Mi virubali bagato planovogo ta ponadplanovogo lisu bilshu chastinu vidpravili daleko za mezhi rajonu ta krayini Yak naslidok lishilis bez yakisnogo kolis hvojnogo lisu ne lishe na svoyij sirovinnij bazi ale virubali vzhe znachnu chastinu na miscevij bazi priznachenij dlya miscevih zhiteliv V rezultati molevogo splavu po Kilmezi i yiyi pritokam kolis krasivi povnovodni bagati na ribu richki zasmicheni zalishenoyu derevinoyu kinutimi takelazhami usilyakoyu armaturoyu zalishkami zhitel ta budivel po beregam Priroda ta miscevi zhiteli pograbovani ta prinizheni zalisheni na odinci z nadanim zlom Za 50 let lespromhozom vyrubleno i otpravleno lesa okolo 20 mln kubometrov My vyrubili mnogo planovogo i sverhplanovogo lesa bolshuyu chast otpravili daleko za predely rajona i strany V itoge ostalis bez kachestvennogo kogda to hvojnogo lesa ne tolko na svoej lesosyrevoj baze no vyrubili uzhe znachitelnuyu chast v mestnoj baze prednaznachennoj dlya mestnyh zhitelej V rezultate molevogo splava po Kilmezi i eyo pritokam kogda to krasivye polnovodnye bogatye ryboj reki zagazheny ostavlennoj drevesinoj broshennym takelazhem vsyakoj armaturoj ostatkami zhilish i postroek po beregam Priroda i mestnye zhiteli ogrableny i unizheny ostavleny naedine s prichinyonnym zlom Mist cherez Kilmez 1976 Tomu pidpriyemstvo zajmalos ne lishe virubkoyu a j pochalo vidnovlyuvati lis Do nogo derevina splavom dostavlyavsya iz Igrinskogo Novozyatcinskogo Seltinskogo ta Syumsinskogo lispromgospiv Odnak pislya rozrahunkiv shodo ekonomiyi vid splavu vidmovilis i perejshli do vivezennya lisu zaliznicyami Na Syureckomu lispromgospi bula takozh rozroblena nova tehnologiya lisosichnih robit yaka otrimala nazvu udmurtskogo metodu vuzkih strichok Vona znachno pidvishuvala kulturu lisosichnih robit produktivnist praci ta zmenshuvala zasmichenist lisu Za ce lispromgosp buv nagorodzhenij Diplomom II stupenya a 8 pracivnikiv sribnimi ta bronzovimi medalyami VDNG SRSR U 1970 1980 ti roki selishe rozbudovuyetsya vulici asfaltuyutsya buduyutsya novi virobnichi ta socialno kulturni ob yekti 1975 roku buv zbudovanij 109 metrovij zaliznichnij mist zavdyaki yakomu Kilmezka vuzkokolijna zaliznicya bula zv yazana bezposeredno iz selishem Z rozpadom SRSR pochavsya strimkij zanepad lispromgospu 1998 roku bula zakrita Kilmezka vuzkokolijna zaliznicya 2001 roku selisha vtratilo status miskogo poselennya i stalo selom Urbanonimivulici 60 rokiv Zhovtnya Birzhova Gagarina Gercena Zhovtneva Zarichna Kilmezka Klyuchova Lenina Lisova Lomonosova Luchna Mayakovskogo Naberezhna Odeska Partizanska Peremogi Pushkinska Radyanska richkova Selishna Stancijna Stahanovska TransportnaPrimitkiVserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Udmurtskaya Respublika svodnaya tablica rajonov i gorodskih okrugov 10 lipnya 2021 u Wayback Machine krayeznavchij portal Rodnaya Vyatka ros Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Udmurtskij Respublici proyekt Lingvarium ros Ryabov I M Syumsi Vek za vekom za godom god Izhevsk Udmurtiya 1999 248 s il Respublika Udmurtskaya Zavyalovskij rajon 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Pochtovye indeksy Rossii ros PosilannyaNa Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Ce nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi