Владислав Миколайович Жмельков нар 15 28 серпня 1914 19140828 с Леонідовка Митищинська волость Московська губернія Росій

Владислав Миколайович Жмельков (нар. 15 (28) серпня 1914(19140828), с. Леонідовка, Митищинська волость, Московська губернія, Російська імперія — 12 червня 1968, Московська область, РРФСР, СРСР) — єдиний футболіст, якого було визнано . Виступав на позиції воротаря. Володар рекордної серії з відбиття штрафних одинадцятиметрових ударів в чемпіонатах СРСР. Учасник Другої світової війни.

Владислав Жмельков

Особисті дані

Народження

15 (28) серпня 1914

Московська губернія

Смерть

12 червня 1968 (53 роки)

Московська область

Поховання

^d

Громадянство

СРСР

Позиція

воротар

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1937	БЧА (Смоленськ)	0	(0)
1938–1939	«Спартак» (Москва)	29	(-?)
1940	ЦБЧА (Москва)	2	(-?)
1946–1947	«Спартак» (Москва)	14	(-?)
1949	ОБО (Тбілісі)	?	(-?)
1949–1951	«Спартак» (Тбілісі)	53↑	(-?)
1952	«Буревісник» (Кишинев)	?	(-?)

Звання, нагороди

Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Біографія

В середині 30-х років грав за команду «Зеніт» з міста Калінінград Московської області. Військову службу проходив у спортивному клубові при Будинку Червоної армії зі Смоленська. Після завершення сезону-37 відбулася реорганізація першості і армійський колектив був ліквідований. Владислав Жмельков, раніше визначеного терміну, був демобілізований з військової служби.

Перед початком сезону-38 московський «Спартак» втратив основного голкіпера, Анатолія Акимова призвали на військову службу. В одному з товариських матчів Владислав Жмельков добре зіграв проти цього колективу і отримав запрошення продовжити кар'єру в елітному дивізіоні. В чемпіонаті дебютував 19 липня проти московського «Харчовика» (перемога 3:0) і вже після перших матчів став основним воротарем команди. Протягом всього турніру чотири клуби претендували на перемогу: «Металург», ЦБЧА, «Спартак» і київське «Динамо». На фініші суперники почали втрачати очки, а колектив Жмелькова здобув дві перемоги і завершив турнір на першій позиції.

У вересні була здобута перемога фіналі кубка над ленінградським «Електриком» з рахунком 3:2 (перший дубль в історії команди). Наприкінці сезону Секція футболу СРСР затвердила список 55-ти найкращих гравців. Серед воротарів Жмельков посів третю позицію, опісля Анатолія Акимова («Динамо» М) і Миколи Трусевича («Динамо» К).

Переможна хода продовжилася і наступного року. У вирішальному матчі кубкового турніру була здобута перемога над ленінградським «Зенітом» (3:1). У чемпіонаті «Спартак», знову потужну провів останні матчі і в підсумку обійшов у турнірній таблиці тбіліське «Динамо» і московський ЦБЧА. Цього сезону до клубу повернувся Акимов, але основним голкіпером залишився Жмельков.

В опитуванні газети «Червоний спорт» Владислав Жмельков обійшов легкоатлетів Олександра Пігачевського та Ніну Думбадзе і був визнаний 1939 року. Це єдиний випадок в історії радянського спорту, коли футболіст очолив рейтинг найкращих спортсменів країни.

За два чемпіонати, в його ворота арбітри призначили сім одинадцятиметрових штрафних ударів. У шести поєдинках Жмельков виграв дуелі у своїх опонентів, а одного разу — гравець команди-суперника пробив вище воріт. Серія в сім відбитих поспіль пенальті так і залишилася рекордною в історії чемпіонатів СРСР.

Рекордна серія з відбиття пенальті в чемпіонатах СРСР:

№	Дата	Гравець	Команда	Рахунок
1	20.09.1938	Борис Читая	«Локомотив» Тб	3:1
2	14.10.1938	Герман Водоп'янов	«Динамо» Р/Д	7:1
3	23.10.1938	Іван Смирнов	«Електрик» Лд	0:0
4	11.06.1939	Михайло Жуков	«Локомотив» М	2:0
5	11.06.1939	Віктор Лахонін	«Локомотив» М	2:0
6	07.10.1939		«Торпедо» М	2:2
7	24.10.1939	Микола Кузнецов	«Стахановець»	5:0

Наприкінці 30-х років московська армійська команда почала виходити на провідні ролі і постійно підсилювала склад. Спортивні «генерали» вирішили залучити до свого клубу і Жмелькова, який недослужив визначений термін. Воротар відмовився грати за спортклуб, і лише наприкінці року двічі виходив на поле (травму отримав Володимир Никаноров).

Після завершення сезону його направили в Забайкальський військовий округ, а на початку 1941 року — його частину передислокували на Україну. На фронті був з перших днів, воював у роті розвідки. Неодноразово ходив за лінію фронту і брав у полон німецьких військовиків. Учасник Київської оборонної операції, потім відступав до Волги. Визволяв Київ у 1943 році, а війну завершив у Берліні. Нагороджений орденом Слави 3 ступеня і двома медаллями «За відвагу».

1946 року повернувся до складу «Спартака», але вийти на колишній рівень гри не зміг, на це вплинуло і відсутність тренувань протягом шести років і фронтові поранення. У першому сезоні він вів суперечку з Олексієм Леонтьєвим за місце в основному складі, а другого року — провів лише три матчі.

Потім переїхав до Тбілісі, спочатку виступав за армійську команду, а згодом — за «Спартак». За підсумком сезону-49, команда здобула путівку до елітної лиги. Дебют виявився досить вдалим, тбілісці завершили чемпіонат на 9-му місці і залишили позаду «Шахтар», київське «Динамо» і московські «Торпедо» та «Локомотив». У міжсезоння, декілька провідних гравців клубу перейшли до тбіліського «Динамо», а «Спартак» втратив місце серед найсильніших. Протягом двох сезонів Жмельков був основним воротарем команди, всього провів 53 лігових матчі (найбільше, в порівнянні з іншими клубами в його кар'єрі). Завершив виступи 1952 року у складі кишиневського «Буревісника».

Досягнення

Чемпіон СРСР (2): 1938, 1939
Володар кубка СРСР (2): 1938, 1939

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Лучший спортсмен страны Советов. (Дмитрий Гребенщиков) [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Профіль футболіста [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті footballplayers.ru (рос.)

Примітки

Поколение победителей. Владислав Жмельков, вратарь республики [ 8 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
«Локомотив» Тб — «Спартак» 3:1 [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] (голи: Читая — Семенов (2), Глазков)
«Спартак» — «Динамо» Р/Д 7:1 [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] (голи: (3), Ол. Соколов (2), Корнілов, Глазков — Бехтенєв)
. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
«Спартак» — «Локомотив» М 2:0 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Семенов, Глазков)
«Спартак» — «Торпедо» М 2:2 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Семенов (2) — Каричев, )
«Спартак» — «Стахановець» 5:0 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Корнілов (2), Семенов (2), )

[1] Поколение победителей. Владислав Жмельков, вратарь республики [ 8 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] «Локомотив» Тб — «Спартак» 3:1 [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] (голи: Читая — Семенов (2), Глазков)

[3] «Спартак» — «Динамо» Р/Д 7:1 [ 31 грудня 2017 у Wayback Machine.] (голи: (3), Ол. Соколов (2), Корнілов, Глазков — Бехтенєв)

[4] . Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 4 березня 2017.

[5] «Спартак» — «Локомотив» М 2:0 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Семенов, Глазков)

[6] «Спартак» — «Торпедо» М 2:2 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Семенов (2) — Каричев, )

[7] «Спартак» — «Стахановець» 5:0 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (голи: Корнілов (2), Семенов (2), )