Гласний (рос. гласный) — член зборів, що має право гласу, в Російській імперії. З 1785 року гласними називали членів міських дум, а з часу введення в дію земських установ — і членів земських рад, повітових і губернських.
Гласні міських дум
У своїй «Грамоті на права та вигоди містам Російської Імперії» 1785 року Катерина II вперше законодавчо оформила основні засади місцевого самоврядування. Так, згідно з пунктом 158 грамоти, щоб скласти голос від справжніх містян, щотри роки повинні були збиратися у кожній частині (районі) міста справжні городові обивателі, щоб обрати від себе за балами одного гласного в міську думу. А потім кожен Гласный справжніх городських обивателів повинен був з'явитися до Міського Глави. Пункт 159 стверджував принципи вибору окремих гласних від купецтва:
Чтобъ составить голосъ гильдейской, собирается всякіе три года каждая гильдія, и выбираетъ по баламъ одного Гласнаго каждой гильдіи. Каждый Гласный явиться долженъ у Городскаго Главы.
. Грамота на права и выгоды городамъ Россійской Имперіи
Згідно з Міським положенням 1892 р.,
- У гласні могли обиратися лише особи, які мають право голосу на виборах (ст. 43).
- Число гласних з нехристиян не повинно було перевищувати однієї п'ятої частини загального числа гласних (ст. 44).
- Гласні обиралися на чотири роки.
- У містах, що мають не більш ніж сто виборців, у думі було 20 гласних. Там, де кількість виборців була понад сто, на кожні п'ятдесят виборців понад це число додавалося по три гласних, поки кількість їх не сягала: у столицях — 160, у губернських містах з населенням понад сто тисяч і в місті Одеса — 80, у губернських, обласних, що входять до складу градоначальств і значних повітових містах — 60, у решті міських поселень — 40 (ст. 56).
- Гласні не мали недоторканності. Навпаки, гласні, притягнені до судової відповідальності, усувалися зі складу думи, до закінчення судового провадження (ст. 59).
Примітки
- Городовое положение с законодательными мотивами, разъяснениями и дополнительными узаконениями. Составитель С. Г. Щегловитов. — СПб, 1892
- Городовое положение с законодательными мотивами, разъяснениями и дополнительными узаконениями. Составитель С. Г. Щегловитов, СПб, 1892
Література та джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Посилання
- Гласний [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glasnij ros glasnyj chlen zboriv sho maye pravo glasu v Rosijskij imperiyi Z 1785 roku glasnimi nazivali chleniv miskih dum a z chasu vvedennya v diyu zemskih ustanov i chleniv zemskih rad povitovih i gubernskih Glasni miskih dumU svoyij Gramoti na prava ta vigodi mistam Rosijskoyi Imperiyi 1785 roku Katerina II vpershe zakonodavcho oformila osnovni zasadi miscevogo samovryaduvannya Tak zgidno z punktom 158 gramoti shob sklasti golos vid spravzhnih mistyan shotri roki povinni buli zbiratisya u kozhnij chastini rajoni mista spravzhni gorodovi obivateli shob obrati vid sebe za balami odnogo glasnogo v misku dumu A potim kozhen Glasnyj spravzhnih gorodskih obivateliv povinen buv z yavitisya do Miskogo Glavi Punkt 159 stverdzhuvav principi viboru okremih glasnih vid kupectva Chtob sostavit golos gildejskoj sobiraetsya vsyakie tri goda kazhdaya gildiya i vybiraet po balam odnogo Glasnago kazhdoj gildii Kazhdyj Glasnyj yavitsya dolzhen u Gorodskago Glavy Gramota na prava i vygody gorodam Rossijskoj Imperii Zgidno z Miskim polozhennyam 1892 r U glasni mogli obiratisya lishe osobi yaki mayut pravo golosu na viborah st 43 Chislo glasnih z nehristiyan ne povinno bulo perevishuvati odniyeyi p yatoyi chastini zagalnogo chisla glasnih st 44 Glasni obiralisya na chotiri roki U mistah sho mayut ne bilsh nizh sto viborciv u dumi bulo 20 glasnih Tam de kilkist viborciv bula ponad sto na kozhni p yatdesyat viborciv ponad ce chislo dodavalosya po tri glasnih poki kilkist yih ne syagala u stolicyah 160 u gubernskih mistah z naselennyam ponad sto tisyach i v misti Odesa 80 u gubernskih oblasnih sho vhodyat do skladu gradonachalstv i znachnih povitovih mistah 60 u reshti miskih poselen 40 st 56 Glasni ne mali nedotorkannosti Navpaki glasni prityagneni do sudovoyi vidpovidalnosti usuvalisya zi skladu dumi do zakinchennya sudovogo provadzhennya st 59 PrimitkiGorodovoe polozhenie s zakonodatelnymi motivami razyasneniyami i dopolnitelnymi uzakoneniyami Sostavitel S G Sheglovitov SPb 1892 Gorodovoe polozhenie s zakonodatelnymi motivami razyasneniyami i dopolnitelnymi uzakoneniyami Sostavitel S G Sheglovitov SPb 1892Literatura ta dzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros PosilannyaGlasnij 2 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi